Постанова

від 30.05.2023 по справі 917/436/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/436/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від скаржника Ушаков О.А. (довіреність № 01.1-44/301 від 20.03.2023) поза межами приміщення суду;

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Миргородської районної державної адміністрації (вх. 58П/1)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 (повний текст складено та підписано 24.05.2021, суддя Мацко О.С.)

у справі № 917/436/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a>,

до Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької райдержадміністрації Полтавської області,

про стягнення 109278, 45 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a> звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення 109278, 45 грн, з яких: 107189, 00 грн - заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020, 1393, 46 грн втрати від інфляції, 695, 99 грн 3 % річних.

Позов мотивовано частковим виконанням відділом освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації договору № 129 від 14.04.2020, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за виконані підрядні роботи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 стягнуто з відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a> 109278, 45 грн, з яких: 107189, 00 грн - заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020, 1393, 46 грн - втрати від інфляції, 695, 99 грн - 3 % річних; 2270, 00 грн судового збору.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відділом освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації договірних зобов`язань з оплати за виконані роботи на підставі договору № 129 від 14.04.2020.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Миргородська районна державна адміністрація (особа, яка не є учасником справи), звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити позивачеві в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Скаржник зазначає, що суд неправильно застосував норму матеріального права щодо правонаступництва (помилково зазначивши, що вони виникають з моменту внесення відомостей про ліквідацію відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації), не врахував специфіки відносин, відповідно до яких факт правонаступництва відбувся і належним відповідачем у справі є Миргородська районна державна адміністрація. Передавальний акт майна, прав та обов`язків відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації затверджено 05.03.2021. А отже, скаржник зазначає, що з 05.03.2021 правонаступником відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області є Миргородська районна державна адміністрація, тому після повернення ухвали суду першої інстанції з відміткою поштового відділення про ліквідацію юридичної особи, суд мав з`ясувати факт наявності правонаступника відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації.

У зв`язку із незалученням Миргородської районної державної адміністрації як правонаступника відповідача, Миргородська районна державна адміністрація не змогла реалізувати право на подання відзиву на позов, заперечень та була позбавлена прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миргородської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 закрито.

Закриваючи апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Миргородської районної державної адміністрації, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у мотивувальній частині оспорюваного рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 відсутні будь-які висновки суду про права та обов`язки Миргородської районної державної адміністрації. Не вказано прямо про права і обов`язки Миргородської районної державної адміністрації і в резолютивній частині оскаржуваного рішення.

Також апеляційний господарський суд вказує на відсутність доказів, що Миргородська районна державна адміністрації є стороною укладеного між позивачем та відповідачем договору.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Миргородська районна державна адміністрація звернулася з касаційною скаргою, в якій просила суд скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 та передати справу на новий розгляд.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2022 касаційну скаргу Миргородської районної державної адміністрації задоволено.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №917/436/21 скасовано. Справу №917/436/21 направлено до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам Миргородської районної державної адміністрації про те, що Миргородською районною адміністрацією та головою комісії з реорганізації Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області 05.03.2021 (до порушення провадження у справі) затверджено передавальний акт майна, прав та обов`язків відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації. Та помилково взято до уваги лише витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого відповідач на дату звернення ТОВ «Беркана-В» до суду з даним позовом перебував в стані реорганізації на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Також Верховний суд вказує, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки і ухвалі Господарського суду Полтавської області від 11.01.2022, якою здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2021 у справі №917/436/21 - відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на його правонаступника Миргородську районну державну адміністрацію.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №317/436/21 про закриття апеляційного провадження постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

05.01.2023 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 у справі № 917/436/21 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 прийнято справу № 917/436/21 за апеляційною скаргою Миргородської районної державної адміністрації (вх. 58П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 до провадження. Встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу здоказами надсилання його копії іншим учасникам справи. Встановлено сторонам строк до 09.02.2023 для подання заяв, клопотань тощо.

03.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ «Беркана-В» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Миргородської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 апеляційну скаргу Миргородської районної державної адміністрації (вх. 58П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 призначено до розгляду на 30.05.2023 о 11:50 год.

05.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Миргородської районної державної адміністрації надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 задоволено клопотання Миргородської районної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 917/436/21 призначене на 30.05.2023 о 11:50 год., ухвалено провести за участю завідувача юридичного сектору Миргородської районної державної адміністрації Ушакова О.А., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Присутній у судовому засіданні представник скаржника подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Позивач у судове засідання не з`явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 03.05.2023.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, 14.04.2020 між відділом освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Беркана-В» було укладено договір № 129, відповідно до п. 1 якого замовник (відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області) доручає, а виконавець (ТОВ «Беркана-В») забезпечує відповідно до кошторисної документації, договірної ціни та умов даного договору виконання ремонтно-будівельних робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт даху Ковалівської загальноосвітньої школи I-III ст. з встановленням сонячних панелей в с. Ковалівка, вул. Шкільна, 2 Шишацького району Полтавської області» (код ДК 021:2015:45260000-7-Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (т. 1 а.с. 57-59).

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість робіт визначається на підставі договірної ціни (Додаток 1) та кошторису і складає суму даного договору: 1099971 гривень 00 коп. Замовник перед початком виконання БМР перераховує виконавцю аванс на придбання матеріалів в розмірі 30 % згідно постанови КМУ 04 грудня 2019 року № 1070 в розмірі 329991 гривень 30 коп.

23.11.2020 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 129 від 14.04.2020, відповідно до якої домовились збільшити суму договору на 107189, 00 грн (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) та відповідно п. 3.1 договору № 129 від 14.04.2020 виклали в наступній редакції: «Загальна вартість робіт визначається на підставі договірної ціни (Додаток 1) та кошторису і складає суму даного договору: 1207160 гривень 00 коп.».

Відповідно до п. 7.1 договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися за актом приймання-передачі та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Також п. 6.1 договору визначено, що виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа звітного періоду. Замовник зобов`язаний підписати подані виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня одержання.

На виконання зазначених норм договору № 129 від 14.04.2020 сторонами було підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт від 01.07.2020 на суму 870000 ,00 грн та від 23.11.2020 на суму 229971, 00 грн, а також Акт від 30.11.2020 на суму 107189, 00 грн (всього на суму 1207160, 00 грн) (т. 1 а.с. 63-74).

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за виконану роботу розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області 109278, 45 грн, з яких 107189, 00 грн заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020, 1393, 46 грн втрати від інфляції та 695, 99 грн 3 % річних.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 стягнуто з відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a> 109278, 45 грн, з яких: 107189, 00 грн - заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020, 1393, 46 грн - втрати від інфляції, 695, 99 грн - 3 % річних; 2270, 00 грн судового збору.

Також, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2022, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегія суддів Касаційного господарського суду, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a> про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 17.06.2021 у справі № 917/436/21 . Замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 17.06.2021 у справі № 917/436/21 відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області на його правонаступника Миргородську районну державну адміністрацію.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України та враховуючи висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожному гарантоване право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду й те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізувати право на доступ до суду без будь-яких обмежень, перешкод чи труднощів. Можливість людини одержати судовий захист є провідним змістовим критерієм поняття доступу до правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01.03.2002 ).

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення у Конституції України, згідно з положення якої права і свободи людини і громадянина захищає суд (стаття 55); звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8); суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (стаття 129).

Згідно зі статтями 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вказані норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.10.2021 у справі № 910/2795/20.

У справі, що розглядається, заявляючи зазначені вище позовні вимоги позивач визначив відповідачем - відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької райдержадміністрації Полтавської області.

Як встановила колегія суддів, стороною спірного договору № 129 від 14.04.2020 є відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a> (виконавець).

Водночас, відповідно до розпорядження Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області № 3 від 05.01.2021 «Про реорганізацію відділу освіти молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області» припинено юридичну особу публічного права - відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації шляхом його приєднання до Миргородської районної державної адміністрації. Вважати Миргородську районну державну адміністрацію правонаступником майна, прав та обов`язків-відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації. Покладено на комісію з реорганізації забезпечення передачі активів та зобов`язань юридичної особи публічного права відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації його правонаступнику відповідно дозатверджених передавальних актів.

05.03.2021 Миргородською районною державною адміністрацією та головою комісії з реорганізації Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області затверджено передавальний акт майна, прав та обов`язків Відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації.

Відповідно до зазначеного передавального акту все майно, права та обов`язки відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації, в тому числі і зобов`язання перед кредиторами, а також всі активи і пасиви відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації переходять до правонаступника Миргородської районної державної адміністрації.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відділ освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації 03.06.2021 ліквідовано, номер запису: 1005831120026000039, підстава- рішення щодо реорганізації.

Відповідно до ч. 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень ч. 2 та 3 цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У відповідності до ч. 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, утвореної внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється у результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зважаючи на викладене та на те, що положеннями статей 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи.

Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та у постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Колегія суддів констатує, що момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається підписанням передавального акту, і тому може не співпадати з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто внесення запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Таким чином, станом на час відкриття провадження у даній справі 29.03.2021, права та обов`язки відділу освіти, молоді, спорту та культури Шишацької районної державної адміністрації вже перейшли до Миргородської районної державної адміністрації, оскільки передавальний акт був підписаний 05.03.2021.

Однак, Миргородська районна державна адміністрація не була залучена до участі у спорі в якості відповідача.

Поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у господарському (судовому) процесі»: сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у статті 4 ГПК України (ч. 1 статті 45 цього Кодексу); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Відповідно до ч. 1, 3, 4 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з ч. 1 статті 47 ГПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які захищають свої інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

Відтак, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).

Колегія суддів зазначає, що оскільки Миргородська районна державна адміністрація мала бути відповідачем у цій справі за вимогами позивача про стягнення заборгованість за договором підряду № 129 від 14.04.2020 у розмірі 109278, 45 грн, а суд першої інстанції не дослідив та не з`ясував належного суб`єктного складу сторін щодо даних вимог позивача, це призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Межі апеляційного перегляду судових рішень, визначені процесуальним кодексом, не надають суду апеляційної інстанції процесуальної можливості залучити до участі у справі іншого відповідача на стадії апеляційного перегляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

У відповідності до п. 4 ч. 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 підлягає безумовному скасуванню на підставі п. 4 ч. 3 статті 277 ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неналежному з`ясуванні суб`єктного складу сторін у справі, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати скаржника зі сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача, відповідно до статті 129 ГПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ч. 1 статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, за останніми змінами відповідно доУказу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миргородської районної державної адміністрації (вх. 58П/1) задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/436/21 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркана-В»</a> (36002, м. Полтава, вул. Матросова, 4, кім. 307, код ЄДРПОУ 42866503) на користь Миргородської районної державної адміністрації (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 120, код ЄДРПОУ 04057451) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4540, 00 грн та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3405, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 31.05.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін