11/19/5462
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 р. № 11/19/5462
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогосуддів:М. Остапенка,Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скаргиОрендного підприємства (ОП) “Західна котельня” та Дочірньої компанії (ДК) “Газ України” Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз України”
на постановувід 21.06.2007 року
Житомирського апеляційного господарського суду
у справі№ 11/19/5462
за позовомДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
доОП “Західна котельня”
про стягнення 7 781 743,33 грн.
та за зустрічним позовомОП “Західна котельня”
до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
провизнання недійсної угоди № 06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002 року
В судове засідання прибули представники сторін:
ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”Тютюнник С.В. (дов. від 15.05.2007)
ОП “Західна котельня”Горбань О.В. (дов. від 11.06.2007)Супінський Г.В (дов. від 15.01.2007)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2005 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з ОП “Західна котельня” 5 013 648,10 грн. основного боргу, 885 084, 37 грн. пені, нарахованої за період з 08.09.2004 року по 08.09.2005 року, 1 203 571, 29 грн. інфляційних нарахувань за період з липня 2003 року по липень 2005 року, 328 484, 2 грн. 3% річних, нарахованих за період з 02.07.2003 року по 08.09.2005 року, 350 955, 37 грн. 7% штрафу за прострочення грошового зобов'язання понад 30 днів, нарахованих згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеною між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»(правонаступником ДК „Торговий дім „Газ України") та ОП “Західна котельна” угодою про розрахунки № 06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002 року, відповідно до п. п. 1, 2 якої заборгованість боржника за спожитий в 1999 році природний газ за договором на постачання природного газу №15-99/ТКЕ-1-239 від 23.12.1998 року на дату укладання даної угоди становить 5 013 648,10 грн., і яку боржник зобов'язується перерахувати рівномірними платежами до 1 липня 2003 року.
У жовтні 2005 року ОП “Західна котельня” подана зустрічна позовна заява про визнання недійною угоди № 06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002 року, яка мотивована тим, що угода укладена всупереч дійсного волевиявлення сторін, позовна давність щодо вимог по оплаті за поставлений газ минула, на момент укладення спірної угоди заборгованість у сумі 3 430 436, 74 грн. списана відповідачем шляхом включення до валового доходу на підставі п. 1. 22. ст. 1, п. 4. 1. 6. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" після закінчення трирічного строку з моменту її виникнення, а до того ж, угода підписана представником відповідача без належних повноважень.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2006 року у справі №19/5462 в задоволенні первісного позову про стягнення 7 781 743,33 грн. відмовлено; зустрічний позов задоволено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.2006 року у справі №19/5462 скасоване в частині відмови в позові ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до ОП "Західна котельна" про стягнення 2 820 090,34 грн. боргу, та в цій частині прийнято нове рішення про задоволення позову; в решті - рішення суду залишено без зміни.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2006р. (т.2, а.с.47-52) касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2006р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 5 березня 2007 року у справі № 11/19/5462 (суддя Д. Радченя) зустрічний позов ОП “Західна котельна” до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсною угоди № 06/02-1667 РТЕ 31.10.2002р. задоволено частково: визнано частково недійсною угоду про розрахунки №06/02-1667 РТЕ від 31.10.2002р., укладену між ДК “Газ України” та ОП "Західна котельна" в частині включення заборгованості за спожитий газ в 1999 році на дату укладення угоди в сумі 2193557,76 грн., з огляду на закінчення строку позовної давності в частині зазначених зобов'язань на день укладення угоди про розстрочку; первісний позов задоволений у частині стягнення 2 820 090, 34 грн. основного боргу та відшкодування нарахування за індексом інфляції і річних. У решті первісних вимог відмовлено. Угода про розстрочку, підписана з боку ОП "Західна котельня" Сікалюком В.М. на підставі доручення від 04.01.2002, визнана такою, що підписана уповноваженою особою.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21 червня 2007 року (колегія суддів: С. Пасічник, А. Гулова, Л. Шкляр) рішення господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2007 року у справі №11/19/5462 залишено без змін, а апеляційні скарги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" та ОП "Західна котельна" - без задоволення.
Судові рішення попередніх інстанцій оскаржили у порядку касаційного провадження ОП "Західна котельня" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". ОП "Західна котельня" наполягає на недійсності угоди про розрахунки від 31.10.2002р. через підписання її неуповноваженою особою з боку ОП "Західна котельня". ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" посилається на неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних рішень норм права щодо припинення зобов'язання угодою сторін, зокрема угодою сторін про заміну одного зобов'язання іншим. Тобто угода про розрахунки від 31.10.2002р., якою сторони визначили суму боргу за поставлений та спожитий у 1999р. газ та строки його погашення, є угодою про заміну одного зобов'язання іншим (ст.220 ЦК УРСР), а тому сплив строку позовної давності за зобов'язаннями 1999 року не може бути перешкодою для визнання цього боргу.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для зміни або скасування судових рішень попередніх інстанцій не вбачається, виходячи з такого.
Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України постановою від 21.12.2006 р. дійшов висновку, що доручення від 04.01.2002 р., видане директором ОП "Західна котельня" на ім'я Сіколюка В.М., надавало Сіколюку В.М. право підпису угоди про розрахунки від 31.10.2002 р.
Посилання ОП "Західна котельня" на цю ж обставину, є спробою перегляду постанови від 21.12.2006 р., що суперечить процесуальним нормам.
Аналогічного висновку слід дійти з аналізу мотивів касаційної скарги ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України", оскільки за висновком Вищого господарського суду України , викладеним у постанові від 21.12.2006 р., угода про розрахунки є угодою про розстрочку виконання грошового зобов'язання, природа якої не може оцінюватися як угода про заміну зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОП “Західна котельня” та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21 червня 2007 року у справі № 11/19/5462 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2007 |
Оприлюднено | 02.11.2007 |
Номер документу | 1075755 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні