Рішення

від 05.12.2022 по справі 707/996/22

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/996/22

2/707/536/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2022 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Двірник В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Консисторії (єпархіального управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви про визнання протиправним та скасування указу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, визнання недостовірними відомостей, визнання дій, такими, що порушують особисті немайнові права та принижують честь і гідність, зобов`язання спростувати відомості,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною позовною заявою, у якій просить суд:

1) поновити строк звернення до суду;

2) визнати протиправним та скасувати Указ «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» від 27 червня 2019 року № 4 про звільнення його з посади настоятеля парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків, Черкаського району, Черкаської області та виключення його з кліру Черкаської і Кіровоградської єпархії;

3) поновити його на посаді настоятеля парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків, Черкаського району, Черкаської області та виключення його з кліру Черкаської і Кіровоградської єпархії;

4) стягнути на його користь з «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» невиплачену заробітну плату з індексацією в розмірі 26368,88 грн.;

5 ) стягнути на його користь з «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» середній заробіток за час затримки у розрахунку за період з 28.06.2019 по 17.05.2022 у розмірі 213314,90 гривень;

6) стягнути на його користь з «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» 958735,12 гривень відшкодування моральної шкоди;

7) визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують його права та свободи, ганьблять його честь, гідність, ділову репутацію відомості викладені в Указі від 27 червня 2019 року № 4 «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви»;

8) визнати дії «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» щодо поширення Указу від 27 червня 2019 року № 4 такими, що порушують його особисті немайнові права та принижують його честь та гідність;

9) зобов`язати «Консисторію (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» спростувати відомості викладені в Указі від 27 червня 2019 року № 4 у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публічного спростування перед прихожанами Свято-Успенського храму та направленням до структур Православної Церкви інформації про те, що викладена в Указі від 27 червня 2019 року № 4 інформація відносно ОСОБА_3 недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у жовтні 2018 року згідно указу від 20 листопада 2018 року № 22 його було прийнято на роботу на посаду настоятеля церкви Свято-Успенського храму в с. Бузуків Черкаського району.

Він працював гідно та сумлінно, виконуючи свої обов`язки у відповідності з «Типіконом». Нарікань з боку Консисторії не мав, жодних зауважень тощо, щодо його дій не отримував. Прихожани храму були задоволені його службою. Він намагався навести лад навколо церкви та привернути увагу місцевого самоврядування до існуючих проблем.

Проте, 15 квітня 2019 року він прибув для проведення пасхального богослужіння та від людей, які служать в церкві дізнався, що при церкві є вже інший священник.

Жодних розпоряджень з боку Консисторії він не отримував. Його фактично було відсторонено від роботи без пояснень та належних підстав.

Він намагався з`ясувати причини, проте з ним відмовлялись спілкуватись. Ніхто його не вислухав та не зажадав його пояснень.

Таким чином, його фактично було звільнено з роботи безпідставно та протиправно.

Період його праці настоятелем церкви Свято-Успенського храму в с. Бузуків повинен відповідати всім вимогам Кодексу Законів про Працю України.

Проте, до його трудової книжки не були внесені записи про його працевлаштування. Його не було ознайомлено з наказом про прийняття на роботу, а також і з наказом про звільнення.

Він дізнався про існування Указу про його звільнення лише в 2022 році ознайомившись з матеріалами справи в іншій цивільній справі в Соснівському районному суді м. Черкаси, справа № 712/10764/21, де іншими юридичними особами, відповідачами у справі РО "Релігійна громада Свято-Троїцький кафедральний собор Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси" та Релігійна Організація "Релігійна громада Свято-Миколаївська парафія Черкаської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) м. Черкаси" подано даний Указ як доказ до матеріалів відзиву.

Оспорюваним ним указом від 27 червня 2019 року № 4 його було звільнено з посади та заборонено священослужіння, а також виведено із складу кліру Черкаської і Кіровоградської єпархії.

Підстава звільнення в указі, у відповідності до вимог КЗпП не вказана, указ не містить посилань на статтю КЗпП України.

В мотивувальній частині оспорюваного указу вказано: «За порушення етичних норм поведінки священослужителя, порушення богослужбового Уставу Православної Церкви, прояви окультизму, намаганні зірвати Пасхальне богослужіння в Свято-Успенському храмі с. Бузуків 15.04.2019 року, влаштування сварки з призначеним для проведення пасхального богослужіння священиком під час богослужіння, привласнення коштів парафії, невмотивоване витрачання коштів парафії, невміння і небажання налагодити конструктивну діяльність парафії, введення парафії в оману та зведення неправди на парафіян, непорядність».

Фактично його було визнано винним в скоєнні ряду проступків, які в результаті стали причиною звільнення у вигляді дисциплінарної відповідальності.

Позивач зазначає, що всі перелічені відповідачем начебто вчинені ним дії - є вигаданими, такими, що не відповідають дійсності.

Притягнення до відповідальності у вигляді звільнення повинно бути обґрунтованим та вмотивованим, вина особи у вчиненому проступку повинна бути доведена.

Відповідач же виніс оспорюваний наказ, фактично визнавши його винним у скоєнні ним проступків, навіть не з`ясувавши чи дійсно мали місце такі вчинки. Крім того, в указі перелічується не конкретизовані дії, не зазначено в які дні та при яких обставинах мали місце події, в яких він обвинувачується. Крім того, допустив розповсюдження даного наказу, передавши його в іншу юридичну організацію, в управління Черкаської єпархії ПЦУ.

Позивач вважає указ від 27 червня 2019 року № 4 винесений Консисторією (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Православної Церкви України протиправним та таким, що підлягає до скасування.

В Указі від 27.06.2019 № 4 відповідач звинуватив його в ганебних вчинках, визнав його винним та одночасно притягнув до відповідальності. Відповідач звинуватив його фактично у злочинних діях, які є повністю вигаданими. Відповідач звинуватив його в проявах окультизму, в привласненні та розкраданні коштів, в зведенні неправди на парафіян та непорядності.

Крім того, що даним наказом було порушено його трудові права, внаслідок розповсюдження даного указу серед структур Православної Церкви, направлення копії цього указу до інших релігійних організацій завдано шкоди його честі, гідності та діловій репутації. Відповідач поширив неправдиву інформацію серед парафіян, що мало для нього негативні наслідки.

Саме з цих причин, він вважає, що належним способом захисту його інтересів є публічне спростування інформації викладеної в Указі від 27.06.2019 № 4 перед прихожанами церкви, жителями села Бузуків та розповсюдження спростування даного Указу серед структур Православної Церкви України.

За період його роботи у Свято-Успенському храмі с. Бузуків, його роботодавцем не виплачувалась заробітна плата, а також не були сплачені передбачені законодавством внески.

В день звільнення він не отримав нараховану заробітну плату. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до проведеного розрахунку, з врахуванням постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 борг по заробітній платі перед ним у відповідача складає 26368,88 грн.

Розрахунок середнього заробітку ним проводився 17.05.2022 р., згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2022 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлено в розмірі 6500 грн.

Таким чином його середньоденна заробітна плата становить 295,45 гривень, із розрахунку (6500+6500 /(21+23) = 295,45 грн.

За період з 27.06.2019 року по 17.05.2022 року (день проведення розрахунку) минуло 722 робочих дня.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 213314,9 гривень (із розрахунку 295,45 грн. * 722 дня), який і підлягає до стягнення з відповідача на його користь.

У результаті прийняття оспорюваного наказу його не лише було звільнено з роботи. Його ім`я та репутація були скомпроментовані. Даним Указом йому заборонено священослужіння: звершення богослужінь церковних треб, а також виведено із складу кліру Черкаської і Кіровоградської єпархії, що фактично позбавило його права заробляти собі на життя.

В результаті він потрапив у скрутне матеріальне становище, що призвело до порушення звичного способу життя, був не спроможний заплатити комунальні послуги, (станом на 1 січня 2022 року заборгованість перед ОСББ «Парковий» складає 27605,83 гривень), вимушений був економити навіть на продуктах харчування, а також позичити кошти у друзів та рідних щоб оплатити світло, воду та газ, які було відімкнено раз чи двічі, що завдавало додаткових принижень та моральних страждань.

На його утриманні знаходиться дитина з інвалідністю, ОСОБА_4 , 1989 року народження. Донька потребує постійного лікування та догляду.

З урахуванням фактичних обставин справи, розміру мінімального прожиткового мінімуму, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості, просить стягнути на його користь моральну шкоду 958735,12 гривень, що є вчетверо більше його матеріальних затрат. Бо саме ця сума коштів може компенсувати ту несправедливість, яка була застосована відносно нього.

29.08.2022 року представником відповідача Консисторії (єпархіального управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, з огляду на наступне. Відповідно до п. 1.2. Статуту Консисторії (Єпархіяльне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви (далі по тексту - Статут Консисторії) вищим органом управління Черкаської і Кіровоградської єпархії є Консисторія (Єпархіяльне Управління), що здійснює управління парафіями, монастирями, духовними школами та іншими релігійними організаціями Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви.

П. 1.3. Статуту Консисторії визначає, що Консисторія (Єпархіяльне управління) керуються в своїй діяльності наукою Святої Євангелії, православними догмами і канонами, статутом УАПЦ, даним Статутом, Указами Єпархіяльного Архієрея Черкаської і Кіровоградської єпархії УАПЦ, чинним законодавством України.

П. 3.7. даного Статуту встановлює, що Консисторія (Єпархіяльне управління), як суб`єкт цивільного права, відповідає за власними зобов`язаннями своїм майном і не відповідає за зобов`язаннями інших організацій, що мають статут, а також за зобов`язаннями підприємств, що діють на підставі власних статутів.

Відповідно до п.5.6. Статуту Консисторії, ОСОБА_5 є судовою інстанцією для священнослужителів, монахів, монахинь (клириків) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви УАПЦ після Єпархіяльної Ради, Єпархіяльного Суду і останньою судовою інстанцією для мирян.

Згідно п.6.5.статуту КонсисторіїЄпархіяльна Радає єпархіальноюсудовою інстанцієюдля мирян. П. 7.1. статуту визначає, що Єпархіяльний Суд є судовою інстанцією до компетенції якого входять розгляд випадків порушення канонічного права священиками, дияконами, монахами, монахинями, церковнослужителями та мирянами, що входять до єпархіального клиру та причету, а також провадження подружніх процесів.

Відповідно до п.1.2. статуту релігійної громади (парафії) Церква Успіння Пресвятої Богородиці Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви с. Бузуків Степанківської Сільської Ради Черкаського району Черкаської області (далі по тексту - Статуту Парафії) парафія входить до складу Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви і знаходиться в канонічному підпорядкуванні Єпархіальному Архієреєві Черкаської і Кіровоградської Єпархії Української автокефальної православної церкви.

П 1.3. Статуту Парафії визначає, що парафія керується в своїй діяльності вченням Святого Євангелія, Православними догмами й канонами, загальноцерковними та єпархіяльними канонічними документами, цим Статутом, вказівками Єпархіяльного Архієрея і дотримується чинного законодавства України.

Згідно п. 4.1. статуту Парафії, Парафія забезпечує задоволення своїх матеріальних потреб на підставі самофінансування.

П.4.8. даного статуту, Парафія, як суб`єкт цивільного права, відповідає за своїми зобов`язаннями й не відповідає за зобов`язаннями інших організацій і підприємств, які структурно входятьдо неїі діютьна підставі власних статутів.

Відповідно до п.4.20 Статуту Парафії, заробітна плата або матеріальна допомога особам, які працюють у Парафії визначається за рішенням настоятеля.

П. 5.2. статуту Парафії визначено, що на прохання церковного причету, Указом Єпархіяльного Архієрея призначається настоятель з числа священнослужителів Української автокефальної православної церкви.

Згідно з п. 5.3 Статуту Парафії, у разі доведеного порушення настоятелем канонічного права, статуту Української автокефальної православної церкви, даного Статуту, важкої хвороби або старечої немочі, що унеможливлювало б виконання настоятелем своїх повноважень, його засудження церковним судом, відходу від Української автокефальної православної церкви або його власного бажання настоятель звільняється від своїх обов`язків указом Єпархіяльного Архієрея.

Таким чином, вищевказані положення Статутів встановлюють, в тому числі, що Консисторія (Єпархіяльне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви не є належним відповідачем у вказаній справі.

П.4.20 Статуту Парафії визначає, що заробітна плата або матеріальна допомога особам, які працюють у Парафії визначається за рішенням настоятеля.

Відповідно до п. 5.13. Статуту Парафії Парафіяльний клір затверджує штатний розклад Парафії, а в особі настоятеля укладає з працівниками трудові угоди.

Посилаючись на норми ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації, представник відповідача зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він перебував у трудових правовідносинах з релігійною організацією з дотриманням вимог, визначених ст. 25 ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації , а тому позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними позивачем.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст.55,124 Конституції Українитаст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Відповідно до статті 233КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З копії заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Соснівського районного суду, яку зареєстровано 14.02.2022 року за вх. № 5445 про вступ у справу як представника та ознайомлення з матеріалами справи № 712/10764/21, вбачається, що представник позивача ознайомилась з матеріалами вказаної цивільної справи 15.04.2022 року, та представник зазначала, що ознайомилась з матеріалами справи через 2 місяці через воєнний стан на території України. А отже, і копію оскаржуваного указу про звільнення, який знаходився у матеріалах цивільної справи № 712/10764/21 стороною позивача отримано 15.04.2022 року, а позовну заяву подано 26.05.2022 року, тому суд вважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Згідно указу Консисторії (єпархіального управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви України від 27.06.2019 року № 4 Про зняття протоієрея ОСОБА_6 з посади настоятеля парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків Черкаського району Черкаської області, за порушення етичних норм поведінки священослужителя, порушення богослужбового Уставу Православної Церкви, прояви окультизму, намаганні зірвати Пасхальне богослужіння в Свято-Успенському храмі с. Бузуків 15.04.2019 року, влаштування сварки з призначеним для проведення пасхального богослужіння священиком під час богослужіння, привласнення коштів парафії, невмотивоване витрачання коштів парафії, невміння і небажання налагодити конструктивну діяльність парафії, введення парафії в оману та зведення неправди на парафіян, непорядність, звільнено протоієрея ОСОБА_7 з посади настоятеля парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків Черкаського району Черкаської області та заборонено в священослужінні: звершення богослужінь церковних треб, а також виведено зі складу кліру Черкаської і Кіровоградської єпархії.

Відповідно до ч. 1 ст.3 КЗпПУ, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами

У статті 47КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст.48 КЗпПУ, облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеномуЗаконом України"Прозбір таоблік єдиноговнеску назагальнообов`язкове державнесоціальне страхування". Навимогу працівника,який впершеприймається нароботу,трудова книжкаоформляється роботодавцемв обов`язковомупорядку непізніше п`ятиднів післяприйняття нароботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпПУ, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року, провадження № 61-787св17, викладено правовий висновок про те, що у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Суд приходить до висновку, що указ про звільнення позивача від 27.06.2019 року № 4 є незаконним, так як Консисторією (Єпархіальним управлінням) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви на надано жодного доказу на підтвердження правомірності вказаного указу чи доказів на підтвердження вчинення позивачем дій, зазначених в указі, тому указ підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає, що позивача звільнено без законної підстави та він повинен бути поновлений на попередній роботі.

Щодо вимог № 4-5 позовної заяви про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25, 26, 28 ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації,релігійна організаціямає правоприймати нароботу громадян. Умовипраці встановлюютьсяза угодоюміж релігійноюорганізацією тапрацівником івизначаються трудовимдоговором,який укладаєтьсяу письмовійформі. Релігійна організація зобов`язана в установленому порядку зареєструвати трудовий договір.

У такомуж порядкуреєструються документи,що визначаютьумови оплатипраці священнослужителів,церковнослужителів іосіб,які працюютьу релігійнійорганізації навиборних посадах. Громадяни, які працюють у релігійній організації за трудовим договором, можуть бути членами профспілки.

На громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору, поширюється дія законодавства про працю, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оподаткування.

Громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, а також збір на обов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, установлених законодавством.

Усім громадянам, які працюють у релігійних організаціях, їх підприємствах і закладах, державна пенсія призначається і виплачується на загальних підставах відповідно до законодавства.

Відповідачем по справі на підтвердження своїх заперечень проти позову надано статути Консисторії (єпархіального управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви та Релігійної громади (парафії) Церкви Успіння Пресвятої Богородиці Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви с. Бузуків Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Згідно положень статуту Консисторії (єпархіального управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви, який зареєстровано наказом № 49 від 29.09.2004 р. Державного комітету України у справах релігій, та саме п. 1.3., Консисторія (Єпархіяльне управління) керуються в своїй діяльності наукою Святої Євангелії, православними догмами і канонами, статутом УАПЦ, даним Статутом, Указами Єпархіяльного Архієрея Черкаської і Кіровоградської єпархії УАПЦ, чинним законодавством України.

П. 3.7. даного Статуту встановлює, що Консисторія (Єпархіяльне управління), як суб`єкт цивільного права, відповідає за власними зобов`язаннями своїм майном і не відповідає за зобов`язаннями інших організацій, що мають статут, а також за зобов`язаннями підприємств, що діють на підставі власних статутів.

Згідно положень статуту Релігійної громади (парафії) Церкви Успіння Пресвятої Богородиці Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви с. Бузуків Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, який зареєстровано розпорядженням Черкаської ОДА від 22.05.2008 року № 144, а саме п. 1.2, парафія входить до складу Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви і знаходиться в канонічному підпорядкуванні Єпархіальному Архієреєві Черкаської і Кіровоградської Єпархії Української автокефальної православної церкви.

П 1.3. Статуту Парафії визначає, що парафія керується в своїй діяльності вченням Святого Євангелія, Православними догмами й канонами, загальноцерковними та єпархіяльними канонічними документами, цим Статутом, вказівками Єпархіяльного Архієрея і дотримується чинного законодавства України.

Згідно п. 4.1. статуту Парафії, Парафія забезпечує задоволення своїх матеріальних потреб на підставі самофінансування.

П.4.8. даного статуту, Парафія, як суб`єкт цивільного права, відповідає за своїми зобов`язаннями й не відповідає за зобов`язаннями інших організацій і підприємств, які структурно входятьдо неїі діютьна підставі власних статутів.

Відповідно до п.4.20 Статуту Парафії, заробітна плата або матеріальна допомога особам, які працюють у Парафії визначається за рішенням настоятеля.

П. 5.2. статуту Парафії визначено, що на прохання церковного причету, Указом Єпархіяльного Архієрея призначається настоятель з числа священнослужителів Української автокефальної православної церкви.

Згідно з п. 5.3 Статуту Парафії, у разі доведеного порушення настоятелем канонічного права, статуту Української автокефальної православної церкви, даного Статуту, важкої хвороби або старечої немочі, що унеможливлювало б виконання настоятелем своїх повноважень, його засудження церковним судом, відходу від Української автокефальної православної церкви або його власного бажання настоятель звільняється від своїх обов`язків указом Єпархіяльного Архієрея.

У відповіді на запит адвоката, отцем Миколаєм Дроздом, настоятелем Церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків Черкаського району 02.11.2022 року надано відповідь з приводу виплати заробітної плати колишньому настоятелю церкви ОСОБА_8 , в якій зазначено, що Церква Успіння Пресвятої Богородиці Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви с. Бузуків Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області є неприбутковою релігійною організацією та не має можливості формувати фонд заробітної плати, тому настоятелі виконують свої службові обов`язки на безоплатній основі.

Отже, вищевказані положення Статутіввстановлюють,в томучислі,що Консисторія(Єпархіяльнеуправління)Черкаської іКіровоградської єпархіїУкраїнської автокефальноїправославної церквине єналежним відповідачему вказаній справі щодо стягення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки парафія, в якій Позивач був настоятелем, хоч і входить до складу Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви, однак остання відповідає за своїми зобов`язаннями й не відповідає за зобов`язаннями інших організацій і підприємств, які структурно входятьдо неїі діютьна підставі власних статутів.

З урахуванням вищевикладеного, належним відповідачем є Релігійна громада (парафії) Церкви Успіння Пресвятої Богородиці Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви с. Бузуків Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка є самостійною юридичною особою. Однак позивачем, не було заявлено клопотання про залучення до участі у справі Парафію як співвідповідача, тому вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку не підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача на його користь, суд вважає, що вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не доведено що саме відповідачем по справі йому було завдано моральної шкоди та не обґрунтовано у чому саме полягала завдана моральна шкода у заявленому розмірі.

Вимоги позовної заяви № 7 та № 9 про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права та свободи, ганьблять честь та гідність ділову репутацію, викладених в указі від 27.06.2019 року №4 відповідача та про зобов`язання відповідача публічно спростувати перед прихожанами інформацію, зазначену в указі не підлягають до задоволення, оскільки позивач не довів факту розповсюдження недостовірної інформації щодо нього відповідачем. У такому випадку позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки позов подано про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі та відсутнє обґрунтування вимоги щожо захисту честі та гідності, ділової репутації, то вимога № 7 випливає з вимоги № 2 про скасування указу, яку суд задовольняє.

Щодо вимоги позовної заяви № 8 про зобов`язання відповідача визнати дії відповідача щодо поширення указу про звільнення такими, що порушують його особисті немайнові права та принижують його честь та гідність, то вона не підлягає до задоволення, адже позивачем не надано належних та допустимих доказів поширення відповідачем даного указу серед прихожан, жителів с. Бузуків та структур Православної Церкви України.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У зв`язку з тим, що позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору ухвалою суду від 18.07.2022 року, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Поряд зцим,відповідно доабз.1,2ч.3ст.6ЗУ «Просудовий збір»за поданняпозовної заяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.

Оскільки суд задовольняє дві позовні вимоги немайнового характеру, за які позивач мав би сплатити (992,40+992,40=1984,80 грн.) судового збору, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Указ «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» від 27 червня 2019 року № 4 про звільнення ОСОБА_1 з посади настоятеля парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків, Черкаського району, Черкаської області та виключення ОСОБА_1 з кліру Черкаської і Кіровоградської єпархії.

Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді настоятеля парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Бузуків, Черкаського району, Черкаської області.

Стягнути з «Консисторії (Єпархіальне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української автокефальної православної церкви» (код ЄДРПОУ 25211927 вул. Святотроїцька 1 с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області 19604) на користь держави судовий збір у розмірі 1984 (тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2022 року.

Суддя: В. В. Морозов