Постанова

від 10.11.2022 по справі 2-2665/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6676/22 Справа № 2-2665/10 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В.О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кущенко Юлії Валентинівни на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дзіжко Р.Ю. та державного виконавця Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кущенко Ю.В. щодо скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

05.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кущенко Ю.В. та начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дзіжко Р.Ю., яка полягає у неприпиненні чинності арешту майна боржника та скасуванні інших заходів примусового виконання рішення у виконавчих провадженнях №39224691, 49784154, 30751477 які знищені, а виконавчий документ повернутий стягувачеві та зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Слобожанського ВДВС поновити порушене право та скасувати арешти нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладеного державним виконавцем у ВП №39224691, 49784154, 30751477 за виконавчим листом №2-2665 від 17.01.2011 року відносно заявника ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ в різні періоди перебували виконавчі провадження №39224691, №49784154 та №30751477, які відкривалися на підставі виконавчого листа №2-2665 виданого 17.01.2011 року, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 82 643,62 грн.

При відкритті кожного виконавчого провадження державні виконавці накладали арешт на усе майно ОСОБА_1 , про свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а згодом виконавчий лист повертався стягувачу, однак накладені арешти не скасовувалися.

На початку 2021 року виконавчий лист №2-2665 від 17.01.2011 року стягувачем на той час ТОВ «Кредит капітал» був переданий на виконання приватному виконавцеві Русецькій О.О.. Заборгованість перед ТОВ «Кредит капітал» була погашена, виконавцем 16.05.2022 року винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №64304766, скасовані арешти накладені в межах даного виконавчого провадження.

19.05.2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Слобожанського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арештів за попередніми виконавчими провадженнями (які вже за терміном знищені), що пов`язані з примусовим виконанням виконавчого листа №2-2665 від 17.01.2011 року, та надав копію Постанови приватного виконавця Русецької О.О. про закінчення виконавчого провадження від 16.05.2022 року.

На своє звернення він отримав відповідь, в якій зазначено, що у виконавчих провадженнях були винесені постанови про повернення виконавчого документа, на теперішній час вони знищені, у зв`язку з чим пропонувалося звернутися до суду.

09.06.2022 року заявник знову звернувся до Слобожанського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про зняття арешту з усього майна, та прийняти до уваги Постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_2 (ВП 64304766), але 27.06.2022 року знову отримав відмову.

На час звернення до ВДВС заявник не є боржником за виконавчим листом №2-2665 від 17.01.2011 року, так як борг перед ТОВ «Вердикт Капітал» погашено, однак внаслідок бездіяльності посадових осіб Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) порушуються його права і він не може вільно розпоряджатися своїм майном.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дзіжко Р.Ю. та державного виконавця Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кущенко Ю.В. щодо скасування арешту майна задоволено.

Визнано бездіяльність начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дзіжко Р.Ю. та державного виконавця Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кущенко Ю.В. щодо скасування арешту майна ОСОБА_1 у ВП №39224691, 49784154, 30751477 неправомірними та зобов`язано зняти арешт зі всього нерухомого майна ОСОБА_1 у даних виконавчих провадженнях.

Не погодившисьіз ухвалоюсуду,представник СлобожанськогоВДВС уДніпровському районіДніпропетровської областіПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро)Кущенко Ю.В.,посилаючись нанеобгрунтованість ухвалисуду тана порушеннясудом нормчинного законодавства,просить апеляційнускаргу задовольнитита ухвалусуду скасувати,оскільки боржникомне сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на її необґрунтованість.

У поясненнях до апеляційної скарги ТОВ «Вердикт Капітал» просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати, оскільки нестягнутими залишається виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині першій статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 17.01.2011 року видано виконавчий лист №2-2665 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 82643,62 грн..

16.05.2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. ВП №64304766 з примусового виконання в/л №2-2665 виданого 17.01.2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» - закінчено у зв`язку із виконанням його у повному обсязі, скасовані постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про розшук майна боржника та арешти накладені в межах даного виконавчого провадження.

Згідно даних АСВП на виконанні у Слобожанському відділі ДВС перебувало ВП №30751477, відкрите на підставі виконавчого листа №2-2665 від 17.01.2011 року, в рамках якого 19.01.2012 року винесено постанову про арешт майна боржника (запис про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №120993635). 29.05.2013 року відповідно до п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно відповіді начальника Слобожанського відділу ВДВС Дзіжко Р.Ю. №13961 від 31.05.2022 року на теперішній час виконавче провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання.

Крім того, згідно даних АСВП на виконанні у Слобожанському відділі ДВС перебувало ВП №39224691, відкрите на підставі виконавчого листа №2-2665 від 17.01.2011 року, в рамках якого 07.08.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження (запис про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №3403886). 23.12.2014 року відповідно до п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно відповіді начальника Слобожанського відділу ВДВС Дзіжко Р.Ю. №13961 від 31.05.2022 року на теперішній час виконавче провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання. Згідно відповіді начальника Слобожанського відділу ВДВС Дзіжко Р.Ю. №13958 від 31.05.2022 року на теперішній час виконавче провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання.

Також, згідно даних АСВП на виконанні у Слобожанському відділі ДВС перебувало ВП №49784154, відкрите на підставі виконавчого листа №2-2665 від 17.01.2011 року, в рамках якого 13.01.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та заборони на його відчуження (запис про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №12965281). 09.09.2016 року відповідно до п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Згідно відповіді начальника Слобожанського відділу ВДВС Дзіжко Р.Ю. №13960 від 31.05.2022 року на теперішній час виконавче провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання.

При цьому, при закритті ВП №39224691, 49784154, 30751477 за виконавчим листом №2-2665 від 17.01.2011 року не були зняти арешти, що були накладені на усе майно ОСОБА_1 , яке йому належить на праві власності.

Як зазначає заявник, на теперішній час зняти арешт з майна із знищеними матеріалами виконавчого провадження не має можливості.

09.06.2022 року він звернувся до Слобожанського відділу ДВС, на виконанні якого перебували ВП №39224691, 49784154, 30751477 з проханням зняти арешт з майна, та додав лист та постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-2665 від 17.01.2011 року приватного виконавця Русецької О.О., однак 23.06.2022 року, за підписом начальника відділу Дзіжко Р.Ю., отримав відповідь №16223 від 23.06.2022 року, відповідно до якої підстави для скасування арешту з майна боржника у виконавчої служби відсутні.

За інформацією про державну реєстрацію обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 : 25.01.2012 року запис №12093635, 15.11.2013 року запис №3403886, 20.01.2016 року запис №12965281 на підставі постанов державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Кущенко Ю.В..

Отже, виходячи з наведеного вище - виконавчі провадження знищені, а накладені арешти на майно ОСОБА_1 не скасовані.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України Про виконавче провадження за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналогічні положення містяться і у чинній редакції Закону.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною другою статті 50 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

У справі, що переглядається, встановлено, що приватним виконавцем Русецькою О. на адресу Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направлено лист № 01.29/19827 від 30.06.2022 року про те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. перебувало виконавче провадження № 64304766 з примусового виконання виконавчого листа №2-2665 виданого 17.01.2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ ОТП БАНК 81 706, 52 грн. - основного боргу, 817, 10 грн. судового збору та 12 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, а всього стягнути 82 643, 62 грн.

16.05.2022 року приватним виконавцем, керуючись п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Тобто, Слобожанський ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) приватним нотаріусом повідомлено про закінчення виконавчого провадження в зв`язку із фактичним виконанням рішення суду та зняття арешту.

При цьому виконавчою службою не оспорювався факт погашення боржником заборгованості за виконавчим документом.

Слобожанський ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не надав жодних доказів, які б спростували доводи скаржника про відсутність заборгованості за виконавчим провадженням, що перебували на виконанні, як в частині кредитної заборгованості так і в частині можливих виконавчих зборів. Натомість підтверджено, що виконавче провадження знищене.

Подаючи заяву про зняття арешту з майна, ОСОБА_1 вказав, що він погасив борг перед стягувачем - ТОВ «Вердикт Капітал».

За таких обставин апеляційний суд звертає увагу на те, що наявність не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Пунктом 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українипередбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Згідностатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першоїстатті 5 Закону1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами (частина першастатті 13 Закону1404-VIII).

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідностатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідностатті 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до положеньст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до п. 7 частини 4, частини 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд першої інстанціїустановивши, що боржник заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал» погашено, прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо несплати боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження по вказаним виконавчих провадженнях не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки відповідних доказів Слобожанський ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не надавав.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий суддя Ж.І. Максюта

Судді О.В.Свистунова

М.М.Пищида