Постанова

від 06.12.2022 по справі 2а-0770/4094/11

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 2а-0770/4094/11 пров. № А/857/12641/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Олена" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року, головуючий суддя Гаврилко С.Є., ухвалене о 11:51 год. у м. Ужгороді, повний текст якого складено 18.07.2022 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Олена» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року позивач ТзОВ «Фірма Олена» звернулося в суд з позовом до ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби від 29 червня 2011 року № 513/0000033500/1473 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 779 005 грн., з яких 623 204 грн. за основним платежем та 155 801 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №514/0000043500/1474 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 528 770 грн., з яких 422 744 грн. за основним платежем та 106 026 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 518/0001061732/1479 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 45 619,69 грн., з яких 36 495,75 грн. за основним платежем та 9 123,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 13 вересня 2011 року №1988/0000053500/669 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 775 335 грн., з яких 620 268 грн. за основним платежем та 155 067 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №1989/0000063500/670 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 46 306,25 грн., з яких 37 317 грн. за основним платежем та 8 989,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідачем не взято до уваги первинні документи, що підтверджують витрати підприємства на придбання матеріалів робіт та послуг, стверджує, що неправомірність рішень відповідача підтверджується аудиторською перевіркою за період 2008-2010 років. Також вважало, що відповідачем неправомірно нараховано податок з доходів фізичних оскільки з фізичними особами укладались цивільно-правові угоди, вказані фізичні особи не були найманими працівниками і повинні були самостійно сплачувати податок.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Фірма Олена» оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, на які посилався в поданому адміністративному позові.

В судовому засіданні представники позивача підтримали подану апеляційну скаргу, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримали доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем в період з 11 травня 2011 року по 17 травня 2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фірма Олена» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року, про що 27 травня 2011 року складено акт № 327-2332/19111191.

Перевіркою встановлено наступні: - порушення статті 4 пункту 4.1. підпункту 4.1.1., статті 5, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, пункту 5.3 підпункту 5.3.9, статті 11 пункту 11.3 підпунктів 11.3.1, 11.3.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 283/97-ВР від 22 травня 1997 року в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 623204 грн. - порушення статті 4 пункту 4.1, статті 7 пункту 7.3, підпункту 7.3.5, пункту 7.4. підпунктів 7.4.4, 7.4.1.Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 422744,00 грн.- статті 8 пунктів 8.1.1, 8.1, статті 16 пункту 16.3 підпункту 16.3.3. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-ІV в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 36495,75 грн..

За результатами перевірки відповідачем 29 червня 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 513/0000033500/1473 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 779005 грн.; № 514/0000043500/1474 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 528770 грн. (Т. 1 а.с. 70); № 518/0001061732/1479 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 45619,69 грн.

Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області прийнято рішення від 07 вересня 2011 року за № 2302/10/25-044 згідно якого частково скасовано податкове повідомлення рішення від 29 червня 2011 року № 513/0000033500/1473 в частині 2936 грн. податку на прибуток та збільшено на 37317 грн. суму податку на додану вартість та штрафної санкції на 8989,25 грн.

На виконання вказаного рішення позивачем прийнято нові податкові повідомлення рішення від 13 вересня 2011 року за № 1988/0000053500/669 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 775 335 грн., та за №1989/0000063500/670 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 46306,25 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року у загальній сумі 529000 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із виготовлення заготовок піддону з дерева (пиломатеріалів обрізних) на власних виробничих потужностях, експорт виготовленої продукції власного виробництва за кордон, виконання підрядних будівельних робіт та ремонтних робіт на замовлення Буштинської селищної ради, Дубівського РУПСЗН, Хустського міського УПСЗН, Броварської сільської ради, Калинської сільської ради, ДУ "Музей народної архітектури та побуту", відділу освіти Рахівської РДА, відділу освіти Тячівського району. Окрім цього, підприємство отримувало доходи у вигляді банківських відсотків від розміщення грошових коштів на депозитних банківських рахунках та відсотки на залишок коштів на розрахунковому рахунку.

З метою визначення достовірності даних, пов`язаних з обчисленням і сплатою до бюджету податків і зборів на адресу керівника ТОВ "Фірма Олена" Габор О.В. було скеровано листи ДПІ у Тячівському районі від 13 травня 2011 року за №1181/23-10 та від 18 травня 2011 року за №1262/23-10 з вимогою надати інформацію про основні засоби (будівлі, споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інші основні засоби) та документи, пов`язані зі здійсненням фінансово-господарської діяльності, а саме: бухгалтерські регістри по бухгалтерських рахунках, які використовувались для відображення здійснених господарських операцій, баланси та фінансові звіти підприємства за 2008, 2009, 2010 роки, головні книги за 2008, 2009, 2010 роки, контракти, договори, угоди (у тому т.ч. кредитні угоди), а також зміни до них (за наявності), дані про дебіторську чи кредиторську заборгованість підприємства станом на 01 квітня 2008 року та 31 грудня 2010 року в розрізі контрагентів, інформацію про основні засоби, а саме: будівлі, споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інші основні засоби.

Станом на 19 травня 2011 року представником ТзОВ "Фірма Олена" Габором І.І., було надано:

виписку про рух коштів на р/рахунку підприємства № НОМЕР_1 , відкритому у Закарпатському РУ ПАТ КБ "Приватбанк" (м. Ужгород) за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року;

первинні документи, щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) (будматеріалів, пиломатеріалів, пального, основних засобів), отримання послуг, робіт; вантажно-митні декларації;

документи, підтверджуючі право володіння земельною ділянкою; касові документи та Касові книги за 2008, 2009 та 2010 роки; оригінали трудових договорів, укладених з громадянами.

Однак ТзОВ "Фірма Олена" для перевірки не надано оборотно-сальдових відомостей, головних книг за 2008, 2009, 2010 роки, журнал-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками", 633 "Розрахунки із субпідрядниками", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (кредитові обороти) в кореспонденції з рахунками 301 "Каса", 311 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", та оборотів по рахунках 201 "Виробничі запаси", 203 "Паливо", 205 "Будівельні матеріали", 282 "Товари в торгівлі" , 230 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", запитуваних регістрів та інші.

Враховуючи викладене перевіркою самостійно визначено валові доходи товариства від продажу товарів (робіт, послуг) та встановлено їх заниження на загальну суму 2199127,00 грн у порушення п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п. 11.3.5, 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто невідображення у складі валових доходів за II-IV квартали 2008 року, 2009 та 2010 роки суми отриманих коштів від підприємств-замовників за виконані ремонтні роботи, включення не у повному обсязі до складу валових доходів коштів, отриманих від іноземних покупців за експортовані пиломатеріали, невключення до складу валових доходів банківських відсотків, отриманих від розміщення власних коштів товариства на депозитних рахунках.

На підставі первинних касових та банківських документів, авансових звітів, кредитного договору та статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" перевіркою встановлено завищення валових витрат за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року в загальному розмірі 209 619 грн.

З врахуванням показників декларацій ТзОВ "Фірма Олена" з податку на прибуток підприємства перевіркою встановлено заниження товариством грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 620 268 грн та визначено розмір штрафної санкції 155 067 грн (з урахуванням рішення ДПА у Закарпатській області про розгляд скарги від 07 вересня 2011 року за №2302/10/25-044).

Щодо ПДВ ТзОВ "Фірма Олена" надало для перевірки правильності визначення податкових зобов`язань реєстр виданих податкових накладних, однак не надало податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку, книги "Журнал-Головна" по рахунках бухгалтерського обліку 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" (дебетові обороти) в кореспонденції з рахунками 701 "Дохід від реалізації продукції", 703 "Дохід від реалізації робіт та послуг", 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів", 719 "Інші доходи від операційної діяльності" та дебетових оборотів по рахунках 701 "Дохід від реалізації продукції", 703 "Дохід від реалізації продукції", 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів", 719 "Інші доходи від операційної діяльності" в кореспонденції з рахунком 643.1 "Податкові зобов`язання" (кредитовий оборот) на суми ПДВ у вартості наданих робіт (послуг), 311 "Поточні рахунки в банках" за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і враховуючи наведене перевіркою самостійно виведено податкові зобов`язання з ПДВ по операціях, які включені до складу "Валових доходів" товариства та виявлено заниження на 422744 грн.

Також, при проведенні перевірки правильності визначення податкового кредиту ТОВ "Фірма Олена" надано податкові накладні та реєстр отриманих податкових накладних, але водночас не надано журнали-ордери по рахунку бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (обороти по кредиту) та дебетові обороти по рахункам 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 207 "Запасні частини", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 205 "Матеріали", 231 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та 641 "Розрахунки за податками" (обороти по дебету) в кореспонденції з рахунком 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (обороти по кредиту) на суми ПДВ із вартості придбаних ТМЦ (робіт, послуг) від платників ПДВ за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

Таким чином, враховуючи те, що ТОВ "Фірма Олена" не надало жодних підтверджуючих документів щодо використання (списання) придбаних матеріалів в господарській діяльності, перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" чим завищено податковий кредит на загальну суму 91 425 грн.

У податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року ТзОВ "Фірма Олена" задекларовано рядок 26 "залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 21 725 грн, в податковій декларації з ПДВ за лютий 2010 року ТзОВ "Фірма Олена" задекларувало (рядок 23.2) "значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду" в сумі 0,00 грн.

Враховуючи показники податкових декларацій ТзОВ "Фірма Олена" з ПДВ за квітень 2008 року - лютий 2010 року, квітень-травень 2010 року, липень-грудень 2010 року та вказані порушення, встановлені перевіркою (акт перевірки від 27 травня 2011 року за №327/2332/19111191), ТзОВ "Фірма Олена" завищило від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядки 18.2, 21 податкових декларацій з ПДВ) і зарахування від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) за грудень 2010 року на 3 099 грн., завищило залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за грудень 2010 року на 29 284 грн та занизило суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду, (рядок 27 податкової декларації з ПДВ) на загальну суму 460061 грн.

За наслідками проведеної перевірки визначено позивачеві до сплати 460 061 грн основного платежу та 115 015,25 грн. штрафної санкції (у тому числі 37 317 грн та 8 989,25 грн. штрафної санкції визначені рішенням ДПА у Закарпатській області про розгляд скарги від 07 вересня 2011 року за №2302/10/25-044).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як встановлено частин 1, 3-5 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно зі статтею 44 ПК (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків для цілей оподаткування зобов`язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 ПК); забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 ПК).

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.6 ПК (у редакції, що діяла на момент перевірки) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності декларування показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондується з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 року у справі №802/880/18-а.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Проте, винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Отже відсутність документів, які не надані позивачем під час перевірки, про які вказано вище, унеможливлює пересвідчитись у реальності (фактичного) вчинення спірних господарських операцій.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Олена" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №2а-0770/4094/11 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 07.12.2022 року.