Ухвала

від 28.11.2022 по справі 816/3975/14

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 листопада 2022 р.Справа № 816/3975/14

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Благодійного фонду "Гелон" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі № 816/3975/14

за позовом Благодійного фонду "Гелон"

до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області треті особи Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "СКІФ"

про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 відмовлено в задоволенні позову Благодійного фонду "Гелон" до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області треті особи Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди.

04.07.2022 на рішення суду Благодійним фондом "Гелон" подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання вказує, що справа розглянута судом без повідомлення позивача про дату та час її розгляду, а судове рішення прийнято за його відсутності, незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на обмеження пов`язані із коронавірусом, копія якого на адресу Благодійного фонду "Гелон" не надходила. Натомість, зазначає, що рішення суду від 06.04.2020 отримано позивачем нарочно лише 03.06.2022, отже апеляційна скарга подана в межах тридцятиденного строку від дати отримання оскаржуваного рішення.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт є позивачем по справі, справа перебувала в провадженні суду з 2014 року, рішення по справі прийнято Полтавським окружним адміністративним судом 06.04.2020 в порядку письмового провадження.

Таким чином, з урахуванням продовжених строків на апеляційне провадження, встановлених КАС України в зв`язку з короновірусною хворобою, останнім днем подачі апеляційної скарги є 07.08.2020.

З апеляційною скаргою позивач звернувся 04.07.2022, майже через два роки, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Посилання апелянта, як на поважні обставини пропуску строку: розгляд справи за його відсутності, не врахування судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи через карантинні обмеження та заперечення проти розгляду справи за його відсутності, необізнаність про розгляд даної справи в суді першої інстанції та отримання оскаржуваного рішення лише 03.06.2022, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 44 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття судом рішення) встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Також відповідно до ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право, зокрема: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Згідно ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом того чи іншого процесуального документа (в даному випадку - апеляційної скарги), повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 122 КАС України процесуальний строк відраховується не лише з моменту коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, а й з моменту коли вона повинна була дізнатися про таке порушення. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

Позивач повинен ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 71 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що дана справа перебувала в провадженні суду з 2014 до 2020 року, позивач (апелянт) брав активну участь у розгляді даної справи, з`являвся в судові засідання, отримував процесуальні документи та оскаржував їх, що свідчить про обізнаність заявника про рух по справі. Так, 06.04.2020 судом першої інстанції прийнято спірне рішення, копія якого сторонам не надіслана в зв`язку з відсутністю фінансування на відправлення поштових відправлень.

Проте, апелянтом не вказано обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили в подальшому користуватися своїми процесуальними правами для отримання інформації по справі, в тому числі ознайомлюватися з матеріалами справи чи з інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, отримати в суді, або в інший зручний для позивача спосіб, судове рішення.

Рішенням Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії» визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Таким чином, ініціюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, усвідомлюючи встановлені процесуальним законом строки розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття апеляційної скарги, апелянт майже два роки не поцікавився рухом справи і з апеляційною скаргою звернувся лише в липні 2022 року.

Доводи скаржника про те, що про рішення суду від 06.04.2020 позивач дізнався 03.06.2022, суд оцінює критично, оскільки вказане свідчить лише про час, коли позивач виявив бажання скористатися своїми правами, зокрема на отримання судового рішення.

При цьому, суд зауважує, що в матеріалах справи наявне клопотання позивача від 22.02.2022 про ознайомлення з матеріалами справи та отримання процесуальних документів, що свідчить про обізнаність позивача про розгляд вказаної справи та можливість отримати судове рішення раніше, проте, скаржником не наведено обставин, що перешкоджали йому вчинити вказані дії протягом 2020, 2021 років та безпосередньо 22.02.2022 (подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи), а також до 03.06.2022 (ознайомлення з матеріалами справи та отримання процесуальних документів).

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, щодо прийняття рішення в період дії карантину, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту VI "Прикінцеві положення" КАС України, а саме: процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Таким чином процесуальні строки встановлені ст. 295 КАС України почали діяти з 07.08.2020.

Враховуючи, що оскаржуване рішення прийняте 06.04.2020, строки на його апеляційне оскарження, з урахуванням змін до КАС України закінчився 07.08.2020

Крім того, апелянтом не надано доказів, як саме карантинні обмеження вплинули на можливість здійснювати процесуальні дії, а також своєчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у даній справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Інших обґрунтованих доводів, які перешкоджали звернутись з апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк заявником не наведено.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Отже, з метою вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, апелянт може подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218,00 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з однією вимогою немайнового характеру, заявленою фізичною особою, становить 73,08 грн. (0,06 х 1218,00 грн).

Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 109,62 грн. (150% від 73,08 грн.).

З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 109,62 грн.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.

Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, п. 5 ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 298, ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Благодійного фонду "Гелон" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2022 по справі № 816/3975/14 підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Благодійного фонду "Гелон" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі № 816/3975/14 за позовом Благодійного фонду "Гелон" до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди - залишити без руху.

Надати Благодійному фонду "Гелон" строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання заяви із зазначенням інших причин пропуску строку та наданням документу про сплату судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова