Постанова

від 05.02.2008 по справі 9/251-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/251-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" лютого 2008 р.                                                           Справа № 9/251-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Іоннікової І.А.

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з`явився,

від відповідача: Пакляченко Г.В. (довіреність №01-84 від 17.01.08р.)

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", смт. Десна Вінницького району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "26" жовтня 2007 р. у справі № 9/251-07 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", смт. Десна Вінницького району Вінницької області

до Спільного підприємства "Український мобільний зв'язок" в особі Вінницької філії

про визнання недійсним договору про надання послуг мобільного зв`язку  

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.10.07 року у справі №9/251-07 в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до Спільного підприємства "Український мобільний зв'язок" в особі Вінницької філії про визнання недійсним договору про надання послуг мобільного зв`язку - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким  позовні вимоги задовольнити.  

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не повністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник вказав, що не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р. є укладеним, оскільки вважає, що сторони не досягли згоди по всім істотним умовам договору, зокрема щодо того, на яку адресу будуть надсилатись рахунки, а тому договір фактично є неукладеним.  

Крім того, скаржник зазначив, що вважає протиправним та необгрунтованим висновок суду першої інстанції про застосування строків позовної давності до вказаного спору.

Також скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про припинення провадження по справі у зв`язку  з відсутністю предмету спору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів викладених в скарзі, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу -  без задоволення.

Відповідач вважає, що доводи позивача стосовно того, що договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р., є недійсним, оскільки сторонами не досягнуто згоди по істотних умовах, зокрема непогоджено умову - незаповнено графу договору щодо адреси направлення рахунків, посилаючись на ст. 153 ЦК УРСР, є хибними.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

31.08.2001 р. між  Відкритим акціонерним товариством «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2»та  спільним підприємством “Український мобільний зв'язок» було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.39146/601277.

Згідно із Статутом ЗАТ «Український мобільний зв'язок» Закрите акціонерне товариства «Український мобільний зв'язок» є правонаступником українсько – німецько – голландсько – датського спільного підприємства “Український мобільний зв'язок”.

З матеріалів справи вбачається, що  позивач виконує умови вищезазначеного договору, що підтверджується  балансом абонента та реєстром розрахунків позивача по виставлених та направлених на юридичну адресу позивача рахунках, які доводять дію та виконання сторонами договору станом і на сьогоднішній день.

Виконання сторонами умов даного договору, а саме надання відповідачем послуг зв`язку та оплата позивачем даних послуг, свідчить про погодження всіх істотних умов договору.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного

Апеляційна інстанція вважає необгрунтованим твердження позивача - ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" про те, що договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р., є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди по всім істотним умовам договору зокрема щодо того, на яку адресу будуть надсилатись рахунки, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.153 ЦК УРСР (у редакції чинній на момент укладення договору) договір вважається укладеним, коли між сторонами в  потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.  Істотними є ті умови договору, які визнані такими за  законом або необхідні для договорів даного виду, а  також  всі  ті  умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Погодження адреси направлення рахунків не являється істотною умовою договору в розумінні ст. 153 ЦК УРСР, оскільки не визнана такою за законом та не являється істотною для даного виду договору. Як вбачається з договору позивач зазначив свою юридичну адресу, куди і направляються рахунки, які він оплачує, що підтверджується балансом абонента та реєстром розрахунків позивача по виставлених та направлених на юридичну адресу позивача рахунках.

Крім того, позивач не звертався до відповідача з заявою про обов`язковість досягнення згоди щодо адреси направлення рахунків.

Отже, даний договір про надання послуг зв`язку укладений з досягненням сторонами усіх істотних умов.

Незаповнення графи договору про адресу направлення рахунків не являється підставою для визнання договору неукладеним, передбачених ЦК УРСР, чинного на момент укладення договору та не є підставою визнання недійсності договору, у випадках передбачених чинним Цивільним кодексом України.

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо не задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі, оскільки не має жодних підстав вважати договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277 від 31.08.2001 р. - недійсним.

Крім цього, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо застосування строку позовної давності до вказаного спору, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу  застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність згідно ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у  три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання послуг мобільного зв'язку № 1.391446/601277  укладений 31.08.2001р. та діяв  і на момент  звернення ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до господарського суду з позовною заявою  від 09.07.07 року, а тому строк загальної позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2"  необгрунтовані і не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, Житомирський апеляційний господарський суд вважає, рішення господарського суду Вінницької області від 26.10.07 року у справі №9/252-07 законним та обгрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26 жовтня 2007 року у справі №9/251-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" - без задоволення.

2. Справу №9/251-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Іоннікова І. А.

судді:

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3- сторонам

4- в наряд