Ухвала

від 04.07.2023 по справі 280/6624/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2023 року

м. Київ

справа №280/6624/22

провадження № К/990/21424/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Жука А. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семенова Єгора Сергійовича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту,

в с т а н о в и в :

14 червня 2023 року зазначена касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

З матеріалів касаційної скарги й ухвалених у цій справі судових рішень убачається таке.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). В якому просив:

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні стосовно боржника ОСОБА_2 , яка полягає у неповерненні виконавчого листа, з відміткою про виконання вироку в частині конфіскації майна, до суду, який його постановив; відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника не виключені з Єдиного реєстру боржників, не скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, зокрема не скасовано заборону на відчуження майна ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача скасувати усі арешти та заборони, а також відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 , скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, провадження у справі закрито.

Не погодившись з такими рішенням судів попередніх інстанцій, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.

Суди попередніх інстанцій установили, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 червня 2019 року справа № 644/10363/16-к ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 187 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності; за частиною другою статті 146 КК України до 5 років позбавлення волі; за частиною третьою статті 289 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності; за частиною першою статті 263 КК України до 3 років позбавлення волі. В силу статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування позивачу призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

06 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду залишила зазначений вирок без змін, строк покарання засудженим було перераховано відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року.

На підставі вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова видано виконавчий лист, який направлено до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, 17 грудня 2020 року Михайлівським відділом державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, категорія стягнення: конфіскація майна засуджених. Стан виконавчого провадження: завершено. Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач: Держава в особі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, і суд апеляційної із таким його рішенням погодився, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а розгляд справи повинен відбуватися у місцевому загальному суді в порядку кримінального судочинства.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Частиною першою статті 2 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з частиною другою статті 174 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції із посиланням на правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що зняття арешту з майна, який було накладено у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа суду в рамках кримінального провадження, повинно здійснюватися в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семенова Єгора Сергійовича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 280/6624/22 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді А. В. Жук

О. В. Калашнікова