Постанова

від 08.10.2007 по справі 2/494-3/184

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/494-3/184

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 жовтня 2007 р.                                                                                   № 2/494-3/184  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргуУкраїнської кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.09.2006р.

у справі№2/494-3/184 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"

доУкраїнської кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

за участю 3-ої особи Державна податкова інспекція у Сарненському районі Рівненської області

прозобов'язання виконати умови установчого договору та визнання права власності на майно,

за участю представників:

позивача: Ригун А.М., Мамченко Л.М.;

відповідача:Головатого В.І.;

третьої особи:Янок Т.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2003 р. у справі №2/494 позовні вимоги ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” задоволено повністю, зобов'язано Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву „Украгропромбуд” виконати умови установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю „Соснівський гранітний кар'єр” в частині внесення до статутного фонду свого вкладу та визнано право власності на майно.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2005 р. рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2003 р. у справі 2/494 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 21.02.2006 р. постанову Вищого господарського суду України від 10.11.2005 р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2003 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.05.2006 р. (суддя Хілінська В.В.) позов задоволено повністю, зобов'язано Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву „Украгропромбуд” (далі –Корпорація „Украгропромбуд”) виконати умови установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю „Соснівський гранітний кар'єр” (далі –ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр”) в частині внесення до статутного фонду свого вкладу та визнано право власності на майно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 р. (судді Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Пантелієнко В.О.) рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2006 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Корпорація „Украгропромбуд” звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду міста Києва, справу №2/494-3/184 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом міста Києва, ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” було зареєстроване розпорядженням Сарненської райдержадміністрації №71 від 19.02.2002 року.

Відповідно до п. 1.1 установчого договору ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” в редакції установчого договору від 14.10.2003 р. вклад Корпорації „Украгропромбуд” сформований за рахунок спірного майна.

Джерелами фінансування створення та набуття вказаного майна були кошти централізованого фонду Облміжколгоспбуду (1969-1970 р.р.), Укрміжколгоспбуду (1975 р., 1977 р., 1978 р., 1982 р.), тому форма власності на дане майно колективна.

Згідно статуту Республіканського кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву спірне майно закріплювалося за цією організацією.

Відповідно до ст. 871 ЦК УРСР в редакції Указу Президії Верховної Ради Української РСР №278-XI від 20 травня 1985 року, майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном.

21.03.1989 р. між Республіканським кооперативно-державним об'єднанням по агропромисловому будівництву та орендно-кооперативним підприємством „Соснівський гранкар'єр” був укладений договір, за умовами якого спірне майно передавалося ОКП „Соснівський гранкар'єр” в тимчасове користування (оренду).

Відповідно до п. 1 Статуту Корпорації „Украгропромбуд”, зареєстрованого виконкомом Київської міської ради народних депутатів від 14.06.1991 р., вона була створена на базі Республіканського кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву та є його правонаступником.

У 1998 р. правлінням Корпорації „Украгропромбуд” було прийнято рішення про дострокове розірвання договору оренди з ОКП „Соснівський гранкар'єр” (п. 35 постанови правління №35 від 30.03.1998 р.), орендоване майно підлягало передачі підприємству „Украгровибухпром”. Передача цього майна від ОКП „Соснівський гранкар'єр” до підприємства „Украгровибухпром” відбулася по Акту від 30.04.1998 р., що міститься в матеріалах справи.

Тобто, спірне майно було фактично повернуто Корпорації „Украгропромбуд”, яка залишилася його власником, та передано останньою у використання підприємству „Украгровибухпром”.

Згідно ст. 4 Закону України „Про власність” в редакції від 28.02.1995 р. власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР в редакції від 08.10.1999 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Від виробничого підрозділу „Соснівський гранкар'єр” підприємства „Украгровибухпром” спірне майно у 2002 році було передано Корпорацією „Украгропромбуд” як внесок до статутного фонду ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр”.

Передача спірного майна від Корпорації „Украгропромбуд” до ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” відбулася згідно Акту від 28.02.2002 року про реорганізацію ВП „Соснівський гранкар'єр”.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірне майно було правомірно набуте у власність ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” від Корпорації „Украгропромбуд”.

Крім того, господарським судом міста Києва було відхилено доводи третьої особи про неправомірність передачі спірного майна до статутного фонду ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” всупереч обтяження його податковою заставою.

Зокрема, місцевим господарським судом було встановлено, що ні ВП „Соснівський гранкар'єр”, ні ОКП „Соснівський гранкар'єр” не були власником цього майна, а тому податкова застава належного їм майна не може стосуватися майна, яке є предметом спору у цій справі.

З такими висновками місцевого господарського суду Київський апеляційний господарський суд не погодився.

Також, апеляційний господарський суд вказав, що передача майна від ОКП „Соснівський гранкар'єр” до підприємства „Украгровибухпром” не відбулася, а відтак спірне майно залишилося у власності ОКП „Соснівський гранкар'єр”.

Судова колегія Вищого господарського суду України із наведеними висновками Київського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976 року „Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Київський апеляційний господарський суд при винесенні постанови від 05.05.2006 р. не врахував наявність у матеріалах справи Акту від 30.04.1998 р. передачі майна від ОКП „Соснівський гранкар'єр” до підприємства „Украгровибухпром”. Належну правову оцінку вказаному Акту надав господарський суд міста Києва, висновки якого не були спростовані апеляційним господарським судом.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не дослідив договір оренди 21.03.1989 р. та не спростував висновків господарського суду міста Києва про наявність між ОКП „Соснівський гранкар'єр” та Корпорацією „Украгропромбуд” саме відносин оренди.

Висновок Київського апеляційного господарського суду про неправомірність передачі спірного майна до статутного фонду ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” за умови обтяження такого майна податковою заставою не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.2.2 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Оскільки господарським судом міста Києва було встановлено, що власником спірного майна до моменту його передачі у статутний фонд ТОВ „Соснівський гранітний кар'єр” була Корпорація „Украгропромбуд”, обтяження податковою заставою майна ОКП „Соснівський гранкар'єр”, ВП „Соснівський гранкар'єр” не стосується спірного майна.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд при винесенні постанови від 05.05.2006 р. всупереч ст.ст. 43, 105 ГПК України не спростував висновків місцевого господарського суду, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, внаслідок чого вказана постанова підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована.

В той же час, місцевим господарським судом враховано вимоги постанови Верховного Суду України від 21.02.2006 р. у цій справі, повно встановлено і досліджено обставини справи та обґрунтовано застосовано норми матеріального та процесуального права. Відтак, скасування законного та обґрунтованого рішення господарського суду міста Києва, як того вимагає скаржник, суперечило б ст.ст. 8, 129 Конституції України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 р. у справі № 2/494-3/184 скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 05.05.2006 р. у справі № 2/494-3/184 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       О. Кот

                       судді                                                                      С. Владимиренко

                                                                                                    С. Шевчук