Ухвала

від 05.12.2022 по справі 947/11555/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 947/11555/22

провадження № 51-3682впс22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_3,

суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження №42017161010000513 від 20 грудня 2017 року, зокрема, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК) (судова справа №947/11555/22) до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

установив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника про направлення вищевказаного кримінального провадження з Київського районного суду м. Одеси до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Клопотання мотивовано тим, що згідно з обвинувальним актом, врученим ОСОБА_1 10 червня 2022 року, під час досудового розслідування кримінального провадження начебто встановлено фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення на робочому місці у ПП БК «Глиноземпромбуду» за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 72, в межах територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва.

18 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК, на думку захисника, начебто скоєне ОСОБА_1 та зареєстровано кримінальне провадження № 12022160000000137.

Як вважає захисник, замість виконання приписів статей 216, 218 КПК та передання кримінального провадження за підслідністю за місцем скоєння кримінального правопорушення до органів досудового розслідування Миколаївської області, прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_8 постановою від 18 лютого 2022 року об`єднав матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42017161010000513 від 20 грудня 2017 року і № 12022160000000137 від 18 лютого 2022 року в одне кримінальне провадження за № 42017161010000513 від 20 грудня 2017 року. Зазначена постанова з урахуванням положень ч. 6 ст. 217 КПК ні ОСОБА_1 , ні його захисником не могла бути оскаржена.

На думку захисника, орган досудового розслідування та прокуратура діяли поза межами повноважень, визначених КПК, оскільки досудове розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 було штучно залишено за неналежним органом досудового розслідування Головного управління Національної поліції в Одеській області, що мало своїм наслідком передання обвинувального акта відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017161010000513 від 20 грудня 2017 рокудо неналежного суду - Київського районного суду м. Одеси у зв`язку з формальним застосуванням ч. 9 ст. 615 КПК.

Захисник переконаний, що за критеріями, встановленими ч. 1 ст. 32 КПК, це кримінальне провадження має розглядатися Центральним районним судом м. Миколаєва, при цьому зауважив, що відсутні обставини, передбачені абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК, для зміни територіальної підсудності, встановленої законом (Центральний районний суд м. Миколаєва здійснює правосуддя у встановленому законом порядку), а з урахуванням принципу верховенства права та практики Європейського суду з прав людини Київський районний суд м. Одеси неможливо вважати «судом, встановленим законом», уповноваженим розглядати дане кримінальне провадження, з огляду на законодавчу визначеність територіальної юрисдикції.

Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи, наведені у клопотанні, дослідивши матеріали клопотання, Суд дійшов висновку, що клопотання з підстав, зазначених у ньому, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Як убачається з клопотання захисника та інформації Київського районного суду м. Одеси на розгляд цього суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42017161010000513 від 20 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК. Судовий розгляд цього провадження ще не розпочато.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено Указами Президента України, востаннє з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 615 КПК, якою визначено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану (в редакції, що діяла на момент надходження до суду обвинувального акта) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, надісланого Київським районним судом м. Одеси, його було складено старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, погоджено і затверджено процесуальним керівником у кримінальному провадженні - начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, тобто обвинувальний акт було направлено до Київського районного суду м. Одеси, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

З клопотання захисника убачається, що обвинувальний акт направлений до суду відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК. Водночас обґрунтувань щодо порушення ч. 9 ст. 615 КПК в редакції, яка діяла на час скерування до суду обвинувального акта, в клопотанні немає.

Таким чином відсутні підстави для висновку, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

З урахуванням наведеного, та за відсутності у клопотанні обставин, які би відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 34 КПК могли би вважатися винятковими, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника і направлення кримінального провадження до Центрального районного суду м. Миколаєва згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 34 КПК, Суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження № 42017161010000513 від 20 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КПК (судова справа №554/5001/22) з Київського районного суду м. Одеси до Центрального районного суду м. Миколаєва залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5