45/80пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.06.06 р. Справа № 45/80пд
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Елін Лімітед”, ЄДРПОУ 23031316, м. Маріуполь
до відповідача 1: Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої
служби Донецької області, ЄДРПОУ 33838402, м. Донецьк
до відповідача 2: Приватного підприємства “Вєнтус – плюс”, ЄДРПОУ 33991054,
м. Димитрів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спеціалізоване державне підприємство “Укрспец`юст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец`юст”, ЄДРПОУ 25794538, м. Донецьк
про визнання недійсними угоди купівлі – продажу, акту продажу з публічних торгів та свідоцтва про право власності
Суддя Б.Д. Плотніцький
при секретарі судового засідання Крищук Л.В.
Представники:
Від позивача: Папаценко В.С. – директ.
Від відповідача 1: Шерстньов Р.О. – заст. нач. від.
Від відповідача 2: не з'явився
Від третьої особи: Сухоруков Д.В. – ст. юрисконс.
В засіданні суду брали участь
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Елін Лімітед”, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області, м. Донецьк, до відповідача 2: Приватного підприємства “Вєнтус – плюс”, м. Димитрів, про визнання недійсною угоди купівлі – продажу нерухомого майна: комплексу автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115, акту про проведення публічних торгів від 03.04.2006р., а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на придбане нерухоме майно, видане 04.04.2006р. Приватному підприємству „Вентус- плюс”, м.Димитрів.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення вимог діючого законодавства в частині реалізації арештованого майна. Зокрема, позивач стверджує, що під час проведення реалізації нерухомого майна – комплексу автозаправної станції, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Краснофлотська, 115, у склад якої входять: основна будівля площею 104,9 кв.м. (літ.А-1), навіс (літ.Б.), навіс (літ.В), покриття – асфальт, чотири підземних резервуарів під паливо, чотири паливозаправні колонки, були порушені вимоги ч.4 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження”, п.5.7.4, п. 5.12.5 „Інструкції про проведення виконавчих дій” – повідомлення сторін про оцінку арештованого майна; ст.64 Закону України „Про виконавче провадження”, п.6.2., п.5.7.3 „Інструкції про проведення виконавчих дій” – не здійснена оцінка автомобіля ГАЗ -5312 паливоцистерна, держ. номер. 04696ЕВ чим порушена черга реалізації майна боржника; норм Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна – місця проведення торгів, порушення строків дачі об'яви в засобах масової інформації про проведення торгів, не повідомлення позивача про дату, час та місце проведення торгів, стартову ціну для реалізації майна, а також ненаправлення на адресу позивача копії акту про проведення публічних торгів.
Таким чином, позивач вважає, що реалізацією арештованого нерухомого майна - комплексу автозаправної станції порушені права ТОВ “Елін Лімітед”, м.Маріуполь, встановлені для виконання судових рішень, що призвело до продажу вказаного майна по низькій ціні.
Відповідач 1 – Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області, у відзиві на позовну заяву (вх.№02-41/17788 від 17.05.2006р.) та доповненнях до відзиву (вх.№02-41/6995 від 31.05.2006р.) позовні вимоги не визнає у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень посилається на додержання вимог законодавства під час реалізації арештованого нерухомого майна – комплексу автозаправної станції, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Краснофлотська, 115. При цьому стверджує, що позивач за цим позовом був належним чином повідомлений про ринкову вартість арештованого майна, яка визначена експертом; пояснює, що у зв'язку з недостатністю грошових коштів на рахунках, державним виконавцем на підставі ст.ст.50,55,64 Закону України „Про виконавче провадження” здійснене звернене стягнення на майно; позивач заявою від 09.01.2006р. зазначив, яке саме майно необхідно реалізовувати першочергово. Одночасно, відповідач пояснює, що автомобіль ГАЗ-5312 топливоцистерна є спеціалізованим вантажним транспортним засобом, який безпосередньо приймає участь у виробничому процесі боржника і також належить до третьої черги майна боржника – юридичної особи, на яке звертається стягнення. Також, відповідач 1 стверджує про належне повідомлення в засобах масової інформації про проведення прилюдних торгів та інформації про нерухоме майно, а також стверджує про направлення сторонам виконавчого провадження копій акту про проведення прилюдних торгів.
Відповідач 2 - Приватне підприємство Вєнтус – плюс”, м.Димитрів проти позову заперечує, посилаючись на те, що являється добросовісним покупцем комплексу автозаправної станції, яка на праві власності належала позивачу. Одночасно стверджує, що у відповідності з п.2 ст.388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а також пояснює, що майно було придбане на платній основі.
Таким чином, просить в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2006р. в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучене Спеціалізоване державне підприємство “Укрспец`юст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец`юст”, м. Донецьк.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала відзив №863 від 07.06.2006р., в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки підстави, на які він посилається, не відповідають дійсності.
Зокрема, Спеціалізоване державне підприємство “Укрспец`юст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец`юст”, м. Донецьк вказано, що воно лише організовувало та проводило торги, які були проведені у м.Маріуполі – за місцезнаходженням майна, на належне повідомлення позивача про проведення торгів, а також на відповідність строків дачі інформаційного повідомлення в засобах масової інформації про проведення торгів з даними про нерухоме майно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарським судом встановлено наступне:
На примусовому виконанні у відповідача 1 знаходиться наказ господарського суду Донецької області №44/383 від 21.11.2005р. про стягнення з позивача за цим позовом на користь ТОВ „Олімп” заборгованості у сумі 84 216 грн. 65 коп.
Для примусового виконання рішень в межах виконавчого провадження державним виконавцем був накладений арешт на майно позивача, в тому числі і на нерухоме майно: комплекс автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115, в склад якої входять: основна будівля площею 104,9 кв.м. (літ.А-1), навіс (літ.Б.), навіс (літ.В), покриття – асфальт, чотири підземних резервуарів під паливо, чотири паливозаправні колонки.
Даний факт підтверджується актом опису й арешту активів від 14.12.2005р.
Вказане майно було продане на прилюдних торгах 03.04.2005р., організацією яких займалось Спеціалізоване державне підприємство “Укрспец`юст” в особі Донецької філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец`юст”, м. Донецьк.
Згідно з актом про проведення прилюдних торгів від 03.04.2006р. нерухоме майно: комплекс автозаправної станції, було продане переможцю торгів – Приватному підприємству „Вєнтус - плюс”, м.Димитрів.
Даний факт також підтверджується протоколом №6050075-1 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, яке належить ТОВ „Елін-Лімітед” від 03.04.2006р.
При цьому, спірне майно було реалізоване за 180 000 грн. 00 коп. (без ПДВ).
На підставі викладеного, 04.04.2006р. відповідачу 2 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т.В. відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (із змінами та доповненнями) на підставі акту про проведення прилюдних торгів видане свідоцтво про право власності на спірне майно.
Позивач, вважаючи, що під час проведення торгів були порушені його права та вимоги діючого законодавства, звернувся до суду з позовом про визнання недійсною угоди купівлі – продажу нерухомого майна: комплексу автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115, акту про проведення публічних торгів від 03.04.2006р. та свідоцтва про право власності на придбане нерухоме майно, виданого 04.04.2006р. Приватному підприємству „Вентус- плюс”, м.Димитрів.
Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
У відповідності із ст.2 Закону України „Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу.
При цьому, ст.5 Закону України „Про виконавче провадження” передбачені повноваження державного виконавця під час примусового виконання рішень, в тому числі і накладення арешту.
Згідно із ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
За змістом ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника здійснюється у разі відсутності коштів, що знаходяться на рахунках боржника.
Як встановлено судом, згідно з листом Філії „Жовтневого відділення Промінвестбанку в Донецькій області” №04-10/05-63 від 07.12.2005р., грошових коштів на рахунках підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Елін Лімітед” недостатньо для виконання постанови Державної виконавчої служби з примусового виконання судового рішення по справі №44/383.
З урахуванням викладеного 14.12.2005р. був складений акт опису та орешту активів майна боржника, копія якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином, господарський суд вважає правомірними дії відповідача 1 в частині накладення арешту та звернення стягнення на майно позивача з метою виконання наказу господарського суду Донецької області №44/383 від 21.11.2005р. про стягнення на користь ТОВ „Олімп” заборгованості у сумі 84 216 грн. 65 коп.
За змістом ст.57 Закону України „Про виконавче провадження” оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.
Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
При цьому, державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Як встановлено судом, оцінка спірного майна здійснена із залученням Приватного підприємства „Експерт-оцінка”, м.Макіївка. Копія звіту про ватрість майна наянв в матеріалах справи (а.с.66-86).
При дослідженні матеріалів господарської справи було встановлено, що листом №4/1-5П від 01.03.2006р. позивач за цим позовом та стягувач – ТОВ „Олімп” були повідомлені про ринкову вартість майна – автозаправної станції, розташованої за адресою: м.Маріуполь, вул.Краснофлотська, 115, яка становить 160 118 грн. 00 коп. у відповідності з експертною оцінкою від 01.03.2006р. (а.с.26).
Божник, у відповідності із. ст.56 Закону України „Про виконавче провадження” має право зазначити ті види майна, на які слід звернути стягнення в першу чергу.
При цьому, ч.7 ст.61 вказаного Закону божник має право визначити послідовність, в якій необхідно продати майно.
З матеріалів справи убачається, що боржник (позивач за цим позовом) звернувся до виконавчої служби із заявою від 09.01.2006р. з проханням для погашення боргів в першу чергу реалізувати майно автозаправної станції „Южная”, розташованої за адресою: м.Маріуполь, вул.Краснофлотська, 115 (а.с.27).
Таким чином, посилання відповідача в цій частині не відповідають дійсності.
На підставі заявки на реалізацію арештованого майна №4/1-5П від 02.03.2006р., поданої Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області, між відповідачем 1 та Спеціалізованим державним підприємством “Укрспец`юст” Міністерства юстиції України був укладений договір №6050075 від 16.03.2006р. про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
З урахуванням викладеного, Спеціалізоване державне підприємство “Укрспец`юст” займалось організацією та проведенням безпосередньо продажу арештованого нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу.
На підставі п.3.11 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізоване організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
На виконання вказаних вимог, третьої особою без самостійних вимог на предмет пору на стороні відповідача був направлений лист №480 від 24.03.2006р. відповідачу 1, позивачу та ТОВ „Олімп” з повідомленням про дату, час та місце проведення публічних торгів. При цьому була повідомлена стартова ціна реалізованого майна – 160 118 грн. 00 коп.
Пунктом 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна встановлено, що Спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації. Це інформаційне повідомлення може також бути публічно оголошене в інших засобах масової інформації.
У зв'язку з вищевикладеним, Спеціалізованим державним підприємством “Укрспец`юст” в газеті „Донбас” №51 (21150) від 17.03.2006р. було опубліковане інформаційне повідомлення про проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Вказана газета, згідно із свідоцтвом - є регіональною масовою газетою та загальнодержавною. При цьому її основним тематичним направленням є інформування жителів.
Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України №205-р від 12.04.2006р. затверджений перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2006р. розміщуються об'яви про виклик в суд сторін, місце перебування яких невідоме.
Господарський суд звертає увагу, що в затверджений перелік входить і газета „Донбас” як друкований засіб масової інформації.
З урахуванням викладеного, твердження позивача про відсутність інформаційного повідомлення у встановлені строки в засобах масової інформації судом до уваги не приймаються.
Одночасно судом не прийняте до уваги посилання позивача про відсутність інформації про нерухоме майно.
В матеріалах справи наявний супровідний лист №4/1-5П від 11.05.2006р., згідно з яким стягувачу – ТОВ „Олімп” та позивачу за цим позовом Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби в Донецькій області у відповідності з вимогами п.6.3 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна надіслані копії актів про проведення прилюдних торгів.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивачу була направлена копія акту про проведення прилюдних торгів.
Стосовно посилання позивача про порушення послідовності під час продажу майна, зокрема, відсутності оцінки автомобіля ГАЗ – 5312 топливоцистерни, яку необхідно було реалізувати першочергово, господарським судом не приймається, оскільки ч.7 ст.61 Закону України „Про виконавче провадження” боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.
При цьому, ст. 64 зазначеного Закону У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:
1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);
2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;
3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.
На підставі викладеного, господарський суд вважає, що автомобіль ГАЗ – 5312 топливоцистерна є спеціалізованим вантажним транспортом, який безпосередньо приймає участь у виробничому процесі боржника (позивача) і також належить до третьої черги майна боржника – юридичної особи, на яке звертається стягнення.
При цьому, за змістом п.1.3 Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна реалізація нерухомого майна, на яке звернене стягнення проводиться за місцем проживання, роботи боржника, або за місцем знаходження його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться по місцезнаходженню його постійно діючого органу або місцезнаходження майна.
Як стверджує позивач, реалізація спірного майна не проводилась за місцем знаходження вказаного майна.
Господарським судом не приймаються до уваги доводи позивача в цій частині, оскільки місцем розташування майна і постійно діючого органу позивача є місто Маріуполь. Як убачається з протоколу проведення публічних торгів №6050075-1 від 03.04.2006р., місцем проведення торгів зазначене м.Маріуполь, вул.Грецька, 19.
Всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, будь-яких інших підстав, які б підтверджували невідповідність діючому законодавству порядку проведення реалізації арештованого нерухомого майна, позивачем не надано, судом не встановлено.
Оскільки господарський суд дійшов до висновку, що реалізація нерухомого майна: комплексу автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115 здійснена у відповідності з діючим законодавством, підстави для визнання недійсною угоди купівлі-продажу вказаного майна та свідоцтва про право власності, яке видане відповідачу 2, відсутні.
З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно заявлені вимоги про визнання недійсною угоди купівлі – продажу нерухомого майна: комплексу автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115, акту про проведення публічних торгів від 03.04.2006р. та свідоцтва про право власності на придбане нерухоме майно, виданого 04.04.2006р. Приватному підприємству „Вентус- плюс”, м.Димитрів.
Щодо заяви позивача від 17.05.2006р. в порядку ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - комплексу автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115, судом залишене без задоволення як необгрунтоване.
Судові витрати підлягають віднесення на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальніст.ю „Елін Лімітед”, м.Маріуполь, до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області, м.Донецьк та Приватного підприємства „Вентус-плюс”, м.Димитрів, про визнання недійсною угоди купівлі – продажу нерухомого майна: комплексу автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Маріуполь, вул.Краснофлотська,115, акту про проведення публічних торгів від 03.04.2006р. та свідоцтва про право власності на придбане нерухоме майно, виданого 04.04.2006р. Приватному підприємству „Вентус- плюс”, м.Димитрів, відмовити.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення підписаний 03.07.2006р.
Суддя Плотніцький Б.Д.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 80217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Плотніцький Б.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні