Ухвала

від 25.10.2022 по справі 229/597/17

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/597/17

Провадження № 2-п/229/15/2022

У Х В А Л А

25 жовтня 2022 р. м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

06жовтня 2022року доДружківського міськогосуду Донецькоїобласті надійшлязаява ОСОБА_1 про переглядзаочного рішеннявід 12.07.2017року у справі№229/597/17за позовом Національної академії аграрних наук України, Донецької державної сільськогоподарської дослідної станції НААН, Державного підприємства "Дослідне господарство Донецької дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН, Державного підприемства "Дослідне господарство Донецького інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук до ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок.

Також заявник просить поновити строк на оскарження заочного рішення та звільнити від сплати судового збору за перегляд заочного рішення.

Ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, суддя приходить до висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту поданої заяви, про наявність заочного рішення від 12.07.2017 року заявнику стало відомо 30.07.2022 року, оскільки 30.07.2022 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов адвокатський запит Тандира Д.В. про надання інформації стосовно справи №229/597/17.

04.08.2022 року Дружківським міським судом Донецької області на електрону адресу адвоката Тандира Д.В. було направлено відповідь на адвокатський запит.

02.09.2022 року з офіційної електронної пошти Дружківського міського суду Донецької області було направлено на електрону адресу адвоката Тандира Д.В. матеріали справи №229/597/17.

Отже ствердження заявнкиа про неотримання копії судового рішення є хибним.

Про отримання судового рішення свідчитть той факт, що заявник у заяві про перегляд рішення зазначає на зміст цього рішення.

Суд вважає, що представник відповідача ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення 02 вересня 2022р.

Згідно з частинами 3, 4 статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Тобто, ЦПК України передбачено, що поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення може мати місце за умови, якщо відповідач не отримав наявний текст заочного рішення у день його проголошення і звернувся із заявою протягом 20 днів після його отримання, або з інших причин, визнаних судом поважними.

Таким чином, адвокатом Тандир Д.В. , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , пропущено двадцятиденний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з дня вручення йому повного заочного рішення.

Проте, заява про поновлення пропущеного строку та перегляд заочного рішення не містять обгрунтувань, чому заявник, адвокат Тандир Д.В., не звернувся із заявою про його перегляд у встановлений ЦПК України строк.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте, заява про поновлення пропущеного строку та перегляд заочного рішення не містять обгрунтувань, чому заявник не звернувся із заявою про його перегляд у встановлений ЦПК України строк.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична особа може звернутися до суду з позовом чи відповідною заявою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Так, у низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», п. п. 51, 52, «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами, національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції»], «ТОВ «Фріда» проти України»).

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Тандир Д.В., не зазначів у заяві про перегляд заочного рішення про наявність об`єктивних, не залежних від його волі та поведінки обставин, інших поважних причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Дружківського міського суду Донецької області від 12.07.2017 року.

Також згідно ч.6 ст.285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 496 грн. 20 коп.

До своєї заяви про перегляд заочного рішення заявник посилається на лист ДПС від 08.08.2022 року, в якому зазначено, що за перший квартал 2022 року ОСОБА_2 , представником якої є заявник, отримала від благодійної організації "Благодійний фонд "Майбутнє дітям" суму нарахованого доходу - 37 639, 76 грн.

Наявність інших поважних причин, з яких неможливо сплатити судовий збір суду не надано.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає позовну заяву.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Наведені заявником обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки надані відомості не характеризують його майновий стан у повному обсязі. Інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання заяви не надано. При цьому такими документами, наприклад, можуть бути банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

У зв`зку з цим, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Тандира Д.В. задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, заяву про перегляд заочного рішення, слід залишити без руху і надати заявнику строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зокрема:

1) у заяві про перегляд заочного рішення зазначити:

- посилання на наявність об`єктивних, не залежних від його волі та поведінки обставин, інших поважних причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення;

- надати підтвердження щодо сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення, який становить 496 грн. 20 коп.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 284, 285, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Дружківського міського суду Донецької області, у цивільній справі № 229/597/17 - залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення шляхом надання доказів (підтвердження), що заявник пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причин та підтвердження сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дружкiвська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313191206000005694, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Л.Панова

Ухвала підписана суддею 25 жовтня 2022 року.

Суддя : Т.Л. Панова