Рішення

від 26.10.2007 по справі 9/251-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/251-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 жовтня 2007 р.           Справа 9/251-07

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя   Балтак О.О., при секретарі судового засідання Пилипчак О.І.

За участю представників

          позивача :   Олійник Р.О.-представник за довіреністю № 106 від 19.07.2007р.

          відповідача : Телевань Ю.С.- представник за довіреністю №01-409 від01.02.2007р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, справу за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (23240, вул. Гагаріна, 6, смт Десна, Вінницький район, Вінницька область)  до Спільного підприємства "Український Мобільний Зв"язок" (01015, вул. Лейпцизька, 15, м. Київ)  в особі Вінницької філії СП "Український Мобільний Зв"язок" (21000, вул. Коцюбинського, 28, м. Вінниця) про визнання недійсним договору про надання послуг мобільного зв"язку

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством «Вінницький комбінатхлібопродуктів № 2» (далі - Позивач) до спільного підприємства “Український мобільний зв'язок» в особі Вінницької філії  (далі – Відповідач) про визнання недійсним договору про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що  договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р.  є таким, що  не відповідає вимогам закону, оскільки він укладений представником сторони без належних повноважень, а отже є недійсним.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі  від 10.07.2007р. судове засідання було призначене на  24.07.2007 р.

Позивачем подано заяву (№ 563 від 24.07.2007 р.) про зміну підстав позову, яка мотивована тим, що сторони не досягли згоди по всім істотним умовам договору про надання послуг мобільного зв'язку  № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р., а  тому  він не відповідає вимогам закону, внаслідок чого в силу ст.. 48 ЦК Української УРСР є недійсною.

Дана заява підлягає задоволенню відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляд справи неодноразово відкладався, про що свідчать ухвали суду від 24.07.2007р., від 16.08.2007р. та від 09.10.2007р..

09.10.2007 р. Відповідачем було подано клопотання  через канцелярію суду про застосування строку позовної давності до позовних вимог Позивача (вх. №14191 від 09.10.2007р.).

В зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, що мають значення для правильного розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 26.10.2007 р..

26.10.2007 р. представником позивача подано клопотання (вх. № 15064 від 26.10.2007р.) про припинення провадження по справі в зв'язку з відсутністю предмета спору. Своє твердження позивач обґрунтовує тим,  що  оскільки, сторони не досягли згоди з умови при те, на яку адресу будуть надсилатися рахунки, яка є істотною, договір про надання послуг мобільного зв'язку  фактично не був укладеним,  а тому провадження у справі підлягає припиненню, з підстав, що згідно з ч. 17 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 р. «Про деякі  питання практики  вирішення спорів, пов'язаних  з визнанням  угод недійсними», якщо  в процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України слід припинити провадження у справі.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та вищенаведеного клопотання, підтримав в повному обсязі.

Відповідач в запереченні № 01/26 від 26.10.2007 р. (вх. № 15054 від 26.10.2007р.) та представник відповідача  в судовому засіданні  позов не визнав,  вважає,  що він не підлягає задоволенню з наступних підстав: по-перше: позивачем пропущено передбачений ст. 257 ЦК України строк звернення до суду і підстави для його поновлення відсутні, та наполягає на відмові в позові з підстав пропущення строку. По-друге: Відповідач вважає, що доводи Позивача стосовно того, що договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р., є недійсним, оскільки сторонами не досягнуто згоди по істотних умовах, зокрема непогоджено умову - незаповнено графу договору щодо адреси направлення рахунків, посилаючись на ст. 153 ЦК УРСР, є хибними, оскільки згідно зі ст.153 ЦК УРСР, на яку посилається позивач, істотними є: по-перше: ті умови договору, які визнані такими за законом – а дана умова не визнана такою за законом; по-друге: необхідні для договорів даного виду – а в даному випадку для договору дана умова не являється необхідною, істотною, оскільки в договорі позивач зазначив свою юридичну адресу, куди і направляються рахунки, які він оплачує, надаючи на підтвердженя документи «Платежі та баланс абонента» та реєстр розрахунків позивача, оскільки договір діє і на сьогоднішній день. Дана ж графа заповнюється лише в тому випадку, коли абонент виявляє бажання, щоб рахунки направлялись не на юридичну адресу, а на іншу, вказану ним; по-третє, всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди – а такої заяви від жодної із сторін не надходило. Отже, даний договір про надання послуг зв'язку укладений з досягненням сторонами  усіх істотних умов. Окрім того, відповідач стверджує, що незаповнення графи договору про адресу направлення рахунків не належить до підстав недійсності договору, передбачених ЦК УРСР, чинного на момент укладення договору та до підстав недійсності договору, передбачених ЦК України, чинного на сьогоднішній день, тому не має підстав визнавати його недійсним. Також, відповідач зазначає, що позивач безпідставно звернувся до суду, оскільки ст. 1 ГПК України передбачене право звернення до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, - тоді як позивач не доводить порушення чи оспорювання будь-якого його права.       

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

31.08.2007 р. між  Відкритим акціонерним товариством «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2»  та  спільним підприємством “Український мобільний зв'язок» було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.39146/601277.

Згідно із Статутом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» Закрите акціонерне товариства «Український мобільний зв'язок » є правонаступником українсько – німецько – голландсько – датського спільного підприємства “Український мобільний зв'язок”.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивач виконує умови  оспорюваного договору, що підтверджується  балансом абонента та реєстр розрахунків позивача по виставлених та направлених на юридичну адресу позивача рахунках, які доводять дію та виконання сторонами договору станом і на сьогоднішній день. Даний факт підтверджує погодження всіх умов договору.

Твердження позивача про те, що  не заповнення  графи в договорі із  зазначення адреси направлення рахунків є  істотною умовою договору, щодо якої сторони не прийшли згоди, спростовується наступним:  відповідно до ч. 2 ст. 153 ЦК УРСР істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Зазначення в договорі умови про адресу, за якою  направляються  рахунки, не може бути істотною, оскільки в договорі зазначено місцезнаходження юридичної особи, а у відповідності до ст. 30 ЦК УРСР місцезнаходження юридичної особи визнається місцезнаходження її постійно діючого органу, тому лише за цією адресою направляються рахунки. Крім цього, умова про зазначення адреси направлення рахунків не визнана законом істотною.  Доказів надання заяви  про зазначення в договорі істотною умовою зазначення адреси для направлення рахунків позивач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.               

Позивач на день розгляду справи  не довів порушення чи оспорювання будь-якого його права чи інтересу всупереч ст. 1 ГПК України, якою передбачене право звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом безпідставно.

Клопотання позивача про припинення провадження по справі в зв'язку з відсутністю предмета спору підлягає відхиленню судом , оскільки  матеріали справи підтверджують наявність спору щодо дійсності договору.

Крім цього, відповідачем подана заява № 01/09 від «09» жовтня 2007 року про застосування строків позовної давності. Строк позовної давності сплив 30.08.2004 року. До даних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного Кодексу України 2004 року, оскільки відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним  Кодексом України. Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позивач не  надав належних  доказів на підтвердження саме поважних причин та істотних перешкод для своєчасного подання  позову. В силу ст. 267 ЦК України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності,  в задоволенні  позову,  з підстав наведених в ньому,  слід відмовити.  

          Керуючись ст. 30 ЦК УРСР, ст. 267 ЦК України, Прикінцевими та Перехідними положеннями Цивільного Кодексу України, ст.4-3, 4-5, 28, 43, 44, 49, 82, 83, 84,  115  Господарського процесуального кодексу  України, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  30 жовтня 2007 р.