Постанова

від 12.01.2023 по справі 278/2187/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/2187/22 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 60 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 278/2187/22 за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожа Віктор Віталійович про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30листопада 2022 року, ухваленого під головуванням судді Татуйка Є.О.

в с т а н о в и в:

У серпні 2022року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідній брат ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,9291 га, кадастровий номер 1822083000:01:000:0105, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Березівської сільської ради. ОСОБА_3 заповіту на майно не складав, спадкових договорів та договорів довічного утримання за життя не укладав. Протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 вона заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не подавала. На момент відкриття спадщини ОСОБА_1 разом з померлим зареєстрована не була, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 427 від 01.08.2022 та заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23.02.2015, а тому згідно ст 1272 Цивільного кодексу України вважає себе такою, що не прийняла спадщину. 08.08.2022 вона подала приватному нотаріусу Житомирського нотаріального округу Житомирської області Доброльожі В.В. заяву, про видачу свідоцтва про право на спадщину. Цього ж дня нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що інших осіб, які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_2 немає. Вказує, що не звернулась у встановлені строки із заявою про прийняття спадщини оскільки не знала про смерть брата, так як вони проживали окремо та померлий вів антисоціальний спосіб життя. Таким чином, відсутність інформації про смерть брата позбавили її можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини після його смерті.

Виходячи з наведеного позивач просила визначити їй додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_2 .

РішеннямЖитомирського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначаючи, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2022 рокускасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позов.

Апеляційна скарга мотивована тим,що спадкодавець у даній справі фізично помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте в Державний реєстр актів цивільного стану громадян відомості про смерть ОСОБА_2 були внесені у липні 2022 року. До 01 липня 2022 року вказаний невідомий чоловік був невпізнаний. У зв`язку із зазначеним, лише 28 липня 2022 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про смерть (повторно) брата із зазначенням прізвища померлого. Зазначає, що після впізнання померлого та його ідентифікацію як ОСОБА_2 та зміни відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_1 отримала можливість подати заяву про прийняття спадщини, що є поважною причиною у пропущенні цього строку.

Вказує, що первинне поховання ОСОБА_2 07.04.2017 відбулось за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету на підставі ст. 16 Закону України "Про поховання та похоронну справу". Після впізнання спадкодавця ОСОБА_1 здійснила компенсація усіх витрат комунальній установі.

Зазначає, що неможливість подання доказів наданих в додатку до суду апеляційної інстанції зумовлена їх отриманням після подання позову до суду та слухання справи без повідомлення позивача. Збройна агресія Російської Федерації проти України також унеможливила надання документального підтвердження наявних юридичних фактів до Житомирського районного суду Житомирської області.

В апеляційному суді ОСОБА_1 та її представник адвокат Могильницький В.Ю. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Відповідач по справі Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області направила до апеляційного суду лист, в якому зазначила, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнає, проти її задоволення не заперечує, просить розглядати справу за відсутності представника Березівської сільської ради.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області до апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позов поданий після спливу більш як п`яти років після смерті спадкодавця. Посилання позивачки на той факт, що вона та її померлий брат протягом тривалого часу не спілкувались, а відтак заявниця не могла вчасно дізнатись про смерть спадкодавця, суд не вважав поважною причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Суд вказав, що заявницею не наведено відомостей щодо того, хто займався похованням спадкодавця, більше того, у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , копію якого долучено до матеріалів даної цивільної справи, наявна відмітка про видачу такого свідоцтва повторно. Суд дійшов висновку, що, виходячи з наведеного, у суду є підстави вважати, що заявниця бажає ввести суд в оману з приводу своєї необізнаності про смерть спадкодавця.

Такі висновки суду не відповідають нормам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 28.07.2022.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки загальною площею 3,9291 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822083000:01:000:0105.

Відповідно до статтей 1216,1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статтей 1262ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Матеріали справи свідчать про те, що сестрою по материній лінії спадкодавця ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , 03.02.1993, а тому має право на спадкування за законом у другу чергу.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1статті 1270 ЦК України)

Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Доброльожа В.В. від 08.08.2022 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском встановленого шестимісячного строку.

У довідці від 08.08.2022 №347/01-16 приватний нотаріус вказав, що згідно спадкової справи №124/2022, яка була заведена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожею В.В. 08.08.2022, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , 1977р.н., є його сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка спадщину не прийняла. Інформація щодо інших спадкоємців померлого в спадковій справі №124/2022 відсутня.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що їх з ОСОБА_2 мати померла у 2003 році, а його батько ще раніше. Дітей та дружини ОСОБА_2 не мав.

За змістом частин 1 та 3статті 1272ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтями 12,81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 76-81ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частинами першою-другоюстатті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом та надаючи нові докази до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 обґрунтувала свої вимоги тим, що фізично ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте юридично в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомості про його смерть були внесені лише у липні 2022 року. До 01 липня 2022 року померлий був невпізнаним та був похований як невизначена особа. Факт смерті ОСОБА_2 було встановлено лише 01.07.2022 після пред`явлення трупа для впізнання, за яким тіло невідомого чоловіка було опізнано ОСОБА_1 як ОСОБА_2 , а свідоцтво про його смерть позивачка отримала лише 28.07.2022. Оскільки після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина - земельної ділянки загальною площею 3,9291 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822083000:01:000:0105, вона, як спадкоємиця другої черги звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Вважала причини пропуску строку поважними, оскільки об`єктивно не мала можливості дізнатись про справжню дату смерті спадкодавця. Також вказала, що вважає себе єдиним спадкоємцем після смерті брата, яка повинна прийняти спадщину за законом.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно Протоколу пред`явлення трупа для впізнання, від 01.07.2022 було опізнано ОСОБА_1 особу невідомого чоловіка як ОСОБА_2 за світером зелено-сірого кольору, джинсами сірого кольору, курткою чорного кольору, туфлями чорного кольору, овальним обличчям, довгим волоссям чорного кольору, вусами, бородою чорного кольору та великим носом у формі " картоплини".

На підставі вищезазначеного висновку, лише 28.07.2022 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , а 08.08.2022 вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Так, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мав враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на подання заяви про прийняття спадщини є поважними.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із положеннями статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, із порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Житомирського району Житомирської області від 30 листопада 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинизадовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном два місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.01.2023.

Головуючий Судді: