Ухвала

від 25.11.2022 по справі 914/2762/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.11.2022 Справа№ 914/2762/19

за заявою: Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича , м.Львів (вх.№1357/22 від 16.05.2022),

про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі №914/2762/19 за нововиявленими обставинами,

у справі № 914/2762/19

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича , м.Львів,

про розірвання договору оренди та стягнення 132'348,66 грн. заборгованості.

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: Стефанишин О.Б.,

від відповідача: ФОП Ковалишин В.І. , Райхель Р.П .

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалося з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2762/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Фізичної особи - підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича про розірвання договору оренди нерухомого державного майна №63 від 31.05.2018 та стягнення 98'539,24 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати за користування державним нерухомим майном - нежитловим вбудованим приміщенням, загальною площею 515,6 кв.м, розміщеному на першому поверсі будівлі адміністративного корпусу з виробництва за адресою: АДРЕСА_1 а

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 позовні вимоги задоволено частково, розірвано договір оренди нерухомого державного майна №63 від 31.05.2018 та присуджено до стягнення з ФОП Ковалишина В.І. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 105'917,57 грн основного боргу, 1'672,98 грн., 13'999,05 грн. пені та 10'591,76 грн. штрафу та 3'903,72 грн. судового збору. 29.10.2020 суд видав відповідний наказ на виконання рішення суду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 залишено без змін. Ухвалою від 11.08.2021 Верховний Суд повернув касаційну скаргу ФОП Ковалишина В.І.

16 травня 2022 до Господарського суду Львівської області надійшла заява ФОП Ковалишина В.І. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19, у якій заявник просить суд: поновити строк для подання заяви про перегляд рішення; змінити рішення в частині задоволення позовних вимог на суму 132'181,36 грн., зменшивши суму стягнення на 51'208,36 грн., постановивши стягнути з ФОП Ковалишина В.І. 80'973,00 грн.; у зв`язку із частковою зміною рішення вирішити питання про перерозподіл судових витрат та вирішити питання про поворот виконання рішення суду. Судові витрати за перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник просить покласти на позивача, включивши до таких витрат судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 16.05.2022 заява передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 19.05.2022 суд відкрив провадження у справі №914/2762/19 за нововиявленими обставинами, судове засідання для розгляду заяви призначив на 16.06.2022. Подальший хід розгляду заяви викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

16.06.2022 РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях подало заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У період з 06.08.2022 по 14.11.2022 включно суддя Яворський Б.І. перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ухвалою від 15.11.2022 розгляд заяви призначено на 24.11.2022, а ухвалою від 24.11.2022 за згодою сторін судове засідання призначено на 25.11.2022.

25.11.2022 заявник подав заяву (вх.№24335/22) про долучення до матеріалів справи перерахунку заборгованості.

У судовому засіданні представники заявника (відповідача) підтримали вимоги та доводи заяви, просили суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечив, просив відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вислухавши думку представників сторін, суд встановив таке.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 обгрунтована тим, що висновки суду у справі №914/2762/19 побудовані на невиконанні орендарем умов договору оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018, за яким Ковалишину В.І. (відповідачу, заявнику) було передано в оренду майно загальною площею 515.6 кв.м. Саме на розрахунках заборгованості за таку площу базувались як майнові вимоги, так і вимоги про розірвання договору. Однак, у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2857/20 за позовом фізичної особи-підприємця Ковалишина В.І. до Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Концерну «Військторгсервіс» в особі Відокремленого підрозділу - Філія «Західна» Концерну «Військторгсервіс», про зобов`язання виконати умови договору, визнання відсутнім права нарахування орендної плати за відповідні періоди та зобов`язання здійснити перерахунок орендної плати з моменту надання реального доступу до приміщення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2021 у справі №914/2857/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виконати умови договору оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018 та додатково до фактично переданих площ у розмірі 356,8 кв.м. передати в оренду фізичній особі - підприємцю Ковалишину В.І. по вказаному договору 158,8 кв.м. вбудованого нежитлового приміщення (кімната АДРЕСА_2 ; визнано відсутнім право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на нарахування орендної плати за частину вбудованого нежитлового приміщення (кімната АДРЕСА_2 , площею 158,8 кв.м. за період з 31.05.2018 по 12.03.2021 та зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зробити перерахунок орендної плати з моменту укладення договору оренди державного нерухомого майна №63 від 31.05.2018 та підписання акту прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.05.2018 - з 31.05.2018 та відповідно до фактичної площі орендованого приміщення 356,8 кв.м. за весь період оренди з 31.05.2018 по 12.03.2021; у решті позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 у справі №914/2857/20 касаційну скаргу РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2021 повернуто без розгляду.

На переконання ФОП Ковалишина В.І. , судами при розгляді даної справи (№914/2857/21) встановлено ряд обставин, які безпосередньо впливають на правовідносини сторін у справі №914/2762/19. Заявник вказує, що основними нововиявленими обставинами є те, що спірний договір №63 та акт приймання-передачі спірного приміщення підписано 31.05.2018 без виходу на об`єкт, і лише після вивезення обладнання балансоутримувача було встановлено, що фактично передане в оренду приміщення складає площу 361,2 кв.м., а не 515,6 кв.м. Висновком №14-20Д експертного будівельно-технічного дослідження від 25.09.2020 встановлено, що площа використовуваного під виробництво меблів приміщення (356.8 кв.м.) не відповідає площі приміщення №28 згідно поверхового плану та договору оренди № 63 (515,6 кв.м.). За результатами вчинення судом 10.03.2021 окремої процесуальної дії - огляду речового доказу (спірного приміщення) за місцем його знаходження підтверджено вказане. Оскільки судом при розгляді справи № 914/2762/19 не досліджувались обставини і обсяги передачі в оренду майна за договором №63 від 31.05.2018 року, то такі обставини фактично стали відомими з моменту їх встановлення в іншій справі і вступу в законну силу рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2021 р. в справі № 914/2857/20, що відбулось лише 21.02.2022 року. Відповідач зазначає, що розмір фактично переданих в оренду площ впливає на розмір нарахувань орендних платежів, і, відповідно, на розмір штрафу та пені, а відтак розрахунки Регіонального відділення с недостовірними і підлягають перерахунку на підставі судового рішення, що вступило в законну силу. Разом з тим, підлягають перегляду і питання розподілу судових витрат. Заявник також інформував суд, що 09.02.2021 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові винесено постанову з примусового виконання наказу №914/2762/19, виданого 29.10.2020, а саме: про звернення стягнення на доходи боржника. Станом на 05.05.2022 з ФОП Ковалишина В.І. стягнуто на користь стягувача 23'463,44 грн, а також стягнуто 2'346,33 грн. виконавчого збору та 432,00 грн. витрат виконавчого провадження.

У запереченні на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зазначило, що наведені у заяві обставини були відомі відповідачу під час розгляду справи №914/2762/19, адже 28.01.2020 ФОП Ковалишиним В.І. було подано зустрічну позовну заяву з вимогами: визнати порушеними умови договору оренди №63 від 31.05.18р та зобов`язати РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зробити перерахунок орендної плати відповідно до фактичної площі; зобов`язати ЛФ Концерну «Військторгсервіс» зробити перерахунок орендної плати відповідно до фактичної площі та зарахувати надлишок коштів в рахунок орендної плати орендодавцю; зобов`язати ЛФ Концерну «Військторгсервіс» компенсувати вивіз габаритного обладнання на суму 24'600,00 грн. та зарахувати надлишок коштів в рахунок орендної плати орендодавцю та зобов`язати РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях компенсувати витрати, пов`язані з влаштуванням невід`ємних покращень, а саме: влаштування дверного отвору та супутніх робіт, згідно наданих дозволів ЛФ Концерну «Військторгсервіс» та зарахувати надлишок коштів в рахунок орендної плати. Ухвалою суду від 04.02.2020 та від 12.05.2020 суд залишав зустрічний позов без руху та надавав строк для усунення недоліків, а 13.08.2020 суд постановив ухвалу, якою залишив без розгляду зустрічну позовну заяву. Зазначає, що у ФОП Ковалишина В.І. було достатньо часу для виправлення недоліків зустрічної позовної заяви. Однак він таким правом не скористався. Крім того, за заявою ФОП Ковалишина В.І. про захоплення 02.09.2020 орендованого ним приміщення невідомими особами ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2020 у справі №466/6726/20 зобов`язано слідче управління Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення. 22.09.2020 Ковалишиним В.І. та ФОП Коник М.В. було украдено договір №14-20Д про проведення будівельно-технічного дослідження орендованого нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 , що також підтверджує про те, що всі істотні для справи обставини були відомі заявнику і він мав змогу долучити висновок експертизи до зустрічної позовної заяви. Зазначає також, що строки подання заяви про перегляд рішення пропущені, оскільки ФОП Ковалишин В.І. та його представник були присутніми у судовому засіданні при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови ЗАГС від 21.02.2022 та подали до виконання накази від 17.03.2022 у справі №914/2857/20. 15.04.2022 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 12.03.2021 у справі №914/2857/20. Вважає, що заявник штучно створив причини відтермінування строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

При вирішенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд виходив з наступного.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.06.2011, від 26.06.2018 у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України»).

За приписами частин 1, 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України), рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Поряд з тим перегляд судових рішень за нововиявленою обставиною є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин (постанова Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №923/719/17).

Суд відзначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у п.6.2 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №904/5417/18).

Сталість такого підходу Верховного Суду також підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та об`єктивно не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справах «Праведная проти Росії» від 18.11.2004 та «Попов проти Молдови» № 2 від 06.12.2005).

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи. Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі 904/8052/16, від 12 травня 2020 року у справі №910/206/17, від 20 січня 2020 року у справі № 910/4474/17, від 14 січня 2020 у справі № 925/473/17, від 13 листопада 2018 року у справі № 903/1297/14.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини викладені в іншій справі висновки суду (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 14.07.2020 у справі №910/2923/15-г та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).

Між тим, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (п.6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).

Судом при розгляді справи №914/2857/20 було зроблено висновок про те, що в оренду ФОП Ковалишину І.В. було передано нежитлове приміщення, загальною площею 356,8 кв.м., адже площа використовуваного під виробництво меблів приміщення (356,8 кв.м.) не відповідала площі приміщення №28 згідно поверхового плану та договору оренди №63 (515,6 кв.м.).

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення категорії "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником у спірних правовідносинах обставини не належать до нововиявлених, адже такі були йому відомими під час розгляду справи №914/2762/19. Зокрема, 28.01.2020 ФОП Ковалишиним В.І. було подано зустрічну позовну заяву у якій, серед іншого містилася вимога про перерахунок орендної плати відповідно до фактичної площі, що орендується. Суд надавав достатньо часу відповідачу для того, щоб він усунув недоліки зустрічної позовної заяви з тим, щоб вона була прийнята судом, однак, він цього не зробив.

Як наслідок, зустрічна позовна заява у справі №914/2762/19 була залишена без розгляду ухвалою від 13.08.2020. Вказана ухвала в частині залишення зустрічного позову без розгляду не оскаржувалась. Суд також відзначає, що відзив на позовну заяву у справі №914/2762/19 де б ФОП Ковалишиним В.І. міг викласти свою позицію щодо предмета спору і обґрунтовувати отримання меншої площі орендованого, ним не подавався. Крім того, заявником ще 22.09.2020 було замовлено проведення експертного дослідження орендованого приміщення по АДРЕСА_1 . Оскільки обставини щодо чинності договору оренди та площі орендованого майна орендарем не оспорювалися, враховуючи презумпцію правомірності правочину, суд при прийнятті рішення у справі №914/2762/19 виходив з того, що в користуванні орендаря перебувало нерухоме майно загальною площею 515,6 кв.м по АДРЕСА_1 . Дане рішення після оскарження його відповідачем до апеляційного та Верховного Суду залишилося без змін та є обов`язковим до виконання.

Заявник вважає, що обставина про меншу площу фактично переданого майна в оренду є нововиявленою з моменту її встановлення судом під час розгляду справи №914/2857/20. Такий підхід заявника є помилковим. Суд критично оцінює пояснення відповідача про те, що він не знав, що площа фактично переданого приміщення є не 515,6 кв.м., а 356,8 кв.м., адже складно не помітити недоотримання в оренду більш ніж 30% площі нерухомого майна і у подальшому використання приміщення площі меншої на 158,8 кв.м., ніж мала бути. Розглядаючи справу 914/2857/20, суд лише погодився з аргументами позивача (ФОП Ковалишина В.І. ) та підтвердив його позицію про меншу площу отриманого в оренду майна. Однак ключовим під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами є те, що сам Ковалишин В.І. не міг не знати про таку невідповідність під час розгляду справи №914/2762/19.

Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів через заперечення відповідачем обставин щодо фактично переданої в оренду площі нерухомого майна, які він не висловлював та не подав відповідні докази під час розгляду спору про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди. Однак це не є нововиявленою обставиною.

Також суд звертає увагу заявника на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, строк подання учасниками справи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами безпосередньо пов`язаний із днем, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Слід зазначити, що право на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Ковалишин В.І. зазначає, що такі виникли і про них стало відомо з моменту винесення постанови ЗАГС у справі №914/2857/20 і, не маючи повного тексту постанови, заявнику не були відомі мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції, які обставини він врахував та встановив, а які відхилив; постанова ЗАГС поштовим відправленням на адресу ФОП Ковалишина В.І. не скеровувалась, лише 26.04.2022 представник заявника ознайомився з матеріалами справи та повним текстом постанови, а 02.05.2022 отримав її повний текст.

З огляду на викладене, суд відзначає, що повноваження суду апеляційної інстанції унормовано ст.275 ГПК України. Так, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/2857/20 вбачається, що позивача Ковалишин В.І. та його представник Райхель Р.П. приймали участь в судовому засіданні 21.02.2022, а, отже, останні були обізнані про прийняте апеляційною інстанцією рішення. Відтак стороні ще 21.02.2022 було відомо про те, що суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, без внесення змін чи доповнень у його мотивувальній та (або) резолютивній частинах, а значить і мотивація рішення не могла бути змінена. Тому твердження заявника про те, що він не знав мотивів та аргументації апеляційного суду, не заслуговують на увагу.

Щодо твердження заявника про отримання копії постанови апеляційного суд лише 02.05.2022 року.

Судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому ст.242 ГПК України.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч.3 ст.242 ГПК України).

Відповідно до інформації з «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» згадувана постанова 11.03.2022 була надіслана Західним апеляційним господарським судом на електронну адресу Ковалишина В.І. , яку він вказував при зверненні до суду, про що у системі діловодства створено відповідний список розсилки поштової кореспонденції. Відтак, доводи заявника не підтверджуються встановленими обставинами.

Крім цього, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судом встановлено, що постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/2857/20 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.03.2022.

Тобто, можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Сплата заявником судового збору за подання до суду заяви підтверджується платіжним дорученням №1010 від 13.05.2022 на суму 5'855,58 грн. Оскільки суд відмовляє у задоволенні заяви, витрати по сплаті судового збору залишаються за заявником.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 за нововиявленими обставинами та залишити рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 без змін.

2. Судовий збір за перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити за заявником.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 30.112022.

Суддя Яворський Б.І.