Постанова

від 07.11.2022 по справі 456/5490/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/5490/21 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.

Провадження № 22-ц/811/1880/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Івасюти М.В.,

з участю: представника позивача Ковальчука С.Т., ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шнира О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою ТзОВ«Львів КомерцБуд» нарішення Стрийськогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 09червня 2022року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд», ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемного правочину, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, згідно якого просила встановити нікчемність Попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 78 від 05.09.2019 року підписаного нею - ОСОБА_3 та ТОВ «Львів Комерц Буд» в особі директора (на момент підписання) ОСОБА_2 ; застосувати наслідки нікчемності Попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 78 від 05.09.2019 року (далі Попередній договір) та стягнути солідарно з ТОВ «Львів Комерц Буд» та з ОСОБА_2 на її користь, суму коштів (боргу), отриманих ОСОБА_2 та/або ТОВ «Львів Комерц Буд» на підставі нікчемного договору, у розмірі 30 000 тисяч євро. Стягнути солідарно з ТОВ «Львів Комерц Буд» та ОСОБА_2 у її користь інфляційні втрати у розмірі - 119 570 (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 07 коп., а також три проценти річних від суми боргу у розмірі - 53 576 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн. 51 коп.. Всі судові витрати покласти на відповідачів солідарно.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликалась на те, що 05.09.2019 між нею та ТОВ «Львів Комерц Буд» в особі директора ОСОБА_2 було укладено Попередній договір купівлі продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення апартаментів) № 78 на восьмому поверсі загальною проектною площею 51,46 кв.м., збудованого апарт готелю із вбудованими туристичної інфраструктури у АДРЕСА_1 на земельній ділянці за тією ж адресою, кадастровий номер земельної ділянки 4610700000:01:006:0406.

Підпунктом 2.2 Попереднього договору передбачалось, що продаж нежитлового приміщення - апартаментів № 78 на 8 поверсі загальною проектною площею 51,46 кв.м. буде вчинено за суму 832 500 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на момент підписання цього Попереднього договору 30 000,00 євро.

Пунктом 6 Попереднього договору сторони погодили, що враховуючи серйозність намірів Покупця придбати нежитлове приміщення № 78 на 8 поверсі загальною проектною площею 51,46 кв.м. покупцем на момент підписання цього договору передаються продавцю грошові кошти у сумі 832 500 грн., що еквівалентно за курсом НБУ на момент підписання цього договору 30 000 євро. Отримання ТОВ «Львів Комерц Буд» в особі ОСОБА_2 вказаних грошових коштів підтверджується змістом п. 6.1 Попереднього договору та власноручно написаною ОСОБА_2 розпискою 05.09.2019, у якій зазначено, що грошові кошти надавались у якості оплати, згідно Попередніх договорів купівлі продажу нерухомого майна.

Окрім цього, рішенням Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області від 27.04.2021, яке набрало законної сили, застосовано наслідки нікчемності відповідного правочину (Попереднього Договору купівлі продажу нерухомого майна № 1.9 від 05.09.2019) та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму коштів отриманих ОСОБА_2 на підставі нікчемного договору у розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) євро на підставі розписки від 05.09.2019, яка фігурує в матеріалах цієї справи.

Свої зобов`язання за вказаним договором вона виконала вчасно і у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена у письмовій формі.

З вказаного випливає, що Попередній договір купівлі продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення апартаментів) від 05.09.2019 підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Наслідком нікчемного Попереднього договору є повернення грошових коштів від ТОВ «Львів Комерц Буд» (в особі ОСОБА_2 , який перебуває на посаді директора ТОВ «Львів Комерц Буд» на дату підписання вищезгаданого Договору) до позивача і як передбачено розпискою від 05.09.2019 «В разі невиконання зобов`язання за даним договором гарантую повернення коштів особисто 05.09.2020».

Також вважає, що оскільки Попередній договір є нікчемним з моменту його підписання, а ТОВ «Львів Комерц Буд» досі користується її коштами, тому вона має право на застосування ст. 625 ЦК України, зокрема крім основної суми боргу з ТОВ «Львів Комерц Буд» та ОСОБА_4 має бути стягнуто індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 119 570 грн., а також 3% річних у розмірі 53 576, 51 грн, розрахунок яких долучено до позовної заяви.

Рішенням Стрийськогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 09червня 2022року позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд», ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемного правочину задоволено частково.

Застосовано наслідки нікчемності Попереднього договору купівлі продажу нерухомого майна (нежитлове приміщення апартаментів) № 78 від 05.09.2019 укладеного між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд» та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_3 суму коштів отриманих на підставі нікчемного правочину у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) євро.

В задоволені решти позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_3 8 999 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 76 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржило ТзОВ «Львів Комерц Буд», подавши апеляційну скаргу.

Не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_3 суми коштів у розмірі 30 000 євро з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків. викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не врахував того, що кошти від позивача отримував ОСОБА_2 , як фізична особа, а не як директор ТОВ «Львів Комерц Буд», відповідно кошти мали бути стягнуті з ОСОБА_2 на підставі ст.1212 ЦК України, як безпідставно ним отримані.

В підтвердження факту отримання грошових коштів ОСОБА_2 , як фізичною особою, а не директором ТОВ «Львів Комерц Буд» свідчить надана ним розписка.

Окрім того, ОСОБА_2 визнає ту обставину, що він як фізична особа, а не директор ТОВ «Львів Комерц Буд» отримав грошові кошти від позивача особисто та таких ніколи на рахунок чи в касу ТОВ «Львів Комерц Буд» не вносив.

Просить рішення суду змінити в частині стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_3 , суми коштів, отриманих на підставі нікчемного правочину в розмірі 30 000євро та 8 999, 76 грн. сплаченого судового збору, стягнувши суму коштів в розмірі 30000 євро з ОСОБА_2

31 жовтня 2022 року представник ОСОБА_3 адвокат Гущенков Є.В. подав відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шнира О.Б., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки укладений 05.09.2019 року між ТОВ «Львів Комерц Буд» та ОСОБА_3 . Попередній договір не був нотаріально посвідчений, відтак є нікчемним, а тому необхідно застосувати наслідки нікчемності правочину (реституцію), та повернути позивачу сплачені нею за договором кошти.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог заявлених в суді першої інстанції.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 05.09.2019 року між ТОВ «Львів Комерц Буд» в особі директора Кошик П.І., який діє на підставі Статуту (надалі - Продавець) та ОСОБА_3 (надалі Покупець), разом іменуються - Сторони) було укладено Попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення апартаментів), згідно п.1 якого, сторони зобов`язались у порядку та на умовах встановлених даним договором у майбутньому, але не пізніше 28.12.2022 року укласти та підписати Договір купівлі продажу нижчезазначеного нежитлового приміщення (апартаменти) (надалі - Основний договір). Згідно п.2.1. об`єктом купівлі - продажу є нежитлове приміщення - апартаменти: №78 на 8-му поверсі загальною проектною площею 51,46 кв.м. збудованого апарт готелю із вбудованими приміщеннями туристичної інфраструктури у АДРЕСА_1 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610700000:01:006:0406.

Згідно п. 6 вказаного договору за згодою сторін, враховуючи серйозність намірів покупця придбати згадане вище нежитлове приміщення апартаменти № 78 на 8 -му поверсі загальною проектною площею 51,46 кв.м., покупцем на момент підписання цього договору передаються продавцю грошові кошти у сумі 832 500 грн. (вісімсот тридцять дві тисячі п`ятсот гривень), що еквівалентно за курсом НБУ 30 000 (тридцять тисяч) євро.

В п. 6.1 Попереднього договору передбачено, що своїми підписами на цьому Договорі сторони підтверджують факт передання/отримання грошових коштів, зазначених у п. 6 даного Договору.

Згідно п. 9, Попередній договір має додатки, які є невід`ємною його частиною: проект об`єкта будівництва із зазначенням площ та номерів приміщень; розписка ОСОБА_2 (а.с. 7-8).

Вказаний договір підписаний зі сторони продавця директором ОСОБА_2 із зазначенням реквізитів ТОВ «Львів Комерц Буд» та з представленням печатки вказаної юридичної особи.

Згідно розписки написаної власноручно ОСОБА_2 , такий ствердив, що 05.09.2019 отримав від ОСОБА_3 гроші у сумі 40 500 євро, що еквівалентно на момент укладення договору 1 123 875 грн. за курсом НБУ, які йому передані у якості оплати згідно попередніх договорів купівлі продажу нежитлового приміщення - апартаментів ( АДРЕСА_3 ) та нежитлового приміщення № 1.9 ( АДРЕСА_4 ) від 05 вересня 2019. В разі невиконання зобов`язань за даним договором гарантує повернення коштів особисто 03.09.2020. (а.с.10)

Як встановлено ОСОБА_2 працював на посаді директора ТОВ «Львів Комерц Буд» до 18.10.2019р., та був звільнений за власним бажанням, вказане стверджується рішенням №03 єдиного учасника ТОВ «Львів Комерц Буд» від 18.10.2019 ОСОБА_6 , яка володіє 100% статутного капіталу Товариства. Вказане рішення посвідчено нотаріусом Львівьского міського нотаріального округу Юзва Н.Б, зареєстровано у реєстрі за № 2704. (а.с.160).

Згідно довідки ТОВ «Львів Комерц Буд» від 27.01.2022, товариство підтверджує, що на банківські рахунки та в касу товариства не надходило жодних коштів від ОСОБА_3 , у тому числі грошові кошти у розмірі 30 000 євро чи їх еквівалент у національній валюті України та такі кошти не вносились ОСОБА_2 /а.с.71

З заключної банківської виписки за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 по рахунку ТОВ «Львів Комерц Буд» вбачається, що кошти на рахунок підприємства з призначенням згідно попереднього договору від 05.09.2019 від ОСОБА_7 не надходили.

Окрім того, судом встановлено, що того ж дня 05.09.2019р. між тими ж сторонами, а саме ОСОБА_2 (надалі - продавець) та ОСОБА_3 (надалі - покупець, разом -Сторони), було укладено ще один Попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення - апартаменту), за яким сторони зобов`язуються у порядку та на умовах встановлених даним договором у майбутньому, але не пізніше 28.02.2021 укласти та підписати Договір купівлі продажу нижчезазначеного нежитлового приміщення (надалі - Основний договір). Згідно п. 2.1 об`єктом купівлі -продажу є нежитлове приміщення № 1.9. на 2 поверсі загальною проектною площею 37,45 кв.м. збудованого торгового комплексу з автостанцією у АДРЕСА_4 , на земельній ділянці за цією ж адресою, кадастровий номер земельної ділянки: 4622110100:01:009:0098 Згідно п. 6 вказаного договору за згодою сторін, враховуючи серйозність намірів покупця придбати згадане вище нежитлове приміщення апартаменти № 1.9 на 2 му поверсі загальною проектною площею 37,45 кв.м., покупцем на момент підписання цього договору передаються продавцю грошові кошти в сумі 291375 грн. (двісті дев`яносто одна тисяча триста сімдесять п`ять гривень), що еквівалентно за курсом НБУ 10 500 (десять тисяч п`ятсот) євро. П. 6.1 Договору передбачено, що своїми підписами на цьому Договорі Сторони підтверджують факт передання/отримання грошових коштів, зазначених у п. 6 даного Договору. Згідно п. 9 Договір має Додатки, які є невід`ємною його частиною: проект об`єкта будівництва із зазначенням площ та номерів приміщень; розписка ОСОБА_2 (а.с.85-86).

Рішенням Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області від 14.04.2021 у справі № 446/2255/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемного правочину, позов задоволено частково. Застосовано наслідки нікчемності попереднього договору купівлі - продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 1.9 від 05.09.2019 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму коштів отриманих ОСОБА_2 на підставі нікчемного договору у сумі 10 5000 євро. У задоволені решти позову відмовлено. Зазначене рішення учасниками не оскаржувалось та відповідно набрало законної сили (а.с.11-13).

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

У відповідності до ст. 657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч. 3 ст.640ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що визнання нікчемного правочину недійсним «не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Належним способом захисту у подібному випадку є саме визнання відповідного права (пункт і частини другої статті 16 ЦК України) або застосування наслідків недійсності правочину.

Враховуючи, що підписаний сторонами попередній договір купівлі продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення апартаментів) АДРЕСА_3 , нотаріально посвідчений не був такий правочин є нікчемним, а тому, кошти, які сплачені ОСОБА_3 на виконання даного договору підлягають поверненню.

Доводи апеляційної скарги, що належним відповідачем по справі має бути саме ОСОБА_2 а не ТОВ «Львів Комерц Буд» колегія суддів вважає необгрунтовнаими, та такими, що зводяться лише до переоцінки доказів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням № 01 ТОВ «Львів Комерц Буд» від 21.12.2018, яке нотарільно посвідчене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзва Н.Б., зареєстровано у реєстрі №3465, засновником ОСОБА_2 прийнято рішення про створення ТОВ «Львів Комерц Буд», затверджено статут данного підприємтсва та директором товариства обрано ОСОБА_2 .

Згідно наказу №01 від 22.12.2018, ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Львів Комерц Буд» з 22.12.2018р.

У відповідності до п. 9.1. Статуту, управління Товариством здійснюють його органи. Органами Товариства є Загальні збори Учасників та виконавчий орган (директор).

В п. 9.25 Статуту вказано, що посадовими особами товариства визначається Директор товариства.

Згідно п. 9.21. виконавчим органом товариства, який здійснює поточне керівництво його діяльністю є директор, який призначається і є підзвітним Загальним Зборам Учасників та організовує виконання їх рішень.

Директор організовує роботу Товариства та несе відповідальність за його діяльність./п.9.22/

У відповідності до п. 9.24 Статуту, директор у межах своєї компетенції укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з приписами статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (висновок Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18).

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, незалежно від того, вчиняється такий правочин з перевищенням наданих представнику повноважень, чи без такого перевищення.

Оскільки Попередній договір купівлі- продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення - апартаментів) № 78 на восьмому поверсі загальною проектною площею 51,46 кв.м., у АДРЕСА_1 від 05.09.2019 було укладено позивачем з юридичною особою-ТОВ «ЛьвівКомерц Буд»в особідиректора КошикП.І., який діє керуючись Статутом, тому саме ТОВ «Львів Комерц Буд» є суб`єктом спірних правовідносин, які виникли на підставі цього нікчемного правочину, а не ОСОБА_2 як фізична особа.

Покликання апелянта на рішення Камянка - Бузького районного суду Львівської області від 14.04.2021 року, колегія суддів вважає безпідставним.

В справі № 446/2255/20 предметом спору є попередній договору купівлі продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 1.9. від 05.09.2019, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як фізичною особою.

Тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що обставини справи № 446/2255/20 та даної справи є схожі у частині укладення нікчемних правочинів (попередніх договорів купівлі продажу нерухомого майна), проте відмінні сторонами цих попередніх договорів та відповідно сторонами спірних правовідносин.

Відповідно до ч.7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

У відповідності до вимог ст..76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.6 ст.81ЦПКУкраїни доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на вище наведе, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.129Конституції Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ТзОВ «Львів Комерц Буд» - залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2022 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.