Постанова

від 28.11.2022 по справі 5/25-38

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Справа № 5/25-38

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Мельничук Л.О.

стягувача - дир. Трофімчук О.М.

боржника - не з`явився

органу ДВС - заст. нач. Самчук О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 р.

постановлену у м. Луцьку, повний текст складено 01.09.2022 р.

за скаргою Акціонерного товариства "Орлея" на дії Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

у справі № 5/25-38 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Луцький райагропостач"

про звернення стягнення на заставлене майно

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Орлея" звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою на дії Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання неправомірними дій ДВС щодо оцінки адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою літер (Б-2) загальною площею 1308,9 кв.м. та скасування звіту про оцінку.

Скарга обґрунтована тим, що проведення оцінки та визначенням ринкової вартості відбулося без обстеження об`єкта оцінки, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2в адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою л. (Б-2) загальною площею 1308,9 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі № 5/25-38 скаргу Акціонерного товариства "Орлея" від 05.08.2022 № 06 на дії державного виконавця задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) щодо оцінки адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою (літ. Б-2) загальною площею 1308,9 кв. м. Визнано недійсним звіт від 30.06.2022 про оцінку адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою (літ. Б-2) загальною площею 1308,9 кв. м., розташованого за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2в, складений Підприємством громадської організації "Центр економіко-правового забезпечення".

При постановлені вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що експертна оцінка нерухомого майна проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема внутрішнього огляду всіх приміщень об`єкта оцінки, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі № 5/25-38 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вважає, що винесена Господарським судом Волинської ухвала є такою, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування судом першої інстанцій норм Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна", Національного стандарту, невідповідності висновків суду обставинам справи та не правильного застосування судом норм вказаних законів, які слід було застосувати до даних правовідносин.

Посилається на ч.1 ст.18, абз.2 ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" і пояснює, що обстеження об`єкта оцінки проведено оцінювачем у присутності головного державного виконавця Будя С.Л. 07.06.2022, про що свідчать фотоматеріали на яких встановлена дата.

Вважає, що оцінка зроблена, а Звіт складений у відповідності до чинних нормативно-правових актів України, Норм професійної діяльності оцінювача, а також міжнародних стандартів оцінки.

Посилається на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-79/11 від 08.05.2019 та у справі № 753/3055/18 від 07.04.2021 і доводить, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Вважає, що спірний звіт є результатами практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не є актом державного чи іншого органу, тому не може вважатися юридичним актом, тобто офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів.

Не є зазначений звіт і нормативно правовим актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обовязки позивача та йому не адресований.

Стверджує, що аналізуючи вищенаведене можливо дійти висновку, що позивачем фактично оскаржуються дії оцінювача, а це виходить за межі підвідомчості, встановленої ст. 12 ГПК України і провадження мало бути припинене на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі №5/25-38 та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги АТ "Орлея" відмовити в повному обсязі.

Прокуратура Волинської області подала до суду відзив на апеляційну скаргу у якому вважає ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі №5/25-38 такою підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що відповідно до положень ст.ст. 57, 20 Закону України "Про виконавче провадження", постановою державного виконавця від 27.05.2022 у виконавчому провадженні № 54506075 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Підприємство громадської організації "Цент економіко-правового забезпечення", якого зобов`язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань ринкової вартості адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою, площею 1308,9 квадратних метрів, що розташоване за адресою: село Гірка Полонка Луцького району Волинської області, вулиця Горохівська, 2В (Луцька, 10), в умовах примусового виконання, та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Зазначає, що після одержання суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання вищезазначеної постанови, ним було здійснено виїзд по адресі знаходження майна, яке необхідно оцінити.

На виконання постанови державного виконавця від 27.05.2022 у виконавчому провадженні № 54506075, вказаним вище суб`єктом оціночної діяльності, що діє на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 17.02.2022 № 105/22, виданого Фондом державного майна України, виконано незалежну оцінку майна, за результатами якої державному виконавцю надано "Звіт про оцінку майна: адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою, загальною площею 1308,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький р-н, с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2В".

Відповідно до Звіту про оцінку, проведеного згідно із положеннями Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, нормами Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440, іншими нормативними актами Фонду державного майна України, оцінювачем зроблений висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки станом на 30.06.2022, яка становить 2 487 000 грн. без врахування ПДВ.

При цьому у Звіті про оцінку, окрім інших відомостей про проведену оцінювачем роботу щодо визначення ринкової вартості об`єкта оцінки, наявні фотоматеріали по об`єкту, у тому числі розміщені на аркуші № 36, які у повній мірі спростовують доводи боржника щодо можливого проведення оцінки та визначення ринкової вартості об`єкта оцінки без його обстеження, а також підтверджують проведення оцінювачем обстеження об`єкта оцінки 07.06.2022 у присутності головного державного виконавця Будя С.Л., про що свідчать наявні у матеріалах справи фотоматеріали.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

На підставі викладеного просить апеляційну скаргу Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі № 5/25-38 задовольнити.

Акціонерне товариство "Орлея" у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що остання не підлягає до задоволенню з огляду на таке.

Товариство звернулось до суду із скаргою на оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця і відповідно суд розглянув скаргу боржника на дії державного виконавця щодо визначення вартості майна на яке було звернуто стягнення, і саме дії державного виконавця були предметом розгляду.

Висновок суду про порушення, при проведенні оцінки спірного майна, приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом об`єктивно становлено, що ні оцінювач ні державний виконавець не проводили повного, в тому числі внутрішнього огляду приміщень з метою визначення об`єктивної вартості будівлі, та державний виконавець в судовому засіданні суду першої інстанції проти вказаного не заперечив.

Відтак, висновок суду про те, що оцінка спірного нерухомого майна проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема внутрішнього огляду всіх приміщень об`єкта оцінки, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною, що є безумовною підставою для визнання незаконними дій державного виконавця по проведенню оцінки майна, а також визнання оцінки недійсною відповідає фактичним обставинам справи та є підставою для задоволення скарги.

За наведеного, боржник вважає, що ухвала суду постановлена на підставі повно і об`єктивно з`ясованих обставинах справи, відповідає вимогам чинного законодавства та усталеній судовій практиці, підстав для скасування ухвали суду немає.

Враховуючи викладене, боржник просить апеляційну скаргу Луцького відділу Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у цій справі без змін.

В судовому засіданні Північного-західного апеляційного господарського суду 28.11.2022 представник стягувача та державний виконавець надали пояснення по суті спору. Державний виконавець підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Просили задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Прокурор в судових засіданнях 17.11.2022 та 28.11.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

В судове засідання 28.11.2022 представник Акціонерного товариства "Орлея" не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що АТ "Орлея" було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить електронне листування (т. 23, а. с. 106), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Акціонерного товариства "Орлея".

Окрім того, Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подав клопотання про залучення до розгляду справи № 5/25-38, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Підприємство громадську організацію "Центр економіко-правового забезпечення".

В судовому засіданні державний виконавець вказане клопотання підтримав. Прокурор проти задоволення клопотання заперечив та вказав на неможливість залучення третіх осіб на стадії виконання рішення суду при розгляді скарги на дії державного виконавця. Представник позивача при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Колегія суддів розглянувши вказане клопотання доходить висновку про відмову у його задоволенні, оскільки державним виконавцем не доведено можливість впливу на права та обов`язки Підприємства громадської організації "Центр економіко-правового забезпечення" судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Орлея" від 05.08.2022 №06 на дії державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача, державного виконавця та прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржену ухвалу скасувати, та залишити без задоволення скаргу Акціонерного товариства "Орлея" від 05.08.2022 №06 на дії державного виконавця, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 позов задоволено та постановлено звернути стягнення на предмет застави по договору від 20.07.2001 на користь Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення, а саме на майно ВАТ "Луцький райагропостач":

1) адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою площею 1308,9 кв.м.;

2) склад господарських товарів площею 597,1 кв.м.;

3) склад металевий (модуль) площею 525,8 кв.м.

На виконання судового рішення видано накази № 5/25-1 від 17.10.2007, № 5/25-2 від 17.10.2007, на підставі яких державним виконавцем 21.01.2013 відкрито виконавче провадження ВП № 36081363.

15.08.2017 відкрито виконавче провадження № 54506075 по виконанню наказу Господарського суду Волинської області від 17.10.2007 № 5/25-1.

15.08.2017 винесено постанову про арешт майна боржника.

07.11.2017 державним виконавцем описано майно боржника та накладено на нього арешт, про що винесено відповідну постанову.

27.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: Підприємство громадської організації "Центр економіко-правового забезпечення". Суб`єкт оціночної діяльності був попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові (т. 22, а. с. 210-211).

Постанова приватного виконавця від 27.05.2022 про призначення суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника у виконавчому провадженні не оскаржувалася.

Згідно висновку про вартість майна, зробленого ПГО "Центр економіко-правового забезпечення", відображеного у звіті від 30.06.2022, ринкова вартість адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою загальної площею 1308,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Горохівська 2В, складає 2 487 000 грн (т. 22, а. с. 87).

Згідно рецензії № 04-07-1/О від 04.07.2022 звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має не значні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки. В той же час, у п. 14.3 "Візуалізація об`єкту оцінки" рецензії вказано, що наведені фото мають недостатній опис (т. 22, а. с. 111-113).

08.09.2022 Акціонерне товариство "Орлея" звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою на дії Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання неправомірними дій ДВС щодо оцінки адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою літер (Б-2) загальною площею 1308,9 кв.м. та скасування звіту про оцінку.

Скарга обґрунтована, тим що проведення оцінки та визначення ринкової вартості здійснено без обстеження об`єкта оцінки, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2в адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою л. (Б-2) загальною площею 1308,9 кв.м.

На підтвердження доводів скарги на дії ДВС Акціонерним товариством "Орлея" подало до суду першої інстанції заяву свідка від 05.08.2022. У вказаній заяві свідок ОСОБА_1 , який працює охоронцем АТ "Орлея", повідомив, що 07.06.2022 до адміністративного приміщення за адресою Волинська обл., Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2в приїхав державний виконавець Будь С. Вказує, що на територію товариства чи до адміністративно-складського приміщення державний виконавець не заходив (т. 2, а. с. 89).

Також, Акціонерного товариства "Орлея" подано до суду першої інстанції висновок експерта № 15 судової оціночно-будівельної експертизи від 12.08.2022, складений на замовлення скаржника. Згідно з вказаним висновком ринкова вартість спірного об`єкта оцінки становить 4 796 044 грн. 86 коп. (т. 22, а. с. 131-148).

Як вказано вище, ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі № 5/25-38 скаргу Акціонерного товариства "Орлея" від 05.08.2022 № 06 на дії державного виконавця задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) щодо оцінки адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою (літ. Б-2) загальною площею 1308,9 кв. м. Визнано недійсним звіт від 30.06.2022 про оцінку адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою (літ. Б-2) загальною площею 1308,9 кв. м., розташованого за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Горохівська, 2в, складений Підприємством громадської організації "Центр економіко-правового забезпечення".

Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з такого.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Таким чином, зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" убачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц, у постановах Верховного Cуду у справах № 917/628/17 від 15.10.2020, №463/11863/20 від 14.02.2022 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.4 ст.236 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що боржник Акціонерне товариство "Орлея" оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

У частині 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснювались відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Судом встановлено, що 07.06.2022 державним виконавцем разом з суб`єктом оціночної діяльності здійснено виїзд для огляду адміністративно-складського приміщення з металевою огорожею та площадкою Літера (Б-2) загальною площею 1 308,9 кв. м. Перебування державного виконавця з суб`єктом оціночної діяльності 07.06.2022 на території спірного приміщення не оспорюється сторонами та підтверджено звітом про оцінку, заявою свідка від 05.08.2022 (т. 22, а. с. 87, 89).

В той же час, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що у вказаній заяві свідка вказано, що свідок ОСОБА_1 , який є охоронцем, 07.06.2022 перебував на робочому місці та був свідком того, що до адміністративно-складського приміщення під`їхав автомобіль, з якого вийшло двоє осіб та пішли понад вказаним приміщенням. Після того, як свідок наздогнав вищевказаних осіб, він дізнався, що вони з виконавчої служби. Під час того, як свідок телефонував до директора, згадані особи із виконавчої служби поїхали. Також свідок вказав, що особи до адміністративно-складського приміщення не заходили.

В судовому засіданні державний виконавець вказав, що дійсно 07.06.2022 він разом із оцінювачем прибув до адміністративно-складського приміщення, зайшовши в нього, здійснили огляд приміщень, окрім закритих та вийшовши зустріли охоронця.

Також, в матеріалах справи наявні фотоматеріали, надані державним виконавцем на підтвердження огляду приміщення (т. 22, а. с. 156-173, 190-207), які підтверджують проведення огляду, як зовні, так і в середині.

Тобто, з вказаного вбачається, що дійсно 07.06.2022 державний виконавець та оцінювач здійснювали огляд адміністративно-складського приміщення, як зовні, так і в середині, однак, не змогли відвідати усі приміщення, так як деякі з них були зачиненими.

Таким чином, доводи Акціонерного товариства "Орлея" про те, що проведення оцінки та визначенням ринкової вартості відбулося без обстеження об`єкта оцінки не відповідає фактичним обставинам справи.

Відносно того, що державний виконавець та оцінювач не змогли відвідати усі приміщення, суд апеляційної інстанції вказує таке.

Акціонерне товариство "Орлея" у скарзі на дії державного виконавця вказує, що після реконструкції стіни обкладено сендвіч панелями та змонтовані холодильні камери, в кімнатах та коридорі цього приміщення проведено євроремонт, установлені металопластикові вікна і ролетні ворота в складі, виконано утеплення зовнішніх стін пінопластом з нанесенням декоративної фасадної штукатурки. Посилається, що у спірному звіті не відображено факт поліпшення та реконструкції будівель, що потягло зниження його вартості.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд вказує таке

Згідно висновку експерта №15 судової оціночно-будівельної експертизи від 12.08.2022, складеного на замовлення Акціонерного товариства "Орлея", ринкова вартість спірного об`єкта оцінки становить 4 796 044 грн 86 коп. (т. 1, а. с. 131-148).

За приписами ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що огляд проводився експертом 05.08.2022, тобто майже через 2 місяці після огляду оцінювачем та виконавцем, а фіксування стану об`єкту оцінки тривало не більше 10 хвилин, що підтверджується фотоматеріалами експерта.

Окрім того, дослідивши фотоматеріали експерта та порівнявши їх з фотоматеріалами оцінювача, які подані державним виконавцем, суд апеляційної інстанції констатує, що як фото експерта, так і фото оцінювача містять зображення будівлі адміністративно-складського приміщення, її зовнішніх елементів, у тому числі вікон, приміщення коридору, та складської частини приміщення.

Також, з аналізу фотоматеріалів, апеляційний господарський суд не вбачає проведення ремонтних робіт, які могли б вплинути на результат оцінки, здійснений оцінювачем, а також, що стан приміщень, які не оглянуті останнім суттєво впливають на здійснену останнім оцінку.

Тому, висновок експерта №15 судової оціночно-будівельної експертизи від 12.08.2022 не береться судом до уваги.

Також, в апеляційній скарзі державний виконавець доводить, що звіт є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не є актом державного чи іншого органу, і позивачем фактично оскаржуються дії оцінювача, а це виходить за межі підвідомчості, встановленої ст. 12 ГПК України. Посилається при цьому на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17.

Колегія суддів відхиляє такі посилання державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Разом з тим визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16.

Враховуючи вищенаведене доводи скаржника відхиляються як безпідставні.

Окрім того, суд апеляційної інстанції констатує, що зазначаючи означені аргументи, як скаржник в апеляційній скарзі, так само і прокурор у відзиві посилаються на норми ГПК України в редакції до 15.12.2017, які є нечинними на теперішній час.

Суд теж зауважує, що рішення в цій справі було ухвалене 13.03.2007, виконавче провадження відкрито 21.01.2013 та в 2017 році державним виконавцем вчинялися дії, направлені на примусове виконання рішення суду. Також в 2022 році виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності.

Також, як вбачається зі змісту постанови державного виконавця від 26.08.2022 (т. 22, а. с. 212), 02.08.2022 адміністративно-складське приміщення було передано на реалізацію, шляхом публікації на сайті ДП "Сетам". У зв`язку із добровільним проведенням розрахунків АТ "Орлея", державним виконавцем було знято арешт та припинено електронний аукціон.

Тобто, в цьому випадку мало місце тривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили і добровільне виконання його відбулося на стадії виконавчого провадження, після здійснення державним виконавцем активних дій, направлених на примусове виконання рішення суду.

Судом враховано, що європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, № 60750/00, § 43)).

Окрім наведеного, колегія суддів зазначає, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин, висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу, частково побудував свої висновки про задоволення скарги на припущеннях, а саме суд зазначив, що не проведення оцінювачем повного огляду могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та не зазначив чи дійсно це вплинуло на визначення вартості такого майна.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, частково підтверджуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), скасування ухвали Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 у справі № 5/25-38 та прийняття нового про залишення без задоволення скарги Акціонерного товариства "Орлея" на дії державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 270, 276, 280 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволити. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2022 р. у справі № 5/25-38 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Залишити без задоволення скаргу Акціонерного товариства Орлея на дії державного виконавця.

Стягнути з Акціонерного товариства "Орлея" на користь Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 2481 (дві тисячі чориста вісімдесят одну) грн. витрат на оплату судового збору.

Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 5/25-38 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 30.11.2022 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Постанова ухвалена з окремою думкою судді Маціщук А.В.