Ухвала

від 28.11.2022 по справі 280/6624/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

28 листопада 2022 року Справа № 280/6624/22 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні стосовно боржника ОСОБА_2 ;

зобов`язати відповідача скасувати усі арешти та заборони, а також відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 , скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що винести відповідну постанову.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, частиною 3статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом таіншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше,обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так,у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду удесятиденний строкз дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто,статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

В той же час, згідно з частиною 1статті 123 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6статті 161 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу, позивач не обґрунтовує поважність причин пропуску строку, також позивач не обґрунтовує, що заважало йому звернутись до суду на протязі встановлено чинним законодавством десятиденного строку починаючи з того моменту коли позивач саме дізнався про порушення своїх прав, при цьому, позивачем також не надано доказів на підтвердження того коли він саме дізнався про їх існування з урахуванням того факту, що виконавче провадження було відкрите 17.12.2020.

Суд зауважує, що для дотримання встановленого законодавством спеціального строку на звернення до суду, в даному випадку позивач міг вчинити дії спрямовані на отримання копій оскаржуваних постанов, в тому числі, шляхом ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження, проте, позивачем вказані дії виконані не були, позивач також міг звернутись до суду з відповідним позовом та клопотанням про витребування доказів, які позивач був позбавлений можливості самостійно подати.

Частиною 6статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, щоу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу судом встановлено, щопозивачем не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом,без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що позивачем в супереч встановлених вимог чинного процесуального законодавства, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, суд дійшов до висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено.

Відповідно до п. 4,5, 9 частини п`ятоїстатті 160 Кодексу адміністративного судочинства Українив позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд звертає увагу, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Проте, позивачем в прохальній частині позовної заяви вимоги сформовані не зрозуміло та не чітко, зокрема, не визначено які заходи забезпечення виконання рішення вжиті відповідачем позивач просить скасувати, формулювання «скасувати усі арешти та заборони, а також відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників позивача, скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи» не може вважатись чітким та зрозумілим.

Також, в прохальній частині позову не конкретизованов чому полягає протиправна бездіяльністьвідповідача.

Більше того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця при примусовому виконанні ним рішень, зокрема судів інших юрисдикцій, лише щодо стягнення виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, щодо накладення виконавцями штрафів та, відповідно, інших рішень, дії, бездіяльності у межах виконавчих проваджень, відкритих на примусове виконання рішень про стягнення виконавчого збору/винагороди приватного виконавця та штрафів.

Наведене вище свідчить про недотримання вимогст.160 Кодексу адміністративного судочинствата є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із уточненням прохальної частини позовних вимог; заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ж.М. Чернова