Постанова

від 04.04.2023 по справі 914/2762/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. Справа №914/2762/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівР.І. Марка

О.І.Матущака,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича б/н від 02.03.2023 (вх. № 01-05/651/23 від 06.03.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 (повний текст ухвали складено 20.02.2023, м. Львів, суддя Б. І. Яворський)

за заявою фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича (вх. № 4118/22 від 14.12.2022)

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

у справі № 914/2762/19

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича, м. Львів

про: розірвання договору оренди та стягнення 132 348,66 грн. заборгованості.

за участі представників:

від позивача: Стефанишин О.Б. - представник;

від відповідача: Райхель Р.П. - представник.

ВСТАНОВИВ

Фізична особа-підприємць Ковалишин Володимир Ігорович 14.12.2022 звернувся до Господарського суду Львівської області з заявою (вх.№4118/22) про визнання наказу у справі №914/2762/19 таким, що не підлягає виконанню.

Подана заява обгрунтована тим, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/2857/20 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2021, яким зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виконати умови договору оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018 та додатково до фактично переданих площ у розмірі 356,8 кв.м. передати в оренду фізичній особі - підприємцю Ковалишину В.І. по вказаному договору 158,8 кв.м. вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28); визнано відсутнім право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на нарахування орендної плати за частину вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28), площею 158,8 кв.м. за період з 31.05.2018 по 12.03.2021 та зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зробити перерахунок орендної плати з моменту укладення договору оренди державного нерухомого майна №63 від 31.05.2018 та підписання акту прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.05.2018 - з 31.05.2018 та відповідно до фактичної площі орендованого приміщення 356,8 кв.м. за весь період оренди з 31.05.2018 по 12.03.2021. На переконання заявника, з проведеного регіональним відділенням перерахунку до стягнення підлягало 73 295,94 грн орендної плати, 9 687,47 грн пені, 7 329,59 грн 10% штрафу та 1 157,72 грн інфляційних втрат. Відтак, наказ Господарського суду Львівської області у справі №914/2762/19 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 32 621,63 грн основного боргу, 4 311,58 грн пені, 3 262,17 грн 10% штрафу та 515,26 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 16.02.2023 Господарський суд Львівської області відмовив Фізичній особі-підприємцю Ковалишину Володимиру Ігоровичу у задоволенні заяви (вх.№4118/22) про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі № 914/2762/19 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява ФОП Ковалишина В.І. фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів і проведення перерахунку орендної плати через заперечення відповідачем обставин щодо фактично переданої в оренду площі нерухомого майна, які він не висловлював та не подав відповідні докази під час розгляду даного спору (у справі № 914/2762/19) про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди під час розгляду справи у суді першої інстанції (детально про це суд уже описував в ухвалі суду від 25.11.2022 під час розгляду заяви ФОП Ковалишина В.І. про перегляд рішення за нововиявленими обставинами).

Не погоджуючись з даною ухвалою суду Фізична особа-підприємць Ковалишин Володимир Ігорович подав апеляційну скаргу за №б/н від 02.03.2023 (вх. № 01-05/651/23 від 03.06.2023), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.02.2023.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Господарського суду Львівської області від 16 лютого 2023 року у справі №914/2762/19 прийняти з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та вказує, що під час розгляду справи №914/2762/19 та ухвалення рішення від 29 вересня 2020 року Господарський суд Львівської області не досліджував обставини і обсяги передачі в оренду майна за договором №63 від 31.05.2018 обмежившись оцінкою відомостей, наведених в договорі та акті приймання передачі майна. Проте, рішенням Господарського суду Львівської області від 12 березня 2021 року у справі №914/2857/20 встановлено, що орендодавець - Регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях передав ФОП Ковалишину В.І. за Договором №63 від 31.05.2018 року приміщення №28 площею не 515,6 кв.м., а 356,8 кв.м.

Таким чином, заявник зазначає, що Господарським судом Львівської області, ухвалено два рішення, які вступили в законну силу та перебувають на виконанні, стосовно одного й того самого майна, яке різниться за площею. При цьому рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2762/19 від 29 вереси 2020 року порушує права та інтереси ФОП Ковалишина В.І. в частині присудженої заборгованості за непередане майно в обсягах передачі в оренду майна за договором N63 від 31.05.2018.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу №14-11-01526 від 28.03.2023, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2023 -залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

2909.2020 року Господарський суд Львівської області постановив рішення в справі №914/2762/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до фізичної особи підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича, яким позовні вимоги задовольнив частково, постановив:

- розірвати договір оренди оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізичною особою - підприємцем Ковалишиним Володимиром Ігоровичем.

- стягнути з фізичної особи - підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 105 917,57 грн основного боргу, 1 672,98 грн, 13 999,05 грн пені та 10 591,76 грн штрафу та 3 903,72 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича від 14.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3334/20 від 19.11.2020) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 залишено без змін.

В подальшому Господарським судом Львівської області 12.03.2021 винесено рішення у справі 914/2857/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виконати умови договору оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018 та додатково до фактично переданих площ у розмірі 356.8 кв.м. передати в оренду фізичній особі - підприємцю Ковалишин Володимиру Ігоровичу по вказаному договору 158,8 кв.м. вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28) за адресою: місто Львів, вулиця Плугова, 12 А. 3.

- визнано відсутнім право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях нарахування орендної плати за частину вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28) за адресою: місто Львів, вулиця Плугова, 12 А. площею 158,8 кв.м. за період з 31.05.2018 по 12.03.2021.

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зробити перерахунок орендної плати з моменту укладення договору оренди державного нерухомого майна № 63 від 31.05.2018 та підписання акту прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.05.2018 з 31.05.2018 та відповідно до фактичної площі орендованого приміщення 356,8 кв. м. за весь період оренди з 31.05.2018 по 12.03.2021.

Постановою Західного апеляційного господарського суду по справі №914/2857/22 рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2021р. №914/2857/22 у справі залишено без змін, а апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях без задоволення.

При винесення постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно ч. 1-2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

29.09.2020 року Господарський суд Львівської області постановив рішення в справі №914/2762/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до фізичної особи підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича, яким позовні вимоги задовольнив частково, постановив: Розірвати договір оренди оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізичною особою - підприємцем Ковалишиним Володимиром Ігоровичем.; Стягнути з фізичної особи - підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 105 917,57 грн основного боргу, 1 672,98 грн, 13 999,05 грн пені та 10 591,76 грн штрафу та 3 903,72 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича від 14.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3334/20 від 19.11.2020) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 залишено без змін.

Статтею 326 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 4 статті 327 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Пунктом 17.15 розділу Х Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі.

Згідно з пунктом 19.1 розділу Х Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29.10.2020 Господарським судом Львівської області видано наказ у справі № 914/2672/19 на примусове виконання зазначеного вище рішення.

У апеляційній скарзі заявник вказує на те, що під час розгляду справи №914/2762/19 та ухвалення рішення від 29 вересня 2020 року Господарський суд Львівської області не досліджував обставини і обсяги передачі в оренду майна за договором №63 від 31.05.2018 обмежившись оцінкою відомостей, наведених в договорі та акті приймання передачі майна, тому просить наказ від 29.10.2020 у справі 914/2672/19 визнати таким, що не підлягає до виконання.

Частинами 1, 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов`язку повністю або частково у зв`язку з добровільним виконанням обов`язку ним або іншою особою; інші причини.

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу внаслідок помилки суду.

Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент такого скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Аналогічне роз`яснення наведено у п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Як вже встановлено колегією суддів, постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича від 14.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3334/20 від 19.11.2020) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 залишено без змін.

Наказ на примусове виконання рішення суду в справі 914/2762/19 видано у відповідності до норм ГПК України, а, отже він, підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків, судом не здійснюється.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, про те, що заява ФОП Ковалишина В.І. фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів і проведення перерахунку орендної плати через заперечення відповідачем обставин щодо фактично переданої в оренду площі нерухомого майна, які він не висловлював та не подав відповідні докази під час розгляду даного спору (у справі № 914/2762/19) про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Разом з тим, постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 ФОП Ковалишину В.І. відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2762/19 від 29.09.2020 за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, наведені у апеляційній скарзі обставини не можуть бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів зазначає, що заявник не довів жодних належних підстав передбачених чинним законодавством України, для визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 року у справі № 914/2762/19 прийнята у відповідності до норм процесуального та матеріального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича б/н від 02.03.2023 (вх. № 01-05/651/23 від 06.03.2023) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/2762/19 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.04.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий - суддя О.С. Скрипчук

СуддяР.І. Марко

СуддяО.І.Матущак