Постанова

від 29.11.2022 по справі 752/8587/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційного провадження:

№ 22-ц/824/11905/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ Справа № 752/8587/21

29 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

судді-доповідача - Желепи О.В.

суддів: - Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Ковальової В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Рокотян Марії Олександрівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року (у складі судді Чередніченко Н.П., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Атад К», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Ентерпрайзіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

В серпні 2022 року до Голосіївського районного судум. Києва від представника відповідача ТОВ «СП «АТАД К» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі.

Клопотання мотивовано тим, що накладення арешту на спірне майно, в якості забезпечення позову у даній справі, є безпідставним, необґрунтованим, а заявлений позивачами спосіб забезпечення позову не є співмірним та адекватним заявленим позовним вимогам.

З огляду на зазначене, представник відповідача ТОВ «СП «АТАД К» просила клопотання задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «СП «Атад К» - адвоката Рокотян М.О. про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «СП «Атад К», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., ТОВ «Глобал Ентерпрайзіс», ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Рокотян М.О. в інтересах ТОВ «СП «АТАД К» звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду постановлена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Зазначала, що судом не враховано, що власником спірних об`єктів на момент звернення із заявою про забезпечення позову було ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз», основним видом діяльності якого, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Тобто, накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» безпосередньо перешкоджає господарській діяльності останнього та потенційно несе ризики збитків, внаслідок необґрунтованого забезпечення позову.

Вказувала на те, що заява про забезпечення позову має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, в той же час, питання зустрічного забезпечення судом фактично не вирішено.

Також вказувала на те, що поза увагою суду під час задоволення заяви про забезпечення позову є те, що заявлений позивачами спосіб забезпечення є неспівмірним та адекватним заявленим позовним вимогам.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К» Рокотян М.О. доводи скарги підтримала.

Представник позивача Задорожний Б.Ю. заперечував проти задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року у справі № 752/5664/21, заяву представника позивачів про забезпечення позову до його подачі, було задоволено. Накладено арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 19.01.2022 року, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року у справі № 752/5664/21 про забезпечення позову, було залишено без змін.

Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів ТОВ «СП «Атад К», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, ТОВ «Глобал Ентерпрайзіс», ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В серпні 2022 року, до завершення розгляду справи по суті пред`явлених позовних вимог, - представник відповідача ТОВ «СП «Атад К» звернулась до суду із клопотанням про скасування заходу забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходу забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача не наведено достатніх мотивів, які можуть бути підставами для скасування вжитих заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті пред`явлених позовних вимог, а саме того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам процесуального права, з огляду на таке.

Так, у відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З аналізу статей 149 - 150 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З наведених положень закону вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до частин 7 - 10 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

Вжиті судом заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд лише при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Між сторонами існує спір щодо нежитлових приміщень АДРЕСА_1 . Однак, за період з 13.02.2021 по 18.02.2021 двічі змінювалися власники спірних нежитлових приміщень.

В ухвалі суду від 03.03.2021 року однією із підстав забезпечення позову було те, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачем, правомірність набуття якого оскаржується,

Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки нерухоме майно як об`єкт цивільних прав не вилучене з обороту, ризик його відчуження за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним.

У даному випадку обставини, що зумовили застосування накладення арешту на спірне нерухоме майно не змінилися, адже такі заходи були вжиті судом з метою забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а з урахуванням того, що розгляд справи не закінчено ухваленням судового рішення суду по суті спору, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову не порушує прав ТОВ «СП «Атад К», оскільки такі заходи забезпечення позову є тимчасовими і не передбачають вирішення спору по суті та виключають в даному випадку завдання відповідачу будь-яких збитків та порушення його прав, натомість спроможні запобігти порушенню прав позивачів в разі задоволення майбутнього позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» безпосередньо перешкоджає господарській діяльності останнього та потенційно несе ризики збитків, внаслідок необґрунтованого забезпечення позову, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» не є апелянтом у даній справі, та не уповноважувало адвоката Рокотян М.О. захищати його права та інтереси у апеляційному суді.

Доводи апеляційною скарги про те, що заява про забезпечення позову має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, в той же час, питання зустрічного забезпечення судом фактично не вирішено, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Виходячи із системного тлумачення частин 1 і 3 статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В даному випадку позивачі зареєстровані в установленому законом порядку на території України, тому підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову були відсутні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявником не було надано належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, натомість вжиті заходи забезпечення позову мають забезпечити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову, відтак характеризуються строковістю дії в часі, межі якої встановлюються або вимогами закону, або ж безпосередньо рішенням суду про застосування таких заходів, однак між сторонами у справі до цього часу наявний спір і потреба в застосуванні цих заходів не відпала, а обставини, що зумовлюють застосування цих заходів, не змінилися.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються незгоди апелянта з забезпеченням позову, тому не свідчать про помилковість висновків суду щодо відсутності підстав для скасування забезпечення позову. Крім того, законність ухвали про забезпечення позову переглядалося в апеляційному порядку та постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Веб-Дизайн Енд Софт Солюшнз» залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року про забезпечення позову залишено без змін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому апеляційний суд залишає її без змін, а апеляційну скаргу Рокотян М.О. в інтересах ТОВ - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Рокотян Марії Олександрівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «АТАД К»залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено01 грудня 2022 року.

Головуючий: О.В. Желепа

Судді: В.А. Кравець

О.Ф. Мазурик