Рішення

від 06.04.2020 по справі 816/3975/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/3975/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі: головуючого судді - Чеснокової А.О., суддів - Алєксєєвої Н.Ю. , Костенко Г.В. , розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Благодійного фонду "Гелон" до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області, Управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди.

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2014 року Благодійний фонд "Гелон" звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати відсутність компетенції (повноважень) у голови Котелевської ОДА на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд";

стягнути з Котелевської РДА кошти в сумі 1255700,00 грн. на відшкодування нематеріальної шкоди та 2450000,00 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску Благодійним фондом "Гелон" строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі № 816/3975/14 скасовано, справу за позовом Благодійного фонду "Гелон" до Котелевської РДА, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про відшкодування шкоди направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 14 серпня 2019 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

04 жовтня 2019 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду справу прийнято до розгляду, визначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року провадження у справі № 816/3975/14 зупинено до вирішення заяви представника позивача про відвід судді.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (суддя Клочко К.І.) у задоволенні заяви позивача про відвід судді Чеснокової А.О. відмовлено.

01 листопада 2019 року справа № 816/3975/14 передана до провадження судді Чеснокової А.О. для продовження розгляду справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року провадження у справі поновлено.

26 листопада 2019 року судом отримано відзив на позов, у якому відповідач вказував на безпідставність позовних вимог.

Позивач правом на подання відповіді на зазначений відзив не скористався.

Треті особи письмових пояснень щодо заяв по суті справи під час нового розгляду справи суду не надали.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року заяву представника Благодійного фонду "Гелон" про здійснення розгляду справи колегією суддів задоволено, справу № 816/3975/14 призначено до розгляду колегією у складі трьох суддів.

В підготовчому судовому засіданні 03 березня 2020 року судом отримано заяву представника позивача про відвід суддів, які входять до складу суду, що розглядає справу, ОСОБА_1 А.О., ОСОБА_2 Н.Ю. та ОСОБА_3 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про відвід суддів відмовлено.

03 березня 2020 року колегія суддів ухвалою, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, відмовила у задоволенні сформульованого в прохальній частині позовної заяви клопотання позивача про витребування у Котелевського районного суду Полтавської області цивільної справи № 1613/2-4/11 за позовом Котелевської РДА до ОСОБА_4 про визнання будівництва самочинним та зобов`язання його знести, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: історико-культурний заповідник "Більськ", Відділ земельних ресурсів Котелевської РДА, Відділ архітектури Котелевської РДА, інспекція Державного архітектурного-будівельного контролю у Полтавській області та на стороні відповідача Благодійний фонд "Гелон" з огляду на таке.

За правилами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, третьою та п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; докази суду надають учасники справи; суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом; якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Вимогами частин першої та другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Зважаючи на наявність в матеріалах справи судових рішень усіх судових інстанцій, які розглядали цивільну справу № 1613/2-4/11, а також враховуючи те, що позивачем не наведено обставин, які можуть підтвердити, або аргументів, які можуть спростувати, матеріали цивільної справи № 1613/2-4/11, судом визнано за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування зазначеної цивільної справи у Котелевського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті на 31 березня 2020 року.

В судове засідання, призначене на 31 березня 2020 року, представник позивача не з`явився, надав суду заяву про відкладення розгляду справи, мотивовану неможливістю прибуття до суду через ведення Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року карантину на усій території України; просив здійснювати розгляд справи за його участі.

Суд вважає вищевказане клопотання таким, що задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Пунктом 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що одним з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У розумінні пункту 11 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розумним строком є найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах

За приписами частин першої та другої статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку; суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Разом із тим, частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідачі та треті особи, будучи завчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання явку своїх уповноважених представників не забезпечили; вищевказані учасники справи надали суду заяви (клопотання) про розгляд справи за відсутності їх представників.

Зважаючи на наявність у матеріалах справи всіх доказів для всебічного, об`єктивного та повного встановлення обставин, необхідних для вирішення спору по суті, та враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також потреби заслухати свідка або експерта, суд 31 березня 2020 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Благодійний фонд "Гелон" створено 01 вересня 2003 року, засновником фонду є ОСОБА_4 , фонд є благодійною неприбутковою організацією, заснованою відповідно до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Відповідно до положень Статуту Благодійного фонду "Гелон" головною метою (цілями) діяльності Фонду є сприяння розвитку краєзнавства, археології, музейної справи, історичні наукові дослідження і т.д., а також сприяння створенню музею історії Більського городища.

31 травня 2006 року засновник Благодійного фонду "Гелон" звернувся до Котелевської РДА з вимогою передати йому у безоплатну власність земельну ділянку площею 2,00 га (пасовища), розташованої за межами с. Більськ поблизу Альтанки, для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням голови Котелевської РДА від 23 червня 2006 року № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 " засновник Благодійного фонду "Гелон" надано в оренду вказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства терміном на 10 років.

Цим самим розпорядженням наказано ОСОБА_4 приступати до використання земельної ділянки після встановлення її межі в натурі (на місцевості), одержання документів, що посвідчують право оренди на неї та державної реєстрації у Котелевському районному відділу Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Наказом відділу культури і туризму Котелевської РДА Полтавської області від 11 липня 2006 року № 24 зареєстровано музей просто неба "Скіфленд" згідно поданого рішення Благодійного фонду "Гелон" від 28 січня 2005 року № 4. У пояснювальній записці до зазначеного рішення вказано про те, що спорудження музею буде проведено на земельній ділянці на в`їзді поблизу Більського городища за межами населеного пункту в районі Альтанки на площі 2,00 гектари.

03 грудня 2007 року на зазначене розпорядження прокурором Котелевського району внесено протест № 1520.

За наслідками розгляду протесту прокурора головою Котелевської РДА на підставі статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" прийнято розпорядження від 10 грудня 2007 року № 466 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 ".

Розпорядженням голови Котелевської РДА від 25 грудня 2007 року № 509 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Скіф" в адміністративних межах Більської сільської ради та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками" спірну земельну ділянку передано СТОВ "Скіф" на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 11 місяців.

Розпорядженням голови Котелевської РДА від 12 травня 2008 року № 177 продовжено строк дії договору оренди, укладеного між відповідачем та СТОВ "Скіф" на 49 років.

Не погоджуючись із прийнятими розпорядженнями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

За результатами розгляду справи № 2а-1670/1981/11 Полтавський окружний адміністративний суд (суддя Єресько Л.О.) постановою від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково: визнав протиправними та скасував розпорядження голови Котелевської РДА від 10 грудня 2007 року № 466 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 червня 2006 року № 239 "Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 ", від 25 грудня 2007 року № 509 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Скіф" в адміністративних межах Більської сільської ради та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками" в частині земельних ділянок загальною площею 2 га, які виділялися ОСОБА_4 розпорядженням Котелевської РДА від 23 червня 2006 року № 239 та від 12 травня 2008 року № 177 "Про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки СТОВ "Скіф".

З метою визнання факту відсутності у відповідача компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" під час надання розпорядженням голови Котелевської РДА № 509 від 25 грудня 2007 року земельної ділянки СТОВ "Скіфленд", що відбулась без рішення суду та відшкодування заподіяної шкоди, без повідомлення землекористувачів та власників майна музею просто неба "Скіфленд" та відшкодування нематеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 1255700 грн. та матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням та діями у розмірі 2450000 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вимозі позивача про визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" СТОВ "Скіф" під час передачі останньому земельної ділянки на підставі розпорядження голови Котелевської РДА № 509 від 25 грудня 2007 року без відповідного судового рішення, суд виходив з такого.

За правилами статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (надалі - Закон № 586) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 2 Закону № 586 передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій унормовані статтею 3 Закону України "Про місцеві державні адміністрації": 1) відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; 2) верховенства права; 3) законності; 4) пріоритетності прав людини; 5) гласності; 6) поєднання державних і місцевих інтересів.

У відповідності до положень статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що користування земельними ділянками може здійснюватись на праві оренди.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (частина четверта статті 4 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

За правилами статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як передбачено положеннями частини п`ятої статті 6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав /стаття 125 Земельного кодексу України/.

Пунктом 7 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Позовні вимоги БФ "Гелон" обґрунтовані протиправною передачею Котелевською РДА споруд музею просто неба "Скіфленд" СТОВ "Скіф" під час передачі останньому земельної ділянки на підставі розпорядження голови Котелевської РДА № 509 від 25 грудня 2007 року, яке скасоване судом.

Позивач наполягає на порушенні свого права на користування наданою йому в оренду на підставі розпорядження від 29 червня 2006 року № 239 земельною ділянкою.

При цьому, під час усього розгляду цієї справи позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту виділення такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснення її державної реєстрації, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про відсутність підтвердження факту користування позивачем спірною земельною ділянкою.

Крім того, рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 11 червня 2012 року у справі № 1613/2-4/11, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 17 вересня 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 грудня 2012 року, позовні вимоги Котелевської РДА до ОСОБА_4 про визнання будівництва самочинним та зобов`язання його знести, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: історико-культурний заповідник "Більськ", Відділ земельних ресурсів Котелевської РДА, Відділ архітектури Котелевської РДА, інспекція Державного архітектурного-будівельного контролю у Полтавській області та на стороні відповідача Благодійний фонд "Гелон", задоволено: визнано будівництво об`єктів нерухомого майна, а саме: об`єкт № 1 (сторожова вежа) споруда, об`єкт № 2 (сторожова вежа) споруда; об`єкт № 3 (вежі) споруда; об`єкт № 4 (курень) будівля; об`єкт № 5 (огорожі частоколу, мостику) споруда; об`єкт № 6 (вбиральня) будівля, що розташовані за межами населеного пункту с. Більськ Котелевського району Полтавської області, біля автодороги поблизу "Альтанки" самочинними; зобов`язано ОСОБА_4 знести об`єкти нерухомого майна, а саме: об`єкт № 1 (сторожова вежа) споруда, об`єкт № 2 (сторожова вежа) споруда; об`єкт № 3 (вежі) споруда; об`єкт № 4 (курень) будівля; об`єкт № 5 (огорожі частоколу, мостику) споруда; об`єкт № 6 (вбиральня) будівля, що розташовані за межами населеного пункту с. Більськ Котелевського району Полтавської області, біля автодороги поблизу "Альтанки", шляхом розбирання та демонтажу.

На виконання зазначеного судового акта видано виконавчий лист № 1613/2-4/11 від 17 квітня 2013 року, на підставі якого державним виконавцем ВДВС Зіньківського РУЮ відкрито виконавче провадження № 39911081.

28 листопада 2013 року постановою державного виконавця ВДВС Зіньківського РУЮ виконавче провадження № 39911081 закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, самовільно збудовані споруди знесені на виконання судового рішення у справі № 1613/2-4/11, тобто останнє є фактично виконаним.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі № 1613/2-4/11, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи таке рішення, суд встановив усі обставини справи, а також встановив, що відповідач при зверненні з таким позовом діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У вказаному вище судовому рішенні встановлено судом, що ОСОБА_4 не довів правомірності, законності використання земельної ділянки та здійснення ним будівництва будівель на земельній ділянці. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Визнано будівництво самочинним та зобов`язано ОСОБА_4 знести об`єкти нерухомого майна, шляхом розбирання та демонтажу.

Суд зауважує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження свого права власності на споруди музею просто неба "Скіфленд" та майно Благодійному фонду "Гелон", що знаходиться на території земельної ділянки площею 2,00 га (пасовища) за межами населеного пункту в адміністративних межах Більської сільської ради поблизу Альтанки, так само як не надано доказів на підтвердження факту спірної передачі споруд музею третім особам, зокрема СТОВ "Скіф".

Наявні в матеріалах справи копії документів щодо листування ОСОБА_4 із численними установами, зокрема Прокуратурою Котелевського району, Більською сільською радою, Управлінням з контролю за використанням та охоронною земель у Полтавській області, Прокуратурою Полтавської області, головою Котелевської райдержадміністрації не можуть вважатись доказами права власності на майно БФ "Гелон" та на підтвердження будь-якого передання вказаного майна третім особам.

Викладене вище спростовує твердження позивача про порушення його права на користування спірною земельною ділянкою та права власності на споруди музею просто неба "Скіфленд".

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У розумінні пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; у свою чергу публічно-правовим спором є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Здійснюючи розгляд цієї справи, суд виходить з того, що вказаний спір виник між юридичною особою приватного права та Котелевською РДА з приводу реалізації компетенції (повноважень) останнього у сфері управління.

Пунктом 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них (як позивачем, так і відповідачем) є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень-відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Відтак, БФ "Гелон" не наділено адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі.

Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип диспозитивності. Зазначений принцип знайшов відображення в частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, матеріально-правові межі розгляду справи обмежені змістом позовних вимог, заявлених позивачем в позові.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" СТОВ "Скіф" під час передачі земельної ділянки останньому на підставі розпорядження голови Котелевської РДА № 509 від 25 грудня 2007 року без рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування заподіяної матеріальної та нематеріальної шкоди, суд виходить з такого.

На переконання суду, зазначені вище позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання відсутності компетенції на передачу споруд музею просто неба "Скіфленд" СТОВ "Скіф" під час передачі земельної ділянки останньому на підставі розпорядження голови Котелевської РДА № 509 від 25 грудня 2007 року, стосовно якої суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, а тому вимоги про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем не зазначено обставин за яких Благодійному фонду "Гелон" заподіяно шкоду, а також не надано жодних доказів на підтвердження факту та розміру заподіяної позивачу матеріальної та нематеріальної шкоди. Також, позивачем не надано документального підтвердження понесення витрат, які мають бути відшкодовані на його переконання, з Котелевської РДА.

Проаналізувавши вищевикладене суд не визнає позовні вимоги обґрунтованими, а тому не вбачає підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Благодійного фонду "Гелон" (вул. Леніна, 21, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610, ЄДРПОУ 26400278) до Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 221, смт. Котельва, Полтавська область, 38600, ЄДРПОУ 04057570), Управління Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 221, смт. Котельва, Полтавська область, 38600, ЄДРПОУ 37301948), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ЄДРПОУ 37959255), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф" (вул. Центральна, 1, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 39610, ЄДРПОУ 03773211) про визнання відсутності компетенції та відшкодування шкоди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий суддя А.О. Чеснокова суддя суддя Н.Ю. Алєксєєва Г.В. Костенко