Постанова

від 22.10.2007 по справі 14/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "22" жовтня 2007 р.       Справа №  14/215

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б.,  розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 14\215

за  позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „А-МЕК-А ”(далі по тексту – ТОВ), м. Світловодськ

до відповідача: Світловодської об”єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – ОДПІ), м. Світловодськ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Секретар судового засідання – Адаменко А.В.

Представники :

Від позивача – Дівін К.Г., довіреність №б\н від 01.09.2007 р.

Від відповідача –  Комарінська О.В., довіреність №31 від 03.08.2007 р.

Від відповідача – Кійко С.С., довіреність №10 від 19.12.2006 р.

Подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №000114300\1 від 18.06.2007 р. про визначення податкового зобов”язання з податку на прибуток в розмірі 46 812,00 грн. основного платежу та 14 043,60 грн. штрафної(фінансової) санкції, а всього 60 855,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неповне з”ясування податковим органом наявних господарських правовідносин перевіряємого суб”єкта підприємницької діяльності, невірне їх тлумачення під час перевірки, а також відображення їх в акті перевірки, що призвело до помилкового, як вважає позивач, визначення суми податкового зобов”язання ТОВ “А-МЕК-А” з податку на прибуток  у розмірі 60 855,60 грн.

В запереченнях на позов Світловодська ОДПІ вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Працівниками відділу документальних перевірок юридичних осіб Світловодської ОДПІ на підставі направлення від 11.04.2007 р. №000461 проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ “А-МЕК-А” за період з 17.05.2005 р. по 31.12.2006 р.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток встановлено  порушення вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого податкова служба прийшла до висновку про завищення валових витрат за 2006 рік на суму 187 250,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на суму 187 250,00 грн. та заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за 3 квартал 2006 року в сумі 46 812,00 грн., що відображено в акті перевірки від 11.05.2007 р. №62\2310-33455221.

До такого висновку відповідач прийшов в зв”язку з включенням позивачем до складу валових витрат суми валових витрат з придбання послуг у ПП “Олена-Сервіс-Ком” по розробці програмного забезпечення, які не призначаються для їх використання в господарської діяльності.

Акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.06.2007 р. №0001142300\1 про визначення податкового зобов”язання по податку на прибуток в розмірі 60 855,60 грн., в тому числі  46 812,00 грн. основного платежу та 14 043,60 грн. штрафної(фінансової) санкції.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в процедурі адміністративного узгодження. За результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги  в силу наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів(робіт, послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у зв”язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції(робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії(включаючи реактивну).

Згідно з вимогами підпункту 11.2.1 пункту 11.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва(обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківський рахунків платника податку на оплату товарів(робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт(послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт(послуг).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і не можливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як отримувач послуг, отримав від ПП “Олена-Сервіс-Ком” послуги по розробці програмного забезпечення, при цьому позивачу видана податкова накладна від 30.09.2006 р. №404 на суму 224 700,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 37 450,00 грн.

На підтвердження факту виконання робіт(послуг) позивачем представлено акт про надання послуг від 30.09.2006 р., зі змісту якого вбачається, що виконавець в особі ПП “Олена-Сервіс-Ком” виконало для замовника в особі ТОВ “А-МЕК-А” послуги по розробки програмного забезпечення.

Відповідач наполягає на безпідставності включення до валових витрат підприємства витрат з придбання послуг у ПП “Олена-Сервіс-Ком” по розробці програмного забезпечення, які не призначались для подальшого використання у власній господарської діяльності.

З пояснень позивача та доданих до матеріалів справи документів вбачається, що позивач на виконання зборів учасників товариства, 08.09.2006 р. укладено договір найму 10 одиниць комп”ютерної техніки з фізичною особою Дей Є.В. Підтвердженням існування договірних відносин позивача з гр. Дей Є.В. щодо найму 10 одиниць комп”ютерної техніки є рішення Світловодського місьрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2007 р. по справі №2-1464\07, що набрало законної сили.

03.08.2006 р. позивач уклало авторський договір з ПП “Олена-Сервіс-Ком” про надання комп”ютерних та інформаційних послуг, а саме розроблення та встановлення на ком”ютерах, що наймаються ТОВ “А-МЕК-А” ком”ютерних програм по розробці та випуску комп”ютерних ігор. Дані програми ПП “Олена-Сервіс-Ком” були розроблені та встановлені на комп”ютерах ТОВ “А-МЕК-А”, про що 30.09.2006 р. було складено акт про прийняття зазначених послуг на загальну суму 224 700,00 грн.

В пояснень позивач зазначає, що ТОВ “А-МЕК-А” проводиться пошук спеціалістів, які б могли здійснювати розробку та виготовлення комп”ютерних ігор.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надати належні докази придбання послуги позивачем, яка не призначалась для подальшого використання у власній господарської діяльності, а також підтвердити відсутність належного обліку даної операції в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ “А-МЕК-А” відповідач суду не надав.

За таких обставин господарський суд вважає безпідставним нарахування позивачу податкового зобов”язання по податку на прибуток в розмірі 46 812,00 грн. основного платежу та 14 043,60 грн. штрафних(фінансових) санкцій, а всього 60 855,60 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги та визнає нечинним податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0001142300\1 від 18.06.2007 р.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтями 163, частинами 1-4 статті 254, статті 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0001142300\1 від 18.06.2007 р. про нарахування податкового зобов”язання по податку на прибуток в розмірі 46 812,00 грн. основного платежу та 14 043,60 грн. штрафних(фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України  на користь ТОВ „А-МЕК-А” (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Кременчуцька,8, код 33455221, р\р 26053000711980 Світловодська міська філія ПРРУ “Фінанси та Кредит”) судові витрати по справі в сумі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

  С. Б. Колодій