Ухвала

від 06.12.2022 по справі 202/7416/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1956/22 Справа № 202/7416/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022040000000069, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року задоволено клопотання прокурора та накладений арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 26.10.2022 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_6 майно, а саме на:

предмет схожий на турбокомпресор РDН-50, заводський номер НОМЕР_1 ; предмет схожий на турбокомпресор РDН-50, заводський номер не встановлений, зрізана табличка, окремі корпуси з номерами 832732, 45122, 810254; предмет схожий на металеві кришки (торцева кришка турбокомпресора), в кількості 8 штук; предмет схожий на центральну частину турбіни (газовипускна частина корпусу газової турбіни турбокомпресора РDН-50, заводський номер НОМЕР_2 ), в кількості 1 штука; теплообмінювач (водомасляний теплообмінник тепловоза ЧМЕ3), в кількості 1 штука; предмет схожий на крильчатку турбіни (дифузор турбокомпресора, номер деталі 424331.71), в кількості 3 штук; предмет схожий на турбокомпресор (турбокомпресор 6ТК, заводський номер № 1830, 2016 року), в кількості 1 штука; предмет схожий на центральну частину корпусу турбіни (газовипускна частина корпусу газової турбіни турбокомпресора РDН-50), в кількості 1 штука; предмет схожий на крильчатку турбіни (дифузор турбокомпресора, номер деталі 424331.71), в кількості 1 штука; предмет схожий на турбокомпресор РDН-50, заводський номер відсутній (зрізана табличка), окремі корпуси з номерами 811107, 810254, в кількості 1 штука; предмет схожий на редуктор (масляний насос дизеля, номер деталі НОМЕР_3 ), в кількості 1 штука; предмет схожий на центральну частину турбіни (газовипускна частина корпусу газової турбіни турбокомпресора РDН-50, заводський номер не встановлений, зрізана табличка), в кількості 1 штука; поршень (поршень дизеля Д49, номер деталі 36900), в кількості 1 штука; шатун (шатун дизеля Д49 з кришкою, заводський номер не встановлений, відсутній), в кількості 1 штука; підставки (кронштейн кріплення турбокомпресора, заводський номер не встановлений, є позначки ZV), в кількості 2 штук; кришка шатуна (шатун дизеля Д49 з кришкою, заводський номер не встановлений, відсутній), в кількості 1 штуки; металеві кришки (торцева кришка турбокомпресора), в кількості 2 штук.

Заборонено відчуження, розпорядження та користування визначеним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, доцільністю його накладення з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, враховав можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В апеляції:

- адвокат просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що клопотання прокурора не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 170, 171 КПК України, не містить належного обґрунтування мети та підстави накладення арешту на майно. В ньому не міститься відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що вилучені предмети відповідають критеріям ст. 98 КПК України, що не було враховано слідчим суддею.

Звертає увагу на те, що жодній посадовій особі не повідомлено про підозру.

Вказує, що в жодних з тендерів, перерахованих в клопотанні, ТОВ Локомотив-Сервіс участі не брало, пропозицій не подавало, переможцем не визначалося. ОСОБА_6 як співзасновник товариства не має ніякого відношення до цих тендерів, у зв`язку з чим посилання прокурора на вказане в якості обґрунтування арешту вилучених під час обшуку предметів має сприйматися критично. Прокурор обмежився лише перерахуванням майна, на яке просив накласти арешт, однак не розмежував і не конкретизував таке майно, не зазначивши, яке відношення має саме це майно до даного кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши адвоката ОСОБА_5 , який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, є передчасними з огляду на таке.

Судове рішення відповідно до ст. 370 КПК повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2статті 171КПК Українивизначено,що уклопотанні слідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином дотримані не були.

Так, зі змісту клопотання і доданих до нього витягів із ЄРДР слідує, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадження№ 42022040000000069 від 09 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

У вказаному клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, при цьому, окрім посилання на ст. 98 КПК України та декларування ст. 170 КПК України, прокурор не доводить необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а також яким саме критеріям, згідно ст. 98 КПК України це майно відповідає.

Наведені обставини вказують на невідповідність вимогами ст. 171 КПК України, а тому висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на вказане у клопотанні слідчого майно без виконання положень ч. 3 ст. 172 КПК України, є передчасними, а таке рішення суду відповідно до положень ст. 409 КПК України підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 172 КПК України, не приймає рішення по суті клопотання прокурора.

З огляду на те, що ухвала слідчого судді скасовується через неналежне дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не перевіряє інші доводи апеляційної скарги, які повинні бути враховані та перевірені під час нового розгляду у випадку повторного звернення з клопотанням про арешт майна.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тому постановлене слідчим суддею рішення не можна вважати обґрунтованим, у зв`язку з чим ухвалу слідчого судді необхідно скасувати, а клопотання слідчого повернути прокурору для усунення недоліків відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022040000000069, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42022040000000069, - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4