Рішення

від 02.12.2022 по справі 911/1523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1523/22

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г.,

розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін заяву Приватного підприємства СТВ-Луцьк про винесення додаткового рішення у справі №911/1523/22

за позовом: Приватного підприємства СТВ-Луцьк (43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Будівельників, буд. 11, кв. 9, код ЄДРПОУ 35867917)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВР КОНДИТЕР (08322, Київська обл., Бориспільский р-н, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 9, код ЄДРПОУ 43327309)

про стягнення 446829, 89 грн.

ВСТАНОВИВ

21.11.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій міститься клопотання про поновлення строку на подання документів, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства СТВ-Луцьк про поновлення строку на подання документів, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу та прийнято до розгляду заяву позивача про винесення додаткового рішення у справі № 911/1523/22, розгляд якої постановлено здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Розглянувши вказану вище заяву, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2022 позовні вимоги Приватного підприємства СТВ-Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВР КОНДИТЕР задоволено частково та закрито провадження у справі № 911/1523/22 в частині вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 335588,00 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2022 повернуто Приватному підприємству СТВ-Луцьк з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2516, 91 грн., що cплачений на підставі платіжного доручення № 4908 від 26.08.2022 на суму 6702,45 грн.

У заяві про винесення додаткового рішення у справі № 911/1523/22 позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

При цьому, в тексті позовної заяви позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 10000,00 грн. та що докази стосовно обсягу наданих послуг і виконання робіт, а також їх вартості будуть подані до суду в порядку та строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення суду від 09.11.2022 у справі № 911/1523/22 ухвалено за відсутності представників сторін, повний текст рішення підписаний 14.11.2022, отже, п`ятиденний строк для подання доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України становить з 15 по 21 листопада 2022 року, з урахуванням положення ч. 4 ст. 116 ГПК України та того, що 19.11.2022 та 20.11.2022 вихідні дні.

Відтак, заява про відшкодування витрат подана позивачем у строк встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копії Договору про надання правничої допомоги №б/н від 21.02.2022, додатку №2 від 01.08.2022 до Договору про надання правничої допомоги, рахунку №121 від 16.11.2022, акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги та банківську виписку по рахунку Адвокатського об`єднання «АФК».

Так, договір про надання правничої допомоги №б/н від 21.02.2022, надалі- «Договір», укладений між Приватним підприємством «СТВ-Луцьк», надалі «Клієнт», в особі директора Берестюк А.М., який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та Адвокатським об`єднанням «АФК», в особі керуючого партнера Кумановського Луки Миколайовича, який діє на підставі статуту, надалі «Адвокатське об`єднання», з іншої сторони, відповідно до п. 1.2. якого для надання правничої допомоги Клієнту, Адвокатське об`єднання призначає адвокатів з складу адвокатського об`єднання. Конкретний адвокат та обсяг його повноважень зазначається в адвокатському ордері.

Згідно з п. 2.1. Договору Адвокатське об`єднання, користуючись статусом представника (захисника) і дотримуючись чинного законодавства, здійснює представництво інтересів Клієнта, використовуючи всі надані законом права та засоби захисту і надає йому необхідну правничу допомогу.

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору передбачено, що за надання правової (правничої) допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за домовленістю, згідно з обсягом наданих послуг, відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі наданої правничої допомоги, незалежно від гіпотетичного досягнутого результату у кожній конкретній справі. Розмір гонорару у кожній конкретній справі визначається Сторонами у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною. При цьому враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвокатів Адвокатського об`єднання залучених до виконання захисту інтересів Клієнта та інші істотні обставини. Гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання час.

Відповідно до п. п. 6.1. та 6.2. Договору даний Договір, якщо він достроково не буде припиненим на підставах, передбачених чинним законодавством діє протягом процесу цивільного, господарського, кримінального, адміністративного судочинства до моменту вичерпання всіх судових засобів захисту інтересів Клієнта у межах судоустрою України. Дія Договору припиняється при наявності передбачених чинним законодавством обставин, що виключають участь представника (захисника) у відповідному процесі. При цьому Клієнт зобов`язаний оплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання.

Разом з тим, додатком №2 від 01.08.2022 до Договору передбачено вартість послуг Адвокатського об`єднання у справі про стягнення на користь Клієнта з ТОВ «ЛВР Кондитер» заборгованості за проданий товар, що виникла за Договором №31122/1 від 31.01.2022.

В матеріалах справи міститься ордер серія АС №1043948 від 01.09.2022, виданий Адвокатським об`єднанням «АФК» на надання правничої (правової) допомоги Приватному підприємству СТВ-Луцьк на ім`я адвоката Багірова Рустама Алігейдаровича.

З матеріалів справи також вбачається, що між Адвокатським об`єднанням та Клієнтом був підписаний акт прийому-передачі наданих послуг до Договору №б/н від 18.11.2022, в якому зазначено, що Адвокатське об`єднання «АФК» надало правову допомогу Приватному підприємству «СТВ-Луцьк», яка полягала у наступному:

- повний аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції щодо форм та способу захисту інтересів клієнта. Проведення переговорів та консультацій з клієнтом на предмет необхідності надання додаткових документів, узгодження позиції щодо обраних форм та способів захисту інтересів клієнта (одна послуга з використаним на неї часом кількістю дві години) - вартість 3000,00 грн.;

- підготовка та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви з розрахунком заборгованості та штрафних санкцій (у т.ч. виготовлення копій документів, що додаються до позову) (одна послуга з використаним на неї часом кількістю 4 години) - вартість 6000,00 грн.;

- підготовка та подання до суду заяви про часткову відмову від позову (одна послуга з використаним на неї часом кількістю 2 години) - вартість 3000,00 грн.

В акті зазначено, що загальна вартість наданої правової допомоги складає 12000,00 грн., а також вказано, що на дату підписання акту Клієнтом сплачено послуги Адвокатського об`єднання у повному обсязі та Клієнт до повноти (об`єму) та якості наданих послуг претензій немає.

В матеріалах справи міститься рахунок №121 від 16.11.2022, виписаний Адвокатським об`єднанням «АФК» позивачу на оплату послуг з правової допомоги на загальну суму 12000, 00 грн.

В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав банківську виписку по рахунку Адвокатського об`єднання «АФК», з якої вбачається зарахування на рахунок останнього 12000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про усунення недоліків позовної заяви, заява про часткову відмову від позову та заява про винесення додаткового рішення щодо судових витрат підписані Багіровим Р.А.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на обставини справи (закриття провадження у справі №911/1523/22 в частині вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 335588,00 грн., у зв`язку із прийняттям судом заяви позивача про часткову відмову від позову), а також враховуючи предмет розгляду справи - справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.

Справа №911/1523/22 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 8000,00 грн.

При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, заява позивача про винесення додаткового рішення у справі №911/1523/22 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Приватного підприємства СТВ-Луцьк про винесення додаткового рішення у справі №911/1523/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВР КОНДИТЕР (08322, Київська обл., Бориспільский р-н, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 9, код ЄДРПОУ 43327309) на користь Приватного підприємства СТВ-Луцьк (43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Будівельників, буд. 11, кв. 9, код ЄДРПОУ 35867917) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини вимог заяви Приватного підприємства СТВ-Луцьк про винесення додаткового рішення у справі №911/1523/22 відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.12.2022.

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.