Постанова

від 21.06.2023 по справі 2-1881/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 2-1881/11

провадження № 61-1636св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження у складі судді Борисюка Р. М., ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження у складі судді Борисюка Р. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позову та рішення суду першої інстанцій

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації правочину та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилався на те, що 10 червня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Умовами вказаного договору передбачено, що продаж вчинено за 415 160 грн, однак фактично відповідачка сплатила лише 100 160 грн, а решту коштів у розмірі 315 000 грн вона зобов`язалась повернути до 01 січня 2009 року, про що склала боргову розписку.

ОСОБА_2 ухиляється від виконання умов договору купівлі-продажу квартири, вирішити спір у добровільному порядку не бажає.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив:

- розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О. Л. та зареєстрований за № 1521;

- визнати нечинною державну реєстрацію правочинукупівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати нечинною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 від 21 серпня 2008 року, засвідчену витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3412915;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18 червня 2008 року та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О. Л.

Визнано нечинною державну реєстрацію правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 червня 2008 року № 2950520;

Визнано нечинною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 від 21 серпня 2008 року, реєстраційний номер 3412915.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, зазначивши, що відповідачем порушено істотну умову договору купівлі-продажу квартири, а саме не сплачено кошти за указаним договором. При цьому суд прийняв до уваги розписку ОСОБА_2 від 10 червня 2008 року, відповідно до якої відповідачка отримала в борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 315 000 грн, однак їх не повернула.

Не погодившись із цим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») як особа, яка не брала участі у розгляді справи, але вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, допустивши поворот виконання судового рішення.

Короткий зміст оскаржених ухвал та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року клопотання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено, поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не було стороною у вказаній справі, однак суд першої інстанції оскаржуваним судовим рішенням вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду, тому заявник має право на поновлення такого строку.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження мотивована тим, що апеляційна скарга відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження не вбачається.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року скасовано і ухвалено нове судове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.

Допущено поворот виконання рішення Корольовського районного суду від 14 квітня 2011 року у справі , а саме:

- визнано чинною державну реєстрацію правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (зареєстрованого в реєстрі 1521) від 10 червня 2008 року № 2950520 та відновлено у Державному реєстрі правочинів відомості про державну реєстрацію правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (зареєстрованого в реєстрі 1521) від 10 червня 2008 року № 2950520 шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру правочинів з відмітками про відновлення раніше вилученого запису;

- визнано чинною державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 від 21 серпня 2008 року, реєстраційний номер майна 3412915 та відновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 від 21 серпня 2008 року реєстраційний номер майна 3412915, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відмітками про відновлення раніше вилученого запису;

- визнано нечинною державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 від 23 червня 2011 року, реєстраційний номер майна 3412915, номер запису 12452 в книзі: 162, та скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 від 23 червня 2011 року, реєстраційний номер майна 3412915, номер запису 12452 в книзі: 162,шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що спірний договір купівлі-продажу квартири не був укладений на умовах розстрочення платежів, покупець виконав свій обов`язок щодо повної оплати переданого йому товару в установлений договором строк.

Суд зазначив, що наявність розписки, відповідно до якої ОСОБА_2 при оформленні договору купівлі-продажу квартири отримала в борг від ОСОБА_1 315 000 грн строком до 01 січня 2009 року, не має правового значення для вирішення даного спору.

При цьому, суд встановив, що 10 червня 2008 року за договором іпотеки № PML-J01/056/2008 ОСОБА_2 передала спірну квартиру в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року. За Договором відступлення права вимоги від 24 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк», який є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», новим іпотекодержателем за договором іпотеки № PML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року є ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу без участі іпотекодержателя, вирішив питання про його права та обов`язки та позбавив ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як іпотекодержателя, права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Узагальнені доводи касаційної скарги

31 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

15 березня 2023 року на адресу Верховного Суду від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи та зупинено дію постанови суду апеляційної інстанції.

03 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що 10 червня 2008 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О. Л. і зареєстровано в реєстрі за № 1521.

Згідно п.2.1 вказаного договору гроші за квартиру продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору.

Відповідно до договору іпотеки № PML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О. Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 1527, квартира АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_2 в іпотеку банку з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 .

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24 грудня 2010 року та Договору відступлення права вимоги від 24 грудня 2010 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № ML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року, укладеним між банком і ОСОБА_2 та за Договором іпотеки № PML-J01/056/2008 від 10 червня 2008 року, укладеним між тими ж сторонами.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення апеляційного суду не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 19 липня 2022 року особа, яка не брала участі у справі, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року клопотання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2011 року.

При цьому питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відкриття апеляційного провадження вирішено суддею-доповідачем Борисюком Р. М. одноособово.

Надалі справа була призначена до розгляду та розглядалася складом суду у визначеному законом порядку: суддя-доповідач - Борисюк Р. М., судді: Галацевич О. М., Микитюк О. Ю., цим же складом суду було прийнято і оскаржувану постанову.

Із змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона містить і заперечення на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження та на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна», оскільки заявник, зокрема, вважає, що ці судові рішення постановлені неповноважним складом суду.

Вказані заперечення касаційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Стадія апеляційного провадження передбачає кілька етапів. Відповідно до статей 358, 359, 365 - 368 ЦПК України до них належать відкриття чи відмова у відкритті апеляційного провадження, призначення справи до розгляду, апеляційний розгляд.

На етапі відкриття апеляційного провадження вирішуються питання відповідності апеляційної скарги вимогам статті 356 ЦПК України, а також дотримання строків апеляційного оскарження.

Останнє питання відповідно до частини третьої статті 34 ЦПК України та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20), вирішується судом колегіально.

Це стосується етапів відкриття (відмови у відкритті) апеляційного провадження, рішення про поновлення (про відмову у поновленні) строку на апеляційне оскарження, оскільки є єдиним етапом підготовки справи до апеляційного перегляду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зробила такі висновки.

Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 глави 1 розділу V ЦПК України.

ЦПК України, у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п`ятій статті 297 цього Кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює означене питання по-іншому.

Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення його статті 185 (частини перша та друга статті 357 ЦПК України).

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частини третя та четверта статті 357 ЦПК України).

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з нормою вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, і ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми і змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження.

Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважала, що слова «суд апеляційної інстанції» вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поважність наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.

Таким чином, постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зроблено чіткий та однозначний висновок про неможливість постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження суддею одноособово.

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції порушив процесуальний порядок вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норм ЦПК України у аналогічних питаннях, що призвело до постановлення незаконних ухвал суду апеляційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

При цьому колегія суддів Верховного Суду приймає до уваги, що поважність наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів в подальшому не оцінював, як і не досліджував у зазначеному складі наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги щодо суті спору не підлягають оцінці судом касаційної інстанції, оскільки апеляційний суд неповноважним складом дійшов висновків про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна», за результатами розгляду якої ухвалено оскаржуване в касаційному порядку судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За викладених обставин ухвала Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвала Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та постанова Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року підлягають скасуванню знаправленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 411, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов