Постанова

від 28.11.2022 по справі 464/661/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/661/22 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/811/1369/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

питання проухвалення додатковогорішення зініціативи судуу справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» про визнання протиправним та скасування наказу, допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженніЛьвівського апеляційногосуду перебувалацивільна справаза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішенняСихівського районногосуду м.Львовавід 10червня 2022року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» про визнання протиправним та скасування наказу, допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2022 року залишено без змін.

Ухвалюючи постанову, апеляційний суд не вирішив заяву представника Комунального некомерційного підприємства ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» - Лемик Р.Я. про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки, відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України немає необхідності у виклику учасників справи, розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою .

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої

фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.12 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 134 зазначеного кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу не зазначено попереднього розрахунку судових витрат.

Також судом взято до уваги, що неповідомлення відповідачем іншого учасника справи (позивача) про розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, позбавило позивача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ЦПК).

Метою впровадженняцього принципує забезпеченняособі можливості;ефективно захиститисвої правав суді,ефективно захиститисьу разіподання донеї необґрунтованогопозову,а такожстимулювання сторіндо досудовоговирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомог);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

ВерховнийСуд ускладі колегіїсуддів Касаційногогосподарського судуу постанові№ 905/1795/18 від 07 листопада 2019 року зазначав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited"проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між КНП ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» та Адвокатським об`єднанням «Імунітет» в особі директора Лемик Р.Я. 01 лютого 2022 року укладено договір №45 про надання адвокатських послуг на умовах абонентського обслуговування.

Відповідно до п.4.2.2., п.4.2.3. Договору №45, один період абонентського обслуговування за цим договором дорівнює 1 календарному місяцю й включає ліміт надання послуг в обсязі 10 годин. Вартість одного періоду абонентського обслуговування за цим договором становить 10000грн.

З акту надання адвокатських послуг від 27 липня 2022 року вбачається, що замовнику КНП ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» було надано адвокатські послуги з представництва інтересів замовника в Львівському апеляційному суді на суму 10000грн.

В розрахунку суми судових витрат, які поніс відповідач в апеляційному провадженні від 26 серпня 2022 року зазначено наступні послуги: попереднє опрацювання матеріалів 2 год.; опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні відносини. Формування правової позиції 1 год.; підготовка процесуальних документів по справі 4 год.; судове представництво в судових засіданнях 3 год.

Колегія суддів аналізуючи подані відповідачем докази, вважає що такі не підтверджують понесених відповідачем витрат.

Так, з договору про надання правової допомоги вбачається, що такий укладено на умовах абонентського обслуговування, та ним передбачено сплата щомісячних платежів в сумі 10000грн. З вказаного можна зробити висновок, що оплата по квитанції від 02 серпня 2022 року на суму 10000грн. була здійснена саме на виконання щомісячних платежів по договору а не за представництво інтересів відповідача саме по справі 464/661/22.

Розрахунок судових витрат колегія суддів вважає неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Сам розрахунок датований 26 серпня 2022 року, та згідно з його змістом представником відповідача витрачено 3 год. на судове представництво в судових засіданнях. Проте, судове засідання по справі відбулося 29 серпня 2022 року та тривало 1 год.

Також варто зазначити, що в акті про надання адвокатських послуг не зазначено по якій конкретній справі здійснювалось представництво інтересів замовника в суді.

З урахуванням наведеного, а також положень статті 12 ЦПК, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника Комунального некомерційного підприємства ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» - Лемик Р.Я. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» - Лемик Р.Я. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.