Рішення

від 15.11.2022 по справі 914/875/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2022 Справа № 914/875/22

За позовною заявою: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Гаражно-будівельного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова, м. Львів

про: стягнення 148352,94грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою

Суддя У.І. Ділай

Секретар О.Старостенко

За участі представників:

Від позивача: Я.А.Заяць - представник

Від відповідача: Є.В.Ширій - керівник

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2022, справу №914/875/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 09.05.2022 позов залишено без руху.

Ухвалою від 23.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.06.2022.

Ухвалами від 07.06.2022 та від 30.06.2022 підготовче засідання відкладено з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 19.07.2022 продовжено строк розгляду підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.07.2022 у справі №914/875/22 до закінчення перегляду справи №922/2060/20 судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою від 05.09.2022 поновлено провадження та судове засідання призначено на 26.09.2022.

Ухвалою від 26.09.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2022.

У судових засіданнях від 11.10.2022 та від 02.11.2022 оголошено перерву.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2022 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2022 заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Ухвалою Львівської міської ради від 28.03.1996 № 336 «Про вилучення, надання гаражному кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 95 для будівництва гаражів» було прийнято рішення надати в постійне користування земельні ділянки за рахунок земель міста Гаражному кооперативу «Медик» Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова земельну ділянку площею 5080 кв.м на вул. Кульпарківській, 95 для будівництва гаражів.

17.06.1996 Департамент землеустрою та планування забудови міста Виконкому Львівської міської ради народних депутатів видав відповідачу державний акт І-ЛВ №001540 на право користування землею у розмірі 0,508га.

В подальшому відповідач подав звернення про довідведення земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 95-А. Так, в 2016 році відповідач звертався до Львівської міської ради для оформлення речових прав на земельну ділянку (надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), на якій вже були розміщені гаражі без правовстановлюючих документів. До звернення відповідач долучив план ділянки за кадастровим номером 4610136900:07:006:0031.

За результатами розгляду звернення гаражного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова від 12.05.2016 № 19 ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 №1447 «Про надання гаражному кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 95-а» було прийнято рішення надати гаражному кооперативу «Медик» Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3752га на вул.Кульпарківській, 95-а для обслуговування гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови.

У 2018 році відповідач направляв позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кооперативу.

Як зазначив позивач земельна ділянка за кадастровим номером 4610136900:07:006:0031 площею 0,3752 га на вул. Кульпарківській, 95а у м.Львові є суміжною із земельною ділянкою, на яку ще у 1996 році відповідач отримав право постійного користування. При цьому, спірна земельна ділянка не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам, належить територіальній громаді м.Львова, є комунальною власністю. На підтвердження конфігурації спірної земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою, яка перебуває на праві постійного користування в гаражного кооперативу, позивач долучив до матеріалів справи копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку к/н 4610136900:07:006:0031 від 18.08.2022.

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок від 08.05.2020 №21, встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Медик» Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова фактично використовує земельну ділянку за кадастровим номером 4610136900:07:006:0031 площею 0,3752 га на вул. Кульпарківській, 95а у м.Львові для обслуговування гаражів.

За твердженням позивача відповідач впродовж 2018-2021 років використовує земельну ділянку без правових підстав, орендну плату не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення майна.

04.06.2022 позивач направляв відповідачу вимогу від 01.06.2020 № 21, за змістом якої вимагав до 01.07.2020 вжити заходів щодо належного оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою площею 0,3752га (кадастровий номер 4610136900:07:006:0031) для обслуговування гаражних боксів на вул. Кульпарківській, 95а у м.Львові або звільнити самовільну зайняту земельну ділянку, усунувши перешкоди для використання земельної ділянки їх власником шляхом демонтажу самочинно збудованих гаражів.

Позивач зазначає, оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), тому при визначенні розміру безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за кожний із періодів розраховується як 3% від нормативної грошової оцінки землі. Разом з тим, відповідач не вносив плату за користування земельною ділянкою, що є порушенням прав позивача, як власника такої земельної ділянки. У зв`язку із чим, позивачем нараховано відповідачу суму безпідставно збережених коштів з орендної плати у розмірі 148352,94грн за період з 01.10.2018 по 30.09.2021.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що Гаражно-будівельний кооператив «Медик» був створений в 1993 році та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95а. Перша земельна ділянка під будівництво капітальних гаражів площею 0,508га була надана ухвалою сесії Львівської міської ради № 336 від 28.03.1996 і в цьому ж році був виданий державний акт на право постійного користування землею.

28 квітня 2001 року правління кооперативу направило керівництву міста листа з проханням вирішення питання довідведення земельної ділянки. Протягом багатьох років відповідач отримував від керівництва міста різноманітні бюрократичні відписки, але питання позитивно не вирішувалось і лише після 15-ти років, 26.12.2016 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1447 про надання гаражному кооперативу «Медик» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3752 га і на якій вже давно побудовані гаражі. Загальна кількість - 200 капітальних гаражів. ТзОВ «Геобуд- стандарт» виготовило проект землеустрою. Були внесені зміни в статут кооперативу, проведена перереєстарація. В проекті землеустрою жодних зауважень від архітектури міста та експерта державної експертизи немає.

В ухвалі № 1447 зазначено: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3752 га для обслуговування гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови подати на затвердження у встановленому порядку міській раді.

30.03.2018 відповідач подав проект землеустрою із відповідною заявою в ЦНАП щодо відведення земельної ділянки для винесення на 2-у сесію. Однак, за твердженням відповідача, Львівська міська рада не розглянула подане звернення.

Відповідач подав до Львівського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправними дій Львівської міської ради та зобов`язання до їх вчинення.

17.10.2018 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №1340/3712/18, відповідно до якого позов Гаражно-будівельного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова до Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Львівської міської ради щодо відмови в затверджені проекту землеустрою Гаражно-будівельного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова. Зобов`язано Львівську міську раду розглянути листа Гаражно-будівельного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова № 34 від 22.06.2018 про затвердження проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі №1340/3712/18 не оскаржено та набрало законної сили 12.12.2018.

У грудні 2019 року відповідач подав до Львівського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправними дій Львівської міської ради та зобов`язання до їх вчинення.

17.06.2020 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №1.380.2019.007000, відповідно до якого позов Гаражно-будівельного кооперативу «Медик» Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова до Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали, зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради №5712 від 10.10.2019 «Про відмову гаражно-будівельному кооперативу «Медик» Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Кульпарківській, 95а». Зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути лист Гаражно-будівельного кооперативу «Медик» Франківської районної спілки автомобілістів м. Львова № 34 від 22.06.2018 року про затвердження проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №1.380.2019.007000 не оскаржено та набрало законної сили 07.08.2020.

Відповідач повідомив, що земельний податок сплачує постійно.

За твердженням відповідача саме Львівська міська рада не приймає кінцевий результат за зверненнями гаражно-будівельного кооперативу «Медик».

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Львівська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, Господарський суд Львівської області доходить висновку про неможливість визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим слід зазначити, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Як встановлено судом та не заперечено сторонами 26.12.2016 ухвалою Львівської міської ради № 1447 надано відповідачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 95-а. Відповідач подавав неодноразово проект землеустрою з відповідною заявою на ім`я Львівского міського голови. Натомість, Львівська міська рада відмовляла у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 95-а, посилаючись на наявність на відведеній земельній ділянці гаражних боксів, які збудовано без дозвільних документів та на які не зареєстровано речові права.

Відповідач вважає, що Львівська міська рада діяла всупереч наданим Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваженням, відтак оскаржував в судовому порядку ухвали міської ради, які скасовані.

Суд звертає увагу, що станом на час розгляду цієї справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 95-а Гаражно-будівельному кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова не затверджений та договір оренди землі між сторонами не укладений. Відповідач користується спірною земельною ділянкою. Відтак, до упорядкування правовідносин між сторонами цього спору, а саме укладення договору оренди землі, позивач як власник земельної ділянки має право вимагати стягнення коштів з фактичного користувача (Гаражно-будівельного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова) земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Під час розгляду цієї справи Гаражно-будівельний кооператив "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова повідомляв суду про сплату податку за землю щодо спірної земельної ділянки, однак належних та допустимих доказів про дійсність оплат податку за землю відповідач не надав.

Відповідач не подав будь-якого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів позивача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок в розмірі 148352,94грн за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, суд доходить висновку, що такий відповідає правовим приписам та позов підлягає задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Медик" Франківської районної спілки автомобілістів м.Львова (79021, м.Львів, вул.Кульпарківська, 95А, ідентифікаційний код 23275294) на користь Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) 148352,94грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 2481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 28.11.2022.

Суддя Ділай У.І.