Постанова

від 06.04.2023 по справі 175/2258/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2697/23 Справа № 175/2258/20 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Деркач Н.М.,Пищиди М.М.

секретар судового засідання: Заворотній К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки майна та договору поруки ,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Тарон» (далі - ТОВ «Тарон») звернулися до суду з уточненим, 03 лютого 2021 року, позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (далі-ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС»), третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі-ПАТ «Дельта Банк»), про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки майна та договору поруки, мотивуючи його тим, що 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, виданої заступником Голови правління - начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідченої ПН ДМНО Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року за № 122, та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту на придбання житла № 11164268000 в іноземній валюті у сумі 496 740 доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 508 537 грн. з процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних, з кінцевим терміном повернення 06 червня 2022 року.

На забезпечення кредитного зобов`язання за даним кредитним договором, 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки нерухомого майна, загальною площею 433 кв.м., житлового будинку АДРЕСА_1 , вартістю 3 135 656 грн, зареєстрованого в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.

Згідно пункту 1.2 умов іпотечного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором від 07 червня 2008 року № 11164268000, за кредитним договором від 07 червня 2007 року № 11165678000.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки №11164268000/3, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Тарон», в особі директора ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11164268000/4, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

Також 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, де строк сплати процентів визначили з 1 до 25 числа кожного місяця.

Зазначали, що 07 листопада 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ «УкрСиббанк» передає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким, у тому числі, було відступлене право вимоги за договором кредиту від 07 червня 2007 року № 11164268000.

Посилаючись на те, що в кредитному договорі від 07 травня 2007 року № 11165678000 немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, немає умов, які п.п. 3.2, 3.4 розділу 3 Правил визнані обов`язковими. Також Банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. У наданому розрахунку не вказано повної орієнтовної вартості кредиту, розрахунок проведений поверхнево та не зрозуміло для споживача. Так, в графіку погашення заборгованості не зазначено кінцевої суми тіла та відсотків, не конкретизовано суми відсотків та тіла, які мають сплачуватися щомісячно. Детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача відсутній. Недобросовісним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором кредиту та несправедливим відносно споживача, є також і умови п.1.1 розділу 1 кредитного договору, в якому зазначено, що позичальник, укладаючи цей договір усвідомлює можливість виникнення курсових різниць валюти кредиту при отриманні кредитних коштів та їх використанні за цільовим призначенням, внаслідок чого може виникнути потреба у доплаті позичальником за рахунок власних коштів повної вартості продукції, яку останній придбав за рахунок кредитних коштів Банку. Несправедливими відносно споживача є також п. 5.2 розділу договору, відповідно до умов якого банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення, у разі погіршення фінансового стану позичальника (підпункт 1.3.1) наслідком якого сума процентів може в два і більше разів перевищують суму тіла. Не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» також п.1.3.5 кредитного договору, відповідно до умов якого позичальник сплачує банку комісію у національній валюті. Крім того, зміна відсоткової ставки відбувається шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, а не повідомлення споживача про зміну процентної ставки п.1.3 кредитного договору, що не відповідає вимогам закону. Крім того, довіреність видана заступником Голови правління - начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідчена ПН, не містить печатки юридичної особи, тобто оформлена без додержання всіх вимог, передбачених частиною другою статті 207 ЦПК України. За змістом довіреність оформлена як від фізичної особи ОСОБА_3 , тобто обсяг повноважень, наданих довіреністю є незаконним, так як вищевказані договори укладались від імені банку - юридичної особи, а не від імені ОСОБА_3 .. Укладення іпотечного договору відбулося без згоди подружжя ОСОБА_2 , посвідченого нотаріально. Крім того, на час укладення договору іпотеки позивачі мали двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та укладений договір іпотеки порушує права їх неповнолітніх дітей.

Тому просили суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним кредитний договір від 07 червня 2007 року № 11164268000, укладений між АКБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідченої ПН ДМНО Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року за № 122 та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна - житлового будинку, загальною площею 433 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3135652 грн. між АКІБ «УкрСиббанк», в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк`ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідченої ПН ДМНО Кухтіною В. В. 05 січня 2007 року та зареєстрованої під № 122 та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір поруки №11164268000/3, укладений 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір поруки №11164268000/4, укладений 07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Тарон» в особі директора ОСОБА_2; зняти заборону на відчуження нерухомого майна й виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження цього майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 433 кв. м., зареєстрований в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію, заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнати недійсним кредитний договір №11164268000 від 07 червня 2007 року укладений між Акціонерним інноваційним банком «Укрсиббанк», в особі начальника відділення №804 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_6, яка діє на підставі Довіреності виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. 05.01.2007 року та зареєстрованого під №122 та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір іпотеки №11164268000/1 нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 433 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 3135652,00 грн. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», в особі начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_6, яка діє на підставі Довіреності виданої заступником Голови правління - Начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. 05 січня 2007 року та зареєстрованої під №122 та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір поруки №11164268000/3, укладений 07 червня 2007 року Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір поруки №11164268000/4, укладений 07 червня 2007 року Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРОН» в особі директора Коваленка Сергія Григоровича.

Знято заборону на відчуження нерухомого майна й виключено з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис про обтяження цього майна, а саме: житлового будинку загальною площею 433 кв.м. АДРЕСА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07.06.2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки №11164268000/01 від 06.07.2007 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис №55 від 07.06.2007 року про державну реєстрацію Заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1618,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС" на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1618,00 грн..

В апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ненадання інформації перед укладанням кредитного договору не є підставою для визнання кредитного договору недійсним. Апелянт вказує, що матеріалами справи підтверджено факт надання відповідної інформації перед укладанням кредитного договору. Крім того, апелянт стверджує, що всі умови кредитного договору були погоджені сторонами на час укладення, сторони власноручно його підписали та взяли на себе зобов`язання виконувати його належним чином. Також звертає увагу на відсутність правових підстав для визнання недійсними й договорів поруки та іпотеки.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просили рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підписуючи кредитний договір, позивачка підтвердила, що розуміє та погоджується зі змістом прав та покладених на неї за цим договором обов`язків, їй зрозумілі всі умови цього договору, які остання вважає справедливими стосовно неї. Крім того, суд першої інстанції не розглянув питання щодо спливу строків позовної давності, про що було заявлено під час розгляду справи. Також апелянт вказує, що АТ «УкрСиббанк» не є належним відповідачем у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційні скарги АТ «УкрСиббанк», ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту на придбання житла № 11164268000 в іноземній валюті у сумі 496 740 доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 508 537 грн., з процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних, з кінцевим терміном повернення 06 червня 2022 року.

На забезпечення кредитного зобов`язання за даним кредитним договором, 07 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 433 кв.м., вартістю 3 135 656 грн, зареєстрованого в Державному реєстрі іпотек, запис № 1689 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію договору іпотеки № 11164268000/01 від 06 липня 2007 року та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 55 від 07 червня 2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.

Згідно пункту 1.2 умов іпотечного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором № 11164268000 від 07 червня 2008 року та за кредитним договором від 07 червня 2007 року № 11165678000.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки №11164268000/3, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Тарон» в особі директора ОСОБА_2 уклали договір поруки № 11164268000/4, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

07 червня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, де строк сплати процентів визначили з 1 до 25 числа кожного місяця.

07 листопада 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ «УкрСиббанк» передає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким, у тому числі, було відступлене право вимоги за договором кредиту № 11164268000 від 07 червня 2007 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику, як споживачу фінансових послуг Банку, повної інформації про кредитні умови з урахуванням процентної ставки за кредитом і вартості всіх послуг, пов`язаних із одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; не роз`яснено, що валютні ризики під час виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором покладено на споживача й не надано інформацію щодо методики, яка використовується Банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, що передбачено Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами, вимог щодо змісту правочину який не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладення спірних договорів) договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 вказаного Закону (в редакції, чинній на час укладення спірних договорів) у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9, який детально регламентує порядок визнання правочинів недійсними, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.12 договору про надання споживчого кредиту № 11164268000 від 07 червня 2007 року встановлено, що сторони домовились вважати, що уклавши цей договір, позичальник своїм підписом засвідчив факт та згоду з умовами цього договору, підтверджує свої права та обов`язки за цим договором і погоджується з ними, підтверджує свою здатність виконувати умови цього договору та що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також, що перед укладанням цього договору отримав від банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім того, відповідно до Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною договору про надання споживчого кредиту від 07 червня 2007 року та Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, які підписані (кожна сторінка) ОСОБА_1 детально визначають та надають помісячний розпис сукупної вартості кредиту, суму погашення основного боргу, сплату відсотків за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, тощо.

Вказане свідчить, що під час укладання кредитного договору ОСОБА_1 достеменно було відомо інформацію щодо сукупної вартості кредиту, що спростовує висновок суду першої інстанції про те, що у кредитному договорі немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підписавши спірні правочини -кредитний договір, договори поруки та іпотеки, позивачі тим самим підтвердили, що ознайомлені у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі, вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вapтocтi, видів та предметів cyпyтнix послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне законодавство України, тобто виразили свою безумовну згоду з усіма його істотними умовами, що стосуються умов надання та повернення кредиту.

Посилання позивачів на те, що довіреність на ім`я ОСОБА_6 (начальника відділення № 804 АКІБ «УкрСиббанк») видана заступником Голови правління - начальником Дніпровського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3, посвідчена приватним нотаріусом, не містить печатки юридичної особи, тобто оформлена без додержання всіх вимог, передбачених частиною другою статті 207 ЦК України, як підстава для визнання оскаржуваних договорів недійсними, колегією суддів відхиляються. Позивачем не доведено, що ОСОБА_6 не мала повноважень на підписання від імені Банку договорів.

Посилання позивачів на те, що іпотечний договір було укладено без згоди іншого з подружжя є хибними, оскільки у п. 1.7 договору іпотеки зазначено про те, що згода чоловіка ОСОБА_2 на передачу в іпотеки майна отримана в законному порядку. Крім того ОСОБА_2 виступив поручителем за кредитним договором, а тому не міг не знати про наявність договору іпотеки.

Стосовно посилань, що на час укладання договору іпотеки позивачі мали двох неповнолітніх дітей та договір порушує права дітей, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 504/294/14-ц, провадження № 6-2940ц15, та підтриманої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, провадження № 14-711цс19, вчинений батьками (усиновлювачами) правочин стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, без обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування суд може визнати недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини: звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує її права та інтереси щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження прав дитини на житло.

При вирішенні справ за позовом, в інтересах дітей, про визнання недійсними договорів іпотеки, підставами яких позивач визначає порушення статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», статтю 177 СК України, необхідно у кожному конкретному випадку перевіряти наявність у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладання оспорюваного договору, а також місце її фактичного проживання; враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про право дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору; з`ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предмет іпотеки було придбано за рахунок кредитних коштів, отриманих на підставі договору про надання споживчого кредиту на придбання житла № 11164268000. На час його укладання неповнолітні діти не мали права користування будинком та не були у ньому зареєстровані.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи результат розгляду даної справи, з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Тарон» на користь ПАТ «УкрСиббанк» слід стягнути судовий збір по 1 618,00 грн., з кожного, та на користь ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» слід стягнути судовий збір по 1 618, 00 грн., з кожного.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки майна та договору поруки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» (13456730) на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (09807750) судовий збір у розмірі по 1 618, 00 грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» (13456730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (43212924) судовий збір у розмірі по 1 618, 00 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний тексит постанови складений 06 квітня 2023 року.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Н.М.Деркач

М.М.Пищида