Рішення

від 30.11.2022 по справі 278/2187/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/2187/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Наталії Вербовської, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожа Віктор Віталійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спрадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із даної заявою згідно якої просила суд визначити їй додатковий строк для подання зави про прийняття спадщини. В обґрунтування заявленого вказала, що є сестрою спадкодавця. Разом з тим, у визначений законодавством строк позивач не звернулась до нотаріуса з метою вступу у спадщину у зв`язку з тим, що протягом тривалого часу не знала про смерть свого брата, оскільки останній, за словами заявниці, вів доволі асоціальний спосіб життя, не проживав за зареєстрованим місцем свого проживання та не підтримував жодних зв`язків із позивачкою. Окрім цього, заявниця зазначила, що остання вважала, що оскільки вона є спадкоємицею другої черги, то визначені законодавством України строки на прийняття спадщини після померлого на неї не розповсюджуються. При зверненні до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв`язку із тим, що остання у визначений законодавством строку не подала заяви про прийняття спадщини та на момент відкриття спадщини не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою, а відтак не вважається спадкоємицею померлого. Виходячи з наведеного, заявниця вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

У судове засідання учасники справи не з`явились, однак скерували до суду заяви про здійснення розгляду справи без їх участі. Представник відповідача у своїй заяві також зазначив, що сторона відповідача даний позов визнає у повному обсязі. Виходячи із вказаного перебігу подій, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи у відсутність учасників та, відповідно, без фіксації такого розгляду технічними засобами, що відповідає приписам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідно ним правовідносини.

Позивач є громадянкою України, отримувала код платника податків та сплатила судовий збір за розгляд даної справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 батьком якої є ОСОБА_6 , а матір`ю ОСОБА_4 .

13 квітня 2006 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельні ділянку загальною площею 3,9291 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, з кадастровим номером 1822083000:01:000:0105.

31 березня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено шлюб. Після державної реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище " ОСОБА_8 ". 4 березня 2015 року рішенням Житомирського районного суду Житомирської області даний шлюб розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 у віці 39 років в с. Черемошне Житомирського району Житомирської області.

8 березня 2019 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 укладено шлюб. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_11 ".

8 серпня 2022 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Доброльожею Віктором Віталійовичем винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії згідно якої позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_2 з огляду на те, що ОСОБА_1 у визначений для цього законодавством України строку заяви про прийняття спадщини не подавала та на момент відкриття спадщини не була зареєстрована разом зі спадкодавцем, а отже вважається такою, що спадщину не прийняла.

Цього ж дня вказаним приватним нотаріусом видано довідку згідно позивач, яка є сестрою померлого ОСОБА_2 та його спадкоємицею за законом, спадщину не прийняла. Щодо майна померлого ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 124/2022 у якій відсутні відомості щодо інших спадкоємців померлого.

Положеннями законодавства України вказані правовідносини врегульовані наступним чином.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Приписами ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції Верховного суду, що відображена у постанові суду від 13 березня 2020 року у цивільній справі № 314/2550/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Разом з тим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства України, якими врегульовані вказані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на наступне.

Як встановлено у ході розгляду справи, даний позов поданий після спливу більш як п`яти років після смерті спадкодавця. Водночас, посилання позивачки на той факт, що вона та її померлий брат протягом тривалого часу не спілкувались, а відтак заявниця не могла вчасно дізнатись про смерть спадкодавця, суд не вважає поважною причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Заявницею не наведено відомостей щодо того, хто займався похованням спадкодавця тощо. Більше того, у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , копію якого долучено до матеріалів даної цивільної справи, наявна відмітка про видачу такого свідоцтва повторно. Виходячи з наведеного, у суду є також підстави вважати, що заявниця бажає ввести суд в оману з приводу своєї необізнаності про смерть спадкодавця.

Щодо посилань позивачки на те, що на її думку, на останню не розповсюджувались строки для прийняття спадщини суд зауважує, що відповідно до усталеної судової практики з приводу даних правовідносин юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини не є поважною причиною для пропуску зазначеного строку.

Визнання відповідачем даного позову судом до уваги не приймається, оскільки таке визнання суперечить фактичним обставинам справи та законодавству України, оскільки заявницею не наведено жодної поважної причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Результати вирішення вказаного спору не дають підстав для подальшого розподілу судових витрат понесених позивачем. Судові витрати відповідача не декларувались, відтак суд позбавлений можливості вирішити питання щодо їх відшкодування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 листопада 2022 року.

Суддя Євген Татуйко