Рішення

від 25.11.2022 по справі 442/4589/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/4589/22

Провадження №2/442/1038/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Медведика Л.О.,

з участю секретаря Далявської Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника Дрогобицької міської ради Сенців М.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Тунського А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ПАТ «Дрогобицький Агротехсервіс» до Дрогобицької міської ради , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Легеди Миколи Миколайовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом в якому зазначив, що на підставі Держаного акту серія ЛВ за реєстраційним № 11 та рішення Дрогобицької міської ради від 16 квітня 1994року за №72, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 16,46 га передана у постійне користування для виробничих потреб Дрогобицькому виробничо-технічному об`єднанню АПК «Прикарпаття», правонаступником якого є ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс». Як наслідок, будівлі та споруди Дрогобицького виробничо-технічного об`єднання АПК «Прикарпаття» передані ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс».

Однак, частину вказаної вище земельної ділянки площею 1000 кв., що по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057, передано безоплатно у власність ОСОБА_3 , на підставі рішення Дрогобицької міської ради за № 850 від 07.12.2021р. «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального садівництва». А далі, згідно договору дарування від 23.12.2021р. ОСОБА_3 незадовго після оформлення права власності на вказану земельну ділянку, відчужив її за безоплатним договором на користь ОСОБА_2 , що вбачається з інформації Державного реєстру речових прав.

У позові також зазначено, що рішення Дрогобицької міської ради за № 850 від 07.12.2021р. та договором дарування від 23.12.2021р. порушує законні права та інтереси ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс» оскільки згадана земельна ділянка є у постійному користуванні останнього та не вилучалась у нього жодним розпорядчим актом.

Позивач, як землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови, а відтак і право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Земельна ділянка забезпечує йому належний доступ та обслуговування розташованих на ній будівель і споруд.

Вказав, що відповідач ОСОБА_3 звертаючись до Дрогобицької міської ради не мав наміру створювати правові наслідки, за результатом його зверненням до останньої, оскільки отримавши спірну земельну ділянку, відразу відчужив її за безоплатним договором відповідачу ОСОБА_2 .

Правовим обґрунтуванням своїх правових вимог визначив висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), щодо правочину, спрямованого на уникнення створення правових наслідків, з чого слідує порушення загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. З ЦК України) та зловживання правом (частина третя ст. 13 ЦК України), та наявність підстав про застосування вимог ст. 234 ЦК України та ст. 228 ЦК України.

Послався також на положення ст. 391 ЦК України, згідно яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; частини 2, 3 ст. 152 ЗК України, якими визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; інші норми ЦК України, ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституції України.

Просив суд, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1000 кв. на АДРЕСА_1 , шляхом її витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький Агротехсервіс», стягнути судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда Микола Миколайович, не зважаючи на неодноразові виклики, до суду не з`явились, жодних заяв не подавали, а тому було ухвалено продовжити судовий розгляд без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, однак забезпечив представництво своїх інтересів. Відтак його представником адвокатом Тунським А.Р. було подано відзив проти задоволення позову. У ньому звернено увагу суду на те, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що земельна ділянка площею 1000 кв., що по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057, є частиною земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні позивача, а тому поставив під сумнів факт порушеного права позивача. Крім того, позивач неодноразово відчужував земельні ділянки і не надав доказів їх наявності на тепер. Зазначив, що згідно позиції ВС відчуження нерухомого майна є підставою для автоматичного припинення права землекористування. До цього зауважив, що правом витребування майна з чужого незаконного володіння володіє виключно власник земельної ділянки, а подання одночасно негаторного і віндикаційного позову не допускається.

Відповідач, Дрогобицька міська рада, також надіслала відзив, в якому заперечила проти задоволення позову з аналогічних обставин. З посиланням на ст.141 ЗК України, представник ОСОБА_4 зазначила, що приміщення, які належали відповідачу відчужені іншим особам, що зумовлює припинення його права користування земельною ділянкою. Крім цього, додала що згідно висновку ВС по справі №6-2225цс16 право користування припиняється у разі набуття іншою особою права власності на нерухоме майно, навіть якщо площа під ним є лише частиною ділянки первинного землекористувача. Також, для прикладу, навела правову позицію ВСУ по справі №6-253цс16 із цитуванням наведених у ній висновків; принципи зміни позиції законодавця в питаннях набуття права власності на нерухоме майно та долі земельної ділянки під ним за хронологією, починаючи з 1992 року, викладену в постанові ВП ВС від 04.12.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс». Пояснив, що згідно Державного акта від 16 квітня 1994 року підприємству надано в постійне користування 16,46 га землі в межах згідно з Планом користування. Продемонстрував оригінали цих документів іншим учасникам судового розгляду задля спростування висловлених ними припущень. Зауважив, що ЗУ «Про Державний земельний кадастр» був прийнятий значно пізніше. Додав фотосвітлину з публічної кадастрової карти належної підприємству земельної ділянки із зображенням на ній земельної ділянки площею 1000 кв., що по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057.

Представник Відповідача Дрогобицької міської ради - Сенців М.М. пояснила, що повністю заперечує щодо задоволення позову з підстав, наведених нею у відзиві: посилання на норму ст.141 ЗК України, відсутність відомостей про наявність нерухомого майна позивача на його земельній ділянці; необхідність заявлення негаторного або ж віндикаційного позову, причому власником, а не користувачем земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Тунський А.Р. в своїх поясненнях суду також заперечив проти позову з підстав наведених у поданому ним відзиві, звернувши увагу суду на додану ним об`ємну Інформацію з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна тощо.

Заслухавши, пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Дрогобицькому виробничо-технічному об`єднанню АПК «Прикарпаття» на підставі Держаного акту серія ЛВ зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 11 відповідно до рішення Дрогобицької міської ради від 16 квітня 1994 року №72, надано у постійне користування землі в межах 16,46 га.

Даний акт є чинним, ніким не скасований та в судовому порядку недійсним не визнаний, а відтак щодо нього діє норма ст. 204 ЦК України про презумпцію правомірності правочину. На даний висновок жодним чином не впливає додана адвокатом Тунським А.Р. відповідь ГУ Держгеокадастру у Львівській області, оскільки стосується Державного акту Дрогобицького ДЛГ іншої серії ЛВ 11, ще й зареєстрованого іншою датою. Аналогічно, із відповіддю №80/03-08 від 20.09.2022 року начальника відділу міського архіву, оскільки вона не містить інформації про час закриття згаданої сесії й відповідно наявності додаткових протоколів після 19.04.1994 року. Зрештою, описаний в ній факт не набув свого розвитку в частині процесу доказування. Довідка фінансового управління Дрогобицької міської ради №239 від 10.10.2022 року, взагалі не стосується спірних правовідносин сторін й предмету позову.

Правонаступником Дрогобицького виробничо-технічного об`єднання АПК «Прикарпаття», є позивач - ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс», що підтверджується витягами із Статуту підприємства від 1998, 2008, 2016 років.

Будівлі та споруди Дрогобицького виробничо-технічного об`єднання АПК «Прикарпаття» передані ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс» про що свідчать умовні позначення на Плані землекористування.

Місцезнаходження земельної ділянки площею 1000 кв., по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057, яка безоплатно передана у власність ОСОБА_3 , представником позивача схематично вказано на витягу з Публічної кадастрової карти України. Суд сприймає цей доказ як єдиний. Представниками сторони відповідача хоч і ставився під сумнів факт накладки земельної ділянки, однак своїх доказів на противагу цьому, вони не надали.

Факт наявності договору дарування земельної ділянки 23.12.2021р. від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , вбачається з інформації Державного реєстру речових прав й сторонами в судовому засіданні не заперечувалось.

У відповідностідо ч.4ст.263ЦПК України,при виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.

Представник Дрогобицької міської ради натомість послалася на постанови Верховного Суду України.

Тим неменш,постанова ВСУу справі№6-253цс16описує правовідносини за яких спочатку фізична особа набула право власності на базу відпочинку згідно договору купівлі-продажу від 29 грудня 2004 року, а вже згодом, рішенням Лазурненської селищної ради № 106 від 24 жовтня 2006 року затверджено технічну документацію та надано Херсонському державному університету у постійне користування земельну ділянку площею 5,1188 га. На підставі вказаного рішення видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, у тому числі, земельну ділянку, на якій розташована належна фізичній особі на праві власності база відпочинку.

У іншій наведеній постанові по справі №6-2225цс16 ВСУ вирішувались правовідносини, коли особа придбала нерухоме майно на земельній ділянці, наданій до того у постійне користування іншій особі. І вже на підставі набуття права власності оспорювала акт на постійне користування.

Щодо постанов ВС зазначених у відзиві представника відповідача ОСОБА_2 . За постановою ВС по справі №908/1990/17 причиною виникнення спору стала незгода Відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі про припинення права оренди, у зв`язку з чим Позивач звернувся з позовом до Відповідача, як особи, уповноваженої на даний час розпоряджатися даною земельною ділянкою, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.10.2006. Відтак, за порушення права постійного користування земельною ділянкою у цій постанові не йшлося, правовідносини врегульовувались ЗУ «Про оренду землі».

За постановою ВС по справі №372/4099/18 рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради №3/1 від 29 серпня 2001 року передано юридичній особі у постійне користування земельну ділянку для розширення території товариства індивідуальних забудовників, та видано державний акт на право постійного користування землею 17 вересня 2001 року, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею. А далі, рішенням цієї селищної ради від 24 січня 2002 року на підставі відповідного клопотання правління тієї ж юридичної особи було вилучено з її постійного користування частину земельної ділянки в зв`язку з приватизацією цих земельних ділянок її членами. Було також доручено Обухівському бюро ДЗК внести відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування землею.

Відтак, постанови на які посилались представники відповідачів не є релевантними щодо правовідносин у даній справі, зрештою, навіть не у всіх зазначених постановах Верховного Суду ухвалювалось остаточне рішення і відповідно правова позиція не висловлювалась.

У даній справі, стороною відповідача акцентувалось на факті відчуження нерухомого майна, що розташовано на земельній ділянці позивача. Надавалась інформація з Державного реєстру…, представлялись рішення суду І-ї інстанції. Ставилось питання про підтвердження наявності нерухомого майна, зареєстрованого за ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс».

Однак, стороною позивача цього не було ні підтверджено, ні спростовано. Збирання доказів у цивільних справах згідно ч.2 ст.13 ЦПК України, не є обов`язком суду, тому ця обставина залишилась нез`ясованою. Зрештою, на земельній ділянці, що залишилась у постійному користуванні позивача (ухвалою сесії Дрогобицької міської ради №579 від 16.05.2001 було припинено право користування позивача в частині 5,4587 га.), - ніхто зі сторін питання права постійного користування позивача не оспорював.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Станом на час надання земельної ділянки в постійне користування діяв Земельний кодекс України N 561-XII 1990 року в редакції на 22.06.1993 року. Згідно ст.43 права землекористувачів охороняються законом. Припинення права користування земельною ділянкою було передбачено лише у випадках, передбачених ст.27,28 цього кодексу. Втручання в діяльність землекористувачів, пов`язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій заборонялася, за винятком порушення землекористувачами земельного законодавства. Права землекористувачів могли бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведене міська рада допустила протиправне втручання в діяльність позивача, безпідставно обмежила його право користування частиною земельної ділянки, а тому позов підлягає до задоволення.

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 268 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:075:0057, для індивідуального садівництва, - шляхом її витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 в користь ПАТ«Дрогобицький Агротехсервіс».

Стягнути з Дрогобицької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частках на користь ПАТ«Дрогобицький Агротехсервіс» 3721,50 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Суддя Медведик Л.О.