Ухвала

від 14.06.2023 по справі 947/11555/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/11555/22

Провадження № 1-кп/947/524/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2023 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника МОУ ОСОБА_6 ,

представника «Південьвійсьбуд» ОСОБА_7 ,

розглянувши взалі судуу підготовчомусудовому засіданнікримінальне провадження,внесене доЄРДР за № 42017161010000513 від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, або для укладання угод немає, відсутні підстави для внесення подання про визначення підсудності. Позовну заяву про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди розглядати разом з обвинувальним актом.

Також, прокурор заявив клопотання щодо складання досудової доповіді на підставі ст. 314-1 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Представник потерпілого МОУ ОСОБА_10 , представник «Південьвійсьбуд» ОСОБА_7 підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_9 подав до суду клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки, на його думку, він не відповідає вимогам КПК України, підстави та обґрунтування викладені в його письмовому клопотанні.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_8 підтримали клопотання заявлене обвинуваченим ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору, просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 просив повернути цивільний позов заявлений прокурором в інтересах Міністерства Оборони України про стягнення з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 матеріальної шкоди у розмірі 803555 грн., у зв`язку з тим, що з заявленим позовом до суду звернулася не уповноважена особа. МОУ повинно самостійно захистити свої інтереси в суді і звернутися з цивільним позовом про стягнення матеріальної шкоди.

Захисник ОСОБА_4 , обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь МОУ.

Прокурор надавписьмові запереченняна клопотанняобвинуваченого ОСОБА_9 про поверненняобвинувального актупрокурору,вважає зазначенеклопотання безпідставним,оскільки обвинувальнийакт відповідаєвимогам ст.291КПК України,тому підставдля поверненняобвинувального актунемає.Так визначенняобсягу обвинуваченняпри направленніобвинувального актудо судуналежить виключнодо повноваженьпрокурора,що зазначенов ПостановіДругої судовоїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Судувід 03.07.2019року усправі №273/1053/17.Зміст обвинувальногоакту укримінальному провадженні,внесене доЄРДР за № 42017161010000513 від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, відповідає вимогам ст.291 КПК України. Формулювання обвинувачення є зрозумілим, чітким та визначеним для здійснення належного правового захисту обвинувачених.

Суд, вислухав думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 , заперечення прокурора на клопотання про повернення обвинувального акту,клопотання захисника щодо повернення прокурору цивільного позову заявленого від дійшов до таких висновків.

Відповідно доч.2ст.291КПКУкраїни,обвинувальнийактмає містититаківідомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2)анкетнівідомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,побатькові,дататамісце народження,місцепроживання,громадянство); 3)анкетнівідомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,побатькові,дататамісце народження,місцепроживання,громадянство); 4)прізвище,ім`я,побатьковіта займанапосадаслідчого,прокурора; 5)викладфактичнихобставин кримінальногоправопорушення,якіпрокурорвважає встановленими,правовукваліфікаціюкримінального правопорушеннязпосиланнямна положеннязаконуістатті (частинистатті)законуУкраїнипро кримінальнувідповідальністьтаформулювання обвинувачення; 6)обставини,якіобтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розміршкоди,завданоїкримінальнимправопорушенням; 7-1)підставизастосуваннязаходів кримінально-правовогохарактерущодоюридичної особи,якіпрокурорвважає встановленими; 8)розмірвитратна залученняексперта(уразіпроведенняекспертизи підчасдосудовогорозслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1ст. 337 КПК України).

З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленомуКПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 42017161010000513 від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, стороною обвинувачення здійснено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, зазначені анкетні відомості щодо учасників кримінального провадження, зазначені усі необхідні відомості, передбачені ст. 291 КПК України.

При цьому, під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі надавати юридичної оцінки зібраним по кримінальному провадженні доказам, їх достатності для доведеності винуватості обвинувачених у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, оскільки оцінку доказам та усім обставинам по кримінальному провадженні, суд надає під час судового розгляду кримінального провадження по суті, на підставі їх об`єктивного, всебічного та повного дослідження у сукупності.

Відсутність певної конкретизації формулювання обвинувачення в обвинувальних актах може бути наслідком того, що дані обставини не встановлені під час досудового розслідування, або помилково не зазначені в обвинувальному акті. Доведеність чи не доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті суд визначає при розгляді справи по суті та дослідженні доказів.

Обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_9 в своєму клопотанні для повернення даного обвинувального акту прокурору, вимагають оцінки доказів, та мають бути встановлені або спростовані саме на стадії судового розгляду і не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

За таких обставин суд вважає, що обвинувальний акт щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 відповідає вимогам чинного КПК України, суттєвих порушень щодо обвинувального акта, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, а тому підстав для його повернення прокурору суд не вбачає.

Таким чином, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 щодо повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

Дане кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси на підставі ухвали Одеського Апеляційного суду від 19.09.2022 року, ухвали Верховного суду від 05.12.2022 року, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. За вказаних обставин є достатньо підстав для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст.314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

Санкція ст. 191 ч. 5 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням воліна строквід семи до дванадцяти.

Згідно ст. 12 ч. 6 КК України, даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Враховуючі вимоги ч.2 ст. 314-1 КПК України, суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Прокурор разом із обвинувальним актом подав позовну заяву в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальної шкоди у розмірі 803555 гривень.

Згідност.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертоюст.25 Закону України "Про прокуратуру". Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом,КПКне врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК Україниза умови,що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідност.23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Аналогічні вимоги містить іст.56 ЦПК України, нею також передбачено, що невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених 185ЦПК України. Таким чином, прокурор для представництва інтересів держави в суді повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»у системному зв`язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

Так, суд вважає, що для пред`явлення цивільного позову у цьому кримінальному провадженні, прокурор повинен надати суду неспростовні аргументи того, що Міністерство оборони України з об`єктивних підстав не має змоги самостійно захистити свої інтереси в суді, шляхом пред`явлення позову.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Оскільки відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, тому цивільний позов прокурора слід повернути.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.128,129,290,291,314-317,369-372КПК України, ст.175,177,185ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 , підтримане захисником ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесене до ЄРДР за № 42017161010000513 від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України у відкритому судовому засіданні на 22.06.2023 року о 16:00 годині.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

В задоволенні клопотання прокурора про складання досудової доповіді органом пробації відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення цивільного позову прокурору про стягнення на користь МОУ матеріальної шкоди з обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , задовольнити.

На підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, цивільний позов заявлений прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_11 в інтересах держави в особі МОУ до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 803 555 гривень, повернути прокурору. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з тими ж вимогами уповноваженою особою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1