Рішення

від 09.12.2022 по справі 314/5888/21

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/5888/21

Провадження № 2/314/430/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2022 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючий суддя Кононенко І.О.,секретар судового засідання Билименко Т.В.,за участю позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Гапанюка Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №314/5888/21 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07 жовтня 1998 року Вільнянським РВУМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) до Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради (ЄДРПОУ 37438833, адреса: Запорізька обл., вул. Зачиняєва, буд.23-А), директора Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради - Линник О.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Вільнянська міська рада Запорізької області (ЄДРПОУ 25486771, адреса: Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Бочарова,4) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2021 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою та в обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнених вимог зазначила, що з 13.11.2006 року працює на підприємстві відповідача на посаді помічника вихователя.

29.10.2021 року представник відповідача вручив позивачу Повідомлення № 01-11/277 Про обов`язкове профілактичне щеплення проти СOVID-19, з яким Позивач не погодилась . 08.11.2021 року представник Відповідача вручив Позивачу копію наказу № 302/к про відсторонення від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати, що не відповідало законодавству, вважала наказ незаконним, порушуючим право на працю, у зв`язку з чим просила визнати незаконним та скасувати наказ № 302/к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи , поновити її за відповідною посадою, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по дату ухвалення рішення.

Третя особа та відповідач позов заперечили з тих підстав, що відсторонення відповідає законодавству, практиці судів та листу Верховного Суду від 24.12.2021 року № 3223/0/208-21 , крім того повідомлення від 29.10.2021 року позивач відмовилася отримати про що складено акт № 8 « Про відмову отримання повідомлення попередження від 01.11.2021 року, а листами Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації від 01.11.2021 року № 03.2-17/1310 та 03.11.2021 року № 03.1-16/1320 встановлено чіткий алгоритм дій як повинен діяти в таких ситуаціях керівник закладу відносно працівників , які не дотримуються вимог вакцинації, правомірність дій підтверджена й перевіркою у сфері охорони праці та підтверджується актом від 01.12.2021 року № ЗП8565/399/АВ виданим ГУ держпраці у Запорізькій області, просили у позові відмовити.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так сторони не заперечували , й це підтверджується записами в трудовій книжці позивача, що позивач з 13.11.2006 року працює а саме на посаді помічника вихователя Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради (ЄДРПОУ 37438833, адреса: Запорізька обл., вул. Зачиняєва, буд.23-А) .

Рішенням Вільнянської міської ради від 25.11.2021 року № 4 Комунальний дошкільний навчальний заклад «Ясла-садок № 6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради перейменовано у Заклад дошкільної освіти «Ясла- садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради , а розпорядженням міського голови від 28.12.21 №74-ос перейменовано посаду «завідувач» на «директор» цього закладу.

29.10.2021 року №01-11/227 повідомлено позивачеві від роботодавця за підписом завідувача КДНЗ про те , що з 08.11.2021 року на період дії карантину встановленого КМУ , щеплення проти СОVID-19 обов`язкове для працівників освітнього закладу, та на підставі наказу МОЗ від 04.10.2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 роботодавець просив до 05.11.2021 року надати відповідні документи підтвердження вакцинації, або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Згідно акту № 8 « Про відмову отримання повідомлення - попередження від 01.11.2021 року» позивач від підпису про ознайомлення з цим повідомленням відмовилася.

За змістом ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. За приписами ст. 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.

Рішенням Великої палати Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 (далі - Рішення КСУ № 10-р/2020) у справі № 1-14/2020 за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України вищезазначених норм права закрито конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність)положень підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови КМУ № 392; пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою КМУ № 392 на підставі пункту 5 статті 62 ЗаконуУкраїни «Про Конституційний Суд України» - втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України» (пункт З резолютивної частини Рішення КСУ № 10-р/2020).В мотивувальній частині Рішення КСУ № 10-р/2020 зазначено, що «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України» (абзац другий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення КСУ № 10-р/2020). Не скасовуючи постанову № 392, 22 липня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 641), згідно з якою карантин було продовжено до 31 серпня 2020 року. До постанови № 641 вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 11 листопада 2020 року № 1100, від 09 грудня 2020 року № 1236, якими було продовжено дію карантину, встановленого Постановою № 211 та Постановою № 392. Відповідно до Постанови КМУ № 1236 (з урахуванням змін, внесених станом на дату виникнення та існування спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України установлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236» доповнено Постанову № 1236 пунктом 416, згідно з яким доручено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ № 2153 (далі - Перелік № 2153); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За змістом наказу МОЗ від 04.10.2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» на період дії карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники: зокрема закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Цим наказом передбачається, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 року № 2070).

Міністерство юстиції України зробило висновок, що наказ МОЗ № 2153 відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 8 Конвенції «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини, зареєстровано наказ Міністерством юстиції України.

Таким чином, із повідомлення Комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 6» «Дзвіночок» Вільнянської міської ради від 29.10.2021 № 01-11/227 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти СOVID-19» та відповідного акту вбачається, що позивачка попереджена про те, що у разі ненадання до 05.11.2021 документу, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи однієї дози дводозної вакцини СOVID-19; міжнародного внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікату, що підтверджує вакцинацію від СOVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однієї дози однодозної вакцини чи двоми дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат) чи довідки про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, позивача із 08.11.2021 буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Наказом Комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради від 08.11.2021 № 302/к, помічника вихователя групи «Сонечко» відсторонено від роботи із 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти СOVID-19, без збереження заробітної плати.

Водночас за змістом рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» при неоднозначному тлумаченню законодавства його необхідно тлумачити на користь людини, крім того при регулюванні відносин пов`язаних з обмеженням прав людини необхідно керуватися принципом якості закону, також необхідно враховувати що суд керуються лише правовим законом, враховуючи що держава є правовою.

Так, перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 КЗпП України, не є обмеженим; положення цієї статті передбачають можливість його розширення, проте лише актами законодавства України, аналіз частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» дає підстави для висновку, що ухвалення рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень на відповідних територіях віднесено до виключної компетенції головного державного санітарного лікаря України, головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, а також головних державних санітарних лікарів областей, міст Києва та Севастополя та за умови наявності відповідних епідемічних показань, а відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 не обов`язкове, при цьому нормами цієї статті також передбачено запровадженні інших обов`язкових щеплень, проте виключно в порядку, встановленому законом, а відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження.

Так судом встановлено, що позивач є працівником закладу освіти й обов`язковість профілактичного щеплення від COVID-19 для працівників закладів освіти введена саме наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням , проте який набув чинності з 08.11.2021 року , й дію якого наразі призупинено, при цьому відсторонення відбулося саме на підставі відмови (акту №8 про відмову від отримання повідомлення , який складено 01.11.2021 року) тобто на підставі відмови зафіксованої в акті в період відсутності набрання чинності цим наказом, що не відповідає принципу якості закону.

Запобігання зараженню вірусом, не може розглядатись як легітимна мета в даному випадку , оскільки враховуючи вищенаведене переконливо не доведено суду, що обмежувальний захід, у виді відсторонення позивача від роботи, до якого він вдався і який мав для позивача негативні наслідки, дійсно сприяв досягненню мети запобіганню зараженню небезпечною хворобою, а сама по собі небезпечність хвороби не звільнює законодавчі органи якісно, ефективно та вчасно регулювати питання обмеження прав людини.

Крім того законодавством визначено порядок проведення профілактичних щеплень, а також передбачено порядок, згідно з яким встановлюється та оформлюється документально факт відмови особи від проведення щеплення.

За змістом ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» вбачається, що відсторонюються від виконання робіт працівники у разі, коли вони від обов`язкових профілактичних щеплень відмовилися або ухилилися.

Організацію і проведення профілактичних щеплень врегульовано Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11 серпня 2014 № 551), при цьому медичний огляд перед щепленням є обов`язковим, а у разі використання імпортної вакцини/анатоксину зазначається оригінальне найменування українською мовою, й внесені до медичної облікової документації дані щодо щеплення засвідчуються підписом лікаря. Після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної(го) вакцини/анатоксину. Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації. У відповідних формах медичної облікової документації ( № 097/о, № 112/о, № 025-1/о, № 025/о, № 003/о) необхідно відмітити характер і терміни у разі виникнення загальних або місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Порядком здійснення фармаконагляду, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26 вересня 2016 року № 996). У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по ЗОЗ для вирішення складних та суперечливих питань щодо проведення щеплень.

Пунктом 17 зазначеного Положення чітко встановлено, що факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковому медичному щепленню особи передує її медичний огляд перед щепленням, що є обов`язковим. Крім того, про проведене щеплення робиться запис у відповідній документації, а факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином, так і медичним працівником.

Суд відхиляє доводи про правомірність дій роботодавця щодо відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, оскільки у даному випадку відсторонення останньої відбулося з порушенням вимог трудового законодавства та здійснено за відсутністю правових та достатніх підстав для такого відсторонення з констатацією судом наявності суперечності законодавства щодо спірного питання, що не відповідає принципу якості закону, але не може бути підставою для не вирішення спору .

Наразі сторони не заперечували, що будь-яких наказів щодо скасування спірного наказу чи його зміни, або наказів про допуск до роботи чи фактичного допуску до роботи не було, трудову книжку не повернуто, тому вимоги в частині визнання спірного наказу незаконним та його скасування підлягають задоволенню.

Щодо вимоги поновлення на роботі, то вирішуючи цю вимогу позивачки про поновлення на роботі, суд зазначає, позивачку не було звільнено з займаної посади, а лише тимчасово відсторонено, при відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, працівник лише тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків, тому вимоги про поновлення на роботі задоволенню не підлягають, що узгоджується із висновком Верховного суду у постанові від 04.10.2021 № 336/1368/20 (провадження № 61-10147 св 21).

Що стосується середнього заробітку, то відповідно до п.32 роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Із системного аналізу вищенаведених норм права можна дійти висновку, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати, враховуючи , що трудову книжку позивачу не видано .

Після визначення середньоденної заробітної плати, яка згідно наданого листа відповідача від 28.11.2022 року 01-11/199 з відповідною довідкою № 198 є рівною 304,15 грн. як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді згідно абзацу 2 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Так, згідно розрахунку середнього заробітку останніми двома календарними місяцями для розрахунку були , вересень жовтень місяці 2021 року, 22 та 20 робочих дні відповідно, тобто середньомісячне число робочих днів у місяці становить: 22+20/2=21 день. Розрахунковий період станом на 09 грудня 2022 року 08 листопада 2021 року (період вимушеного прогулу) становить: 13 місяців , тобто за цей час було (21х13) = 273 робочих дні. Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що сума, яка підлягає до виплати за час вимушеного прогулу за період вимушеного прогулу, становить 83032,95 грн. (304,15 грн. х 273 днів) і відповідачем не спростована, при цьому при розрахунку суд не застосовує дійсне обмеження КЗПУ в шість місяців (в редакції закону закону 2352-IX від 01.07.2022 року який набрав чинності 19.07.2022 року),оскільки закони не мають зворотної сили за загальним правилом тому суд застосовує редакцію закону чинну на момент виникнення спірних правовідносин. Також суд зазначає що розрахунок здійснено без врахування обов`язкових платежів.

Суд також враховує, що тягар доведення наявності законної підстави позбавлення права на працю та обов`язку доведення законності оспорюваного наказу покладається на роботодавця, зокрема про це йдеться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2018 року у справі № 465/2454/16-ц, від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц, від 06 лютого 2020 року у справі № 334/4230/16-ц при цьому з дня набрання чинності підзаконним нормативно-правовим актом про обов`язковість щеплення від СОVID-19 ( 08.11.2021 року) до моменту відсторонення позивачки від роботи, у неї не було достатнього розумного часу для проходження у встановленому законодавством порядку процедури вакцинації, в тому числі і для проходження медичного огляду перед щепленням.

Суд також не враховує надану сторонами практику судів та лист Верховного Суду, оскільки у переважній більшості випадків справи цієї категорії є малозначними в силу закону, тому саме рішення Великої Палати Верховного Суду за наслідкам вирішення правової проблеми є орієнтиром при вирішенні подібних справ. Також самі по собі висновки органу Держпраці не впливають на можливість звернутися для позивача до суду за захистом своїх прав, й останні висновки не спростовують обставини , встановленні судовим рішенням. Інші доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до тлумачення законодавства й іншої оцінки фактичних обставин справи і висновків суду не спростовують.

В той же час, враховуючи, що суд в даному випадку прийшов до висновку про задоволення позову частково , тому вважає що зупинення провадження на цій стадії процесу не буде відповідати принципу правової визначеності та інтересам обох сторін, отже суд вважає недоцільним зупиняти провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 , провадження № 14-82цс22, яка прийняла до свого провадження подібну справу ухвалою від 07 вересня 2022 року на підставі частини тринадцятої статті 7, частини першою статті 402, частини п`ятою статті 403 ЦПК України ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/106426768 ). Що стосується інших вимог зокрема вимог до іншого відповідача , яка не є юридичною особою роботодавцем , то такі вимоги не підлягають задоволенню ,тому у задоволенні іншої частини вимог необхідно відмовити, при цьому суд зауважує, що за змістом постанови Великої Палати від 08.02.2022 року у справі 755/12623/19 в даному випадку середній заробіток не входить до структури заробітної плати , а є спеціальним видом відповідальності, тому положення процесуального закону про негайне виконання рішення суду щодо виплати заробітної плати у межах за один місяць на нього не розповсюджуються.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, який пропорційно до задоволених позовних вимог ( 2/3) складає 600 грн . На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07 жовтня 1998 року Вільнянським РВУМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) до Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради (ЄДРПОУ 37438833, адреса: Запорізька обл., вул. Зачиняєва, буд.23-А), директора Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради - Линник О.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Вільнянська міська рада Запорізької області (ЄДРПОУ 25486771, адреса: Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Бочарова,4) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконнимта скасуватинаказ завідувача Комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради Линник О. № 302/к від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи помічника вихователя групи «Сонечко» ОСОБА_1 на час відсутності щеплення проти СOVID-19 без збереження заробітної плати.

Стягнути з Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради (ЄДРПОУ 37438833, адреса: Запорізька обл., вул. Зачиняєва, буд.23-А) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07 жовтня 1998 року Вільнянським РВУМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 83032(вісімдесяттри тисячі тридцятьдві ) гривні95коп. (сума визначена без врахування обов`язкових платежів).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Закладу дошкільної освіти «Ясла-садок №6 «Дзвіночок» Вільнянської міської ради (ЄДРПОУ 37438833, адреса: Запорізька обл., вул. Зачиняєва, буд.23-А) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07 жовтня 1998 року Вільнянським РВУМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 600 (шістсот ) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

09.12.2022