Постанова

від 13.07.2007 по справі 45/80пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

11.07.2007 р.                                                                           

справа №45/80пд

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Запорощенка М.Д.

суддів

Волкова Р.В.

Старовойтової Г.Я.

за участю  представників сторін :

від позивача :

не з'явився

від відповідача:

ОСОБА_1 -приватний підприємець

від 3-ї особи :

не з'явився

розглянув у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

 Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1м. Димитров

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

24.04.2007 року

у справі

45/80пд

за позовом

Виконавчого комітету

Димитровської міської ради           

м. Димитров                

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1м. Димитров

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

 Донецьке обласне територіальне відділення

Антимонопольного комітету України м. Донецьк

про

визнання недійсним  договору

У судовому засіданні з 18.06.2007 року по 11.07.2007 року        

була оголошена перерва.

Рішенням господарського суду

Донецької області від 24.04.2007 року у справі           №45/80пд (суддя Б.Д.Плотницький )

задоволені позовні вимоги Виконавчого комітету Димитровської міської ради м.

Димитров до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1м.

Димитрів про визнання недійсним договору №4 від 01.09.2005 року на перевезення

пасажирів автомобільним транспортом по маршрутам загального користування у м.

Димитров.

Вказаний договір визнано недійсним.

Рішення господарського суду

мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідач, Суб'єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1м. Димитрів, не погоджуючись з рішенням

господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так

як вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення

для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить у

задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі заявник вказує на те,

що правове обґрунтування спірного рішення, за виключенням посилань на рішення №

539 Виконкому Димитровської міської ради від 15.11.2006 року та рішення

адміністративної колегії Донецького територіального відділення Антимонопольного

комітету України від 30.01.2006 року, здійснюється загальними нормами, без

наведення чіткого визначення норм права та обставин, що стверджують зазначене.

Скаржник зазначає, що у судових

актах у справі №19/76а не ставиться питання про зобов'язання Виконкому

скасувати протокольні рішення від 12.08.2005 року та            16.08.2005 року конкурсного

комітету Димитровської міської ради, а ця справа стосується виключно вимог

Приватного підприємця ОСОБА_2 до Антимонопольного комітету України. Крім того,

заявник апеляційної скарги вказує на те, що він не був учасником господарського

провадження у справі №19/76а.

Крім того, відповідач посилається

на те, що ним був поданий до Димитровського міського суду адміністративний

позов про визнання нечинним рішення Виконкому від 15.11.2006 року №539, за яким

порушено адміністративне провадження. Ця обставина, на думку відповідача, є

підставою для зупинення провадження у даній справі.

Скаржник також наполягає на тому,

що спірний договір є адміністративним договором, тому суд першої інстанції не

мав права розглядати спір в межах господарського судочинства.

Одночасно відповідач вказує на те,

що відповідно до приписів цивільного законодавства недійсною визнається угода,

що не відповідає вимогам закону, тому господарський суд повинен був при

вирішенні даного спору встановити наявність тих обставин, з якими закон

пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Позивач, Виконавчий комітет

Димитровської міської ради м. Димитров, проти апеляційної скарги заперечує,

вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому підстави

для його скасування відсутні. Просить залишити рішення господарського суду без

змін.

Зокрема, позивач зазначив, що

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 звертався до

господарського суду Донецької області про визнання недійсним рішення №4 від

30.01.2006р. Адміністративної комісії Донецького обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України по справі № 01-26-45/2005 за

заявою ОСОБА_3 та ПП  - ОСОБА_4 Рішенням

суду від 22.05.2006р. по справі №19/76а (залишеним без змін постановою Вищого

господарського суду України від 10.10.2006р.) 

в задоволенні позовних вимог йому відмовлено. На підставі цього

виконкомом Димитровської міської ради було прийняте рішення №539 від

15.11.2006р. “Про скасування протокольних рішень конкурсного комітету від

12.08.2005 та 16.08.2005рр.” Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній

особі ОСОБА_1                    м.

Димитрів було запропоновано розірвати договір №4 від 01.09.2005р. При цьому

було повідомлено, що у випадку незгоди розірвати договір, спір буде переданий

до господарського суду для вирішення спору. Господарський суд позовні вимоги

виконкому Димитровської міської ради задовольнив у повному обсязі. Також

протокольні рішення виконкому Димитровської міської ради, якими визначені

переможці конкурсу на міські перевезення пасажирів у серпні 2005 на маршрутах

№№ 2,4,6, прийняте з порушенням положень транспортного законодавства, що

визначає порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів,

законодавства  про захист економічної

конкуренції.

Представник позивача у судове

засідання 11.07.2007 року не з'явився.

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні 

позивача, Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного

комітету України м. Донецьк, проти апеляційної скарги відповідача також

заперечує, посилаючись при цьому на невідповідність доводів, викладених в

апеляційній скарзі, обставинам справи та чинному законодавству.

На думку третьої особи у спірному

рішенні господарського суду Донецької області і у поясненнях Антимонопольного

комітету України визначені порушені норми законодавства, а саме, оскаржуваний

договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом по маршрутах

загального користування у м. Димитров Донецької області був укладений

виконавчим комітетом Димитровської міської ради з порушенням транспортного

законодавства (ст. 44, 45, 47 Закону України “Про автомобільний транспорт” та

п.п. 2, 11, 20 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на

автобусному маршруті загального користування), що встановлено у рішенні

господарського суду і постанові Вищого господарського суду України у справі

19/76а, є підставою визнання недійсності угоди відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1

ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, третя особа вважає, що

предметом розгляду справи №19/76а є визнання недійсним рішення адмінколегії

Донецького відділення, яким зобов'язано скасувати протокольне рішення виконкому

щодо результатів конкурсу по маршрутах 2,4,6. Зазначене рішення набрало

законної сили і є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які

встановлені судом і мають значення для справи.

Оскільки предметом розгляду  справи №45/80пд є визнання недійсним договору

№4 від 01.09.2005р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом по

маршрутах загального користування у м. Димитров, зокрема маршрут №2, з

урахуванням вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу судове рішення

по справі №19/76а є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які

встановлені судом і мають значення для вирішення спору. У відповідності до ст.

22 Закону “Про Антимонопольний комітет України” рішення адміністративної

колегії Донецького відділення є обов'язковими до виконання, яким було

зобов'язано скасувати протокольні рішення від 12.08.2005 р. та 16.08.2005 р., у

відповідності з якими і був укладений спірний договір.

Донецьке обласне територіальне

відділення Антимонопольного комітету України також вказує на те, що спірний

договір у даній справі не підпадає під ознаки адміністративного договору,

визначені приписами Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі

викладеного просить суд рішення залишити без змін, а у задоволенні апеляційної

скарги відмовити.

Представник Донецького обласного

територіального відділення Антимонопольного комітету України у судове засідання

11.07.2007 року не з'явився.

Про час і місце судового засідання

сторони були сповіщені належним чином.

Справа, у відповідності до статті

75 Господарського процесуального кодексу України, розглянута за наявними в ній

матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, наявні

докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення  учасників процесу, судова колегія Донецького

апеляційного господарського суду встановила наступне.

В серпні 2005р. був проведений

конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування

в м. Димитров.

12.08.2005р. був складений протокол

№1 засідання конкурсного комітету по проведенню конкурсу з перевезення пасажирів

на автобусних маршрутах загального користування в м. Димитров. 16.08.2005р.

-протокол №2 засідання конкурсного комітету по проведенню конкурсу з

перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

На вказаних засіданнях конкурсного

комітету було постановлено вважати переможцем та запропонувати Замовнику

укласти договір, зокрема з приватним підприємцем ОСОБА_1, з перевезення

пасажирів на автобусному маршруті загального користування  №2. (арк.9-18)

Виконавчий комітет Димитрівської

міської ради  (Замовник за договором) та

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1(Перевізник за

договором) 01.09.2005 року  уклали

договір №4 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом по маршрутах

загального користування у м. Димитров Донецької області. Предметом цього

договору вказано, що на підставі рішення конкурсного комітету з перевезення

пасажирів автомобільним транспортом (протокол №2 від 16.08.2005 року) Замовник

надає право, а Перевізник зобов'язується здійснювати перевезення пасажирів

автомобільним транспортом в режимі загального користування по маршрутах міста,

зазначених в Додатку 1 до Договору, а саме №2 (арк.20-24).

30.01.2006р. Донецьким обласним

територіальним відділенням Антимонопольного комітету України м. Донецьк у справі

№01-26-45/2005 було прийняте рішення №4 “Про порушення законодавства про захист

економічної конкуренції”.

Даним рішенням було постановлено:

1. Визнати, що виконавчий комітет

Димитрівської міської ради, самовільно розподіливши транспортні засоби ПП ОСОБА_3

за маршрутами №№ 2,4,8, внаслідок чого він не мав можливості конкурувати з

іншими претендентами при проведенні конкурсу на міські перевезення м. Димитрів,

вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене

п.3 ст. 50 та визначене ч.1 ст. 15 Закону України “Про захист економічної

конкуренції”, у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування

шляхом вчинення дій , які призвели до спотворення конкуренції.

2. Визнати, що виконавчий комітет

Димитрівської міської ради, не зазначивши в оголошенні про конкурс клас

(місткість) транспортних засобів, які фактично потребувалось залучити для

перевезення пасажирів на певних маршрутах, у зв'язку з чим окремі претенденти

первинно були поставлені під час проведення конкурсу у нерівне становище,

вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене

п.3 ст.50 та визначене ч.1 ст. 15 Закону України “Про захист економічної

конкуренції” у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування

шляхом вчинення дій, які призвели до спотворення конкуренції.

3. Визнати, що виконавчий комітет

Димитрівської міської ради, визначивши переможця конкурсу за критеріями, не

передбаченими чинним законодавством, вчинив порушення законодавства про захист

економічної конкуренції, передбачене п.3 ст. 50 та визначене ч.1 ст. 15 Закону

України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних дій

органу місцевого самоврядування шляхом вчинення дій, які призвели до

спотворення конкуренції.

4. Зобов'язати виконавчий комітет

Димитрівської міської ради скасувати протокольні рішення конкурсного комітету

виконкому Димитрівської міської ради, якими визначені результати конкурсу на

перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №2, №4, №

6, що проводився у серпні 2005року, про що повідомити відділення у двомісячний

термін з дня отримання рішення у справі з наданням підтвердних документів.

Один із переможців проведеного

конкурсу - Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2звернувся

до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення №4 від

30.01.2006р. Адміністративної колегії Донецького обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України у справі             №01-26-45/2005 за заявою ПП

ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_5 про зобов'язання виконавчого комітету Димитровської

міської ради скасувати протокольні рішення від 12.08.2005р. та від 16.08.2005р.

конкурсного комітету Димитровської міської ради, якими визначені результати

конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального

користування № 2, № 4, № 6.

Рішенням господарського суду від

22.05.2006р. у справі №19/76а (залишеним без змін постановою Вищого

господарського суду України від 10.10.2006р.) в задоволенні позовних вимог

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2            м. Димитров до Донецького обласного

територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк  про визнання недійсним рішення № 4 від

30.01.2006р. Адміністративної колегії Донецького обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України по справі № 01-26-45/2005 за

заявою ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_5 про зобов'язання   виконавчого комітету Димитровської міської

ради скасувати протокольні рішення від 12.08.2005р. та від 16.08.2005р. конкурсного

комітету Димитровської міської ради, якими визначені результати конкурсу на

перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування № 2, № 4,

№ 6, було відмовлено.

На підставі зазначеного, Виконавчим

комітетом Димитровської міської ради прийняте рішення №539 від 15.11.2006р.

“Про скасування протокольних рішень конкурсного комітету від 12.08.2005р. та

16.08.2005р.”, першим пунктом якого вирішено скасувати протокольні рішення від

12.08.2005р. та від 16.08.2005р. конкурсного комітету Димитровської міської

ради, якими визначені результати конкурсу на перевезення пасажирів на

автобусних маршрутах загального користування №2,4,6.

Виконавчий комітет Димитровської

міської ради 15.12.2006р. на адресу відповідача 

направив лист №02-13п-3385, в якому вказано, що на підставі постанови

Вищого господарського суду України від 10.10.2006р. Виконкомом скасовані  протокольні рішення конкурсного комітету

Димитровської міської ради від 12.08.2005р. та 16.08.2005р., якими визначені

результати конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті №2

загального користування, на підставі якого був узгоджений договір №4 від

01.09.2005р.

09.01.2007р. позивач надіслав

відповідачу лист №02-13я-43  з

пропозицією прибути в юридичний відділ виконкому для розірвання договору №4 від

01.09.2005р.

При цьому, було повідомлено, що у

випадку незгоди розірвати договір, спір буде переданий до господарського суду

для вирішення по суті.

Враховуючи незгоду відповідача

розірвати договір, Виконавчий комітет Димитровської міської ради, м. Димитров

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання

недійсним договору №4 від 01.09.2005р. на перевезення пасажирів автомобільним

транспортом по маршрутах загального користування у                     м. Димитров Донецької

області.

Перевіривши повноту встановлених

судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки,

заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, колегія суддів

Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про

необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового

акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Предметом розгляду справи №19/76а

було визнання недійсним рішення №4 Донецького обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України         

м. Донецьк від 30.01.2006р. по справі №01-26-45/2005 “Про порушення

законодавства про захист економічної конкуренції”, яким визначені результати

конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального

користування №2, №4 та №6. Вказаним рішенням господарського суду (залишеним без

змін постановою Вищого господарського суду) в задоволенні позовних вимог про

визнання недійсним рішення № 4 від 30.01.2006р. Адміністративної колегії

Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету

України по справі № 01-26-45/2005 було відмовлено. Тобто, рішення № 4 від

30.01.2006р. Адміністративної колегії Донецького обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України по справі № 01-26-45/2005 є  чинним.

Предметом розгляду даної справи є

визнання недійсним договору №4 від 01.09.2005р. на перевезення пасажирів

автомобільним транспортом по маршрутах загального користування у м. Димитров

Донецької області, зокрема на маршрут №2.

За приписами ст. 22 Закону України

“Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення  та  

вимоги  органу   Антимонопольного комітету України,       голови територіального відділення

Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників

Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх

компетенції є обов'язковими для 

виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету

України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України,

вимог уповноважених ними  працівників

Антимонопольного   комітету   України,  

його територіального відділення тягне за собою передбачену законом

відповідальність.

Виходячи з наведеного, судова

колегія вважає, що позивачем правомірно прийняте рішення №539 від 15.11.2006 р.

про скасування протокольних рішень конкурсного комітету від 12.08.2005р. та

16.08.2005р. (арк.51), у відповідності з якими і був укладений спірний договір,

оскільки рішення Донецького обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України м. Донецьк від 30.01.2006р. по справі

№01-26-45/2005 за №4  є  обов'язковим для виконання.

Крім того, за приписами ч.1 ст.203

Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається із наданих до

матеріалів справи доказів Виконавчим комітетом Димитровської міської ради при

організації та проведенні конкурсу були порушені, зокрема положення

ст.ст.44,45,47 Закону України “Про автомобільний транспорт” та Порядку

проведення конкурсу на перевезення пасажирів 

на автобусному маршруті загального користування, затверджені Постановою

Кабінету Міністрів України № 139 від 29.01.2003 р., Замовником (Виконавчим

комітетом Димитрівської міської ради) 

були вчинені дії, які не відповідали законодавству про захист

економічної конкуренції, та призвели до спотворення конкуренції.

Таким чином, спірний договір №4 від

01.09.2005р. на перевезення пасажирів автомобільним транспортом по маршрутах

загального користування у м. Димитров Донецької області суперечить вимогам

Закону України “Про автомобільний транспорт” та Порядку проведення конкурсу на

перевезення пасажирів  на автобусному

маршруті загального користування, який затверджений Постановою Кабінету

Міністрів України №139 від 29.01.2003р.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного

кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою

- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на наведене, судова

колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про порушеннями

сторонами вимог ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України під час укладення

спірного договору №4 від 01.09.2005р. на перевезення пасажирів автомобільним

транспортом по маршрутах загального користування у м. Димитров Донецької

області, тому він має бути визнаний недійсним.

Щодо посилань заявника апеляційної

скарги на те, що господарський суд не мав права розглядати даний спір в межах

господарського судочинства, оскільки спірний договір на перевезення пасажирів

автомобільним транспортом по маршрутах загального користування є за своєю суттю

адміністративним договором, то судова колегія вважає за необхідне зазначити

наступне.

Статтею 3 Кодексу адміністративного

судочинства України визначені поняття, наведені в даному Кодексі.

Відповідно до п.14 цієї статті

адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої

складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських

функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Якщо ж суб'єкти (в тому числі орган

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові

особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір

відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони

вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть

відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним

(господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору

відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковими для

адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний

один до одного.

Договір не перевезення пасажирів

укладається за результатами проведення конкурсу замовником у загальному

порядку, визначеному Цивільним кодексом України. Обсяг прав та обов'язків за

таким договором визначається відповідно, зокрема, до транспортного

законодавства. Перевізник може відмовитись від укладання такого договору або

від його виконання, як це передбачено статтею 47 Закону України “Про

автомобільний транспорт” (в редакції, чинній на момент укладання договору) та

іншими нормативно-правовими актами.

Беручи до уваги зазначене, спірний

договір не підпадає під ознаки адміністративного договору, оскільки не містить

відносин влади і підпорядкування, хоча однією із сторін в ньому є суб'єкт

владних повноважень.

За таких обставин, господарський

суд Донецької області позов задовольнив правомірно.

З огляду на викладене, судова

колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду  не підлягає скасуванню, так як відповідає

фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана

апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями  91, 92, 93, 99, 101, 102, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи            ОСОБА_1м. Димитров на рішення

господарського суду Донецької області від 24.04.2007 року  у справі №45/80пд залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької

області від 24.04.2007 року у справі №45/80пд залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у

касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом

місяця.

Результати розгляду апеляційної

скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий         

Судді:         

          Надруковано  7 примірників:

1 -у справу; 2 -сторонам у справі;

1 -3-й особі;

2 -ДАГС; 1 -ГС Донецької обл.