Ухвала

від 22.11.2022 по справі 758/5181/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5181/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа: Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району м.Києва» про визначення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району м.Києва», про усунення перешкод в користуванні частиною квартири, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму жилого приміщення, усунення перешкод у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 15.06.2015 р. вищевказаний позов залишений без руху з наданням позивача строку для усунення недоліків.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 30.06.2015 р. (суддя Супрун Г.Б.).

В серпні 2015 р. У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив усунути перешкоди у користуванні частиною вищевказаної квартири шляхом зобов`язання відповідачів привести приміщення у попередній стан.

Протокольною ухвалою суду від 02 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_5 об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Рішенням Києва від 15 січня 2016 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено та встановлено такий порядок користування квартирою АДРЕСА_2 : виділено у користування ОСОБА_3 та її донці ОСОБА_4 кімнату площею 13,3 кв. м; виділено у користування ОСОБА_1 та її донці ОСОБА_2 кімнату площею 12,9 кв. м; виділено у користування ОСОБА_5 кімнату площею 9,9 кв. м. Змінено договір найму житлового приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_2 , визнано ОСОБА_3 наймачем цієї квартири замість померлої ОСОБА_6 ; зобов`язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 ; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 р. рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 23.08.2019 р. матеріали вищевказаної позовної заяви передані для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.08.2019 року справу прийнято до розгляду з призначенням підготовчого засідання.

В листопаді представником третьої особи подані пояснення по справі, в яких КП «Куренівське Подільського району м.Києва» є неналежним відповідачем у справі.

Ухвалою від 02.12.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід головуючого-судді Гребенюка В.В. та задоволено самовідвід, заявлений головуючим - суддею Гребенюком В.В. з передачею справи до канцелярії суду для проведення її перерозподілу в порядку ст.14 ЦПК України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 03.02.2020 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.

В підготовчому засіданні 26.07.2021 р. протокольною ухвалою підготовче провадження закрито з призначенням справи до судового розгляду.

В судове засідання представник позивачі за первісним позовом повторно не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяву про відкладення розгляду справи не подавали, заяву про судовий розгляд справи за відсутності сторони позивача суду не надано.

Відповідач, який є позивачем за зустрічним позовом, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення по подавав, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.

Представники третьої особи, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням статі 223 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідно до ст.2 ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом і його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судові засідання, призначені на 22.08.2022 р. та 22.11.2022 р., не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли, заяв про відкладення розгляду справи або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подавали. Заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача не подано, при цьому в самій позовній заяві та зустрічній позовній заяві також не міститься клопотання позивачів про розгляд справи без їх участі.

Отже, позивачі, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.11.2022 р. не з`явився, що є повторністю (тобто двічі поспіль), про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності позивача не подав.

При цьому вся інформація щодо справи є відкритою для учасника справи та міститься на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, про що всі учасники справи повідомлені ухвалою про відкриття провадження у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів, справа вже тривалий час перебуває в провадженні суду, але позивачі за первісним позовом після надходження справи на новий розгляд після її направлення Верховним Судом (22.08.2019 р.) жодного разу не з`являлись ані в підготовчі, ані в судові засідання, не цікавилась рухом справи. Крім того, позивач за зустрічним позовом та/або його представник після закриття підготовчого провадження (26.07.2021 р.) та призначення її до судового розгляду на 18.11.2021 р. жодного разу з цього часу не з`являлись у всі призначені судові засідання, рухома справи з цього часу не цікавились.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивачі за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом повторно не з`явилися в судове засідання, не подали заяву про розгляд справи за їх відсутності та їх не з`явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказані позовні заяви підлягають залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивачів права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа: Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району м.Києва» про визначення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням - залишити без розгляду.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району м.Києва», про усунення перешкод в користуванні частиною квартири - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова