Рішення

від 07.12.2022 по справі 753/7098/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7098/22

провадження № 2/753/5364/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» про порушення права користування майном, визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальних та моральних збитків,

в с т а н о в и в:

у липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» (далі - ОСББ) про порушення права користування майном, визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальних та моральних збитків.

20 липня 2022 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

29 липня 2022 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зазначив, що у період з 29 серпня до 5 липня 2022 року він був відсутній вдома, а 5 липня з`ясував, що його квартира АДРЕСА_1 , відключена від електроенергії. У ПАТ «Укренерго» на телефонний дзвінок позивача відповіли, що жодних ремонтних робіт не проводилось, заборгованість по сплаті послуг за електроенергію відсутня. Інженер ОСББ повідомив, що квартиру від`єднали від електропостачання штучно, про що складено акт про псування майна від 5 липня 2022 року. Голова ОСББ ОСОБА_2 прийняв протиправне одноосібне рішення про відключення квартири позивача від електропостачання, при цьому будь-яких попереджень чи актів позивач не отримував. Докази того, що ініціатором відключення квартири позивача було ПАТ «Укренерго», відсутні. У зв`язку з наведеним позивач просить визнати дії ОСББ неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії, стягнути на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 10 000 грн, моральну - 5 000 грн, витрати на ремонтні роботи - 1 000 грн. Також до позовної заяви долучив клопотання про залучення до справи ПАТ «Київенерго» як третьої особи.

18 серпня 2022 року до суду надійшов лист-повідомлення позивача.

26 серпня 2022 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у справі, залучено ДТЕК «Київські електромережі» як третю особу.

16 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та відзив на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що ОСББ не здійснювало дій щодо відключення позивача від електропостачання, у позивача є заборгованість перед ОСББ, 19 квітня 2022 року на засіданні правління ОСББ прийнято рішення щодо вжиття невідкладних заходів щодо погашення простроченої та поточної заборгованості злісним неплатником, власником квартири АДРЕСА_1 позивачем за його внесками в ОСББ на обслуговування будинку та прибудинкової території. Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди вказано, що докази псування продуктів, а також взагалі їх наявності, наявність душевних страждань позивача відсутні. Посилаючись на наведене, просило відмовити у задоволенні позову.

24 жовтня 2021 року до суду надійшли пояснення ДТЕК «Київські електромережі», в яких зазначено, що розподіл електроенергії на квартиру АДРЕСА_1 здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, до умов якого приєднано позивача. ДТЕК «Київські електромережі» не здійснювало відключення за адресою місця проживання позивача, дії ОСББ щодо відключення електропостачання у квартиру АДРЕСА_1 суперечать вимогам розділу 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, та є незаконні.

7 грудня 2022 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Дослідивши доводи сторін, наявні у матеріалах справи докази суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

14 лютого 2017 року між ПАТ «Київенерго» та ОСББ укладено договір № 634800 про постачання електроенергії.

28 лютого 2019 року загальними зборами ОСББ затверджено Порядок відключення квартир (або нежитлових приміщень) співвласників-боржників ОСББ від загальнобудинкових мереж постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення (а.с. 56-59).

19 квітня 2022 року протоколом засідання загальних зборів ОСББ вирішено зібрати комісію з членів правління та скласти Акт на відключення від електро, водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_1 боржника позивача, після складання акту провести роботи (з залученням електрика та сантехніка) по відключенню квартири АДРЕСА_1 від загальнобудинкових мереж (а.с. 71-73).

20 травня 2022 року головою Правління ОСББ Приходько О.Є. складено вимогу-попередження про погашення позивачем заборгованості у розмірі 9 492 грн 24 коп (а.с. 38).

5 липня 2022 року інженером з обслуговування будинку ОСББ ОСОБА_3 складено акт № 05072022 про псування майна, згідно з яким встановлено відсутність напруги на ввідному лічильнику у квартиру АДРЕСА_1 та виправлено несправність (а.с .29).

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Звертаючись до суду ОСОБА_1 просив визнати дії ОСББ неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії за адресою: АДРЕСА_3 , та стягнути матеріальну, моральну шкоди та витрати на ремонтні роботи.

Відповідач зазначає, що ОСББ не здійснювало будь-яких порушень прав позивача, оскільки не відключало електроенергію за місцем проживання позивача. При цьому, відповідач вказує на затверджений ОСББ Порядок відключення квартир (або нежитлових приміщень) співвласників-боржників ОСББ від загальнобудинкових мереж постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення та наявний борг позивача за використання комунальними послугами.

Навіть, за наявності у позивача заборгованості за використання комунальних послуг це не може мати наслідком відключення комунікацій для позивача на підставі прийнятого ОСББ Порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Підстави та порядок припинення електропостачання до помешкань споживачів, зокрема у разі наявності заборгованості за спожиту електроенергію регламентовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.

У поясненнях третьої особи у цій справі зазначено, що ДТЕК «Київські електромережі» не здійснювало відключення електроенергії помешкання за адресою: АДРЕСА_3 , й такі дії суперечать вимогам розділу 7 ПРРЕЕ та є незаконними (а.с. 74-78).

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами укладених договорів, а виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору.

Пунктом 3 Порядку відключення квартир (або нежитлових приміщень) співвласників-боржників ОСББ від загальнобудинкових мереж постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, затвердженого ОСББ, визначено право Правління вжити заходи шляхом відключення квартири співвласника від загальнобудинкових мереж постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення, проте законом таке право не передбачено.

Враховуючи докази у їх сукупності, зокрема протокол засідання загальних зборів ОСББ від 19 квітня 2022 року (а.с.71-73), згідно з яким вирішено скласти акт відключення електро, водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 як боржника, вимогу-попередження від 20 травня 2022 року про погашення позивачем заборгованості у розмірі 9 492 грн 24 коп, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність дій щодо відключення електроенергії позивачу.

З огляду на наведене дії ОСББ щодо самовільного відключення електроенергії за адресою: АДРЕСА_3 , є неправомірними.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізично або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На обґрунтування завданої матеріальної шкоди позивач зазначає про зіпсовані внаслідок відключення електроенергії продукти, однак доказів на підтвердження зазначених ним обставин суду не надано.

Крім того, позивачем не надано доказів понесених витрат на ремонтні роботи у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грдуня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивач зазначив, що незаконне відключення електроенергії призвело до пошкодження його майна, погіршення стану здоров`я, ділової репутації.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивача, отриманий позивачем стрес, який призвів до душевних страждань, погіршення стосунків із сусідами, позбавлення права користуватись власним майном, внаслідок незаконних дій позивача, керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд дійшов до висновку, що позивач дійсно зазнав моральних страждань, яку суд визначає в розмірі 2 500 грн та яку вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача. Відтак, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

У задоволенні інших заявлених вимог, слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів також підлягає судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп.

Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визнати дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» (адреса: м. Київ, вул. Урлівська, 36, код ЄДРПОУ 40934377), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ), моральну шкоду в розмірі 2 500 грн.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» (адреса: м. Київ, вул. Урлівська, 36, код ЄДРПОУ 40934377) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) 992 грн 40 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дняскладення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусак О.С.