Постанова

від 22.10.2007 по справі 14/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "22" жовтня 2007 р.       Справа №  14/214

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б.,  розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 14\214

за  позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „А-МЕК-А ”(далі по тексту – ТОВ), м. Світловодськ

до відповідача: Світловодської об”єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – ОДПІ), м. Світловодськ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Секретар судового засідання – Адаменко А.В.

Представники :

Від позивача – Дівін К.Г., довіреність №б\н від 01.09.2007 р.

Від відповідача –  Комарінська О.В., довіреність №31 від 03.08.2007 р.

Від відповідача – Кійко С.С., довіреність №10 від 19.12.2006 р.

Подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №000115300\1 від 18.06.2007 р. про визначення податкового зобов”язання з податку на додану вартість. у розмірі 37 450,00 грн. та нарахування штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 18 764,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неповне з”ясування податковим органом наявних господарських правовідносин перевіряємого суб”єкта підприємницької діяльності, невірне їх тлумачення під час перевірки, а також відображення їх в акті перевірки, що призвело до помилкового, як вважає позивач, визначення суми податкового зобов”язання ТОВ “А-МЕК-А” з податку на додану вартість у розмірі 37 450,00 грн.  та нарахування штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 18 764,50 грн.

В запереченнях на позов Світловодська ОДПІ вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Працівниками відділу документальних перевірок юридичних осіб Світловодської ОДПІ на підставі направлення від 11.04.2007 р. №000461 проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ “А-МЕК-А” за період з 17.05.2005 р. по 31.12.2006 р.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено  порушення вимог підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункт 7.3.1 пункту 7.3, підпункти 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7  Закону України “Про податок на додану вартість”, заниження суми податкового зобов”язання за вересень 2006 року в сумі 79,00 грн., завищення суми податкового кредиту за вересень 2006 року в сумі 37 450,00 грн., в результаті чого податкова служба прийшла до висновку про заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2006 року в сумі 37 529,00 грн., що відображено в акті перевірки від 11.05.2007 р. №62\2310-33455221.

До такого висновку відповідач прийшов в зв”язку з не включенням позивачем до складу податкового зобов”язання попередньої оплати від ПП Катрич М.В. в сумі 79,17 грн., що відображено в оборотньо-сальдовій відомості №16 “розрахунки з покупцями”,  а також включенням позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2006 року суми податку на додану вартість в розмірі 37 450,00 грн. з придбання послуг у ПП “Олена-Сервіс-Ком” по розробці програмного забезпечення, які не призначаються для їх використання в господарської діяльності.

Акт перевірки став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.06.2007 р. №0001142300\1 про визначення податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі 56 293,50 грн., в тому числі 37 529,00 грн. основного платежу та 18 764,50 грн. штрафної(фінансової) санкції.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в процедурі адміністративного узгодження. За результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги частково в силу наступного.

Стаття 7 Закону України „Про податок на додану вартість” детально регламентує порядок обчислення і сплати податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 цього Закону продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа – продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нараховувати покупцю податок на додану вартість та скласти й передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення зазначеної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як отримувач послуг, отримав від ПП “Олена-Сервіс-Ком” послуги по розробці програмного забезпечення, при цьому позивачу видана податкова накладна від 30.09.2006 р. №404 на суму 224 700,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 37 450,00 грн., яка  відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р.  

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яким вважається:

а) дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника податку.

б) дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт(послуг) платником податку.

На підтвердження факту виконання робіт(послуг) позивачем представлено акт про надання послуг від 30.09.2006 р., зі змісту якого вбачається, що виконавець в особі ПП “Олена-Сервіс-Ком” виконало для замовника в особі ТОВ “А-МЕК-А” послуги по розробки програмного забезпечення.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю податок на додану вартість, складати та видавати йому податкову накладну.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та\або поставці товарів(послуг) для оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, право ТОВ “А-МЕК-А” на податковий кредит виникло з дати отримання ним зазначеної вище податкової накладної, виданої  позивачу ПП “Олена-Сервіс-Ком” , яке є платником податку на додану вартість, про що свідчить вказаний в податкових накладних номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15563839.

Відповідач наполягає на безпідставності включення до податкового кредиту суми сплаченого в ціні придбаної послуги по розробці програмного  забезпечення податку на додану вартість, яке не призначалась для подальшого використання у власній господарської діяльності.

З пояснень позивача та доданих до матеріалів справи документів вбачається, що позивач на виконання зборів учасників товариства, 08.09.2006 р. укладено договір найму 10 одиниць комп”ютерної техніки з фізичною особою Дей Є.В. Підтвердженням існування договірних відносин позивача з гр. Дей Є.В. щодо найму 10 одиниць комп”ютерної техніки є рішення Світловодського місьрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2007 р. по справі №2-1464\07, що набрало законної сили.

03.08.2006 р. позивач уклало авторський договір з ПП “Олена-Сервіс-Ком” про надання комп”ютерних та інформаційних послуг, а саме розроблення та встановлення на ком”ютерах, що наймаються ТОВ “А-МЕК-А” ком”ютерних програм по розробці та випуску комп”ютерних ігор. Дані програми ПП “Олена-Сервіс-Ком” були розроблені та встановлені на комп”ютерах ТОВ “А-МЕК-А”, про що 30.09.2006 р. було складено акт про прийняття зазначених послуг на загальну суму 224 700,00 грн.

Дані операції проведено в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ “А-МЕК-А”.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надати належні докази придбання послуги позивачем, яка не призначалась для подальшого використання у власній господарської діяльності, а також підтвердити відсутність належного обліку даної операції в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ “А-МЕК-А” відповідач суду не надав.

За таких обставин господарський суд вважає безпідставним нарахування позивачу податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі 37 450,00 грн. основного платежу та 18 725,00 грн. штрафних(фінансових) санкцій, а всього 56 175,00 грн.

В той же час позивач не заперечив заниження податкового зобов”язання за вересень 2006 року на суму 79,17 грн., а саме не включення до складу податкового зобов”язання попередньої оплати від ПП Катрич М.В., що відображено в оборотно-сальдовій відомості №16 “розрахунки з покупцями”.

Враховуючи викладене, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги та визнає нечинним податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0001152300\1 від 18.06.2007 р. в частині нарахування податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі 37 450,00 грн. основного платежу та 18 725,00 грн. штрафних(фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовляє.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтями 163, частинами 1-4 статті 254, статті 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0001152300\1 від 18.06.2007 р. в частині нарахування податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі 37 450,00 грн. основного платежу та 18 725,00 грн. штрафних(фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України  на користь ТОВ „А-МЕК-А” (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Кременчуцька,8, код 33455221, р\р 26053000711980 Світловодська міська філія ПРРУ “Фінанси та Кредит”) судові витрати по справі в сумі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

  С. Б. Колодій