Постанова

від 04.04.2023 по справі 914/2762/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. Справа №914/2762/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівР.І. Марка

О.І.Матущака,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича б/н від 02.03.2023 (вх. № 01-05/6521/23 від 06.03.2023)

на ухвалу: Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 (повний текст ухвали складено 30.11.2022, м. Львів, суддя Б.І. Яворський)

за заявою: фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича (вх. № 1357/22 від 16.05.2022)

про: перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 за нововиявленими обставинами

у справі № 914/2762/19

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича, м. Львів

про: розірвання договору оренди та стягнення 132 348,66 грн. заборгованості.

за участі представників:

від позивача: Стефанишин О.Б. - представник;

від відповідача: Райхель Р.П. - представник.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ковалишин Володимир Ігорович 16.05.2022 звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням (вх.№1357/22 від 16.05.2022) про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі №914/2762/19 за нововиявленими обставинами.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що 29.09.2020 року Господарський суд Львівської області у справі № 914/2762/19 виніс рішення, яким, зокрема, стягнув з фізичної особи підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 105 917, 57 грн основного боргу, 1 672, 98 грн, 13 999, 05 грн пені, 10 591,76 грн штрафу та 3 903,72 грн судового збору.

При винесенні рішення у справі №914/2762/19 Господарський суд Львівської області керувався тим, що 31.05.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та фізичною особою - підприємцем Ковалишиним Володимиром Ігоровичем укладено договір оренди нерухомого державного майна № 63, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення (кімн.№28), загальною площею 515,6 кв.м. розміщене на першому поверсі будівлі адміністративного корпусу з виробництва за адресою: м. Львів, вул. Плугова, 12а, що перебуває на балансі Львівської філії концерну «Військторгсервіс».

Однак, заявник вказує, що 12.03.2021 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/2857/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виконати умови договору оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018 та додатково до фактично переданих площ у розмірі 356.8 кв.м. передати в оренду фізичній особі - підприємцю Ковалишин Володимиру Ігоровичу по вказаному договору 158,8 кв.м. вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28) за адресою: місто Львів, вулиця Плугова, 12 А. 3.

- визнано відсутнім право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях нарахування орендної плати за частину вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28) за адресою: місто Львів, вулиця Плугова, 12 А. площею 158,8 кв.м. за період з 31.05.2018 по 12.03.2021.

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зробити перерахунок орендної плати з моменту укладення договору оренди державного нерухомого майна № 63 від 31.05.2018 та підписання акту прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.05.2018 з 31.05.2018 та відповідно до фактичної площі орендованого приміщення 356,8 кв. м. за весь період оренди з 31.05.2018 по 12.03.2021.

Постановою від 21.02.2022 Західний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, а Рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2021 в справі № 914/2857/20 залишив без змін.

Відтак, рішення №914/2762/19 набрало законної сили 21.02.2022.

Заявник зазначив, що при розгляді справи №914/2857/20 Господарський суд Львівської області встановив, що орендодавець - Регіональне відділення фонду державної о майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях передав ФОП Ковалишину В.І. за Договором оренди №63 від 31.05.2018 року приміщення №28 площею не 515,6 кв.м., а 356,8 кв.м. Висновком №14-20Д експертного будівельно-технічного дослідження від 25.09.2020 встановлено, що площа використовуваного під виробництво меблів приміщення (356.8 кв.м.) не відповідає площі приміщення №28 згідно поверхового плану та договору оренди № 63 (515,6 кв.м.). За результатами вчинення судом 10.03.2021 окремої процесуальної дії - огляду речового доказу (спірного приміщення) за місцем його знаходження підтверджено вказане. Оскільки судом при розгляді справи № 914/2762/19 не досліджувались обставини і обсяги передачі в оренду майна за договором №63 від 31.05.2018 року, то такі обставини фактично стали відомими заявнику з моменту їх встановлення в іншій справі №914/2857/20.

На переконання ФОП Ковалишина В.І., розмір фактично переданих в оренду площ впливає на розмір нарахувань орендних платежів, і відповідно, на розмір штрафу та пені, а розрахунки Регіонального відділення є недостовірними і підлягають перерахунку на підставі судового рішення, що вступило в законну силу. Такі обставини є істотними, не були і не могли бути відомі сторонам під час розгляду справи, тому рішення суду підлягає перегляду з врахуванням нововиявлених обставин. Також, підлягає перегляду і питання розподілу судових витрат.

Господарський суд Львівської області клопотання (вх.№1357/22 від 16.05.2022) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прийняв до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 у справі №914/2762/ відмовлено у задоволенні заяви ФОП Ковалишина В.І. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі 914/2762/19 та залишено його без змін.

При винесенні зазначеної ухвали, місцевий Господарський суд виходив з того, що наведені заявником обставини не належать до нововиявлених, адже такі були йому відомі під час розгляду справи №914/2762/19. Зокрема, 28.01.2020 ФОП Ковалишиним В.І. було подано зустрічну позовну заяву у якій, серед іншого містилася вимога про перерахунок орендної плати відповідно до фактичної площі, що орендується. Суд надавав достатньо часу відповідачу для того, щоб він усунув недоліки зустрічної позовної заяви з тим, щоб вона була прийнята до розгляду судом, однак, заявник цим не скористався.

Суд першої інстанції зазначив, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів через заперечення відповідачем обставин щодо фактично переданої в оренду площі нерухомого майна, які він не висловлював та не подав відповідні докази під час розгляду спору про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди, отже зазначене не є нововиявленою обставиною.

Крім того, суд у оскаржуваній ухвалі зазначив, що зі змісту постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/2857/20 вбачається, що позивач ОСОБА_1 та його представник Райхель Р.П. приймали участь в судовому засіданні 21.02.2022, отже, останні були обізнані про прийняте апеляційною інстанцією рішення. Відтак, слід вважати, що стороні ще 21.02.2022 було відомо про те, що суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, без внесення змін чи доповнень у його мотивувальній та (або) резолютивній частинах, а отже і мотивація рішення не могла бути змінена. Тому твердження заявника про те, що він не знав мотивів та аргументації апеляційного суду при винесені постанови, не підтверджуються матеріалами справи.

Фізична особа-підприємць Ковалишин Володимир Ігорович не погоджуючись з даною ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 у справі №914/2762/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 року у справі №914/2762/19 задовольнити. Вказане рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 у справі №914/2762/19 в частині задоволення позовних вимог на суму 132 181, 36 грн змінити, зменшити суму стягнення на 51 208, 36 грн, стягнути з ФОП Ковалншина В.І. 80 973,00 грн. У зв`язку із частковою зміною рішення вирішити питання про перерозподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 у справі №914/2762/19 прийняти з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та вказує, що під час розгляду справи №914/2762/19 та ухвалення рішення від 29.09.2020 року Господарський суд Львівської області не досліджував обставини і обсяги передачі в оренду майна за договором №63 від 31.05.2018 обмежившись оцінкою відомостей, наведених в договорі та акті приймання передачі майна. Не враховано, що, рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2021 у справі №914/2857/20 встановлено, що орендодавець - Регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях передав ФОП Ковалишину В.І. за Договором №63 від 31.05.2018 року приміщення №28 площею не 515,6 кв.м., а 356,8 кв.м.

Таким чином, заявник зазначає, що Господарським судом Львівської області, ухвалено два рішення, які вступили в законну силу та перебувають на виконанні, стосовно одного й того самого майна, яке різниться за площею. При цьому рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2762/19 від 29.09.2020 порушує права та інтереси ФОП Ковалишина В.І. в частині присудженої заборгованості за непередане майно в обсягах передачі в оренду майна за договором N63 від 31.05.2018.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу №18-11-01527 від 28.03.2023 (вх. № 01-04/2204/23 від 29.03.2023), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. На час розгляду справи №914/2762 19 всі істотні для справи обставини були відомі фізичній особі - підприємцю Ковалишину В. І., що підтверджується поданням зустрічної позовної заяви з аналогічними позовними вимогами і обгрунтуваннями.

Окрім того, представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у відзиві вказує, що відповідач належно не обгрунтував причини пропуску строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, апеляційний суд встановив наступне.

Господарський суд Львівської області 29.09.2020 постановив рішення в справі №914/2762/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до фізичної особи підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича, яким позовні вимоги задовольнив частково, постановив:

- розірвати договір оренди оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізичною особою - підприємцем Ковалишиним Володимиром Ігоровичем.

- стягнути з фізичної особи - підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 105 917,57 грн основного боргу, 1 672,98 грн, 13 999,05 грн пені та 10 591,76 грн штрафу та 3 903,72 грн судового збору.

Також, господарським судом Львівської області в рішенні від 29.09.2020 в справі №914/2762/19 встановлено, що 31.05.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та фізичною особою - підприємцем Ковалишиним Володимиром Ігоровичем укладено договір оренди нерухомого державного майна № 63. Відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення (кімн.№28), загальною площею 515,6 кв.м, розміщене на першому поверсі будівлі адміністративного корпусу з виробництва за адресою: м.Львів, вул.Плугова, 12а, (реєстровий номер майна 33689922.15.АААААЕ969), що перебуває на балансі Львівської філії концерну «Військторгсервіс».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича від 14.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3334/20 від 19.11.2020) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі № 914/2762/19 залишено без змін.

В подальшому господарським судом Львівської області 12.03.2021 винесено рішення у справі 914/2857/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виконати умови договору оренди нерухомого державного майна № 63 від 31.05.2018 та додатково до фактично переданих площ у розмірі 356.8 кв.м. передати в оренду фізичній особі - підприємцю Ковалишин Володимиру Ігоровичу по вказаному договору 158,8 кв.м. вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28) за адресою: місто Львів, вулиця Плугова, 12 А. 3.

- визнано відсутнім право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях нарахування орендної плати за частину вбудованого нежитлового приміщення (кімната 28) за адресою: місто Львів, вулиця Плугова, 12 А. площею 158,8 кв.м. за період з 31.05.2018 по 12.03.2021.

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зробити перерахунок орендної плати з моменту укладення договору оренди державного нерухомого майна № 63 від 31.05.2018 та підписання акту прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.05.2018 з 31.05.2018 та відповідно до фактичної площі орендованого приміщення 356,8 кв. м. за весь період оренди з 31.05.2018 по 12.03.2021.

Рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2021 у справі №914/2857/22 залишено без змін Західним апеляційним господарським судом.

При винесення постанови колегія суддів виходила з наступного.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.06.2011, від 26.06.2018 у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України»).

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано статтею 320 ГПК України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна правова позиція викладена у п. 6.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи. Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі 904/8052/16, від 12 травня 2020 року у справі №910/206/17, від 20 січня 2020 року у справі № 910/4474/17, від 14 січня 2020 у справі № 925/473/17, від 13 листопада 2018 року у справі № 903/1297/14.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини викладені в іншій справі висновки суду (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 14.07.2020 у справі №910/2923/15-г та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).

При розгляді справи №914/2762/19 Господарським судом Львівської області 28.01.2020 ФОП Ковалишиним В.І. було подано зустрічну позовну заяву у якій, серед іншого містилася вимога про перерахунок орендної плати відповідно до фактичної площі, що орендується. Суд надавав час відповідачу для того, щоб він усунув недоліки зустрічної позовної заяви з тим, щоб вона була прийнята судом, однак, він цього не зробив.

Ухвалою від 13.08.2020 суд залишив зустрічну позовну заяву без розгляду. Вказана ухвала в частині залишення зустрічного позову без розгляду не оскаржувалась.

Заявник під час розгляду справи №914/2762/19 не заперечив фактичний розмір переданого в оренду приміщення, не надав суду жодних доказів, які б вказували на існування інших обставин справи, окрім тих на які посилається позивач у поданій позовній заяві, а тому суд, враховуючи презумпцію правомірності правочину, при прийнятті рішення у справі №914/2762/19 виходив з того, що в користуванні орендаря перебувало нерухоме майно загальною площею 515,6 кв.м. Дане рішення після оскарження його відповідачем до апеляційного та Верховного Суду залишилося без змін та є обов`язковим до виконання.

В апеляційній скаргі, ФОП Ковалишини В.І. вказує про те, що інформація про меншу площу нерухомого майна переданого йому в оренду, є нововиявленою, оскільки вона була встановлена судом у розгляді справи №914/2857/20 та стала йому відома тільки після прийняття судом рішення, незважаючи на те, що при розгляді справи №914/2762/19 ним заявлялась вимога про перерахунок орендної плати відповідно до фактичної площі, що орендується, однак жодних дій для встановлення таких обставин судом у справі №914/2762/19 заявником не вчинялось.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачу по справі було відомо розмір площі яку він орендував. Розглядаючи справу 914/2857/20, суд лише погодився з аргументами позивача (ФОП Ковалишина В.І. ) та підтвердив його позицію про меншу площу отриманого в оренду майна. Однак ключовим під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами є те, що сам ОСОБА_1 не міг не знати про таку невідповідність під час розгляду справи №914/2762/19.

Таким чином, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів через заперечення відповідачем обставин щодо фактично переданої в оренду площі нерухомого майна, які він не висловлював та не подав відповідні докази під час розгляду спору про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Право на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Строк подання учасниками справи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами безпосередньо пов`язаний із днем, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Фізична особа-підприємць Ковалишин В.І. вказує, що такі нововиявлені обставини виникли і про них стало відомо з моменту винесення постанови ЗАГС у справі №914/2857/20 і, не маючи повного тексту постанови, заявнику не були відомі мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції, які обставини він врахував та встановив, а які відхилив; постанова ЗАГС поштовим відправленням на адресу ФОП Ковалишина В.І. не скеровувалась, лише 26.04.2022 представник заявника ознайомився з матеріалами справи та повним текстом постанови, а 02.05.2022 отримав її повний текст, тому строк на подання відповідної заяви не пропущений.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/2857/20 вбачається, що позивач ОСОБА_1 та його представник Райхель Р.П. приймали участь в судовому засіданні 21.02.2022, а, отже, останні були обізнані про прийняте апеляційною інстанцією рішення.

Окрім того, судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому ст.242 ГПК України.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч.3 ст.242 ГПК України).

Відповідно до інформації з «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» згадувана постанова 11.03.2022 була надіслана Західним апеляційним господарським судом на електронну адресу ОСОБА_1 , яку він вказував при зверненні до суду, про що у системі діловодства створено відповідний список розсилки поштової кореспонденції. Відтак, доводи заявника не підтверджуються встановленими обставинами справи.

Крім цього, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту ЄДРСР, постанова Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/2857/20 була надіслана судом до реєстру 09.03.2022 та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.03.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103620165).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.325 Господарського процесуального кодексу України Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 року у справі № 914/2762/19 прийнята у відповідності до норм процесуального та матеріального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича б/н від 02.03.2023 (вх. № 01-05/6521/23 від 06.03.2023) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 у справі № 914/2762/19 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.04.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий - суддя О.С. Скрипчук

СуддяР.І. Марко

СуддяО.І.Матущак