Ухвала
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 464/2622/17
провадження № 61-1278ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ліцей «Оріяна» Львівської міської ради треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за період незаконного звільнення,
ВСТАНОВИВ:
21 січня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції отримано нею вперше 23 грудня 2022 року.
Львівським апеляційним судом прийнято постанову 28 листопада 2022 року, повний текст виготовлено 08 грудня 2022 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження є 09 січня 2023 року.
Вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки до касаційної скарги не додано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 копії постанови Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року вперше 23 грудня 2022 року.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, скаржнику необхідно надати докази на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 09 січня 2023 року (конверти, в якому надсилалася скаржнику та/або його представнику копія постанови апеляційного суду із ідентифікатором міжнародного поштового відправлення АТ «Укрпошта», довідка суду, у якій зазначено інформацію щодо отримання чи не отримання копії повного тексту оскарженої постанови скаржником та його представником тощо).
Крім того, подана касаційна скарга не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження представник скаржника посилається на пункт 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте не зазначає, постанов Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, з відповідним обґрунтуванням.
З огляду на викладене, посилання скаржника на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, не визнана обґрунтованою.
Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2023 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 108605982 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні