Постанова

від 23.11.2022 по справі 175/2258/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 175/2258/20

провадження № 61-6584св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Тарон»,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс»,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки майна та договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2020 року позивачі звернулися до суду із позовом в якому просили:

- визнати недійсним кредитний договір від 07 червня 2007 року № 11164268000, укладений між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 804 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») Черненко Лариси Сергіївни, яка діє на підставі довіреності, виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» Гонтар Т. Д., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року за № 122 та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 433 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 135 652 грн між АКІБ «УкрСиббанк», в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» Черненко Л. С., яка діє на підставі довіреності виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» Гончар Т. Д., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року та зареєстрованої під № 122 та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір поруки № 11164268000/3, укладений 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір поруки № 11164268000/4, укладений 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тарон» (далі - ТОВ «Тарон») в особі директора ОСОБА_2;

- зняти заборону на відчуження нерухомого майна й виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис про обтяження цього майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 433 кв. м, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію, заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.

Позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, мотивовані тим, що 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» Черненко Л. С., яка діє на підставі довіреності виданої заступником Голови правління - начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк», Гонтар Т. Д. , посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року за № 122 та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту на придбання житла № 11164268000 в іноземній валюті у сумі 496 740 доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 508 537 грн з процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних з кінцевим терміном повернення - 06 червня 2022 року.

На забезпечення кредитного зобов`язання за даним кредитним договором, 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки нерухомого майна загальною площею 433 кв. м житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 3 135 656 грн, зареєстрованого в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки, де згідно пункту 1.2 умов іпотечного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором від 07 червня 2008 року № 11164268000, за кредитним договором від 07 червня 2007 року № 11165678000.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11164268000/3 відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Тарон» в особі директора ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11164268000/4 відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

Також 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, де строк сплати процентів визначили з 1 до 25 числа кожного місяця.

07 листопада 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ «УкрСиббанк» передає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким, у тому числі, було відступлене право вимоги за договором кредиту від 07 червня 2007 року № 11164268000.

Позивачі вважають, що кредитні договори не відповідають вимогам частини п`ятої статті 11 та статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв`язку із порушенням порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

В кредитному договорі від 07 травня 2007 року № 11165678000 немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, немає умов, які п.п. 3.2, 3.4 розділу 3 правил визнані обов`язковими. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. У наданому розрахунку не вказано повної орієнтовної вартості кредиту, розрахунок проведений поверхнево та не зрозуміло для споживача. Так в графіку погашення заборгованості не зазначено кінцевої суми тіла та відсотків, не конкретизовано суми відсотків та тіла, які мають сплачуватися щомісячно. Детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача відсутній. Недобросовісним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором кредиту та несправедливим відносно споживача, є також і умови п.1.1 розділу 1 договору, в якому зазначено, що позичальник, укладаючи цей договір усвідомлює можливість виникнення курсових різниць валюти кредиту при отриманні кредитних коштів та їх використанні за цільовим призначенням, внаслідок чого може виникнути потреба у доплаті позичальником за рахунок власних коштів повної вартості продукції, яку останній придбав за рахунок кредитних коштів Банку.

Несправедливими відносно споживача є також п. 5.2 розділу договору відповідно до умов якого банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення, у разі погіршення фінансового стану позичальника (підпункт 1.3.1) наслідком якого сума процентів може в два і більше разів перевищують суму тіла.

Не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» також п.1.3.5 договору, відповідно до умов якого позичальник сплачує банку комісію у національній валюті. Крім того, зміна відсоткової ставки відбувається шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, а не повідомлення споживача про зміну процентної ставки п.1.3 договору, що не відповідає вимогам закону.

Позивачі вказували також на те, що довіреність видана заступником Голови правління - начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» Гончар Т. Д., посвідчена приватним нотаріусом не містить печатки юридичної особи, тобто оформлена без додержання всіх вимог, передбачених частиною другою статті 207 ЦПК України. За змістом довіреність оформлена як від фізичної особи, Гончар Т. Д. , тобто обсяг повноважень наданих довіреністю є незаконним, так як вищевказані договори укладались від імені банку - юридичної особи, а не від імені Гончар Т. Д .

Укладення іпотечного договору відбулося без згоди подружжя ( ОСОБА_2 ), посвідченого нотаріально. Крім того, на час укладення договору іпотеки позивачі мали двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Укладений договір іпотеки порушує права їх неповнолітніх дітей.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 20 січня 2022 року під головуванням судді Новік Л. М. позов задовольнив:

- визнав недійсним кредитний договір № 11164268000 від 07 червня 2007 року укладений між АКІБ «УкрСиббанк», в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» Черненко Л .С., яка діє на підставі довіреності, виданої заступником Голови правління - начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» Гончар Т. Д., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року та зареєстрованого під № 122 та ОСОБА_1 ;

- визнав недійсним договір іпотеки № 11164268000/1 нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 433 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 135 652 грн між АКІБ «УкрСиббанк», в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» Черненко Л. С., яка діє на підставі довіреності виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» Гончар Т. Д., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року та зареєстрованої під № 122 та ОСОБА_1 ;

- визнав недійсним договір поруки № 11164268000/3, укладений 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 ,

- визнав недійсним договір поруки № 11164268000/4, укладений 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Тарон» в особі директора ОСОБА_2;

- зняв заборону на відчуження нерухомого майна й виключив з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження цього майна, а саме: житлового будинку загальною площею 433 кв. м АДРЕСА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію, заборонено відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику як споживачу фінансових послуг банку повної інформації про кредитні умови з урахуванням процентної ставки за кредитом і вартості всіх послуг, пов`язаних із одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; не роз`яснено, що валютні ризики під час виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором покладено на споживача й не надано інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, що передбачено Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 травня 2022 року апеляційні скарги АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» задовольнив.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року скасував. У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Тарон» відмовив.

Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог не надала належних і допустимих доказів для визнання оспорюваного кредитного договору недійсним. Крім того апеляційний суд не знайшов підстав й для визнання недійсними договору іпотеки та договорів поруки, так як ці вимоги є недоведеними та необґрунтованими, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В липні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки здійснив розгляд справи за відсутності заявника, яка не була повідомлена про такий розгляд справи.

Жодних повідомлень про дату судового засідання від суду апеляційної інстанції заявник не отримувала, про звернення відповідачів із апеляційними скаргами вона не була обізнана також. Про те, що апеляційний суд буде розглядати справу дізналась у безпосередній близькості до судового засідання через застосунок «Дія».

Зазначає, що матеріали справи не містять документального підтвердження отримання ОСОБА_1 будь-якої судової кореспонденції із Дніпровського апеляційного суду щодо часу та місця розгляду справи, ухвали про відкриття проваджень у справі та факту отримання апеляційних скарг.

Вказує на те, що судом апеляційної інстанції було проігноровано її клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивач на той час перебувала за кордоном та не мала можливості прибути у судове засідання.

Вказує, що вона мала клопотання про витребування у АТ «УкрСиббанк» оригіналу меморіального ордеру, який підтверджував би факт видачі грошових коштів позивачу, оскільки сам по собі кредитний договір не створює юридичних наслідків, адже ним не визначено конкретного моменту отримання грошових коштів.

Крім того зауважує, що була позбавлена можливості подати до суду свої заперечення щодо апеляційних скарг відповідачів.

Аргументом касаційної скарги є також те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась та обставина, що відсутні відомості щодо детального опису загальної вартості кредиту за договором позики, кредитний договір з боку банку був підписаний неуповноваженою особою, а також ту обставину, що АТ «УкрСиббанк» не мало ліцензій на видачу кредитів в іноземній валюті.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року представник АТ «УкрСиббанк» - адвокат Трубіна Т. В. подала до Верховного Суду відзив в якому у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Представник вказує, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження доводи заявника стосовно того, що їй не було надано інформації стосовно умов кредитного договору. АТ «УкрСиббанк», на час укладення оспорюваного договору, мав ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями.

Представник АТ «УкрСиббанк» вказує також на ту обставину, що аргументи касаційної скарги про порушення апеляційний судом норм процесуального права необґрунтовані.

У серпні 2022 року представник ТОВ «Укрдебт Плюс» - Савісько Н. подала до Верховного Суду відзив в якому у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції створив учасникам справи всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав шляхом надсилання процесуальних документів.

Вказує, що доводи касаційної скарги про відсутність відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту не заслуговують на увагу, адже ОСОБА_1 була поінформована про всі істотні умови договору, а тому висновки суду апеляційної інстанції правильні.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 21 липня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Цивільна справа № 175/2258/20 надійшла до Верховного Суду 09 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту на придбання житла № 11164268000 в іноземній валюті у сумі 496 740 доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 508 537 грн з процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних з кінцевим терміном повернення - 06 червня 2022 року.

На забезпечення кредитного зобов`язання за даним кредитним договором, 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 433 кв. м вартістю 3 135 656 грн, зареєстрованого в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки, де згідно пункту 1.2 умов іпотечного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором № 11164268000 від 07 червня 2008 року та за кредитним договором від 07 червня 2007 року № 11165678000.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11164268000/3, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Тарон» в особі директора ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11164268000/4, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, де строк сплати процентів визначили з 1 до 25 числа кожного місяця.

07 листопада 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ «УкрСиббанк» передає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким, у тому числі, було відступлене право вимоги за договором кредиту № 11164268000 від 07 червня 2007 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала(частина шоста статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи(стаття 372 ЦПК України).

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2022 року відкрив провадження за апеляційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року (а. с. 221).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року закінчено дії по підготовці до розгляду апеляційної скарги АТ «УкрСиббанк» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року та призначено справу до розгляду на 14:40 годину 17 травня 2022 року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду; в судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі (а. с. 222).

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2022 року відкрив провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укрдебт Плюс» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року (а. с. 226).

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2022 року закінчив дії по підготовці до розгляду апеляційної скарги ТОВ «Укрдебт Плюс» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року та призначив справу до розгляду на 14:40 годину 17 травня 2022 року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду; в судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі (а. с. 227).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 направлялись судові повістки про виклик від 25 березня 2022 року № 19499/22-ц/803/3720/22/175/2258/20/18 та від 29 березня 2022 року № 20477/22-ц/803/3720/22/175/2258/20/18, у яких зазначено, що розгляд апеляційних скарг АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року призначено на 14:40 год. 17 травня 2022 року (а. с. 223, 228).

Відомості про отримання ОСОБА_1 повісток про виклик від 25 березня 2022 року № 19499/22-ц/803/3720/22/175/2258/20/18 та від 29 березня 2022 року № 20477/22-ц/803/3720/22/175/2258/20/18 в матеріалах справи відсутні.

Тобто, ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляд апеляційним судом справи за апеляційними скаргами АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.

Крім того, 10 травня 2022 року ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи за апеляційними скаргами АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Укрдебт Плюс», яке мотивувала тим, що у зв`язку з проведенням на території України бойових дій вона була змушена покинути територію країни. Наразі знаходиться на території Іспанії та чекає на реєстрацію тимчасового місця проживання. Зазначала, що територію країни перебування може покинути тільки після отримання реєстрації та виявила бажання особисто бути присутньою при розгляді справи (а. с. 232)

10 травня 2022 року на адресу Дніпровського апеляційного суду також надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в якій представник позивача просила відкласти розгляд справи, призначений на 17 травня 2022 року у зв`язку із знаходженням позивача та її представника за межами України (а. с. 235).

16 травня 2022 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Дніпровського апеляційного суду клопотання про долучення доказів в якому просила в якості доказу її перебування на території Іспанії долучити до матеріалів справи заяву про тимчасовий захист переміщених осіб (а. с. 236, 237).

В матеріалах справи відсутні відомості, що суд апеляційної інстанції розглянув клопотання ОСОБА_1 та її представника, роз`яснив їм можливість брати участь у розгляді справи з використанням електронних засобів зв`язку.

Таким чином колегія суддів вважає прийнятними аналогічні за змістом аргументи касаційної скарги та доходить висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 932/4225/21 (провадження № 61-4514св22).

У зв`язку з зазначеними вище порушеннями судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, суд касаційної інстанції не надає оцінки та не перевіряє правильність по суті постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. В. Пророк