Постанова

від 07.12.2022 по справі 640/38432/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/38432/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трімен Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трімен Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2021 року №№ 00232020701, 00232030701, 00232040701.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2022 року та призначено розгляду справи в порядку письмового провадження з 16 листопада 2022 року.

Апелянтом було подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у Київській області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні із викликом сторін та призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на "07" грудня 2022 року о 11:00 год.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Трімен Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021.

Результати перевірки оформлені Актом № 11959/10-36-07-01/34903021 від 21 липня 2021 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем:

-п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14; п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 5 005 895 грн.;

- п. 198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4137252 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2021 року:

- № 00232020701, яким за 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Трімен Україна» за платежем податку на прибуток на 5 420 993, 00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 5 005 895, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 415 098, 00 грн.;

- № 00232030701, яким за березень 2018 року, листопад 2018 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, вересень 2019 року, лютий 2020 року, березень 2020 року ТОВ «Трімен Україна» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на 4 555 377, 20 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4 141 252, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 414 125, 20 грн.;

- № 00232040701, яким за березень 2020 року та квітень 2020 року ТОВ «Трімен Україна» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 301 722, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з вимогами пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України- податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до положень статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст. 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно п185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналіз наведених норм податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктами 6, 7П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало невизнання останнім реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про ідентифікацію виробника (постачальника) військової техніки для Збройних Сил України № 387 від 01 серпня 2016 року, виданого Управлінням стандартизації, кодифікації та каталогізації Міноборони України, позивач є виробником (постачальником) продукції для потреб Збройних сил України з кодом NCAGE A644J.

За перевіряємий період позивачем було укладено ряд договорів з виробниками бронетанкової техніки на постачання позивачем продукції оборонного (військового призначення).

В свою чергу товари, придбані позивачем у ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс», використовувалися для виробництва продукції оборонного (військового призначення), яка постачалася на ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ДП «Харківський бронетанковий завод».

Так, 02 березня 2018 року між позивачем та ДП «Житомирський бронетанковий завод» був укладений договір від № 02/03-18, згідно якого позивач мав передати у власність ДП «Житомирський бронетанковий завод» продукцію, вказану у специфікаціях, а саме - приціл перископічний комбінований БПК-2-42М6Т з комплектом ЗІП-О в кількості 10 штук (специфікація № 1 - додаток до договору від 02 березня 2018 року № 02/03-18).

24 січня 2019 року між позивачем та ДП «Житомирський бронетанковий завод» був укладений договір від № 24/01-19, згідно якого позивач мав передати у власність ДП «Житомирський бронетанковий завод» продукцію, вказану у специфікаціях, а саме- приціл перископічний комбінований БПК-2-42М6Т з комплектом ЗІП-О в кількості 30 штук та захисне скло ТРИМ.201212.06.310СБ в кількості 30 штук (специфікація № 1 від 24 січня 2019 року - додаток до договору від 24 січня 2019 року № 24/01-19); перископічний комбінований БПК-2-42М6Т з комплектом ЗІП-О в кількості 20 штук та захисне скло ТРИМ.201212.06.310СБ в кількості 20 штук (специфікація № 2 від 21 лютого 2020 - додаток до договору від 24 січня 2019 року № 24/01-19).

09 лютого 2018 року між позивачем та ДП «Харківський бронетанковий завод» був укладений договір № 0902, згідно якого позивач мав передати у власність ДП «Харківський бронетанковий завод» запасні частини для приладу ТПН1 ТПВ, а саме: тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 22 штуки та Блок монітора ТРИМ.203343.100СБ в кількості 22 штуки (специфікація товару № 1 - додаток № 1 до договору від 09 лютого 2018 року № 0902); тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 14 штук та Блок монітора ТРИМ.203343.100СБ в кількості 14 штук (специфікація товару № 2 - додаток № 1 до договору від 09 лютого 2018 року №0902); тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 15 штук та Блок монітора ТРИМ.203343.100СБ в кількості 15 штук (специфікація товару № 3 - додаток № 1 до договору від 09 лютого 2018 року №0902); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 22 штуки, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 44 штуки та блок живлення ТРИМ.203343.010СБ в кількості 22 штуки (специфікація комплектуючих № 1 - додаток № 2 до договору від 09 лютого 2018 року № 0902); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 14 штук, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 28 штук та блок живлення ТРИМ.202343.010СБ в кількості 14 штук (специфікація комплектуючих № 2 - додаток № 2 до договору від 09 лютого 2018 року №0902); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 15 штук, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 30 штук та блок живлення ТРИМ.203343.010СБ в кількості 15 штук (специфікація комплектуючих № 2 - додаток № 3 до договору від 09 лютого 2018 року №0902).

23 січня 2019 року між позивачем та ДП «Харківський бронетанковий завод» був укладений договір № 2301, згідно якого позивач мав передати у власність ДП «Харківський бронетанковий завод» запасні частини для приладу ТПН1 ТПВ, а саме: тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 12 штук та Блок монітора ТРИМ.203343.100 в кількості 12 штук (специфікація товару № 1 - додаток № 1 до договору від 23 січня 2019 року №2301); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 12 штук, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 24 штуки та блок живлення ТРИМ,203343.010СБ в кількості 12 штук (специфікація комплектуючих № 1 - додаток № 2 до договору від 23 січня 2019 року № 2301); ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 1 штука та Блок монітора ТРИМ.203343.100 в кількості 1 штука (специфікація товару № 2 - додаток № 1 до договору від 23 січня 2019 року №2301 згідно додаткової угоди № 1 до договору від 23 січня 2019 року № 2301); тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 21 штука та Блок монітора ТРИМ.203343.100СБ в кількості 21 штука (специфікація товару № 3 - додаток № 1 до договору від 23 січня 2019 року № 2301 згідно додаткової угоди № 1 до договору від 23 січня 2019 року № 2301); тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 13 штук та Блок монітора ТРИМ.203343.100СБ в кількості 13 штук (специфікація товару № 4 - додаток № 1 до договору від 23 січня 2019 року №2301 згідно додаткової угоди № 1 до договору від 23 січня 2019 року № 2301); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 1 штука, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 2 штуки та блок живлення ТРИМ.203343.010СБ в кількості 1 штука (специфікація комплектуючих № 2 - додаток № 2 до договору від 23 січня 2019 року №2301); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 21 штука, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 42 штуки та блок живлення ТРИМ.203343.010СБ в кількості 21 штука (специфікація комплектуючих № 3 - додаток № 2 до договору від 23 січня 2019 року № 2301); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 13 штук, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 26 штук та блок живлення ТРИМ.203343.010СБ в кількості 13 штук (специфікація комплектуючих № 4 - додаток № 2 до договору від 23 січня 2019 року №2301).

14 квітня 2020 року між позивачем та ДП «Харківський бронетанковий завод» був укладений договір № 04/20, згідно якого позивач мав передати у власність ДП «Харківський бронетанковий завод» запасні частини для приладу ТПН1 ТПВ, а саме: тепловізор ТРИМ.203343.400ГЧ в кількості 7 штук та Блок монітора ТРИМ.203343.100 в кількості 7 штук (специфікація товару № 1 - додаток № 1 до договору від 14 квітня 2020 року №04/20); блок управління ТРИМ.203343.200СБ в кількості 7 штук, германієва пластина ТРИМ.203343.304 з оправою в кількості 14 штук та блок живлення ТРИМ.203343.010СБ в кількості 7 штук (специфікація комплектуючих № 1 - додаток № 2 до договору від 14 квітня 2020 року №04/20).

Виконання умов вказаних вище договорів, зокрема для виробництва наведеної вище продукції позивач закуповував товари у постачальників, в тому числі у ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

У матеріалах справи наявні витяги з конструкторської документації та технологічні процеси збирання продукції, що вироблялася для ДП «Житомирський бронетанковий завод», в яких відображено використання придбаних у ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» товарів під час виробництва.

Також у матеріалах справи наявні витяги з конструкторської документації та технологічні процеси збирання продукції, що вироблялася для ДП «Харківський бронетанковий завод», в яких відображено використання придбаних у ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» товарів під час виробництва.

Факт придбання у контрагентів ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» товару підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів та сповіщеннями.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що процес виробництва позивача, в тому числі придбання товарів, регулюється спеціальним законодавством та перебуває під контролем Міністерства оборони України, оскільки продукція, що виробляється позивачем, має воєнне призначення.

Фактично всі зазначені вище договори позивача з покупцями виробленої ним продукції були підписані як зі сторони позивача і покупців, так і представниками військових представництв.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що згідно даних митниці ТОВ «Алкома-Україна» не придбавало товари, реалізовані позивачу. Крім того не відстежується ланцюг постачання контрагентами ТОВ «Алкома-Україна» реалізованих позивачу товарів, оскільки контролюючий орган не виявив придбання плати сигнальної, германієвої пластини, оправи, виробів для монтажу та кріплення, а також світодіодів постачальниками ТОВ «Алкома-Україна» за період з 01 квітня 2019 року по 04 червня 2020 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс», в Акті перевірки вказується, що, на думку контролюючого органу, встановлено недостатню кількість власних та відсутність орендованих основних фондів для ведення фінансово-господарської діяльності цього товариства. Також в акті перевірки вказується, що не відстежується ланцюг постачання контрагентами цього товариства реалізованих позивачу товарів, оскільки контролюючий орган не виявив придбання плати сигнальної, германієвої пластини, оправи, виробів для монтажу та кріплення, корпусу блоку моніторів, сеітодіодів, плати комунікаційної, а також тканих чохлів постачальниками ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2019 року.

На переконання контролюючого органу позивачем не підтверджено документально отримання товарів від ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

Проте вказані доводи відповідача спростовуються наступним.

З матеріалів справи вбачається, що начальником представництва замовника № 932 15 грудня 2017 року затверджено Перелік матеріалів, напівфабрикатів, та заготовок, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника № 932 на вхідному контролі та поставці прицілу перископічного комбінованого БПК-2-42М6Т. Германієва пластина, скляна пластина, плата комутації, плата управління, кнопка, плата фільтру живлення, підлягають вхідному контролю представником Міноборони - представництвом замовника. Саме ці товари постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс», що відображено у видаткових накладних.

При виготовлені та постачанні прицілу перископічного комбінованого БПК-2-42М6Т обов`язковому пред`явленню представництву замовника підлягали вироби, складальні одиниці, деталі та ПКВ на етапі відвантаження, оформлення документації, упаковки в ящик згідно переліку, затвердженого 15 грудня 2017 року начальником представництва замовника № 932.

У висновку № 932 військового представництва Міноборони від 30 січня 2018 року № 92 щодо визначення рівня орієнтовної ціни прицілу перископічного комбінованого БПК-2-42М6Т в Додатку № 2 міститься розрахунок витрат за статтею, в якому відображено складові цього приладу, які, в тому числі, постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

Також, 15 грудня 2016 року начальником представництва замовника № 932 затверджено:

- перелік матеріалів, напівфабрикатів, та заготовок, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника № 932 на вхідному контролі та поставці Германієвої пластини ТРИМ.203343.304, який передбачає здійснення вказаного вхідного контролю щодо Германієвої пластини 106/6, яка поставлялася ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

- перелік виробів, складальних одиниць, деталей та ПКВ, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника при виготовлені та поставці Германієвої пластини ТРИМ.203343.304.

- перелік матеріалів, напівфабрикатів, та заготовок, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника № 932 на вхідному контролі та поставці Тепловізора ТРИМ203343.400ГЧ, який передбачає здійснення вказаного вхідного контролю щодо, в тому числі, плати перетворення, плати сигнальної кришки плат, міжплатної вставки, кришка тепловізійного модуля, кронштейн, які поставлялися ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

- перелік виробів, складальних одиниць, деталей та ПКВ, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника при виготовлені та поставці Тепловізора ТРИМ203343.400ГЧ на етапі відвантаження, оформлення документації, упаковки в ящик. Перелік матеріалів, напівфабрикатів, та заготовок, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника № 932 на вхідному контролі та поставці Блока монітору ТРИМ203343.100СБ, який передбачає здійснення вказаного вхідного контролю щодо, в тому числі, корпусу, втулки, які поставлялися ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

- перелік виробів, складальних одиниць, деталей та ПКВ, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника при виготовлені та поставці блоку монітора ТРИМ203343.100СБ на етапі відвантаження, оформлення документації, упаковки в яшик. Перелік матеріалів, напівфабрикатів, та заготовок, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника № 932 на вхідному контролі та поставці Блоку монітору ТРИМ203343.200СБ, який передбачає здійснення вказаного вхідного контролю щодо, в тому числі, плати комутаційної, плати управління, плати перетворення, кнопки, які поставлялися ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс». Перелік виробів, складальних одиниць, деталей та ПКВ, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника при виготовлені та поставці блоку управління ТРИМ203343.200СБ на етапі відвантаження, оформлення документації, упаковки в ящик. Перелік матеріалів, напівфабрикатів, та заготовок, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника № 932 на вхідному контролі та поставці Блоку живлення ТРИМ203343.010СБ, який передбачає здійснення вказаного вхідного контролю щодо, в тому числі, плати перетворення напруги, плати основи АКБ, плати кріплення АКБ, які поставлялися ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс». Перелік виробів, складальних одиниць, деталей та ПКВ, які підлягають обов`язковому пред`явленню представництву замовника при виготовлені та поставці блоку живлення ТРИМ203343.010СБ на етапі відвантаження, оформлення документації, упаковки в ящик.

У висновку 932 військового представництва Міноборони від 29 січня 2018 року № 85 щодо визначення рівня орієнтовної ціни тепловізора ТРИМ.203343.400 в Додатку № 2 міститься розрахунок витрат за статтею, в якому відображено складові цього приладу, які, в тому числі, постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

У висновку 932 військового представництва Міноборони від 29 січня 2018 року № 87 щодо визначення рівня орієнтовної ціни блоку управління ТРИМ.203343.200 в Додатку № 2 міститься розрахунок витрат за статтею, в якому відображено складові цього приладу, які, в тому числі, постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

У висновку 932 військового представництва Міноборони від 29 січня 2018 року № 84 щодо визначення рівня орієнтовної ціни блоку живлення ТРИМ.203343.010 в Додатку № 2 міститься розрахунок витрат за статтею, в якому відображено складові цього приладу, які, в тому числі, постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

У висновку 932 військового представництва Міноборони від 29 січня 2018 року № 86 щодо визначення рівня орієнтовної ціни германієвої пластини ТРИМ.203343.304 в Додатку № 2 міститься розрахунок витрат за статтею, в якому відображено складові цього приладу, які, в тому числі, постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

У висновку 932 військового представництва Міноборони від 29 січня 2018 року № 83 щодо визначення рівня орієнтовної ціни блоку монітору ТРИМ.203343.100 в Додатку № 2 міститься розрахунок витрат за статтею, в якому відображено складові цього приладу, які, в тому числі, постачали ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс».

При надходженні до позивача всіх перелічених вище товарів, з яких вироблялася військова техніка, працівниками позивача та представниками Міноборони здійснювалися записи у Журналі обліку пред`явлень виробів на попередній контроль, періодичні випробовування, технічну перевірку, копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що після отримання товарів від постачальників, в тому числі ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс», кожна передача товарів у виробництво оформлялася накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів, що в обов`язковому порядку супроводжувалося оформленням сповіщення на начальника 932 військового представництва, після чого військове представництво оформлювало заключення щодо відповідності пред`явлених товарів за підписом начальника військового представництва.

Колегія суддів зазначає, що здійснення військовим представництвом перевірки самих товарів та кожного етапу їх використання у виробництві, а також належної якості виробленої, в тому числі, з них продукції, свідчить про очевидне їх реальне отримання позивачем та використання у власній господарській діяльності.

До того ж у Акті перевірки контролюючим органом не заперечується факт отримання доходу від продажу позивачем продукції, виробленої з придбаних, у тому числі у від ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» товарів, а також факт контролю процесу отримання, виробництва та постачання цих прицілів представниками Міністерства оборони України.

Доводи апелянта про не надання до перевірки товарно-транспортних накладних колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. В даному ж випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

До того ж, як правильно зазначив суд першої інстанції, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Доводи апелянта про відсутність конструкторської документації на плати чи формуляр, паспорту, етикетки на виріб або сертифікат, колегія суддів зазначає необгрунтованими, оскільки товари, які придбавалися у ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» не підлягають сертифікації в Україні, то і жодні сертифікати якості, сертифікати відповідності, технічні паспорти з пакетом документів на ці товари не оформлювалися.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що первинними документами, що свідчать про рух придбаних у ТОВ «Алкома-Україна» та ТОВ «В.О. Гідроприводспецсервіс» товарів є видаткові накладні, вимоги на відпуск і внутрішнє переміщення матеріалів, сповіщення, акти списання.

Фактично контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

Посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію, як на підставу для відмови в задоволенні позову, колегія суддів вважає необгрутнованими оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що наявність певної податкової інформації на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В контексті викладеного колегія суддів також зазначає, що твердження відповідача про те, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, також є необгрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірок контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо наведених вище господарських правовідносин та контрагентів позивача є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2021 року №00232020701, № 00232030701, № 00232040701 є протиправними, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний ьекст постанови виготовлено 07 грудня 2022 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

І.В. Федотов