Ухвала

від 22.11.2022 по справі 756/13708/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 756/13708/19

провадження № 61-10085ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства «Валтар» на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом приватного підприємства «Валтар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ПП «Валтар» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить судове рішення скасувати й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, з зазначенням того, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції заявник отримав лише 15 вересня 2022 року, надавши копію заяви від 04 серпня 2022 року щодо видачі судового рішення, однак, не надавши, жодних підтверджуючих документів щодо обставин такого суттєвого пропуску процесуального строку, а саме один рік, враховуючи, що заявник звернувся до суду з касаційною скаргою лише 14 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху для усунення її недоліків, оскільки зазначені заявником підстави було визнано неповажними. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року ПП «Валтар» надало письмові пояснення, зазначивши, що оскаржуване судове рішення заявником отримано 15 вересня 2022 року, зазначало, що з тексту рішення не вбачається інформація про дату складання його повного тексту. Крім того вказав, що запровадження воєнного стану в Україні, як на думку заявника, є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається указувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні строки інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Подана касаційна скарга та заява про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містять посилань на випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, за наявності яких суд касаційної інстанції може визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку подачі касаційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судових рішень.

Ураховуючи викладене, доводи заявника щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не заслуговують на увагу, оскільки положення частини третьої статті 394 ЦПК України підлягають застосуванню незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження за відсутності зазначених вище посилань.

Аналізом матеріалів касаційного провадження № 61-10085ск22, з урахуванням оскаржуваного судового рішення, судом установлено, що на порушення вимог статті 390 ЦПК України, касаційну скаргу подано 14 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження понад 1 рік, оскільки ухвалу Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, відповідно до даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) оприлюднено 16 листопада 2021 року.

Заявником не надано Верховному Суду доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України та про обставини, які об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк.

Зазначення у скарзі про те, що запровадження воєнного стану в Україні, як на думку заявника, є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, суд оцінює критично, оскільки факт збройної агресії проти України та введення воєнного стану не може бути безумовною поважною підставою для поновлення строку абсолютно в усіх випадках. Для визнання поважною даної підстави суд бере до уваги територіальне місцезнаходження суду, порядок функціонування суду, хід бойових дій, наявність конкретної фактичної можливості своєчасно звернутися до суду, за умови подання відповідної заяви з наведенням відповідних мотивів та доказів. Крім того, суд звертає увагу, що процесуальний строк на оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року сплив ще до настання факту збройної агресії проти України та введення воєнного стану.

Отже Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки ПП «Валтар» не надало суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (статті 43, 49 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Заявник не демонстрував готовність брати участь у розгляді цієї справи.

Ураховуючи те, що касаційна скарга ПП «Валтар» подана після спливу більше ніж одного року з дня ухвалення ухвали Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, повний текст якої оприлюднено, згідно з даними з офіційного сайту ЄДРСР, 16 листопада 2021 року, й заявником не зазначено виключних випадків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства «Валтар» на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом приватного підприємства «Валтар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара