Ухвала

від 25.11.2022 по справі 274/1946/22

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1946/22 Провадження № 1-кс/0274/1446/22

УХВАЛА

іменем України

25.11.2022 м.Бердичів

Слідчий суддяБердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022062340000024 від 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

Прокурор Бердичівської окружної прокуратури 25.11.2022 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні №42022062340000024 від 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у невстановлений слідством час, але не раніше березня 2022 року, в період дії воєнного стану ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердичівської міської ради, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , користуючись своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, привласнили паливо, що перебувало у матеріальному резерві Бердичівської територіальної громади на загальну суму 2831397,5 грн, а саме: дизельне пальне в кількості 82522,00 л. на загальну суму 2797495,80 грн, бензин А-92 у кількості 740,00 л на загальну суму 24420,00 грн, та газ-пропан у кількості 530,00 л на загальну суму 9481,70 грн, чим спричинили збитків територіальній громаді міста Бердичів в особливо великих розмірах.

23.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 від 28.09.2022 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням на останнього ряду обов`язків. Строк дії обов`язків завершився 23.11.2022.

Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області строк досудового розслідування продовжено до 18.12.2022.

Ризики, що стали підставою для обрання попереднього запобіжного заходу запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

У ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного:перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом неявки, несвоєчасної явки до органу досудового розслідування та суду, змінити місце проживання, незаконно впливати на свідків та інших осіб.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, ризиків, особу підозрюваного, слідчий просить задовольнити клопотання.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, з тих підстав, що підозра є необґрунтованою, а ризики не доведені.

Адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання та не обирати запобіжний захід із тих підстав, що матеріалами клопотання не обґрунтовано ні підозру, ні ризики. Зазначив, що всі свідки вже допитані, а мета застосування такого запобіжного заходу прокурором не доведена. Окрім того, твердить, що з повідомлення про підозру не зрозуміло у чому виразились дії Квятківського при пред`явленні йому підозри за ч. 5 ст. 191 КК України. Також зазначив, що підозрюваний позитивно характеризується, одружений, попередній запобіжний захід, який обирався щодо нього, не порушував. Водночас, в разі задоволення клопотання, просив врахувати, що строк запобіжного заходу не може перевищувати строку досудового розслідування, який у цьому провадженні продовжено до 18.12.2022

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки суду

Слідчим суддею встановлено, що СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№42022062340000024 від 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 від 28.09.2022 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням на останнього ряду обов`язків. Строк дії обов`язків завершився 23.11.2022.

Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.11.2022 строк досудового розслідування продовжено до 18.12.2022.

Відповідно до пред`явленої 23.09.2022 ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, у невстановлений слідством час, але не раніше березня 2022 року, в період дії воєнного стану, запровадженого 24.02.2022 по всій території України Указом Президента України № 642022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України, ОСОБА_4 , який на той час, відповідно до наказу про призначення, перебував на посаді начальника управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердичівської міської ради та, відповідно до посадових обов`язків виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже згідно ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст.364 КК України був службовою особою, ОСОБА_7 , який на той час, відповідно до розпорядження Бердичівського міського голови ОСОБА_8 , 14.12.2020 перебував на посаді першого заступника Бердичівського міського голови та відповідно до посадових обов`язків затверджених розпорядженням Бердичівського міського голови ОСОБА_8 № 172/05-01 від 28.08.2021, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже згідно ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст.364КК України був службовою особою, а також ОСОБА_6 , який на той час, відповідно до контракту від 24.04.2020 (із змінами) перебував на посаді начальника міської комунальної аварійно-рятувальної служби (код ЄДРПОУ 30326573), та відповідно до вказаного контракту, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже згідно ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України бувслужбовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, привласнили майно належне територіальній громаді м. Бердичів, яке перебувало у матеріальному резерві Бердичівської територіальної громади за наступних обставин.

Так, на виконання постанови КМУ від 30.09.2015 № 775, рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради № 208 від 21.05.2015 створено міський матеріальний резерв (матеріальний резерв територіальної громади м. Бердичів.)

02.03.2022 між КП «Бердичівтеплоенерго» та ТОВ «Лівайн Торг» укладено договір про закупівлю нафти та дистилятів, обсяг якої становить 11 000 літрів, на суму 317670,00 гривень.

У подальшому, відповідно до видаткової накладної № 0041/0000341 від 03.03.2022 ТОВ «Лівайн Торг» поставлено до КП «Бердичівтеплоенерго» бензин Energy А-92 у кількості 3000,00 л на загальну суму 99000,00 грн, дизельне паливо Energy у кількості 5000,00 л на загальну суму 165000,00 грн та газ нафтовий скраплений у кількості 3000,00 л на загальну суму 53670,00 гривень у формі скретч-карток.

В подальшому, відповідно до листа директора КП «Бердичівтеплоенерго» №157/1 від 03.03.2022 адресованого Бердичівському міському голові частину із вищевказаного палива, вирішено передати для поповнення міського матеріального резерву, а саме: дизельне паливо 1760 л, бензин А-92 1210 л. та газ нафтовий скраплений 1270 л.

В цей же день 03.03.2022 у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Бердичів, вул.Богдана Хмельницького, 2, на виконання вказівки ОСОБА_4 , директора КП «Бердичівтеплоенерго» ОСОБА_9 (який не усвідомлював злочинних намірів останнього) передав вищевказані скретч-картки на паливо, а саме: дизельне паливо 1760 л, бензин А-92 1210 л. та газ нафтовий скраплений 1270 л., з метою поповнення матеріального резерву ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до листа Бердичівського міського голови, територіальній громаді м. Бердичів виділено дизельне паливо, загальною кількістю 82522,00л.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області № 69 від 14.03.2022 дизельне паливо в кількості 82522,00л. передано до МКАРС для поповнення матеріального резерву Бердичівської територіальної громади.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, начальник МКАРС ОСОБА_6 , 16.03.2022 підписав акт приймання-передачі матеріальних цінностей, а саме дизельного палива в кількості 82522,00л. від КП «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради (код ЄРДПОУ 03344119), наданого територіальній громаді міста Бердичів. Надалі, вказане майно поставлено на баланс МКАРС.

У подальшому, за вказівкою ОСОБА_7 , начальник МКАРС ОСОБА_6 склав фіктивний договір зберігання та акт приймання-передачі вказаного палива між МКАРС та ПСП «Агрофірма «Світанок» (код ЄДРПОУ 03754024), в якому зазначив дату 16.03.2022, але в натурі вказане дизельне паливо до ПСП «Агрофірма «Світанок» (код ЄДРПОУ 03754024) не передавалося, а під чітким, особистим контролем ОСОБА_7 з ДО «Комбінат «Рекорд» без укладення будь-яких офіційних документів, всередині березня 2022 року перевезено до ТОВ «Тех-сервіс», що за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шкіряників,14а.

У подальшому, автомобільне паливо, придбане КП «Бердичівтеплоенерго» у ТОВ «Лівайн торг», відповідно до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №78 від 30.03.2022, було прийнято до матеріального резерву Бердичівської територіальної громади і розподілено між комунальними підприємствами м. Бердичева зокрема, МКАРС, МКП «Бердичівкомунсервіс» та КП «Комбінат комунальних підприємств».

На виконання вказівки ОСОБА_4 , 30.03.2022, директором КП «Бердичівтеплоенерго» підписано видаткову накладну № 465 від 30.03.2022, згідно якої, КП «Бердичівтеплоенерго» поставлено до МКАРС бензину А-92 у кількості 1210,00 л на загальну суму 39930,00 грн, дизельного палива у кількості 1760,00 л на загальну суму 58080,00 грн та газ-пропану у кількості 1270,00 л на загальну суму 22720,30 гривень. Однак, фактично скретч-картки на вищевказане пальне були передані ним ОСОБА_4 ще 03.03.2022 та керівнику МКАРС не передавались.

При цьому ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що скрейтч-картки від керівника КП «Бердичівтеплоенерго» для передачі їх МКП «Бердичівкомунсервіс» та КП «Комбінат комунальних підприємств» останній не отримував, з метою приховання факту привласнення, будучи службовою особою, склав завідомо неправдивий документ, а саме накладну № 47 від 30.03.2022, у яку вніс завідомо неправдиві відомості про передачі палива на адресу МКП «Бердичівкомунсервіс».

У подальшому на виконання вказівки ОСОБА_4 керівником МКП «Бердичівкомунсервіс» ОСОБА_10 підписано накладну № 47 від 30.03.2022, згідно якої, МКАРС поставлено до МКП «Бердичівкомунсервіс» бензину А-92 у кількості 740,00 л на загальну суму 24420,00 грн, дизельного палива у кількості 1560,00 л на загальну суму 51480,00 грн та газ-пропану у кількості 530,00 л на загальну суму 9481,70 гривень. Однак фактично скретч-картки на вищевказане паливо керівнику МКП «Бердичівкомунсервіс» не передавались.

У подальшому, з метою створення видимості виконання рішення виконавчого комітету міської ради №78 від 30.03.2022 на територію МКП «Бердичівкомунсервіс» завезено наливом дизельне паливо у кількості 1560 л.

Інша частина палива, що перебувало у матеріальному резерві, а саме: бензин А-92 -740л., газ-пропан -530л. МКП «Бердичівкомунсервіс» не передавалось.

У подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 привласненим майном розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, як вказує слідчий, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 користуючись своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, привласнили паливо, що перебувало у матеріальному резерві Бердичівської територіальної громади на загальну суму 2831397,5 грн. , а саме: дизельне пальне в кількості 82522,00л. на загальну суму 2797495,80 грн., бензин А-92 у кількості 740,00 л на загальну суму 24420,00 грн, та газ-пропан у кількості 530,00 л на загальну суму 9481,70 гривень, чим спричинили збитків територіальній громаді міста Бердичів в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким.

Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, та була предметом розгляду при обранні запобіжного заходу ухвалою слідчого судді від 28.09.2022.

З урахуванням наведеного, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Щодо доведеності ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, інших підозрюваних; вчинення іншого кримінального правопорушення (в тому числі з метою створення штучних доказів сторони захисту), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя зазначає наступне.

Підозрюваний перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, до цього часу не встановлено неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, проте ризик переховування підозрюваного від слідства та суду слідча суддя вважає доведеним, виходячи із таких підстав.

При оцінці ризику переховування від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.5 ч.191 КК України, є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При цьому вказаний злочин, згідно примітки до ст. 45 КК України, є корупційним та до обвинуваченого за таким злочином не можуть бути застосовані передбачені чинним законодавством пільгові інститути звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. Тобто обвинувачений за ч. 5 ст. 191 КК України повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі, що відповідає положенням ст. 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України.

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчої судді сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних також є доведеним на цій стадії досудового розслідування, зважаючи, що ОСОБА_4 займає керівну посаду в органі місцевого самоврядування, у зв`язку з чим має авторитет, особисті та ділові зв`язки, отже може особисто, або опосередковано незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

До того ж, ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у клопотанні не обґрунтовано, як і не конкретизовано в який спосіб підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, докази на підтвердження ризиів не долучено.

Тому, враховуючи доведеність обґрунтованої підозри вчинення злочину та ризиків можливого переховування від органу досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного у межах строку досудового розслідування, а саме до 18.12.2022, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Бердичева Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання; утриматися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, передбачені ч. 2 ст. 179 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися із м. Бердичева Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання;

4) утриматися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Строк дії обов`язків встановити до 18.12.2022.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов`язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_4 особистого зобов`язання покласти на Бердичівський РВП ГУНП в Житомирській області.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали оголошено 30.11.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_15