Постанова

від 21.02.2023 по справі 753/7098/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023року місто Київ

Справа № 753/7098/2022

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1400/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Желепи О. В.

суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф.

за участю секретаря судового засідання Ковальової В. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року (у складі судді Гусак О. С., інформація щодо дати складання повного судового рішення відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36», третя особа ДТЕК «Київські електромережі», про порушення права користування майном, визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальних та моральних збитків

ВСТАНОВИВ

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСББ «Урлівська 36», в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив:

- визнати дії ОСББ «Урлівська-36» неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії за адресою АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСББ «Урлівська-36» стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 к., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн 00 к. та витрати на ремонтні роботи в розмірі 1 000 грн 00 к.

Позов обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 .

Після повернення з відпустки, у якій перебував зі своєю сім`єю в період з 29 червня 2022 року по 05 липня 2022 року, виявив що у квартирі відсутнє електро-постачання.

У зв`язку з закінченням робочого дня електрика ОСББ «Урлівська 36», позивач був змушений звернутись за допомогою в сусіднє ОСББ «Урлів Град». Інженером з обслуговування будинку ОСББ «Урлів Град» було з`ясовано, що квартиру штучно від`єднали від електропостачання, про що складено акт про псування майна від 5 липня 2022 року.

У ПАТ «Укренерго» на телефонний дзвінок позивача відповіли, що жодних ремонтних робіт не проводилось, заборгованість по сплаті послуг за електроенергію відсутня.

Посилався на те, що голова ОСББ Приходько О.Є. прийняв протиправне одноосібне рішення про відключення квартири позивача від електропостачання, при цьому будь-яких попереджень чи актів позивач не отримував. Докази того, що ініціатором відключення квартири позивача було ПАТ «Укренерго», відсутні. У зв`язку з наведеним позивач просить визнати дії ОСББ неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 500 грн.

Стягнутоз об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» на користь ОСОБА_1 992 грн 40 к. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, голова правління ОСББ «Урлівська 36» Приходько О. Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, оскільки в матеріалах справи не міститься жодного доказу, що підтверджує що саме відповідачем здійснено відключення електропостачання позивачу.

Вказує, що акт № 05072022 від 05 липня 2022 року, про псування майна, згідно якого встановлено відсутність напруги на ввідному лічильнику у квартиру АДРЕСА_3 та виправлено несправність, який складено інженером з обслуговування будинку ОСББ «Урлів Град» ОСОБА_3. є неналежним доказом, оскільки ОСОБА_3 не є інженером з обслуговування будинку ОСББ «Урлівська 36», та не мав права самовільно втручатись у внутрішню електромережу будинку. Крім того, існує ймовірність того, що саме втручання ОСОБА_3 знеструмило квартиру позивача.

Зазначає, що відсутність заборгованості саме перед ТОВ «Київські енергетичні послуги» не свідчить про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію, оскільки є ще оплата за користування електроенергією у місцях загального користування.

Посилається на те, що позивачем не виконано рішення Дарницького районного суду м. Києва про стягнення з нього заборгованості на користь ОСББ «УРЛІВСЬКА-36», крім того на даний час подано новий позов про стягнення з позивача заборгованості на користь ОСББ «УРЛІВСЬКА-36», оскільки заборгованість перед ОСББ у ОСОБА_1 тільки зростає.

Вказує, що позивачем не обґрунтовано в чому полягає моральна шкода та як був визначений її розмір.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.

08 лютого 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить визнати дії ОСББ «Урлівська-36» неправомірними щодо самовільного відключення електроенергії за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСББ «Урлівська-36» стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 к., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн 00 к. та витрати на ремонтні роботи в розмірі 1 000 грн 00 к.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що відключення відбулось самеОСББ «Урлівська-36», жодних повноважень на таке відключення ОСББ не мало, а доказів того, що ініціатором відключення квартири позивача від електропостачання був саме оператор системи або електропостачальник матеріали справи не містять, як і доказів того, що ПАТ «Київенерго» були обізнані та/або погоджували повне або часткове припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Від ДТЕК «Київські електромережі» відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача голова ОСББ «Урлівська 36» Приходько О. Є. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Вказував, що протоколом Загальних зборів хоч і було надано повноваження Правлінню ОСББ на прийняття рішень про відключення квартир співвласників-боржників від загально будинкових мереж постачання електроенергії, однак таких відключень здійснено не було, були лише наміри. Крім того, жодних пояснень інженеру ОСББ «Урлів Град» ОСОБА_3 , що відключення квартири позивача було здійснено за його розпорядженням, він не надавав.

Представник відповідача адвокат Нагорний А. Є. просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року. Зазначав, що матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджували б, що квартиру позивача було відключено від загально будинкових мереж постачання електроенергії саме ОСББ «Урлівська 36». Також надав суду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 к.

Позивач ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року без змін. Також заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Вказував, що саме за розпорядженням голови ОСББ «Урлівська 36», в його квартирі було відімкнене електропостачання, оскільки у них складні стосунки.

Представник ДТЕК «Київські електромережі» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції, в матеріалах справи міститься відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду переглядається лише в частині задоволених позовних вимог, а саме визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди в розмірі 2 500 грн 00 к., в іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року не переглядається.

Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.

Задовольняючи частково позов суд вважав встановленим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 16).

14 лютого 2017 року між ПАТ «Київенерго» та ОСББ укладено договір № 634800 про постачання електроенергії.

28 лютого 2019 року загальними зборами ОСББ затверджено Порядок відключення квартир (або нежитлових приміщень) співвласників-боржників ОСББ від загальнобудинкових мереж постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення (а.с. 56-59).

19 квітня 2022 року протоколом засідання загальних зборів ОСББ вирішено зібрати комісію з членів правління та скласти Акт на відключення від електро, водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_3 боржника позивача, після складання акту провести роботи (з залученням електрика та сантехніка) по відключенню квартири АДРЕСА_3 від загальнобудинкових мереж (а.с. 71-73).

20 травня 2022 року головою Правління ОСББ Приходько О.Є. складено вимогу-попередження про погашення позивачем заборгованості у розмірі 9 492 грн 24 к (а.с. 38).

05 липня 2022 року інженером з обслуговування будинку ОСББ "Урлів Град" ОСОБА_3. складено акт № 05072022 про псування майна, згідно з яким встановлено відсутність напруги на ввідному лічильнику у квартиру АДРЕСА_3 та виправлено несправність (а.с .29).

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції вважав доведеною обставину, що відключення квартири позивача від електропостачання відбулося на підставі акту про відключення за розпорядженням голови ОСББ "Урлівська 36".

Такі дії суд визнав неправомірними, а також вважав доведеним, що внаслідок таких неправомірних дій позивачу завдана моральна шкода, та присудив на її відшкодування 2500 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивача, отриманий позивачем стрес, який призвів до душевних страждань, погіршення стосунків із сусідами, позбавлення права користуватись власним майном, внаслідок незаконних дій позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача та стягнення моральної шкоди з огляду на наступне.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4).

Частиною 1,4,5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не ґрунтується на припущеннях.

У порушення вказаних норм процессуального права позивачем не надано жодного доказу, що підтверджує наявність вини відповідача у відключені електропостачання.

Висновок суду, що протокол засідання загальних зборів ОСББ від 19 квітня 2022 року та вимога-попередження від 20 травня 2022 року про погашення позивачем заборгованості є свідченням того, що відповідачем вчинені дії по відключенню квартири позивача від електропостачання - є необґрунтованим припущенням. Ні протокол загальних зборів, ні вимога-попередження - не є беззаперечними доказами, що відповідачем вчинені будь-які дії по відключенню електропостачання. Як зазначено головою ОСББ у судовому засіданні, у ОСББ був лише намір щодо вчинення дій, однак такі дії не було вчинено.

Сам по собі намір відключити електропостачання, не може бути доказом вчинення таких дії.

Акт № 05072022 від 05 липня 2022 року про псування майна, в якому вказано, що зі слів голови ОСББ «Урлівська 36» втручання в енергомережі було санкціоновано ним самим - колегія суддів оцінює критично, оскільки голова ОСББ «Урлівська 36»Приходько О. Є. у судовому засіданні заперечував, що надавав такі пояснення інженеру з обслуговування будинку ОСББ «Урлів Град» ОСОБА_3 .

Позивач ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді не ініціював клопотання про допит вказаного інженера в якості свідка, з метою з`ясування у останнього, чи повідомляв йому особисто голова ОСББ про те, що він давав розпорядження відключити квартиру позивача від електропостачання.

Таким чином, матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджував би факт відключення квартири позивача від електропостачання працівниками ОСББ "Урлівська 36".

За таких обставин, висновок суду про вчинення відповідачем неправомірних дій є таким що не відповідає встановленим обставинам справи, а також наявним в справі доказам.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, який фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено вину відповідача щодо відключення електропостачання, вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди - задоволенню не підлягають.

При цьому , апеляційний суд констатує, що матеріалами справи не доведено наявність усіх складових правопорушення, а саме: вчинення відповідачем неправомірних дій, прямого причинного зв`язку між такими діями та завданою позивачу шкодою.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на те, що, ті обставини справи, які суд вважав встановленими є недоведеними належними та допустимими доказами, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, рішення суду першої інстанції має бути скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи питання, щодо стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Матеріалами справи підтверджено, що у апеляційній скарзі скаржником заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених судових витрат.

У судовому засіданні 21 лютого 2023 року на стадії клопотань, тобто до судових дебатів, представником ОСББ «Урлівська 36» адвокатом Нагорним А. Є. подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Таким чином, представником відповідача дотримані вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПУ України.

Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно п. 2.3 договору № 13-02-2023 про надання правничої допомоги від 13 лютого 2023 року, який надано представником відповідача адвокатом Нагорним А. Є., розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу складає 8 000 грн 00 к., за кожне судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу, однак не зазначав в чому саме полягає не співмірність вказаної стороною відповідача суми.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Нагорний А. Є. приймав участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді 21 лютого 2023 року з 14 год. 52 хв. до 15 год. 19 хв.

Таким чином, матеріалами справи підтверджена участь адвоката Нагорного А.Є. в одному судовому засіданні.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених витрат відповідачем надано копію договору № 13-02-2023 про надання правничої допомоги від 13 лютого 2023 року, ордер адвоката Нагорного А. Є. серії АІ № 1353973 на представлення інтересів ОСББ «Урлівська 36» у Київському апеляційному суді, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серія РН № 1431, платіжну інструкцію № 524 від 17.02.2023 р. про сплату ОСББ «Уралівська 36» адвокату Нагорному А. Є. 8 000 грн за представництво у Київському апеляційному суді.

Колегія суддів вважає, що відповідачем доведені понесені витрати на правничу допомогу, такі витрати є співмірними і з складністю справи і з обсягом вчинених адвокатом дій на надання правничої допомоги, а тому з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Урлівська 36» підлягають стягненню вказані витрати у сумі 8 000 грн 00 к.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь відповідача з позивача також підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 977 грн 02 к.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 36» судовий збір у розмірі 2 977 грн 02 к. та 8 000 грн 00 к. витрат на правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених у ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 березня 2023 року.

Головуючий: О.В. Желепа

Судді В.А. Кравець

О.Ф. Мазурик