Постанова

від 29.11.2022 по справі 926/1181/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа №926/1181/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Залуцький Д.,

представники сторін:

позивача: Деркач О.,

відповідача: не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк від 17.08.2022 (вх. суду від 22.08.2022 №01-05/2073/22)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2022 (повний текст рішення складено 27.07.2022, суддя Дутка В.В., м. Чернівці)

у справі № 926/1181/22

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м. Київ

до відповідача приватного підприємства Мавекс-Торг, м. Чернівці

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У березні 2022 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПП «Мавекс-Торг» про зобов`язання вчинити дії - визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП «Мавекс-Торг» кредиторські вимоги АТ КБ Приватбанк за кредитними договорами, що виникли станом на 23.07.2021 у загальному розмірі 387 456,98 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.03.2011 відповідач підписав заяву про відкриття поточного рахунку, якою відповідач приєднався до «Умов та Правил надання банківських послуг», що розміщені на офіційному сайті АТКБ «Приватбанк», і які разом із вказаною заявою в цілому складають договір банківського обслуговування №б/н від 01.03.2011.На підставі вказаного договору на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 було надано кредитний ліміт в розмірі 50 000,00 грн. Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 23.07.2021 його борг становив 381 955,44грн(з яких 44 017,39грн борг по кредиту, 151 672,06грн борг по процентах за користування кредитом, 177 946,33грн пені та 8319,36грн борг по комісії). Крім того, позивач вказує про наявність у відповідача боргу за іншим рахунком №96150051500123 на суму 5 501,54грн.

Оскільки відповідно до даних з Єдиного державного реєстру ЮОФОПГФ ПП «Мавекс-Торг» перебуває у стані припинення, позивач звернувся до відповідача із заявою з кредиторськими вимогами. Однак вказану заяву (поштове відправлення №4909401344120) відповідач не отримав з невідомих позивачу причин, у зв`язку з чим на підставі ч.6 ст. 105 ЦК України, ч. 3 ст. 112 ЦК України позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги за кредитними договорами.

24.05.2022 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, яка обгрунтована тим, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, за відповідачем рахується заборгованість станом на 22.04.2022 в сумі 395788,31 грн. Ухвалою від 25.05.2022 вказана заява про збільшення розміру позовних вимог залишена без розгляду.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2022 у справі №926/1181/22 відмовлено у задоволенні позову.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач з 18.02.2021 перебуває у стані припинення, кредиторські вимоги позивачем мають заявлятися до ліквідаційної комісії відповідача для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, у разі відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу. Разом з тим, суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з відповідними вимогами до ліквідаційної комісії відповідача, зокрема немає опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку про відправку такої вимоги, а також доказів відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду. Суд вказав, що інформація з сайту ДППЗ Укрпошта щодо відправлення №4909401344120, на яку посилається позивач, не дає змогу суду встановити, що саме заява, про яку йде мова, з додатками направлена на адресу відповідача, отримання якої заперечує відповідач. Суд зазначив, що доданої до позовної заяви позивачем заяви з кредиторськими вимогами, яка сформована в системі Електронний суд з датою формування 28.03.2022, не можливо встановити строк, коли саме позивач звернувся до ліквідатора відповідача та чи не пропущений строк звернення з позовною заявою до суду. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що на підтвердження того, що він звертався до ліквідаційної комісії з проханням включити до ліквідаційного балансу вимоги позивача до позовної заяви він долучив заяву з кредиторськими вимогами та опис з фіскальним чеком відправлення, яка безпідставно не врахована судом та прийнято незаконне, на думку скаржника, рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Відповідач вказує, що позивачу було достименно відомо про започаткування відповідачем з 18.02.2021 ліквідаційної процедури, тому він вправі був протягом двох місяців (до квітня 2021року) звернутись з відповідною заявою з кредиторськими вимогами, однак така, за твердженнями самого позивача, була подана тільки 23.07.2021. При цьому, належних доказів надсилання такої заяви позивач не надав суду. Крім того, відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до позивача з заявами про закриття рахунків, однак останній відмовляється їх закрити.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 926/1181/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою від 01.11.2022 розгляд справи відкладено на 29.11.2022.

У судовому засіданні 29.11.2022 представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Слід зазначити, що перед проведенням судового засідання представник відповідача Петренко В.О. повідомив суд про неможливість взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів у зв`язку з відключенням електропостачання у м.Чернівці.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, наявних в матеріалах справи доказів достатньо, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

01.03.2011 ПП «Мавекс-Торг» підписало заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно з вказаною заявою відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.03.2011 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно з п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов -проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписках по рахунках, позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 50 000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором, станом на 23.07.2021 у відповідача існує заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк", яка становить 381 955,44 грн з яких:

- 44017,39 грн - заборгованість за кредитом;

- 151672,06 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом;

- 177946,63 грн штрафні санкції (пеня);

- 8319,36 грн борг з комісії.

Крім того, у відповідача окрім згаданого кредитного договору існує заборгованість за рахунком №96150051500123 , яка станом на 23.07.2021 становить 5501,54 грн та складається з заборгованості за кредитом 2657,99 грн, заборгованості з пені 2843,55 грн.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «Мавекс-Торг» перебуває в стані припинення з 18.02.2021. Строк заявлення кредиторських вимог 18.04.2021.

Позивач у позовній заяві стверджує про те, що направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, разом з розрахунком заборгованості станом на 23.07.2021 та за даними сайту ДППЗ "Укрпошта", відповідно до трек-номеру 4909401344120, заява з кредиторськими вимогами не отримана відповідачем з невідомих причин. Кредиторські вимоги відповідачем не розглянуто.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Предметом даного спору є вимоги АТ КБ «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії, а саме включити до проміжного ліквідаційного балансу ПП «Мавекс-Торг» кредиторські вимоги банку за кредитними договорами, що виникли станом на 23.07.2021 у загальному розмірі 387 456,98 грн.

Згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Нормами Цивільного кодексу України передбачено особливий порядок звернення до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення, з кредиторськими вимогами.

Такі вимоги подаються до ліквідаційної комісії, яка повинна їх розглянути у визначений статті 105 Цивільного кодексу України строк.

Частинами 1, 2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «Мавекс-Торг» перебуває в стані припинення з 18.02.2021.

Строк, визначений засновниками для заявлення кредиторських вимог-18.04.2021.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, кожна вимога кредитора має бути розглянута та прийняте рішення, яке надсилається кредитору.

Відповідно до частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч.3 ст. 112 ЦК України).

В позовній заяві позивач стверджує, що 21.02.2022 він звернувся до відповідача з заявою з кредиторськими вимогами, з розрахунком боргу станом на 23.07.2021, договором банківського обслуговування з додатками. Вказані документи, за твердженнями позивача, надіслані відповідачу поштовим відправленням №4909401344120.

Разом з тим, як вірно встановив суд першої інстанції, в матеріалах справи, які перебували в провадженні суду першої інстанції, відсутні докази звернення позивача з відповідними вимогами до ліквідаційної комісії відповідача, зокрема, немає опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку про відправку такої вимоги, а також відсутні докази відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду.

Водночас, з такими вимогами позивач звернувся безпосередньо до суду.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, інформація з сайту ДППЗ Укрпошта щодо відправлення №4909401344120, на яку посилається позивач, не дає змоги достовірно встановити, що саме заява про яку йде мова з додатками направлена на адресу відповідача.

Копії опису вкладення у цінний лист, адресований ліквідаційній комісії ПП «Мавекс торг» з найменуванням предметів заява з кредиторськими вимогами, та поштової накладної №4909401344120 позивач долучив лише до апеляційної скарги.

Зазначені документи не були додані позивачем під час звернення до суду першої інстанції з позовною заявою, що підтверджується відсутністю їх в переліку додатків до позову.

В якості додатків до позовної заяви позивач додав заяву з кредиторськими вимогами, сформовану в системі Електронний суд з датою формування 28.03.2022. Проте, з цієї заяви не можливо встановити строк, коли саме позивач звернувся до ліквідатора ПП «Мавекс-Торг» та чи не пропущений строк звернення з позовною заявою до суду.

Щодо доданих вже до апеляційної скарги копій опису вкладення у цінний лист, адресований ліквідаційній комісії ПП «Мавекс торг» з найменуванням предметів зава з кредиторськими вимогами, та поштової накладної №4909401344120 колегія суддів зазначає, що згідно з нормами частин першої та третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (відповідний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/24991/15, від 11.06.2019 у справі №906/353/17, від 05.12.2018 у справі № 910/7190/18, від 08.09.2020 у справі №927/761/19, від 21.06.2018 у справі № 906/612/17, від 03.11.2021 у справі №915/951/20).

Однак, будь -яких доводів та доказів на підтвердження існування обставин, які перешкоджали позивачу подати відповідні докази надіслання заяви 21.02.2022 разом з позовною заявою чи під час подальшого розгляду справи судом позивач не надав.

Відтак апеляційний суд не надає оцінки вищезазначеним копії опису вкладення у цінний лист та накладній.

Крім зазначених опису та поштової накладної позивач також долучив до апеляційної скарги примірник заяви з кредиторськими вимогами до ПП «Мавекс-торг», в прохальній частині якої банк просить розглянути вимоги з оплати 396 463,78грн заборгованості. Водночас, суд звертає увагу, що спірною сумою, визначеною позивачем при поданні позову була інша сума - 387 456,98 грн.

Відповідно до частини 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, враховуючи, що відповідач з 18.02.2021 перебуває у стані припинення, кредиторські вимоги позивачем мають заявлятися до ліквідаційної комісії відповідача для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, відтак у разі відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на неподання позивачем належних доказів звернення до ліквідаційної комісії відповідача із заявою з кредиторськими вимогами та на відсутність доказів прийняття такою комісією рішення щодо вимог позивача ухилення від його прийняття, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та відмову в їх задоволенні.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2022 у справі № 926/1181/22- ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк від 17.08.2022 (вх. суду від 22.08.2022 №01-05/2073/22) - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2022 у справі № 926/1181/22- залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5.Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 02.12.2022

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець