Постанова

від 29.11.2022 по справі 2-1881/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №2-1881/11 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія 30 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №2-1881/11за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання договорукупівлі-продажуквартири недійснимта відшкодуваннязбитків

за апеляційною скаргою Товариства зобмеженою відповідальністю«ОТП ФакторингУкраїна» на рішення Корольовського районногосуду м.Житомира від14квітня 2011року, ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 10 червня 2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений і нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Як вказано в договорі, продаж вчинено за 415160 грн., але фактично ОСОБА_2 сплатила лише 100160 грн. Решту коштів 315000 грн. зобов`язалась повернути до 01 січня 2009 року, про що склала боргову розписку в присутності свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Проте, ОСОБА_2 ухиляється від виконання умов договору, вирішити спір в добровільному порядку не бажає. Оскільки умови договору купівлі-продажу істотно порушені покупцем в односторонньому порядку, тому просив розірвати даний договір; визнати нечинною державну реєстрацію цього правочину, визнати нечинною реєстрацію права власності на вищезгадану квартиру за ОСОБА_2 та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18 червня 2008 року та посвідчений приватним нотаріусом Гаркушею О.Л. Визнано нечинною державну реєстрацію правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10.06.2008 № 2950520 та реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 від 21.08.2008, реєстраційний номер 3412915. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та допустити поворот виконання рішення Корольовського районного суду від 14.04.2011 у справі № 2-1881/11.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Товариство зазначає, що всупереч заявленим позовним вимогам ОСОБА_1 , який просив розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ним та ОСОБА_2 , місцевий суд визнав вказаний договір недійсним, однак мотивувальна частина рішення містить посилання на норми ч. 2 ст. 651 ЦК України та висновки щодо обґрунтованості вимог про розірвання договору.

Крім того, квартира, яка є предметом згаданого договору, перебуває в іпотеці і новим іпотекодержателем за договором іпотеки № PML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", код: 36789421, яке не було залучено до участі у даній справі, хоча суд своїм рішенням вирішив питання про його права і обов`язки.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення судупершої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути задоволена з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 10 червня 2008 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ,який посвідченоприватним нотаріусомЖитомирського міськогонотаріального округуГаркушею О.Л.і зареєстрованов реєстріза №1521.

За приписами ч. 3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою договором купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексі, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із договору купівлі-продажу квартири сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору, як-то передання майна і вчинення дій щодо сплати грошових коштів за купівлю квартири.

Відповідно до пункту 2.1 названого договору продаж вчинено за 415160 грн., які продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору.

Договір в означеній частині ніким не оспорений і є підтвердженням факту належного виконання умов договору купівлі-продажу в частині оплати покупцем придбаної квартири.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу не був укладений з розстроченням платежу, а покупець виконав свій обов`язок щодо повної оплати переданого йому товару в установлений договором строк, тому висновки суду першої інстанції, наведені у мотивувальній частині рішення про те, що покупцем порушено істотні умови договору, які є підставою для його розірвання, є необґрунтованими.

В контексті наведеного наявність розписки, відповідно до якої ОСОБА_2 при оформленні договору купівлі-продажу квартири отримала в борг від ОСОБА_1 315000 грн. строком до 01 січня 2009 року, не має правового значення для вирішення даного спору.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу позивача на помилковість обраного ним способу захисту права, яке він вважав порушеним.

Верховний Суд упостанові від 2 червня 2021 року у справі № 636/5261/18у подібних правовідносинах дійшов висновку, що такий спосіб захисту, як розірвання договору купівлі-продажу, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товарне є ефективним.

Зазначений висновок Верховного Суду ґрунтується на правовому висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми статті 692 ЦК, викладеному упостанові від 8 вересня 2020 року у справі № 916/667/18про те, що "…покупці отримали товар, але, як стверджує позивачка, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавецьмає право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідаєпозовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар покупцю, і який його прийняв, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бутинаслідком не навмисного порушення договоруз боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, як у цій справі).

Крім того, такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати черезневідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права.

Також колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до матеріалів справи 10 червня 2008 року спірна квартира була передана в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-J01/056/2008 між Банком та ОСОБА_2 . Договір іпотеки № PML-J01/056/2008, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О.Л., зареєстрований в реєстрі за № 1527. Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24 грудня 2010 року та Договору відступлення права вимоги від 24 грудня 2010 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № ML-J01/056/2008 від 10.06.2008, укладеними між Банком і ОСОБА_2 та за Договором іпотеки №PML-J01/056/2008 від 10.06.2008, укладеним між тими ж сторонами.

Таким чином, за Договором відступлення права вимоги від 24 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», новим іпотекодержателем за договором іпотеки № PML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", код: 36789421.

Суд першої інстанції розглянувши справу без участі іпотекодержателя, вирішив питання про його права та обов`язки та позбавив ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Отже, судом першої інстанції при ухваленні рішення було допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що у відповідності до положень п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі ч.1 ст.444 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне допустити поворот виконання рішення Корольовського районного суду від 14 квітня 2011 року у справі № 2-1881/11.

Згідно вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» підлягають стягненню судові витрати, пов`язані із поданням апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

Допустити поворот виконання рішення Корольовського районного суду від 14 квітня 2011 року у справі № 2-1881/11, а саме:

-визнати чинною державну реєстрацію правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (зареєстрованого в реєстрі 1521) від 10.06.2008 № 2950520 та відновити у Державному реєстрі правочинів відомості про державну реєстрацію правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (зареєстрованого в реєстрі 1521) від 10.06.2008 № 2950520 шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру правочинів з відмітками про відновлення раніше вилученого запису;

-визнати чинною державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 від 21.08.2008, реєстраційний номер майна 3412915 та відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.08.2008 реєстраційний номер майна 3412915, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відмітками про відновлення раніше вилученого запису;

- визнати нечинною державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 від 23.06.2011, реєстраційний номер майна 3412915, номер запису 12452 в книзі: 162, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 23.06.2011,реєстраційний номермайна 3412915, номерзапису 12452в книзі:162, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 1488 грн. 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 01 грудня 2022 року.