Ухвала

від 25.11.2022 по справі 205/7279/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

25.11.2022 Єдиний унікальний номер 205/7279/21

Справа № 205/7279/22

Провадження № 6/205/143/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючої судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Глух Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2022 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. надійшло вищевказане подання, яке мотивоване тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2022 року, яке набрало законної сили 29.07.2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 100000 доларів США, проценти за користування коштами у розмірі 4178,08 доларів США, 3 % річних за користування грошовими коштами за період: з 21.08.2021 року по 19.01.2022 року у розмірі 1301,51 доларів США. Загалом 105479,59 доларів 59 центів США, та вирішено питання розподілу судових витрат, у задоволенні позову в іншій частині було відмовлено. 02.08.2022 року судом видано виконавчі листи, які були пред`явлені до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову О.М. 04.08.2022 року приватним виконавцем було розпочато примусове виконання вказаного рішення суду. В рамках проведення виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що боржник ОСОБА_2 з 26.04.1986 року перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 . За час перебування у шлюбі подружжям було придбано нерухоме майно. Однак, частка у такому майні не визначена і майно не зареєстроване у встановленому Законом порядку за боржником. Оскільки приватному виконавцю в рамках вказаного виконавчого провадження не вдалося встановити будь-яке майно боржника ОСОБА_2 , на яке можливо звернути стягнення, на теперішній час рішення суду залишається не виконаним, а тому, враховуючи викладене, оскільки боржник володіє майном спільно із іншою особою, приватний виконавець змушений звернутися із вказаним поданням до суду та просити:

1) Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 :

- паркувальне місце № 24, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 16.1, Опис: в будівлі підземного паркінгу в підвалі під літ. А-1 паркувальне місце № 24 площею 16.1 кв. м., сходи літ. а в загальному користуванні. Адресa: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451333712101).

Об`єкт було придбано подружжям ОСОБА_4 27.12.2017 року на підставі договору купівлі-продажу паркувального місця, укладеного між ОСОБА_3 (титульний власник) з гр. ОСОБА_5 за 49 701,00 грн. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 2763. Згідно п. 5.4. Договору, останній укладено за письмової нотаріальної згоди другого подружжя ОСОБА_2 (реєстр № 2761).

- паркувальне місце № 49, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 19.6, Опис: в будівлі житлово-комерційного комплексу літ. Б-15 у цокольному поверсі паркувальне місце № 49 загальною площею 19,6 кв.м. Адреса: АДРЕСА_1 , будинок ЗГ. Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 157107912101).

Об`єкт було придбано подружжям ОСОБА_4 20.12.2018 року на підставі договору купівлі-продажу паркувального місця, укладеного між ОСОБА_3 (титульний власник) з гр. ОСОБА_6 за 164 640,00 грн. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., зареєстровано в реєстрі за № 3534.

- земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:08:681:0091, Опис об`єкта: Площа (га): 0.1, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 10.07.2015 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Адреса: АДРЕСА_2 . Власник: ОСОБА_3 .

Об`єкт належить подружжю ОСОБА_4 з 09.10.2015 року на підставі свідоцтва про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 30.10.2015 року, видавник: ОСОБА_7 Дніпропетровське міське управління юстиції RRP-4HJRVVDEG Дніпропетровської області, ОСОБА_3 (титульний власник) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 763678312101).

- автомобіль марки BMW X6 2979, 2011 року випуску, колір білий, № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво НОМЕР_5 , дата видачі свідоцтва - 30.07.2019 року, стан - на обліку (Власник: ОСОБА_3 ).

- автомобіль марки RANGE ROVER, номер об`єкта: SALMF13498А270024, номер державної реєстрації: НОМЕР_6 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_7 , автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, номер шасі НОМЕР_7 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 (Власник: ОСОБА_3 ).

- право вимоги грошових коштів за договором позики від 25.02.2015 року, який забезпечено іпотечним договором, серія та номер: 79, виданий 25.02.2015 року, видавник: приватний нотаріус ДМНО Кравченко О.О., НАК549029-HAK549034.

2) Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину:

- паркувального місця № 24, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 16.1, Опис: в будівлі підземного паркінгу в підвалі під літ. А-1 паркувальне місце № 24 площею 16.1 кв. м., сходи літ. а в загальному користуванні. Адресa: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451333712101).

- паркувального місця № 49, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 19.6, Опис: в будівлі житлово-комерційного комплексу літ. Б-15 у цокольному поверсі паркувальне місце № 49 загальною площею 19,6 кв.м. Адреса: АДРЕСА_1 , будинок ЗГ. Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 157107912101).

- земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:08:681:0091, Опис об`єкта: Площа (га): 0.1, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 10.07.2015 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Адреса: АДРЕСА_2 . Власник: ОСОБА_3 .

- автомобіля марки BMW X6 2979, 2011 року випуску, колір білий, № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво НОМЕР_5 , дата видачі свідоцтва - 30.07.2019 року, стан - на обліку (Власник: ОСОБА_3 ).

- автомобіля марки RANGE ROVER, номер об`єкта: SALMF13498А270024, номер державної реєстрації: НОМЕР_6 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_7 , автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, номер шасі НОМЕР_7 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 (Власник: ОСОБА_3 ).

- права вимоги грошових коштів за договором позики від 25.02.2015 року, який забезпечено іпотечним договором, серія та номер: 79, виданий 25.02.2015 року, видавник: приватний нотаріус ДМНО Кравченко О.О., НАК549029-HAK549034.

4) Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину:

- паркувального місця № 24, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 16.1, Опис: в будівлі підземного паркінгу в підвалі під літ. А-1 паркувальне місце № 24 площею 16.1 кв. м., сходи літ. а в загальному користуванні. Адресa: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451333712101).

- паркувального місця № 49, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 19.6, Опис: в будівлі житлово-комерційного комплексу літ. Б-15 у цокольному поверсі паркувальне місце № 49 загальною площею 19,6 кв.м. Адреса: АДРЕСА_1 , будинок ЗГ. Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 157107912101).

- земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:08:681:0091, Опис об`єкта: Площа (га): 0.1, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 10.07.2015 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Адреса: АДРЕСА_2 . Власник: ОСОБА_3 .

- автомобіля марки BMW X6 2979, 2011 року випуску, колір білий, № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво НОМЕР_5 , дата видачі свідоцтва - 30.07.2019 року, стан - на обліку (Власник: ОСОБА_3 ).

- автомобіля марки RANGE ROVER, номер об`єкта: SALMF13498А270024, номер державної реєстрації: НОМЕР_6 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_7 , автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, номер шасі НОМЕР_7 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 (Власник: ОСОБА_3 ).

- права вимоги грошових коштів за договором позики від 25.02.2015 року, який забезпечено іпотечним договором, серія та номер: 79, виданий 25.02.2015 року, видавник: приватний нотаріус ДМНО Кравченко О.О., НАК549029-HAK549034.

5) Вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому Законом порядку, а саме на частку ОСОБА_2 в майні, виділену згідно судового рішення:

- паркувальне місце № 49, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 19.6, Опис: в будівлі житлово-комерційного комплексу літ. Б-15 у цокольному поверсі паркувальне місце № 49 загальною площею 19,6 кв.м. Адреса: АДРЕСА_1 , будинок ЗГ. Власник: ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 157107912101).

- земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:08:681:0091, Опис об`єкта: Площа (га): 0.1, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 10.07.2015 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Адреса: АДРЕСА_2 . Власник: ОСОБА_3 .

- автомобіль марки BMW X6 2979, 2011 року випуску, колір білий, № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво НОМЕР_5 , дата видачі свідоцтва - 30.07.2019 року, стан - на обліку (Власник: ОСОБА_3 ).

- автомобіль марки RANGE ROVER, номер об`єкта: SALMF13498А270024, номер державної реєстрації: НОМЕР_6 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_7 , автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, номер шасі НОМЕР_7 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 (Власник: ОСОБА_3 ).

- право вимоги грошових коштів за договором позики від 25.02.2015 року, який забезпечено іпотечним договором, серія та номер: 79, виданий 25.02.2015 року, видавник: приватний нотаріус ДМНО Кравченко О.О., НАК549029-HAK549034, про що винести відповідну ухвалу.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О.М. у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлялася належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, натомість його представник адвокат Лавринович О.В. у своїй заяві просила закрити провадження по справі, оскільки вказані у поданні питання мають вирішуватись в порядку позовного провадження.

Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала суду заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні подання у повному обсязі, розгляд подання проводити за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали вказаного подання, суд доходить висновку про закриття провадження по справі з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 440 ЦПК України визначено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної силию

Відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 100000 доларів США, проценти за користування коштами у розмірі 4178,08 доларів США, 3 % річних за користування грошовими коштами за період: з 21.08.2021 року по 19.01.2022 року у розмірі 1301,51 доларів США. Загалом 105479,59 доларів 59 центів США, та вирішено питання розподілу судових витрат, у задоволенні позову в іншій частині було відмовлено (а.с. 168-175).

02.08.2022 року судом видано виконавчі листи, які були пред`явлені до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову О.М. (а.с. 190, 191).

04.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду (а.с. 193, 194).

З дати відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем було вчинено дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, однак, приватному виконавцю в рамках вказаного виконавчого провадження не вдалося встановити будь-яке майно боржника ОСОБА_2 , на яке можливо звернути стягнення, частка у такому майні не визначена і майно не зареєстроване у встановленому Законом порядку за боржником, на теперішній час рішення суду залишається не виконаним.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зокрема, ч. 1 ст. 5 Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 11Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень ч. ч. 5, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

При вирішенні питання про визначення частки в спільній сумісній власності слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю чоловіка, дружини є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

За загальним підходом, закріпленим у статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 60 СК України містить презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільної сумісної власності на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Частиною першою статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається із копії договору про поділ майна подружжя від 03.06.2020 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., подружжя ОСОБА_4 за взаємною згодою домовились про поділ нерухомого майна подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, в особисту приватну власність ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 20).

Водночас, суд зазначає, що право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зміст права на справедливий розгляд справи висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні у справі «Руіз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

У рішенні у справі «Вержбицький проти Польщі» (Wierzbicki v. Poland, заява № 24541/94, від 18 червня 2002, п. 39) ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі «Домбо Бехер проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, п. 33), наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.

Наведена практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.

На досягнення цієї мети спрямовані правила Цивільного процесуального кодексу України, що регламентують позовне провадження.

Зокрема, відповідач може подати відзив із запереченнями проти позову. Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Позивач вправі подати відповідь на відзив. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. У відповідь відповідач може подати заперечення. Суд також має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. Третя особа вправі подати пояснення щодо позову. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

У спрощеному позовному провадженні, відповідно до норм ЦПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі; треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Також відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Цивільним процесуальним законодавством в рамках позовного провадження передбачена можливість витребування судом доказів за клопотанням учасника справи, а також право суду доручити іншому суду вчинити певні процесуальні дії щодо збирання доказів.

Натомість, відповідно до статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця; суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб; неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Таким чином, під час розгляду подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не можуть застосовуватися наведені вище норми цього Кодексу, які регулюють позовне провадження. Отже, розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.

Тому, за підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. У такому випадку відповідно до статті 446 цього Кодексу подання державного чи приватного виконавця розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від суб`єктного складу боржника та інших співвласників майна.

Натомість, за наявності спору про право, стаття 443 ЦПК України не підлягає застосуванню.

До вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Отже, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції. Такі висновки відображені, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, заява № 18357/91, від 19 березня 1997 року, п. 40), «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia, заява № 59498/00, від 19 березня 1997 року, п. 34).

Суд вважає, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас, в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.

За змістом Закону № 1404-VIII вбачаються можливими дії виконавця, спрямовані на виконання обов`язку боржника, наявність якого встановлена рішенням суду або іншого уповноваженого органу, перед стягувачем, причому за рахунок боржника. Виконання такого рішення за боржника виконавцем неможливе в разі відсутності майна в боржника, або в разі відсутності в боржника юридичної чи фактичної можливості самостійно вчинити на користь стягувача певні дії. Отже, виконавець виконує за боржника його обов`язок перед стягувачем лише в разі, коли боржник має юридичну і фактичну можливість самостійно виконати свій обов`язок, але через дефект волі не виконує його. У зв`язку із цим здатність боржника своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки обмежується, зокрема, шляхом накладення арешту на кошти і майно боржника. Натомість, виконавець своїми діями створює юридичні наслідки для боржника. При цьому, виконавець не має власного юридичного інтересу у створенні таких наслідків у правовідносинах зі стягувачем чи іншими особами під час виконання рішення за боржника.

Тому спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Якщо юрисдикційність такого спору залежить від суб`єктного складу сторін, то вона визначається виходячи із суб`єктного складу співвласників спірного майна. Натомість участь у справі виконавця, а також участь у справі стягувача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не впливає на визначення юрисдикційності такого спору.

Отже, спір про визначення частки майна боржника ОСОБА_2 в майні, яким, як вважає приватний виконавець, він володіє спільно з ОСОБА_3 , у разі подання приватним виконавцем відповідного подання (позовної заяви), з огляду на суб`єктний склад співвласників спірного майна підлягатиме вирішенню за правилами позовного провадження.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки у вказаній справі вбачається спір про право з ОСОБА_3 , яка вважає себе одноосібною власницею спірного майна, то провадження за поданням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. підлягає закриттю.

Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. 25.11.2022 року на електронну адресу суду було направлено клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати у ОСОБА_3 нотаріально посвідчену заяву позикодавця про повернення коштів та виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Реформа Інвест» в рамках договору позики від 25.02.2015 року, а також витребувати у ТОВ «Реформа Інвест» нотаріально посвідчену заяву позикодавця про повернення коштів та виконання своїх зобов`язань перед ОСОБА_3 в рамках договору позики від 25.02.2015 року.

Оскільки, даною ухвалою провадження по справі закрито, суд вважає за можливе вказане клопотання не розглядати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 255, 440, 443 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Федотова В.М.