Постанова

від 06.12.2022 по справі 917/436/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 917/436/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миргородської районної державної адміністрації

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022

(головуючий - Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2022

(суддя - Мацко О.С.)

у справі №917/436/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»

до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької райдержадміністрації Полтавської області

про стягнення 109 278,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Беркана-В» звернулося до суду з позовом до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення 109 278,45 грн, з яких: 107 189,00 грн - заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020, 1 393,46 грн - втрати від інфляції, 695,99 грн - 3 % річних.

2. Позов мотивовано частковим виконанням Відділом освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації договору № 129 від 14.04.2020, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за виконані підрядні роботи.

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/436/21 стягнуто з Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В» 109 278,45 грн, з яких: 107 189,00 грн - заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020, 1 393,46 грн - втрати від інфляції, 695,99 грн - 3 % річних; 2 270,00 грн судового збору.

4. Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати за виконані роботи на підставі договору № 129 від 14.04.2020.

5. На виконання вказаного рішення 17.06.2021 судом було видано наказ.

6. 16 грудня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В» до Господарського суду Полтавської області надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2021 у справі № 917/436/21.

7. У зазначеній заяві позивач просить суд замінити сторону у виконавчому провадженні у справі № 917/436/21 з Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на Миргородську районну державну адміністрацію.

8. Позивач зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 91, 92, 96, 104 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» юридична особа, що реорганізується (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) відповідає за своїми майновими зобов`язаннями самостійно до моменту припинення і переходу майна, прав і обов`язків до правонаступників в результаті реорганізації.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

9. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2022 у справі №917/436/21, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В» № 08/12 від 14.12.2021 про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2021 у справі №917/436/21 задоволено.

10. Замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2021 у справі № 917/436/21 - Відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на його правонаступника Миргородську районну державну адміністрацію.

11. Судові рішення мотивовані тим, що правонаступником Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області є Миргородська районна державна адміністрація. Судом отримано витяг з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що саме Миргородська районна державна адміністрація є правонаступником відповідача у даній справі.

12. Суди попередніх інстанцій посилаються на передавальний акт, відповідно до якого все майно, права та обов`язки Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області (ЄДРПОУ 02145702), в тому числі зобов`язання перед кредиторами, а також всі активи і пасиви Відділу освіти, молоді, спорту та культури переходять до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

13. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Миргородська районна державна адміністрація звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2022, постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №917/436/21 та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити повністю.

14. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні уточненої касаційної скарги, судові рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

16. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, надавши оцінку доводам, наведеним скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

17. Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

18. Згідно з положеннями ст. ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

19. Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

20. Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (чи обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Тобто, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (ч. 3 ст. 656 ЦК України), дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України), факторингу (гл. 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (ч. 1 ст. 104 ЦК України) чи спадкування (ст. 1216 ЦК України)).

21. Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (ст. 515 ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України) чи правонаступництва (п. 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

22. Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

23. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

24. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

25. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

26. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

27. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

28. Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

29. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч. ч. 1 - 3, 5 ст. 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

30. Стаття 52 ГПК України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість ст. 334 ГПК України розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Отже, нормативні приписи ст. 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених ст. 334 цього Кодексу.

31. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

32. Приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями ст. 52 цього Кодексу.

33. Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

34. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

35. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

36. Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

37. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

38. У частині 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

39. Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.

40. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

41. Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

42. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

43. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

44. Зважаючи на викладене та на те, що положеннями ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

45. Для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.

46. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миргородський район.

47. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» до Миргородської районної державної адміністрації приєднано Шишацьку районну державну адміністрацію, яка реорганізується шляхом приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.

48. Відповідно до п. п. 2, 3 зазначеного розпорядження районні державні адміністрації, визначені згідно з додатком 4, не реорганізуються як юридичні особи публічного права. Юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.

49. Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України.

50. Пунктами 7 - 10 зазначеного Порядку передбачено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:

- у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації);

- у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.

Перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:

- у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації;

- у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації.

Райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.

51. Згідно з п. 11 вказаного вище Порядку райдержадміністрації, що припиняються, до складу яких входять структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права, після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію відповідної райдержадміністрації, а у разі створення райдержадміністрацій на території новоутвореного району - після державної реєстрації створення райдержадміністрацій видають акт про реорганізацію структурних підрозділів райдержадміністрації, які мають статус юридичної особи публічного права. У акті про реорганізацію визначається її спосіб, заходи з реорганізації, строк її завершення та інші необхідні умови.

52. Відповідно до розпорядження Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області № 3 від 05.01.2021 «Про реорганізацію відділу освіти молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області» припинено юридичну особу публічного права - відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації шляхом його приєднання до Миргородської районної державної адміністрації. Вважати Миргородську районну державну адміністрацію правонаступником майна, прав та обов`язків - відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації. Покладено на комісію з реорганізації забезпечення передачі активів та зобов`язань юридичної особи публічного права відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації його правонаступнику відповідно до затверджених передавальних актів.

53. Миргородською районною державною адміністрацією та головою комісії з реорганізації Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області 05.03.2021 затверджено передавальний акт майна, прав та обов`язків Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації.

54. Відповідно до зазначеного передавального акта все майно, права та обов`язки Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації, в тому числі і зобов`язання перед кредиторами, а також всі активи і пасиви відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації переходять до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації.

55. З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи факт правонаступництва Миргородської районної державної адміністрації усього майна, майнових прав та обов`язків Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації.

56. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження у справі № 917/436/21.

57. Миргородська районна державна адміністрація в касаційній скарзі посилається на постанови Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 12.06.2018 у справі № 2-а-23895/09/1270, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19 щодо публічного правонаступництва.

58. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

59. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

60. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

61. Водночас можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

62. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

63. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

64. У разі відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

65. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

66. Предметом спору у справі № 917/436/21 є стягнення заборгованості за договором №129 від 14.04.2020 капітального ремонту даху Ковалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. з встановленням сонячних панелей в с. Ковалівка, вул. Шкільна, 2 Шишацького району Полтавської області, укладеного між Відділом освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації та ТОВ «Беркана-В».

67. Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факт правонаступництва Миргородської районної державної адміністрації усього майна, майнових прав та обов`язків Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації, доводи скаржника щодо публічного правонаступництва не підтвердились.

68. Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що Миргородська районна державна адміністрація не є органом, компетентним відновити порушені права позивача, оскільки джерелом фінансування робіт за договором підряду № 129 були кошти місцевого бюджету.

69. Крім того, скаржник зазначає, що Ковалівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів відноситься до об`єктів комунальної власності, натомість Миргородська районна державна адміністрація є правонаступником виключно публічних прав та обов`язків, а також державного майна Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації, до якого Ковалівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів не відноситься.

70. Верховним Судом відхиляються зазначені доводи скаржника з огляду на затверджений Миргородською районною державною адміністрацією передавальний акт, відповідно до якого все майно, права та обов`язки Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації, в тому числі і зобов`язання перед кредиторами, а також всі активи і пасиви Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації переходять до правонаступника - Миргородської районної державної адміністрації.

71. Крім того, наявність чи відсутність у правонаступника юридичної особи відкритих рахунків, кодів класифікації видатків бюджету, з яких має здійснюватися списання суми боргу за відповідним виконавчим провадженням не є підставою для звільнення правонаступника від виконання остаточного судового рішення. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21.

72. Передача у власність Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області зазначеної школи не впливає на перехід до правонаступника - Миргородської районної державної адміністрації прав та обов`язків Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації, в тому числі і зобов`язань перед кредиторами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Частиною 3 ст. 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

75. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

76. Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

77. За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Розподіл судових витрат

78. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Миргородської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №917/436/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець