Постанова

від 24.11.2022 по справі 2-1161/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7558/22 Справа № 2-1161/11 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» Шевчука Олександра Юрійовича на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження,

В С Т А Н О В И Л А:

24 вересня 2021 року надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-1161/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник посилається на те, що Куйбишевським районним судом міста Донецька було ухвалено рішення у зазначеній справі, яким позов задоволено. Банком були отримані та пред`явлені до примусового виконання виконавчі листи, які перебували на виконанні, але згодом були втрачені при пересилці. Крім того у зв`язку з початком бойових дій у місті Донецьку у 2014 році Донецька обласна дирекція АБ «Укргазбанк» була змушена припинити свою роботу, всі документи банку по вказаній справі залишились у приміщенні дирекції у місті Донецьку.

Для отримання дублікатів виконавчих листів необхідно відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-1161/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення тексту рішення суду.

Згідно інформації про виконавче провадження, доданої до позовної заяви, виконавчі листи були повернуті стягувачу, оскільки на тимчасово неконтрольованій території виконавчі дії не проводяться. До теперішнього часу проведення виконавчих дій на території міста Донецьк неможливо , тому заявником не пропущений строк подання заяви про відновлення втраченого судового провадження, передбачений частиною 5 статті 491 ЦПК України.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-1161/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині відновлення тексту рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька по цій справі.

Не погодившись із ухвалою суду, представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» Шевчук О.Ю. подав апеляційну скаргу та посилаючись на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким частково відновити втрачене судове провадження Куйбишевського районного суду міста Донецька по справі № 2-1161/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно дочастини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно доч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про відновлення судового провадження та зазначив, що рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька по цивільній справі № 2-1161/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-4).

На підтвердження вимог надав копію інформаційної довідки з ЄДРВП по виконавчому провадженню №31061247, №43541007 та копію кредитного договору №2203/591 від 28.08.2007 року.

Відмовляючи в задоволенні заяви про відновлення судового провадження в частині відновлення рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька, суд першої інстанції виходив з недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення судового рішення.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Частина перша статті 493 ЦПК України визначає, що при розгляді справи суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Згідно з частиною 3 статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень підтверджується, що у провадженні Куйбишевського районного суду міста Донецька дійсно перебувала цивільна справа № 2-1161/11, яка була закінчена ухваленням рішення про стягнення сум на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Однак до заяви про відновлення втраченого судового провадження не додано будь-яких документів чи їх копій, які містять текст рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька по цивільній справі № 2-1161/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

У Єдиному державному реєстрі судових рішень немає рішення, ухваленого Куйбишевським районним судом міста Донецька у цивільній справі № 2-1161/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Текст рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька у цивільній справі № 2-1161/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відновити неможливо, оскільки відсутня копія цього документу.

Будь-яких процесуальних документів, що були видані Куйбишевського районного суду міста Донецька у цій справі до втрати провадження, заявником не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відновлення судового провадження в частині відновлення судового рішення через недостатність зібраних матеріалів.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє через безпідставність.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяв заявнику в реалізації ним прав, передбачених законом, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права, були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції.

Закон України«Про судоустрійі статуссуддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на наведене, колегія суддів не встановила порушень норм процесуального та матеріального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

Вирішуючи питання про відновлення судового провадження в частині відновлення судового рішення, суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, перевірив доводи заяви, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати заявника по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» - залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: О.В. Свистунова

М.М. Пищида