Постанова

від 28.11.2022 по справі 464/2622/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/2622/17 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/811/2165/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

представника Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Небесної М.В.,

представника Навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» Зелінської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 05 липня 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ліцею «Оріяна» Львівської міської ради, як правонаступника Навчально-виховного комплексу Школа ліцей «Оріяна», треті особи: начальник Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Хонько Зоряна Михайлівна, директор ліцею «Оріяна» Львівської міської ради Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Сватко Юрій Михайлович про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за період незаконного звільнення.

В обгрунтування позовних вимог, з врахуванням заяв про уточнення та збільшення позовних вимог, покликається на те, що з 02 жовтня 2000 року по 21 березня 2017 року працювала на посаді практичного психолога в школі № 25. Наказом Відділу освіти Сихівського району Департаменту гуманітарної політики Управління освіти Львівської міської ради від 17 березня 2017 року № 54-к «Про застосування дисциплінарного стягнення (звільнення) до практичного психолога НВК «Школа-ліцей «Оріяна» ОСОБА_1 » її звільнено з роботи на підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України. Стверджує, що вищезазначений наказ є необгрунтованим і незаконним, оскільки підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зазначено систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків та порушення трудової дисципліни, однак дана підстава не відповідає дійсності, оскільки догани від 02 червня 2016 року та 23 січня 2017 року визнані неправомірними постановами Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року та 23 грудня 2019 року. Зазначає, що директора школи в судовому порядку зобов`язано прийняти її на роботу, оскільки після направлення на роботу з центру зайнятості директор неправомірно відмовляв їй у прийнятті на роботу. Зазначає, що їй неодноразово давали зрозуміти, що вона небажаний працівник в колективі, створили нестерпні умови праці шляхом ненадання повного посадового окладу, знищували стенди з психологічною інформацією, зривали таблички з написом: «Психолог» на дверях її кабінету, завдавали травм, а з лютого 2016 року, після взяття її сина під варту у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за ст. 115 КК України, директор школи схиляв її до написання заяви про звільнення з роботи. Вказує,що директоршколи перешкоджавїй виконуватипосадові обов`язки,поширював наклепипро неї,чинив психологічнийтиск постійнимиперевірками,не давможливості пройтичергову атестацію.Вважає,щоїї звільнення є незаконним, а відтак строк, що сплив з дня незаконного звільнення до поновлення її на роботі є вимушеним прогулом, тому у неї є право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який складає 1071 робочий день, в розмірі 237 823.68 грн., враховуючи, що її середньомісячна заробітна плата становить 4308.35 грн.

З наведених підстав просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти Сихівського району Департаменту гуманітарної політики Управління освіти Львівської міської ради від 17 березня 2017 року № 54-к про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, яке накладено на ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді практичного психолога у навчально-виховному комплексі «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова;

- стягнути з Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів м. Львова Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 березня 2017 року до дня поновлення на роботі, який на день ухвалення рішення становить 191939.22 грн.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року відмовлено в позові повністю.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували порушення нею трудової дисципліни та обов`язків працівника, що свідчить про безпідставне застосування до неї стягнення у вигляді звільнення у зв`язку з чим спірний наказ Відділу освітиСихівського районуДепартаменту гуманітарноїполітики Управлінняосвіти Львівськоїміської радивід 17березня 2017року №54-кє незаконнимта підлягаєскасуванню.Зазначає, що відповідачем, який без поважних причин не з`являвся в судові засідання, умисно затягувався розгляд справи, що тривав понад 5 років і 4 місяці, а на її неодноразові клопотання про вжиття заходів щодо затягування розгляду справи не було жодного реагування. Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим нею доказам належного виконання посадових обов`язків, в тому числі і позитивні відгуки від батьків та вчителів щодо її професійної діяльності, а також відзнаки, сертифікати та нагороди, які спростовують доводи відповідача щодо порушення нею трудових обов`язків. Вважає, що саме зловживання службовим становищем та неправомірні дії директора навчально-виховномукомплексі «Школа-ліцей«Оріяна» м.Львова СваткаЮ.призвели до її незаконного звільнення, оскільки догани від 02 червня 2016 року та від 23 січня 2017 року накладено на неї незаконно, про що, на її думку, свідчить висновок суду щодо відсутності обгрунтованих даних про те, що вона вчинила дисциплінарний проступок, а відтак систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків не може бути підставою для накладення на неї дисциплінарного стягнення. Суд першої інстанції не врахував те, що зміна графіка роботи та завчасне залишення робочого місця, не є порушенням трудової дисципліни, оскільки практичний психолог вправі самостійно визначати необхідність перебування на робочому місці, виходячи з наявної потреби. Апелянт вважає, що директор ігнорував нормативні розпорядження щодо професійної діяльності практичного психолога, чим порушив її право на працю та на гідне життя, а також завдав шкоди її професійній репутації та людській гідності. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Небесної М.В., представника ліцею «Оріяна» Львівської міської ради Зелінської Н.В. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення,.

Згідно зі ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у пункті 3 частини 1 статті 40 КЗпП України необхідними є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належними чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При цьому не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця або за відмову від роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії, що непов`язані з виконанням службових обов`язків. (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №336/3679/17 провадження №61-227св18).

Працівник не може нести дисциплінарну відповідальність за невиконання вимог, які не були доведені йому до виконання та відсутність систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

Звільнення на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України допускається лише за наявності вини працівника.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що відповідно до наказу директора СШ №25 м. Львова №223 від 02.10.2000 року ОСОБА_1 прийнята на посаду психолога середньої загальноосвітньої школи №25 м. Львова, в подальшому переведена на посаду практичного психолога Навчально-виховного комплексу «Школа ліцей «Оріяна» м. Львова.

Згідно наказу в.о. начальника Відділу освіти Сихівського району Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №54 -К від 17.03.2017 «Про застосування дисциплінарного стягнення (звільнення) до практичного психолога НВК «Школа ліцей «Оріяна» ОСОБА_1 » до позивачки застосовано заходи дисциплінарного стягнення у виді звільнення з роботи, тобто, позивачка звільнена з роботи на підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Як вбачається з наказу №54-К від 17.03.2017 року «17.02.2017 року відділ освіти видав доручення №3409/146 про забезпечення присутності практичних психологів навчальних закладів на міській нараді 20.02.2017 року щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей у різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах та проведення батьківських зборів у закладі за участю практичного психолога та працівників поліції. Наказом навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» від 20.02.2017 року №35 «Про виконання доручення відділу освіти Сихівського району про групи ризику в інтернет-ресурсах», виданого на виконання доручення відділу освіти, практичного психолога ОСОБА_1 зобов`язано прийняти участь у нараді та провести батьківські збори у навчальному закладі за участю представника поліції щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет ресурсах. ОСОБА_1 не виконала вимоги доручення відділу освіти від 17.02.2017 року №3409/146 та наказу по НВК від 20.02.2017 року №35, письмові пояснення причин своїх дій надати адміністрації навчального закладу відмовилась. Даний факт засвідчений актом, складеним адміністрацією навчального закладу 20.02.2017 року. Такі дії ОСОБА_1 є порушенням п.п. 1 та п.п. 11 п.3.8 Статутут НВК «Школа-ліцей «Оріяна», п. 1.4 та п.3.14 посадової інструкції практичного психолога.

20.02.2017 року адміністрацією НВК виявлено самовільне внесення змін практичним психологом ОСОБА_1 до графіку своєї роботи, без погодження з дирекцією навчального закладу. Такі дії засвідчені актом адміністрації навчального закладу від 20.02.2017 року та є порушенням п.6.2 посадової інструкції вказаного працівника, п. 2.10.1, п.п. 3.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників НВК «Школа-ліцей «Оріяна».

22.02.2017 року в період з 14.50 год. до 18.00 год. ОСОБА_1 залишила своє робоче місце без інформування про це адміністрації навчального закладу. Пояснень з цього приводу із зазначенням причин самовільного залишення робочого місця ОСОБА_1 не надала.

Окрім цього, наказом відділу освіти Сихівського району від 02.06.2016 року №25о практичного психолога НВК «Школа - ліцей «Оріяна» ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану), наказом відділу від 23.01.2017 року №21 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану) вдруге.

Враховуючи вищенаведене, керуючись положеннями ст. ст. 147-149 КЗпП України наказом за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, порушення трудової дисципліни в частина недотримання вимог діючого Статуту НВК «Школа-ліцей «Оріяна», посадової інструкції, затвердженої наказом НВК від 08.04.2016 року №50, на підставі ч.3 ст. 40 КЗпП України, наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаної посади 21 березня 2017 року практичного психолога навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова ОСОБА_1 ».

Тобто, ОСОБА_1 звільнено з роботи за систематичне невиконання нею без поважних причин покладених на неї обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією практичного психолога, статутом НВК «Школа-ліцей «Оріяна», правилами внутрішнього трудового розпорядку, з врахуванням того, що до ОСОБА_1 раніше вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що відділ освіти Сихівського району 17.02.2017 року направив керівникам загальноосвітніх навчальних закладів лист №3409/146, зі змісту якого вбачається, що на виконання доручення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відділ освіти зобов`язує: 1) забезпечити присутність практичного психолога на нарді, як відбудеться 20.02.2017 року у Львівській правничій гімназії по вул.. Леонтовича, 2; провести батьківські збори у навчальному закладі за участю практичного психолога, представника поліції щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах, термін виконання доручення 21-24 лютого 2017 року.

На виконання вищезгаданого наказу, директором НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м.Львова видано наказ № 35 від 20.02.2017 року «На виконання доручення відділу освіти Сихівського району про групи ризику на інтернет-ресурсах», яким на виконання доручення департаменту гуманітарної політики ЛМР, доручення відділу освіти Сихівського району від 17.02.2017 року №3409/146 з метою виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет ресурсах наказано практичному психологу ОСОБА_1 взяти участь у нараді, яка відбудеться 20.02.2017 року о 16.00 год. у Львівській правничій гімназії та провести батьківські збори за участю працівника поліції, працівників соціально-психологічної служби 21-24 лютого 2017 року.

Про ознайомлення з наказом від 20.02.2017 року №35 в наказі розписалися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підпис ОСОБА_1 відсутній, на наказі міститься запис про те, що практичний психолог ОСОБА_1 ознайомлена з наказом в присутності заступників директора з НВР 20.02.2017 року об 11.год.15 хв., ставити підпис про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 відмовилася

З цього приводу 20.02.2017р. директором НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова за участі чотирьох заступників директора з НВР складено акт, з якого вбачається, що директором було зачитано наказ №35 від 20.02.2017 року про участь практичного психолога ОСОБА_1 у міській нараді та участь у батьківських зборах, ОСОБА_1 відмовилася ставити підпис про ознайомлення з наказом, повідомила, що має іншу роботу, на нараду не піде.

З акту від 21.02.2017 р. «Про відмову практичного психолога ОСОБА_1 надати письмові пояснення», складеного в директором, чотирма заступниками директора з НВР, в присутності голови батьківського комітету та екіпажу поліції, вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася надавати письмові пояснення своєї відсутності на нараді, повідомила, що мала іншу роботу, акт не підписала.

Суду першої інстанції позивачка пояснила, що в день, коли була нарада у неї було багато нагальної роботи, так як тільки вийшла з лікарняного, а в день, коли були призначені батьківські збори, не могла бути присутньою, оскільки у неї був талон до лікаря, зауважила, що повідомила директора школи про зазначений візит та просила перенести батьківські збори на інший день, проте отримала відмову.

В суді апеляційної інстанції позивач пояснила, що не брала участі у нараді, оскільки в цей день хворіла, однак листок тимчасової непрацездатності на підтвердження таких пояснень суду апеляційної інстанції не надала.

Пункт 3.8 Статуту Навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова передбачає, що педагогічні працівники повинні дотримуватися вимог статуту комплексу, правил і режиму внутрішнього трудового розпорядку, умов контракту; виконувати накази і розпорядження директора комплексу, органів управління освітою.

Пункт 3.14 посадової інструкції практичного психолога НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова ОСОБА_1 передбачає, що посадовим обов`язком практичного психолога є займатися превентивним вихованням.

На думку колегії суддів, участь практичного психолога НВК «Школа-ліцей «Оріяна» Львівської міської ради ОСОБА_1 у міській нараді з питань щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах та проведення батьківських зборів за участю практичного психолога, представника поліції щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах, є обов`язком практичного психолога, оскільки є складовою змісту його трудових функцій, такий обов`язок не виходить за межі трудових функцій практичного психолога.

На переконання колегії суддів, відмова ОСОБА_1 від участі у нараді, чого вона не заперечувала і в суді апеляційної інстанції, її відмова виконати наказ директора НВК «Школа -ліцей «Оріяна» Львівської міської ради №35 від 20.02.2017 року, яким зобов`язано практичного психолога ОСОБА_1 взяти участь у міській нараді, на якій розглядалися питання щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах, що безпосередньо стосується здійснення нею своєї діяльності, як практичного психолога, свідчить про невиконання практичним психологом ОСОБА_1 обов`язків, які є змістом її трудової діяльності, як практичного психолога, такий обов`язок, на думку суду, не виходить за межі трудових, а наказ директора НВК «Школа - ліцей «Оріяна» Львівської міської ради №35 від 20.02.2017 року не є незаконним.

В суді апеляційної інстанції позивач не заперечувала своєї відмови виконати наказ директора №35 від 20.02.2017 року та взяти участь у міській нараді 20.02.2017 року, ствердила, що участі у нараді не приймала, оскільки виконувала іншу роботу, виконання якої вважала важливішим і необхіднішим.

Наказом №53 від 20.02.2017 року ОСОБА_1 зобов`язана була взяти участь у батьківських зборах з приводу дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах, що стосуються безпосередньо функціональних обов`язків практичного психолога, однак позивачка не брала участі у батьківських зборах, і як встановлено судом, без поважних причин не виконала наказ директора НВК.

Зважаючи на такі пояснення, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 без поважних причин відмовилася виконати наказ директора НВК «Школа -ліцей «Оріяна» Львівської міської ради №35 від 20.02.2017 року, яким зобов`язано практичного психолога ОСОБА_1 взяти участь у міській нараді, на якій розглядалися питання щодо дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах, що безпосередньо стосується здійснення нею своєї діяльності, як практичного психолога, без поважних причин не взяла участі у міській нараді, на якій обговорювалися питання, що стосуються безпосередньо її трудових функцій, сфери її діяльності, без поважних причин не взяла участі у батьківських зборах, які проводилися з приводу дій батьків з виявлення та попередження випадків втягування дітей в різноманітні групи ризику на інтернет-ресурсах, а відтак приходить до висновку про невиконання ОСОБА_1 без поважних причин покладених на неї трудових обов`язків, законних розпоряджень директора НВК «Школа-ліцей «Оріяна» Львівської міської ради.

Позивач не надала суду доказів на підтвердження тієї обставини, що вона відмовилася виконати наказ директора з тих підстав, що такий наказ є незаконним, або що їй було доручено виконати наказ та взяти участь у міській нараді, на якій обговорювалися питання, що не стосуються її діяльності, як практичного психолога, і не входять до кола її посадових обов`язків.

Крім цього, виконання наказу директора НВК «Школа-ліцей «Оріяна» Львівської міської ради, з врахуванням положень ст. 139 КЗпП України, відповідно до якої працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової дисципліни, є обов`язком працівника.

А відтак, колегія суддів вважає доведеним невиконання без поважних причин практичним психологом ОСОБА_1 ліцею «Оріяна» Львівської міської ради наказу директора, що свідчить про невиконання нею трудових обов`язків.

Відповідно до п. 2.10.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова педагогічним працівникам та іншим працівникам комплексу забороняється змінювати на власний розсуд без погодження з адміністрацією розклад уроків і графік роботи.

Робочий день соціального педагога, практичного психолога, педагога-організатора, бібліотекаря, секретаря-друкаря організовується під час перебування учнів у закладі. Розпочинається не раніше 8.30 і не пізніше 9.30 і закінчується до 18 .00 год. Обов`язковою є обідня перерва тривалістю не менше 30 хвилин. (п.3.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» м.Львова).

Пунктом 6.2 посадової інструкції практичного психолога НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова ОСОБА_1 передбачає, що практичний психолог працює згідно з графіком, складеним виходячи з 40-годинного робочого тижня і затвердженого директором НВК.

Такий графік роботи практичного психолога НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова ОСОБА_1 затверджено директором НВК Ю.І. Сватко.

Не погодившись з таким графіком роботи, практичний психолог ОСОБА_1 самовільно змінила цей графік, визначила інші години роботи, встановивши години організаційно-методичної роботи: оформлення документів, обробка результатів досліджень, відвідування семінарів, робота у бібліотеці, самоосвіта.

Разом з тим, графік роботи, складений практичним психологом НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова ОСОБА_1 , що розміщений на дверях кабінету практичного психолога, директором НВК не погоджений, що підтверджується актом від 22.02.2017 року, складеним директором НВК та його заступниками з навчально-виховної роботи, і такий не відповідає п.3.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова.

Наведене спростовує доводи апелянта про правомірність самовільного внесення практичним психологом ОСОБА_1 змін до графіку своєї роботи без погодження з дирекцією навчального закладу.

Такі дії практичного психолога ОСОБА_1 свідчать про невиконання обов`язків, передбачених посадовою інструкцією практичного психолога НВК «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова ОСОБА_1 , недотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей «Оріяна» м. Львова, які є обов`язковими до виконання всіма працівниками закладу.

Наведеним вище безспірно спростовуються доводи апелянта про виконання нею покладених на неї трудових обов`язків.

Видаючи оспорюваний наказ №54-к від 17.03.2017 року, в.о. начальника відділу освіти Сихівського району Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, враховано те, що до практичного психолога ОСОБА_1 неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 08.05.2019р. у задоволені позову ОСОБА_1 про скасування дисциплінарного стягнення у виді догани, яке накладено наказом від 02.06.2016р. №250, відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 24.10.2019 року встановлено, що позивачка звернулася до суду із пропуском строку, передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України, та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову про скасування дисциплінарного стягнення у виді догани відмовлено. Постановою Верховного Суду від 21.05.2020 року касаційну скаргу позивачки на згадані судові рішення було залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 24.10.2019р. залишено без змін.

Крім цього, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 18.03.2019р. по справі за позовом ОСОБА_1 про зняття догани, накладеної наказом від 23.01.2017р., у задоволені позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 23.12.2019р. по даній справі ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 та її представнику відмовлено у скасуванні дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2020р. позивачці відмовлено у відкритті касаційного провадження за малозначністю справи.

Оскільки накази про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у виді догани, а саме, наказ №250 від 02.06.2016 року та наказ №21 від 23.01.2017 року, не були визнані недійсними та не були скасовані в судовому порядку, зазначені дисциплінарні стягнення не скасовані судом, до закінчення одного року дисциплінарні стягнення, накладені наказами від 02.06.2016 року та від 23.01.2017 року, з ОСОБА_1 не були зняті, що свідчить про те, що до ОСОБА_1 протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

А відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та відмову у їх задоволенні.

Доводи апелянта про те, що постановами Львівського апеляційного суду від 24.10.2019 року 23.12.2019 року встановлено наявність підстав для визнання незаконними та скасування наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 02.06.2016 року та від 23.01.2017 року, однак у задоволенні позовних вимог про їх скасування було відмовлено за спливом строку звернення до суду з позовом, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки такі накази були чинними на момент видачі оскаржуваного наказу №54-к від 17.03.2017 року, і в подальшому такі не були скасовані судом, накладені цими наказами дисциплінарні стягнення були чинними, до закінчення одного року достроково не були зняті, а відтак, в.о. керівника відділу освіти Сихівського району вірно вважав, що до практичного психолога ОСОБА_1 раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Доводи апелянта про те, що практичний психолог вправі сам самостійно визначати необхідність перебування на робочому місці, виходячи з наявної потреби, а відтак завчасне залишення нею робочого місця, не є порушенням трудової дисципліни, спростовуються ст. 139 КЗпП України, яка визначає обов`язком працівника трудової дисципліни, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників НВК «Школа-ліцей «Оріяна», посадовою інструкцією практичного психолога ОСОБА_1 , графіком роботи, затвердженим директором НВК, необхідність завчасного залишення робочого мало б доводитися до відома директора НВК та узгоджуватися з ним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 08.12.2022 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк