Рішення

від 01.12.2022 по справі 920/1421/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01.12.2022м. СумиСправа № 920/1421/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши матеріали справи № 920/1421/21

за позовом Фермерського господарства Т.М.Б. (вул. Тараса Шевченка, буд. 97, м. Лебедин, Сумська область, 42200),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ленд-Стрім (вул. Прикордонна, буд. 14, м. Суми, 40007),

про стягнення 2407310 грн 98 коп.,

представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача Коваленко О.І.;

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 2054158,56 грн боргу за договором про спільний обробіток земельних ділянок від 25.04.2018, що укладений між сторонами, 102750,46 грн 3% річних, 250401,93 грн інфляційного збільшення суми боргу.

18.02.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1304/22 від 18.02.2022), в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, так як ТОВ Ленд-Стрім не укладало договору про спільний обробіток земельних ділянок від 25.04.2018 з ФГ Т.М.Б., не вчиняло будь-яких конклюдентних дій, що свідчать про обізнаність та прийняття умов договору про спільний обробіток земельних ділянок від 25.04.2018, ФГ Т.М.Б. не передавало, а ТОВ Ленд-Стрім не приймало в обробіток земельні ділянки вказані в додатку № 1 до договору.

18.02.2022 разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, згідно з яким такі витрати складають 81000 грн., а також заяву, в якій зазначає, що докази на підтвердження витрат будуть подані після ухвалення рішення у справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. До відзиву на позовну заяву відповідачем доданий договір про надання правової допомоги від 15.02.2022 № 335.

Рішенням від 16.11.2022 у справі № 920/1421/21 господарський суд у задоволенні позову відмовив, стягнув з Фермерського господарства Т.М.Б. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ленд-Стрім 7550 грн 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

18.11.2022 відповідач подав заяву (вх. № 2913 від 18.11.2022), в якій просить стягнути з позивача 70500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат до заяви додані копія акту про надання послуг (здачі-приймання) № 1 від 16.11.2022, копія рахунку-фактури № 172 від 16.11.2022, копія платіжного доручення № 1965 від 17.11.2022 на оплату послуг в сумі 30000 грн 00 коп. До заяви додані докази її надсилання позивачу.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою від 21.11.2022 господарський суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ленд-Стрім (вх. № 2913 від 18.11.2022) до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 01.12.2022, 12:30.

Позивач своєї позиції щодо поданої відповідачем заяви не висловив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (ухвала суду від 21.11.2022 надіслана позивачу за адресою місцезнаходження та отримана 26.11.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд встановив, що факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/1421/21 в сумі 70500 грн 00 коп. підтверджується договором про надання правової допомоги від 15.02.2022 № 335, ордером серії ВМ № 1025269 від 15.02.2022, актом про надання послуг (здачі-приймання) № 1 від 16.11.2022, рахунком-фактурою № 172 від 16.11.2022; згідно з платіжним дорученням № 1965 від 17.11.2022 відповідач оплатив послуги адвоката в сумі 30000 грн 00 коп.

Згідно з п. 2.1. договору № 335, вартість послуг адвоката визначається з розрахунку 1500 грн за 1 годину роботи.

Відповідно до акту про надання послуг (здачі-приймання) № 1 від 16.11.2022 адвокатом відповідачу надані такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи 2 години (3000 грн); формування доказової бази, співставлення зареєстрованих речових прав з тими, на які позивач посилається 10 годин (15000 грн); аналіз судової практики щодо подання доказів, призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті, складання клопотання про повернення до підготовчої стадії 10 годин (15 000 грн); аналіз судової практики та підготовка відзиву на позовну заяву 20 годин (30 000 грн); клопотання про проведення почеркознавчої експертизи 1 година (1500 грн); участь в судовому засіданні 4 години (6000 грн).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на витрачений адвокатом час.

Зокрема, суд вважає, з урахуванням тих підстав, на які вказував відповідач в обґрунтування заперечень проти позову у відзиві на позовну заяву, поданих відповідачем клопотань у справі, розмір витрат не є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) у справі, зокрема 43 години (без урахування 4 годин на участь у судових засіданнях). Суд враховує, що з матеріалами справи представник відповідача ознайомився 15.02.2022, відзив на позовну заяву та клопотання, вказані в акті наданих послуг, подав суду 18.02.2022; клопотання про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження складене на 2-х сторінках з посиланням на судову практику, клопотання про призначення експертизи складене на 2-х сторінках з посиланням на обставини по справі, які зазначені у відзиві (заперечення щодо факту підписання спірного договору), без обґрунтувань щодо призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті. Незважаючи на ціну позову, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформована за кодом ЄДРПОУ юридичної особи ФГ Т.М.Б., бухгалтерська довідка складена директором та головним бухгалтером ТОВ «Ленд-Стрім». Суд також враховує, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах співмірним до предмета спору є розмір витрат відповідача на оплату послуг адвоката в сумі 36 000 грн., враховуючи, що в загальній кількості достатнім, об`єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час адвокатом у кількості: 20 годин - для ознайомлення з матеріалами справи, формування доказової бази, співставлення зареєстрованих речових прав з тими, на які позивач посилається, аналізу судової практики щодо подання доказів, призначення експертизи, складання клопотання про повернення до підготовчої стадії, клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, підготовки відзиву на позовну заяву; 4 годин - для участі адвоката в судових засіданнях, що підтверджується протоколами судових засідань.

За цих обставин, з огляду на відсутність заяви позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідача, відповідно до ч. 4,5 ст. 129 ГПК України на позивача покладаються витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 36 000 грн. 00 коп. У відшкодуванні понесених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 34500 грн суд відмовляє та відповідно не покладає такі витрати на позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Стягнути з Фермерського господарства Т.М.Б. (вул. Тараса Шевченка, буд. 97, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 35068062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ленд-Стрім (вул. Прикордонна, буд. 14, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 39783946) 36000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відповідно до ст. ст. 241, 244, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення складене та підписане суддею 06.12.2022.

СуддяД. В. Вдовенко